Ухвала

від 24.04.2014 по справі 2-443/09

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-443/09

6/357/202/14

Категорія

У Х В А Л А

24 квітня 2014 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Дмитренко А. М. ,

при секретарі - Боженко Т. В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Білій Церкві залі суду № 1 справу за поданням державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції про встановлення способу і порядку виконання рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Головний державний виконавець міського відділу ДВС Прохацький Р.О. звернувся до суду з вказаним поданням мотивуючи тим, що на примусовому виконанні у відділі ДВС знаходиться виконавчий лист № 2-443 від 06.07.2009 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» боргу в сумі 196 600 грн.28 коп., 27.08.2009 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаного вище виконавчого листа, в наданий для добровільного виконання термін боржник рішення не виконав, в ході здійснення виконавчих дій було виявлено нерухоме майно, що належить на праві власності боржнику, а саме: 1/4 частина квартири АДРЕСА_1, на яку накладено арешт постановою державного виконавця, але у цій квартирі зареєстрована малолітня ОСОБА_2 2008 року народження, рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради відмовлено у наданні дозволу на реалізацію 1/4 частини квартири, право на користування якою має малолітня дитина. А тому державний виконавець просить суд винести ухвалу, якою встановити спосіб і порядок виконання вказаного виконавчого листа.

До суду головний державний виконавець міського відділу ДВС Прохацький Р.О. не з»явився, але в поданні викладено клопотання щодо розгляду справи без участі державного виконавця.

Представник стягувача, боржниця ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, про час розгляду справи повідомлялися належним чином, але їх неявка не є перешкодою для розгляду даного подання.

Оглянувши подання з доданими документами, матеріали справи № 2-443/09, суд приходить до висновку, що в задоволенні подання державного виконавця належить відмовити з наступних підстав.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 26.01.2009 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області проголошено рішення по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, згідно якого позов задоволено, стягнуто з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 196 600 грн.28 коп., рішення набрало законної сили 06.02.2009 року.

06.07.2009 року стягувачу було видано виконавчий лист про стягнення вказаної суми боргу з ОСОБА_2, який подано до міського відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції на примусове виконання 26.08.2009 року, що стверджується копією цього виконавчого листа.

27.08.2009 року головним державним виконавцем міського відділу ДВС Прохацьким Р.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 14430668 з примусового виконання вказаного виконавчого листа та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду, також цією постановою державного виконавця накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, що слідує з копії цієї постанови.

В ході здійснення виконавчих дій державним виконавцем виявлено нерухоме майно, яке належить на праві власності боржнику, а саме: 1/4 частина квартири АДРЕСА_1, що вбачається з інформаційної довідки Білоцерківського МБТІ від 08.10.2009 року.

На запит державного виконавця КП Білоцерківської міської ради ЖЕК № 1 надано довідку, згідно якої в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2 1979 р.н., ОСОБА_8 1983 р.н., ОСОБА_9 1959 р.н., ОСОБА_10 1956 р.н. та малолітня ОСОБА_200 2008 р.н.

Оскільки у вказаній вище квартирі зареєстрована малолітня дитина, то міський відділ ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції звернувся до служби у справах дітей Білоцерківської міської ради з проханням надати дозвіл на реалізацію 1/4 частини квартири АДРЕСА_1.

Вищенаведене грунтується на вимогах статей 32, 203 Цивільного кодексу України, ст. 177 Сімейного кодексу України, статей 17, 18 Закону України "Про охорону дитинства" та ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей".

Відповідно до рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 25.02.2014 року № 71 відмовлено міському відділу ДВС у наданні дозволу на реалізацію вказаного нерухомого майна в зв'язку з тим, що це призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та порушення охоронюваних законом інтересів дитини, що стверджується випискою з цього рішення.

Оскільки органом опіки та піклування не надано дозволу на реалізацію частини квартири, то державний виконавець просить суд встановити спосіб і порядок виконання виконавчого листа № 2-443 від 06.07.2009 року.

Відповідно до ст.373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Згідно з п.8 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець в процесі здійснення виконавчих дій має право звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення.

Як передбачено ст.36 цього Закону, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Питання про відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу і порядку виконання розглядається судом у встановлений законом строк. Відповідне рішення може бути оскаржене у встановленому законом порядку.

Згідно п.4.5.9 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мінюсту України № 512/5 від 02.04.2012 року, зареєстровано в Мінюсті України 02.04.2012 року за № 489/20802, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, державний виконавець звертається до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Якщо судом не встановлено (змінено) спосіб і порядок виконання, державний виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 47 Закону.

Отже, як вбачається зі змісту вищенаведених правових норм, судом може бути вирішено питання за зверненням державного виконавця або сторони виконавчого провадження щодо зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

За ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах

у депозитарних установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на

кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на

боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Відповідно до ст.63 вказаного Закону звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Із доданих до подання документів не вбачається, чи виявлено державним виконавцем інше рухоме майно або грошові кошти, належні боржнику, на які можна звернути стягнення, вказана вище частина квартири належить боржнику на праві спільної часткової власності, крім того, згідно приписів вищенаведених правових норм суд вирішує питання щодо зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення, а не виконавчого документа, як вказує державний виконавець, спосіб виконання рішення -це стягнення коштів з боржників на користь стягувача у визначеній судом сумі, а державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів щодо виконання рішення суду у спосіб, вказаний у виконавчому документі.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в порядку забезпечення позову по справі судом накладено арешт на автомобіль марки Chevrolet Lacetti 2005 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, який зареєстрований на ім'я ОСОБА_3, що є одним із солідарних боржників по вказаному вище судовому рішенню, цей автомобіль переданий в заставу ПАТ КБ «Надра» в порядку забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, суду не надано жодних відомостей про те, чи звернуто стягнення на предмет застави для погашення заборгованості за кредитним договором.

В п.45 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 « Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що у разі якщо за судовим рішенням із відповідача стягнуто кредитну заборгованість, то в порядку ст. 373 ЦПК суд не може змінити спосіб виконання такого рішення на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки виконання рішення суду про стягнення заборгованості відповідно до Закону «Про виконавче провадження» має виконуватись за рахунок усього майна, що належить боржнику.

Отже, з врахуванням всього вищенаведеного підстав для зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення суд не вбачає, оскільки при задоволенні цього подання необхідно було б встановлювати спосіб виконання рішення шляхом звернення стягнення на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1, тоді як виконання рішення суду має бути забезпечено за рахунок всього майна боржника.

Крім того, суд вирішує питання щодо встановлення чи зміни способу і порядку виконання рішення, а не надає дозвіл на реалізацію нерухомого майна, право на користування яким мають малолітні діти.

Керуючись ст. 373 ЦПК України, ст.ст.11,36 Закону України «Про виконавче провадження», п.4.5.9 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мінюсту України № 512/5 від 02.04.2012 року, зареєстровано в Мінюсті України 02.04.2012 року за № 489/20802, суд-

У Х В А Л И В :

В задоволенні подання державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції про встановлення способу і порядку виконання рішення - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом п'яти днів з дня постановлення ухвали.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя А. М. Дмитренко