Рішення

від 25.03.2014 по справі 1508/1804/12

ВЕЛИКОМИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1508/1804/12

Провадження №2/498/3/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2014 року Великомихайлівський районний суд Одеської області в складі:

головуючої судді -Теренчук Н.С.,

при секретарі - Козачинській Л.Г.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. В.Михайлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про поділ майна подружжя, визнання договору купівлі-продажу недісним, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про поділ майна подружжя та визнання договору купівлі-продажу недійсним. Після неодноразового уточнення позовних вимог, в останній редакції мотивував свої вимоги тим, що між ним та ОСОБА_3 З0 жовтня 1993 року був укладений шлюб, який вони 06 вересня 2012 року розірвали. Від колишнього шлюбу у них є двоє дітей, донька ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2. За час спільного проживання вони придбали майно, згідно акту опису спільного майна на суму 286 000 гри., яке підлягає поділу, його доля складає 1/2 частини або 143 000 тис. грн. В склад цього майна входять: житловий будинок збудований в 1995 році, розташований в АДРЕСА_1 приблизна вартість складає 150 000 грн. Будинок зареєстрований на його ім'я до спільного майна подружжя також входить: автомобіль «Шевроле Нива» 2010 року випуску, вартістю 90 000 грн., причіп бортовий марки 814002, шасі НОМЕР_3, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 - 4000 грн.; житловий будинок АДРЕСА_1 з присадибною ділянкою площею 0,15 га - 150 000 грн.; телевізор 2011 року -3000 грн.; холодильник «Samsung» 2006 року - 3000 грн.; душова кабіна - 2010 року - 7000 грн. пральна машина «LG» 2006 року - 3000 грн.; меблева стінка «Вікторія» 2004 року - 6000 грн.; дитяча стінка «Юніор» - 3000 грн.; м'який куток (диван і 2 крісла) - 2000 грн.; комп'ютерна система у комплекті (системний блок, блок безперервного живлення, монітор «LG» 9NТ6, принтер «Canon Pixma МР 1615») - 4000 грн.; зварювальний апарат - 450 грн.. Таим чином, загальна вартість спільно нажитого з відповідачем майна складає 275450 грн., а частка кожного із подружжя відповідно 137 725 грн. Під час підготовки справи до слухання йому стало відомо, що згідно до довідки - рахунку від 19.07.2012 року Серії ДПІ № 278872 його колишня дружина ОСОБА_3 знаючи про накладення арешту на автомобіль здійснила його продаж гр.. ОСОБА_6, який є її рідним дядьком, продаж даного автомобілю був також здійсненим без його на то згоди, що є порушенням ст. 369 ЦК України, оскільки колишня дружина вчинила правочин без необхідних на то повноважень. Таким чином вважає, що він змушений ставити питання про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобілю марки «Шевроле - Нива» 2010 року випуску, державний номер НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_4. Враховуючи, що визнання правочину недійсним не захищає в повній мірі його права та те, що його право власності порушене та не визнається, вважає за доцільне ставити питання про визнання права власності на вище зазначений автомобіль. Тому просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобілю марки «Шевроле-Нива» 2010 року випуску, державний номер НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_4 укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на підставі довідки-рахунку серії ДПІ №278872 від 19 липня 2012 року. Визначити за позивачем право власності на автомобіль марки «Шевроле-Нива» 2010 року випуску, державний номер НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_4. Провести поділ спільного майна подружжя і передати у власність ОСОБА_1 майно загальною вартістю 127 500 гривень: автомобіль марки «Шевроле-Нива» 2010 року випуску, державний номер НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_4, вартістю 90 000 грн. 14 частину житлового будинку АДРЕСА_1 - вартістю 37 500 грн. присадибну ділянку у АДРЕСА_1 площею 0,15 га з кадастровим номером 5125255100:02:001:0036 зареєстровану за ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 713379, виданого 12 травня 2009 року Фрунзівською селищною радою на підставі власного рішення № 640-У від 26 березня 2008 року і зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010953600107. ОСОБА_3 передати у власність наступне майно загальною вартістю 147 500грн.: 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 - вартістю 112 500 грн., причіп бортовий марки 814002, шасі НОМЕР_3, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 4000 грн.; телевізор 2011 року вартістю 3000 грн.; и холодильник «Samsung» 2006 року вартістю 3000 грн.; пральна машина «LG» 2006 року вартістю 3000 грн.; меблева стінка «Вікторія» 2004 року вартістю 6000 грн.; дитяча стінка «Юніор» вартістю 3000 грн.; м'який куток (диван і 2 крісла) вартістю 2000 грн.; душова кабіна - 2010 року - 7000 грн., комп'ютерна система у комплекті (системний блок, блок безперервного живлення, монітор «LG» 9NТ6, принтер «Canon Pixma МР 1615») - 4000 грн., та стягнути з ОСОБА_3 на його користь грошову компенсацію за частину майна в сумі 20000 грн.

