Ухвала

від 16.04.2014 по справі 805/6188/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

16 квітня 2014 року м. Київ В/800/1529/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г., Розваляєвої Т.С., Сороки М.О., перевіривши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Суеста» про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 15 січня 2014 року, прийнятої за результатами розгляду касаційної скарги Державної служби геології та надр України, заступника прокурора Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Суеста» до Державної служби геології та надр України за участю прокурора Донецької області про скасування наказів, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Суеста» подало до Вищого адміністративного суду України заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 15 січня 2014 року, прийнятої за результатами розгляду справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Суеста» до Державної служби геології та надр України за участю прокурора Донецької області про скасування наказів від 02.11.2012 № 532 у частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами та наказу від 11.12.2012 № 607 у частині анулювання дії спеціального дозволу на користування надрами.

У заяві заявник просить скасувати постанову Вищого адміністративного суду України від 15 січня 2014 року з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, посилаючись при цьому на неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України, як судом касаційної інстанції, одних і тих самих норм матеріального права, що, на його думку, потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В заяві зазначає, що постанова Вищого адміністративного суду України від 15 січня 2014 року у справі № К/800/45958/13 прийнята з неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права, ніж у інших справах Вищого адміністративного суду України № К/800/11903/13, № К/800/39918/13, №К/800/63164/13.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах та встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Пленум Вищого адміністративного суду України у пункті 4 постанови від 13 грудня 2010 року № 2 "Про судову практику застосування статей 235 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України" роз'яснив судам, що заява про перегляд рішення з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах може бути подана за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень, спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Під неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права необхідно розуміти, зокрема, різне тлумачення змісту і сутності правових норм, на підставі якого зроблено висновок про різний зміст суб'єктивних прав і обов'язків учасників відповідних правовідносин, у тому числі про наявність та обсяг прав і/або обов'язків осіб, які беруть участь у справі, різне застосування правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням ієрархії цих правових норм, а також дії норм у часі, просторі та за колом осіб, тобто різне незастосування закону, який підлягав застосуванню, різне визначення предмета регулювання правових норм, зокрема застосування різних правових норм для регулювання одних і тих самих відносин або поширення дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосування цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню, різне застосування правил аналогії права чи закону в подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Статтею 19 Кодексу України про надра встановлено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Відповідно до частин 1, 2 статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року, позов задоволено. Скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 02.11.2012 № 532 "Про анулювання, зупинення, поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами" в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами товариством з обмеженою відповідальністю "Суеста" від 27.12.2011 № 5440 та наказ Державної служби геології та надр України "Про анулювання, зупинення, поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень" від 11.12.2012 № 607 в частині анулювання дії спеціального дозволу на користування надрами товариством з обмеженою відповідальністю "Суеста" від 27.12.2011 № 5440.

Суди першої та апеляційної інстанцій приймаючи рішення виходили з того, що у Державної служби геології та надр України не було законодавчих підстав для анулювання дії спеціального дозволу товариству з обмеженою відповідальністю "Суеста" від 27.12.2011 № 5440, оскільки позивач заперечував проти припинення дії спеціального дозволу, а тому вказане питання повинне було вирішуватись у судовому порядку.

Вищий адміністративний суд України за результатами розгляду касаційної скарги Державної служби геології та надр України, заступника прокурора Донецької області постановою від 15 січня 2014 року скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі та у задоволенні позову відмовив.

Згідно з оскаржуваною постановою Вищого адміністративного суду України від 15 січня 2014 року предметом спору у справі є правомірність прийняття наказу Державної служби геології та надр України від 02.11.2012 № 532 в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами та наказу від 11.12.2012 № 607 у частині анулювання дії спеціального дозволу на користування надрами.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими було задоволено позов, та відмовляючи у задоволенні позову Вищий адміністративний суд України прийшов до висновку, що зазначені накази відповідають вимогам чинного законодавства України. Оскільки підставою анулювання дії дозволу було невжиття позивачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу, виявлених під час перевірки, і була відсутня незгода користувача надрами з анулюванням (припиненням) дії спеціального дозволу на користування надрами, Державна служба геології та надр України мала право у цьому випадку самостійно без звернення до суду прийняти рішення про анулювання спеціального дозволу на користування надрами.

Суд касаційної інстанції зазначив, що матеріали справи не містять доказів незгоди товариства з обмеженою відповідальністю "Суеста" з припиненням права користування надрами, а незгода з висновками акта перевірки не є тотожною незгоді з анулюванням (припиненням) дії такого дозволу.

Разом з тим, приймаючи рішення у справах № К/800/11903/13, № К/800/39918/13, № К/800/63164/13, на які посилається скаржник як на підставу для допуску справи до провадження Верховного Суду України, суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що оскільки позивачами у зазначених справах згоди на припинення права користування надрами надано не було, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність у Державної служби геології та надр України повноважень для прийняття спірних наказів в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами та в частині анулювання дії спеціального дозволу на користування надрами є правильними і відповідають вимогам законодавства.

Таким чином зі змісту доданих до заяви судових рішень вбачається неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме частини 2 статті 26 Кодексу України про надра, у зв'язку з чим суд касаційної інстанції прийняв різні за змістом судові рішення.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 січня 2014 року.

Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

Допустити до провадження Верховного Суду України справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Суеста» до Державної служби геології та надр України за участю прокурора Донецької області про скасування наказів, для перегляду постанови Вищого адміністративного суду України від 15 січня 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: