Ухвала

від 24.04.2014 по справі 2а-14415/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-14415/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.,

Суддів Коротких А.Ю.

Ганечко О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам-Трейд» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2013 року адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві №0001392220 та №000142220 від 09 жовтня 2012 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ДПІ у Дніпровському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України - суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Кам-Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з TOB «НВП «Арт Пром», TOB «НВЦ «Електропромторг», TOB «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн», TOB «НВО «Мета», TOB «ТК «Поділля - Інвест» та TOB «Ізумруд» за період з 01 січня 2009 року по 01 липня 2012 року, за результатами якої складено акт № 2964/22-210-37202887 від 17 вересня 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. п. 7.2.3, п. п. 7.2.6 п. 7.2, п. п. 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 247 415, 23 грн., п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2., п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого завищено витрати за період з 01 січня 2009 року по 01 липня 2012 року на загальну суму 1 237 076, 00 грн.; п. 1, п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Висновки податкового органу ґрунтуються на поясненнях гр. ОСОБА_3 який являвся засновником TOB «НВП «Арт Пром», TOB «НВЦ «Електропромторг», TOB «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн», TOB «НВО «Мета», TOB «ТК «Поділля - Інвест» та TOB «Ізумруд», наданих ним в рамках кримінального провадження, а також актів про неможливість проведення зустрічних звірок зазначених контрагентів позивача, якими встановлено відсутність у вказаних товариств реальних можливостей здійснювати господарську діяльність та відповідно виконувати свої зобов'язання за правочинами.

На підставі акту перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення № 0001392220 від 09 жовтня 2012 року, яким збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 286 828, 00 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 грн.; № 000142220 від 09 жовтня 2012 року, яким збільшено суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в розмірі 247 415, 00 гри., застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 грн.

Між тим, колегія суддів з рішенням податкового органу не погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між позивачем та TOB «НВП «Арт Пром» укладено договір про надання послуг № 1/3009 від 01 липня 2011 року, відповідно до умов якого TOB «НВП «Арт Пром» зобов'язалося надати послуги з прибирання приміщення офісу та складу TOB «Кам-Трейд» загальною площею 1 042 м. кв.

Відповідно до п. 3.1. Договору - загальна вартість послуг складала 90 000, 00 грн., в т.ч. ПДВ 15 000, 00 грн.

Згідно до п. 3.2. Договору - здавання послуг та приймання їх результатів оформлюється Актом приймання-передачі наданих послуг.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем додано до матеріалів справи Акт виконаних робіт (послуг) № 16 від 30 вересня 2011 року, на загальну вартість робіт (послуг) 90 000, 00 грн., в т. ч. ПДВ 15 000,00 грн. та Акт виконаних робіт б/н від 30 грудня 2011 року, на загальну вартість робіт (послуг) 90 000, 00 грн., в т. ч. ПДВ 15 000,00 грн.

Здійснення оплати отриманих послуг підтверджується платіжними дорученнями № 373 від 12 жовтня 2011 року та № 573 від 19 січня 2012 року.

Також судом встановлено, що приміщення, в яких здійснювалося щотижневе прибирання, згідно з даним договором, орендуються позивачем на підставі Договору оренди № С-0103 від 23 лютого 2011 року, що підтверджується Актом про передачу в оренду нежилого приміщення та обладнання від 01 березня 2011 року, та Договору оренди приміщення від 01 квітня 2011 року, що підтверджується Актом приймання-передачі від 01 квітня 2011 року та використовуються в якості складського приміщення та офісу.

На підставі усної угоди, укладеної шляхом обміну документами, TOB «НВЦ «Електропромторг» була поставлена, а TOB «Kам - Трейд» прийнята продукція: замки та фурнітура, ціна, вид та кількість якої зазначені у відповідних видаткових накладних, а саме: видаткова накладна № 10 від 04 квітня 2011 року; видаткова накладна № 18 від 10 травня 2011 року; видаткова накладна № 28 від 08 червня 2011 року; видаткова накладна № 1 від 08 липня 2011 року; видаткова накладна № 42 від 25 липня 2011 року; видаткова накладна № 12 від 01 серпня 2011 року; видаткова накладна № 26 від 11 серпня 2011 року.

В підтвердження здійснення оплати, позивачем надано копії платіжних доручень.

Також між позивачем та TOB «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» було укладено договір про надання послуг № 1805-1 від 18 травня 2011 року, відповідно до умов якого TOB «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» зобов'язалося здійснити комплекс заходів по організації трансляції рекламних матеріалів TOB «Кам-Трейд» на регіональних телерадіокомпаніях України.

