Рішення

від 03.04.2014 по справі 908/2404/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/99/13-12/19/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2014 Справа № 908/2404/13

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/2404/13

за позовом: Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан", с. Чистопілля

про стягнення 89453,13 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Шкіль О.В., довіреність № 62 від 02.09.13 р.

від відповідача - Мізін М.М., директор

громадянин України - ОСОБА_3

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справи між суддями від 20.02.2014 року справу № 908/2404/13 передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" про стягнення боргу в сумі 68810,09 грн. та штрафу в сумі 20643,03 грн. за договором поставки насіння № 3-53 від 27.08.2012 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.02.2014 року у справі № 908/2404/13 касаційну скаргу позивача - Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" було задоволено частково, у зв'язку з чим скасовано рішення господарського суду Запорізької області від 07.10.2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.11.2013 року, а справу передано на новий розгляд.

Судом прийнято до уваги, що вказівки які містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи відповідно до вимог статті 111-12 ГПК України. У якості фактів та доказів, які обов'язково повинні бути досліджені судом під час нового розгляду спору у даній справі повинно бути з'ясовано, зокрема: виконання відповідачем графіку оплат за поставлену продукцію та наявність підстав для звернення позивача з позовом, враховуючи саме пункт 3.3. договору поставки насіння № 3-53 від 27.08.2012 року.

Відповідач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лан" надав суду в порядку ст. 22 ГПК України заперечення проти позовних вимог, в яких позовні вимоги не визнає, мотивуючи свою позицію наступним:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Лан" немало можливості здійснити оплату за поставлене насіння за період з грудня 2012 року по травень 2013 року в зв'язку із несприятливими погодно-кліматичними умовами, які призвели до 100 % загибелі врожаю 2012 року;

- несприятливі погодно-кліматичні умови були визнані форс-мажорними обставинами згідно висновку Торгово-промислової палати України № 2896/05-4 від 17.12.2012 року, про що відповідач інформував позивача факсограмою та в електронному вигляді;

- обставини, що склалися на протязі 2012-2013 року, які визнані як форс-мажорні, у відповідності до розділу 5 договору звільняють відповідача від відповідальності за затримку строків оплати окремо, та повного розрахунку до 15 серпня 2013 року;

- нарахування штрафу на суму зобов'язань згідно договору, строки виконання яких не настали, відповідач вважає незаконним, враховуючи відсутність можливостей виконувати умови договору у зв'язку з наявністю обставин непереборної сили;

- вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лан" не відмовилось від виконання умов договору, укладеного з позивачем, гарантуючи його виконання, та просить не застосовувати на період форс-мажорних обставин штрафні санкції, передбачені договором. Просить в задоволенні позову відмовити.

Позивач у справі - Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України" надав суду в порядку ст. 22 ГПК України письмові пояснення, в яких зазначає, що:

- висновок Торгово-промислової палати України № 2896/05-4 від 17.12.2012 року та лист відповідача № 28 від 21.12.2012 року не мають жодного відношення до стягнення боргу та штрафу за невиконання договірних зобов'язань за договором поставки насіння № 3-53 від 27.08.2012 року, оскільки несприятливі погодні умови, що призвели до загибелі посівів соняшнику на площі 238 га, згідно вказаного висновку були визнані форс-мажорними обставинами станом на 06 серпня 2012 року, тобто ще до укладення договору поставки насіння № 3-53 від 27.08.2012 року;

- згідно довідки статистики № 42-01-07/378 від 01.08.2013 року відповідачем було зібрано озиму пшеницю з площі 120 га - 1152 ц. та досіяно соняшник, отже відповідач зібрав врожай, мав можливість його реалізувати та розрахуватися з позивачем за договором поставки насіння № 3-53 від 27.08.2012 року;

- внаслідок грубого порушення відповідачем графіку розрахунку за вищевказаним договором поставки насіння, зокрема за період з грудня 2012 року по лютий 2013 року, позивач звернувся до останнього листом з вимогою сплатити заборгованість, та не отримавши відповіді звернувся до суду з позовом з метою захисту своїх порушених прав. Вважає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими та документально підтвердженими.

До прийняття рішення у справі, позивач звернувся до суду, згідно ст. 22 ГПК України, із заявою про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої зменшує їх розмір у зв'язку із здійсненням відповідачем 15.07.2013 року часткової оплати боргу в сумі 6000,00 грн. Просить стягнути з відповідача борг в сумі 62810,09 грн. та 18843,02 грн. штрафу.

Судом прийнято до уваги, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК України) слід розуміти збільшення або зменшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога.

З огляду на викладене, фактично відбулося зменшення розміру позовних вимог та формування нової ціни позову, в розумінні п. п. 3.10, 3.11. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції». Таким чином, має місце нова ціна позову, заявлена позивачем, з якої спір вирішується судом по суті.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, приймаючи до уваги доводи позивача та заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 27.08.2012 року між Державним підприємством "Державний резервний насіннєвий фонд України", далі Постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лан", далі Покупець, був укладений договір поставки насіння № 3-53, далі Договір.