Відповідач ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя. Після уточнення позовних вимог, в останній редакції мотивувала свої вимоги тим, що під час шлюбу з ОСОБА_1 її батьком ОСОБА_8, спадкоємцем якого вона являється, за особисті кошти було збудовано будинок за адресою АДРЕСА_1. Зазначений будинок було оформлено на ім'я її колишнього чоловіка ОСОБА_1, так як земельна ділянка на якої відбувалось будівництво була надана саме йому, та свідоцтво на право власності могло бути оформлено тільки на нього. Усе будівництво було здійснено за кошти її батька ОСОБА_8, те не були спільно сумісною власністю подружжя. Даний факт підтверджується товарно-транспорною накладною № 84713 серія ПВ, із якої вбачається що платником за камінь для будівництва є її батько ОСОБА_8 Усі розрахунки з будівельниками та за будівельні матеріали здійснював її батько ОСОБА_8 за особисті кошти, оскільки у них на той час грошей не було. Звернутися до суду з позовом її батько ОСОБА_8 не в змозі, оскільки помер 3 вересня 2011 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Тобто вона вважає що зазначений дім не може бути віднесено до спільного майна подружжя, а також з огляду на це не підлягає поділу та вважає, що кошти витрачені її батьком на будівництво будинку є її особистими коштами, так як не належать до спільно сумісного майна. Тому просить суд встановити обсяг спільно нажитого майна подружжя, виключити зі спільно нажитого майна подружжя будинок розташований за адресою АДРЕСА_1 як такий що придбаний за особисті кошти одного із подружися. Провести поділ спільного майна подружжя і передати у власність ОСОБА_3 майно: житловий будинок АДРЕСА_1; присадибну ділянку у АДРЕСА_1 площею 0,15 га з кадастровим номером 5125255100:02:001:0036 зареєстровану за ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 713379, виданого 12 травня 2009 року Фрунзівською селищною радою на підставі власного рішення № 640-У від 26 березня 2008 року і зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010953600107. ОСОБА_1 передати у власність наступне майно загальною вартістю 27 600 гривень: причіп бортовий марки 814002, шасі НОМЕР_3, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 4000 грн.; телевізор «LG» 1997 року вартістю 600 грн.; холодильник «Samsung» 2006 року вартістю 3000 грн.; пральна машина «LG» 2006 року вартістю 3000 грн.; меблева стінка «Вікторія» 2004 року вартістю 6000 грн.; дитяча стінка «Юніор» вартістю 3000 грн.; м'який куток (диван і 2 крісла) вартістю 2000 грн.; комп'ютерна система у комплекті (системний блок, блок безперервного живлення, монітор «LG» 9NT6, принтер «Canon Pixma МР 1615») вартістю 4000 грн.

Ухвалою суду від 29 січня 2013 року зустрічний позов прийнятий до спільного розгляду з первісним і вимоги об'єднані в одне провадження.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, та його представник ОСОБА_2 підтримали заявлені в первісному позові позовні вимоги, підтвердили факти, викладені в первісній позовній заяві та просили суд їх задовольнити. Уточнену зустрічну позовну заяву не визнали в повному обсязі, вказали, що будинок побудований спільними коштами подружжя за кошти, які були подаровані на весілля, за кошти батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та за кошти, які заробляв ОСОБА_1, автомобіль також куплений за кошти подружжя. Уточнені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_3 уточнену зустрічну позовну заяву підтримала в повному обсязі, просила її задовольнити, первісні позовні вимоги не визнала в повному обсязі, просила в їх задоволенні відмовити. Суду пояснила, що в 1993 році вона одружилася з ОСОБА_1, і її батько запропонував батькам ОСОБА_3 збудувати будинок дітям, оскільки в них свого будинку не було, але його батьки відмовились допомагати, оскільки в них коштів не було, тому її батько самостійно будував будинок, закупив ліс, шифер, спочатку найняв будівників за свої кошти, а потім вже сам з родичами закінчував будівництво. В цей час її чоловік ОСОБА_1 нічим не допомагав, постійно був на роботі. За два роки її батько побудував будинок, вона навчалася, а її чоловік ОСОБА_1 працював в ДАІ, потім чоловік ОСОБА_1 почав навчатися в інституті а її батько платив за нього контракт. Оскільки він не допомагав в будівництві то вона вважає, що будинок повинен залишитись за нею. Що стосується автомобіля, то автомобіль вона продала ще коли вони з ОСОБА_1 були в шлюбі, у зв'язку з важким матеріальним становищем, так як потрібно було платити контракт за навчання дочки, придбати меблі в гуртожиток.