Відповідно до п. 4.4 Договору вартість робіт визначається в Завданні на трансляцію відео сюжетів, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Завдання № 1 на виконання організації трансляції рекламних матеріалів TOB «Кам-Трейд» на регіональному телебаченні України, відповідно до якого вартість трансляції становить 553 500, 00 грн., в т. ч. ПДВ 91 666, 67 грн.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного Договору, TOB «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» у період з 01 червня 2011 року до 30 червня 2011 року було проведено рекламну кампанію, а саме: на 20 телекомпаніях під час транслювання передачі «Соган-TV» вийшло 246 рекламних роликів хронометражем 30 сек., що підтверджується Звітом про виконання організації трансляції рекламних матеріалів.

Вказані обставини підтверджуються копіями Актів виконаних робіт (наданих послуг) № 18 від 30 червня 2011 року на загальну вартість робіт (послуг) 550 000, 00 грн., в т. ч. ПДВ 91 666, 67 грн., рахунок TOB «ТРК «Реклама-Дизайн» № 1107-01 від 11 липня 2011 року на суму 550 000, 00 грн., в т. ч. ПДВ - 91 666, 67 грн. та платіжними дорученнями про здійснення розрахунку з TOB «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» за даним Договором.

Крім того, на підставі усної угоди, укладеної шляхом обміну документами, TOB «НВО «Мета» був поставлений, а TOB «Кам-Трейд» був прийнятий наступний товар: комп'ютери та інша офісна техніка, ціна та загальна вартість якого зазначені у відповідних документах: видаткова накладна № 18 від 25 лютого 2011 року, рахунок № 1/2502 від 25 лютого 2011 року на суму 11 447, 05 грн.

Здійснення позивачем оплати підтверджується наявним платіжним дорученням про здійснення розрахунку з TOB «НВО «Мета» за поставлений товар.

Також на підставі усної угоди, укладеної шляхом обміну документами, TOB «ТК «Поділля-Інвест» було поставлено, а TOB «Кам-Трейд» було прийнято товар: складське обладнання та техніка, ціна, вид та кількість якого визначені у відповідному документі: видаткова накладна № 180204 від 18 лютого 2011 року.

Здійснення позивачем оплати підтверджується наявним платіжним дорученням про здійснення розрахунку з TOB «ТК «Поділля-Інвест» за поставлений товар: платіжне доручення № 53 від 22 березня 2011 року на суму 79 700, 51 грн.

Крім того, на підставі усної угоди, укладеної шляхом обміну документами, TOB «Ізумруд» було поставлено, а TOB «Кам-Трейд» було прийнято товар: замки, фурнітура, тощо, ціна, вид та кількість якого визначені у відповідних документах: видаткова накладна № 36 від 11 лютого 2011 року рахунок № 1102/1 від 11 лютого 2011 року.

Здійснення позивачем оплати підтверджується наявним платіжним дорученням про здійснення розрахунку з TOB «Ізумруд» за поставлений товар: платіжне доручення № 65 від 25 березня 2011 року на суму 46 816, 08 грн.

Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.4., 201.6. ст. 201 ПК України - податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту та відповідати господарській меті підприємства.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення господарських операцій та в період їх виконання відомості в Єдиному державному реєстрі з приводу реєстрації TOB «НВП «Арт Пром», TOB «НВЦ «Електропромторг», TOB «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн», TOB «НВО «Мета», TOB «ТК «Поділля - Інвест» та TOB «Ізумруд» були чинні. Крім того, вказана особа була зареєстрована платником податку на додану вартість.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, виконання договорів підтверджується вищезазначеними матеріалами справи .

Також як вбачається з матеріалів справи, угоди, які укладені між позивачем та TOB «НВП «Арт Пром», TOB «НВЦ «Електропромторг», TOB «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн», TOB «НВО «Мета», TOB «ТК «Поділля - Інвест» та TOB «Ізумруд», не визнані судом недійсними, їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта з приводу наявності актів податкових органів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача - TOB «НВП «Арт Пром», TOB «НВЦ «Електропромторг», TOB «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн», TOB «НВО «Мета», TOB «ТК «Поділля - Інвест» та TOB «Ізумруд», оскільки в ньому не досліджувалась поставка товару та правильність формування показників податкової звітності.

А відповідачем в свою чергу не надано будь-яких доказів, які покладено в основу висновків акту перевірки на підтвердження відсутності факту реальності господарських операцій, вчинених контрагентами, не наведено в чому саме порушено зазначені в акті та податкових повідомленнях-рішеннях приписи податкового законодавства України.

Колегія суддів також звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2013 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Ганечко О.М.

Коротких А. Ю.