Представник відповідачки ОСОБА_4 первісний позов не визнав в повному обсязі. Уточнену зустрічну позовну заяву підтримав в повному обсязі. Пояснив що будинок було оформлено на ім'я ОСОБА_1, так як земельна ділянка на якої відбувалось будівництво була надана саме йому, та свідоцтво на право власності могло бути оформлено тільки на нього. Усе будівництво було здійснено за кошти батька ОСОБА_3, тому вважає що будинок не може бути спільною сумісною власністю подружжя. Що стосується автомобіля, то кошти з його продажу були витрачені на потреби сім'ї.

Відповідач ОСОБА_6, в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву, в якій позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав в повному обсязі, просив слухати справу у його відсутність.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона мати ОСОБА_3, все життя їм допомагали, побудували їм будинок, її чоловік ОСОБА_8 привозив камінь, ліс, вона куховарила, кормила працівників. Також обштукатурила будинок в 2011 році за свої кошти, заплатила 11 000 гривень.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що він працював шофером в колгоспі на автомобілі марки «Камаз», перевозив будівельні матеріали для будівництва будинку, за це розраховувався ОСОБА_8, батько ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що він з батьком ОСОБА_3 будували будинок, допомагали будівельникам ставити дах, камінь привозили з кар'єру. При будівництві будинку ОСОБА_8 розраховувався з робітниками за камінь та інші будівельні матеріали.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги сторін підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_12 був зареєстрований 30 жовтня 1993 року відділом запису актів громадянського стану Фрунзівської районної державної адміністрації Одеської області, актовий запис №55, та розірваний згідно рішення Великомихайлівського районного суду Одечької області від 26.06.2012 року.

Від указаного шлюбу у сторін є двоє дітей - повнолітня дочка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітня дочка - ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно із ч.3 ст. 368 ЦК України та ч. 1 ст. 60 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 23 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.

Згідно п. 22 Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

В судовому засіданні встановлено обсяг та вартість майна спільно нажитого майна, наявного під час припинення спільного ведення господарства.

Житловий будинок по АДРЕСА_1 зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності /№ 3/ 12.03.1998/ Виконавчий комітет Фрунзівської селищної ради, частка 1/1. На підставі вказаного свідоцтва домоволодіння зареєстроване як житловий будинок Фрунзівським бюро технічної інвентаризації і записане у реєстрову книгу № 11, стор. 24, реєстровий № 1335, а також внесено до Реєстру прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером майна 38647481, що підтверджено витягом з цього Реєстру номер 36789344 від 18 грудня 2012 року. Вказаному домоволодінню рішенням виконкому селищної ради № 117 від 23 листопада 2012 року присвоєна поштова адреса - «АДРЕСА_1». Згідно вищевказаного витягу, загальна вартість нерухомого майна складає 144 369грн.

Автомобіль «Chevrolet Nіva» L 1.7 М/Т, 21230-55 L, № кузова НОМЕР_4, рік випуску 2010, що підтверджується рахунком фактурою №214141-S00467/1 від 14 вересня 2010 р., згідно якого покупцем є ОСОБА_3.

Причіп бортовий марки 814002, шасі НОМЕР_3, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 4000 грн., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_3.

Присадибна ділянка по АДРЕСА_1, площею 0,150 га., що належить ОСОБА_1, підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №713379.

Сторони погодили між собою, що вартість холодильника «Samsung» 2006 року - 3000 грн., меблева стінка «Вікторія» 2004 року - 6000 грн., пральна машина «LG» 2006 року - 3000 грн., дитяча стінка «Юніор» - 3000 грн., м'який куток (диван і 2 крісла) - 2000 грн., комп'ютерна система у комплекті (системний блок, блок безперервного живлення, монітор «LG» 9NТ6, принтер «Саnon Ріхmа МР1615») - 4000 грн.

Відповідно до ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

В п. 30 вищезазначеної постанови Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК. У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

При вирішенні спору про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами 2, 3 ст. 70 СК в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування). Під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї, але і випадки коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу (ч. 1 ст. 60 СК). Рішення суду повинно містити мотиви та обґрунтування відступу від засади рівності часток подружжя у їхньому спільному майні.

Статтею 60 СК України, встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Cуд, вирішуючи спір у частині поділу майна подружжя, а саме, будинку за адресою: АДРЕСА_1, вважає, що він є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, незважаючи на те що відповідачка, представник відповідачки, свідки переконували, що позивач участі в будівництві не приймав, коштів не надавав. Проте в судовому засіданні з'ясовано, що позивач працював в ДАІ, мав невеликий, але постійний заробіток, і доказів про те, що відповідач не дбав про матеріальне забезпечення сім'я, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї немає.

Що стосується душової кабінки, то вона не може бути окремим об'єктом права власності та предметом поділу між сторонами, оскільки встановлена у ванній кімнаті житлового будинку, відноситься до елементів благоустрою нарівні з іншими сантехнічними приборами, а тому є складовою та невід'ємною частиною житлового будинку (пункт 3.13. ДБН 79-92. Житлові будинки для індивідуальних забудовників України).

В судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_3 без відома ОСОБА_1 продала автомобіль «Chevrolet Nіva» L 1.7 М/Т, 21230-55 L, № кузова НОМЕР_4, рік випуску 2010, ОСОБА_5 за 90 000.00грн., що підтверджується довідкою - рахунком Серії ДПІ № 278872, тому має сплатити останньому грошову компенсацію.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне заявлені первісні та зустрічні вимоги задовольнити частково. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 вартістю 72184,50грн., 1/2 частку присадибної ділянки по АДРЕСА_1, холодильник «Samsung» 2006 року вартістю 3000 грн.; меблева стінка «Вікторія» 2004 року вартістю 6000 грн.; пральна машина «LG» 2006 року вартістю 3000 грн., а всього на 84184,50грн. Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 вартістю 72184,50грн., 1/2 частку присадибної ділянки по АДРЕСА_1, причіп бортовий марки 814002, шасі НОМЕР_3, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 4000 грн.; дитяча стінка «Юніор» вартістю 3000 грн.; м'який куток (диван і 2 крісла) вартістю 2000 грн.; комп'ютерну систему у комплекті (системний блок, блок безперервного живлення, монітор «LG» 9NТ6, принтер «Саnon Ріхmа МР1615») вартістю 4000 грн., а всього на 85184,50грн. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за частину майна в розмірі 1000грн. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в сумі 45000грн. вартості 1/2 частки реалізованого автомобіля «Шевроле Нива» реєстраційний номер НОМЕР_2, 2010 року випуску, що перебував у спільній сумісній власності подружжя. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

На підставі ст.60,65,70 Сімейного кодексу України, керуючись ст.10, 11,209,212, 214,215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя визнання договору купівлі-продажу недійсним - задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 вартістю 72184,50грн., 1/2 частку присадибної ділянки по АДРЕСА_1, холодильник «Samsung» 2006 року вартістю 3000 грн.; меблева стінка «Вікторія» 2004 року вартістю 6000 грн.; пральна машина «LG» 2006 року вартістю 3000 грн. А всього на 84184,50грн.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 вартістю 72184,50грн., 1/2 частку присадибної ділянки по АДРЕСА_1, причіп бортовий марки 814002, шасі НОМЕР_3, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 4000 грн.; дитяча стінка «Юніор» вартістю 3000 грн.; м'який куток (диван і 2 крісла) вартістю 2000 грн.; комп'ютерну систему у комплекті (системний блок, блок безперервного живлення, монітор «LG» 9NТ6, принтер «Саnon Ріхmа МР1615») вартістю 4000 грн., А всього на 85184,50грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за частину майна в розмірі 1000грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в сумі 45000грн. вартості 1/2 частки реалізованого автомобіля «Шевроле нива» реєстраційний номер НОМЕР_2, 2010 року випуску, що перебував у спільній сумісній власності подружжя.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.С.Теренчук

Повний текст рішення виготовлено 25 березня 2014 року.

Суддя Н.С. Теренчук