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця насіння сільськогосподарських рослин (далі - Насіння), а Покупець зобов'язується прийняти це Насіння та оплатити його вартість відповідно до умов, вказаних у цьому договорі.

Згідно з п. 2.1. Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця протягом 10 (десяти) днів після виконання ним п. 3.2.1. даного договору, та після укладення договору застави і страхування предмету застави, Насіння:

- озимої пшениці, сорту «Одеська 267», еліта, у кількості 9,000 т (дев'ять тонн) по ціні 3800,00 грн./т. з врахуванням ПДВ; Місце зберігання насіння: «Розівська дослідна станція Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України», (Запорізька обл., смт. Розівка, вул. Академічна 5) (склад насіннєвого току), (06162) 9-94-10; 9-90-40;

- озимої пшениці, сорту «Шестопалівка», еліта, у кількості 9,000 т (дев'ять тонн) по ціні 3800,00 грн./т. з врахуванням ПДВ; Місце зберігання насіння: ДП «ДГ «Ізвєстія НААН України» (Запорізька область, Веселівський район, с. Широке, вул. Комсомольська, буд. 1) (061) 362-19-44;

- озимого ячменю, сорту «Достойний», еліта, у кількості 4,000 т (чотири тонни) по ціні 3800,00 грн./т. з врахуванням ПДВ; Місце зберігання насіння: ЗАТ ТД «Елітне насіння» (Кіровоградська обл., Олександрійський район, с. Красносілка, вул. Жовтнева, 42) (067) 236-44-10, (05242) 3-40-42.

Умовами п. 2.2.1. - 2.2.3. договору передбачені обов'язки Покупця оплатити вартість Насіння відповідно до умов розділу 3 договору та прийняти Насіння тільки для власного використання, направити представника для прийому Насіння з належно оформленою довіреністю, здійснити перевірку при прийомі Насіння по кількості, асортименту та якості, підписати товаротранспортні накладні та (або) акти прийому-передачі.

Відповідно до п. 3.1. - 3.3. договору загальна вартість цього Договору становить 83600 грн. 09 коп. (вісімдесят три тисячі шістсот гривень 09 коп.), у тому числі ПДВ - 13933 грн. 35 коп. (тринадцять тисяч дев'ятсот тридцять три гривні 35 коп.). Розрахунок проводиться Покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника поетапно:

1) суму в розмірі 12540 грн. 01 коп. (дванадцять тисяч п'ятсот сорок гривень 01 коп.) на умовах 100 % передоплати;

2) суму 71060 грн. 08 коп. (сімдесят одна тисяча шістдесят гривень 08 коп.) Покупець сплачує наступним чином:

- 750,00 грн. (сімсот п'ятдесят грн.) до 25.09.2012; 750,00 грн. (сімсот п'ятдесят грн.) до 25.10.2012; 750,00 грн. (сімсот п'ятдесят грн.) до 25.11.2012; 750,00 грн. (сімсот п'ятдесят грн.) до 25.12.2012; 750,00 грн. (сімсот п'ятдесят грн.) до 25.01.2013; 750,00 грн. (сімсот п'ятдесят грн.) до 25.02.2013; 750,00 грн. (сімсот п'ятдесят грн.) до 25.03.2013; 750,00 грн. (сімсот п'ятдесят грн.) до 25.04.2013; 750,00 грн. (сімсот п'ятдесят грн.) до 25.05.2013; 750,00 грн. (сімсот п'ятдесят грн.) до 25.06.2013; 750,00 грн. (сімсот п'ятдесят грн.) до 25.07.2013;

- 62810 грн. 08 коп. (шістдесят дві тисячі вісімсот десять гривень 08 коп.) до 15.08.2013 року.

У разі невиконання Покупцем затвердженого графіку погашення заборгованості (в тому числі і за кожним строком окремо) Постачальник має право достроково стягнути, а Покупець зобов'язаний достроково сплатити весь залишок заборгованості протягом 7 (семи) днів з моменту надходження на адресу Покупця письмової вимоги про це, якщо інший строк не вказано у письмовій вимозі.

Відповідно до п. 7.1. Договору він набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання зобов'язань сторонами цього договору.

Таким чином, умови договору є дійсними і на момент розгляду даного спору судом.

Позивач в позові вказує, що відповідач в порушення умов договору не здійснив оплату за поставлене насіння, порушивши при цьому умови затвердженого сторонами у справі графіку погашення заборгованості, передбаченого п. 3.2. договору, у зв'язку з чим позивач в порядку п. 3.3. договору звернувся до відповідача з листом-вимогою № 138-2/1-04/05 від 06.03.2013 року про дострокове стягнення заборгованості. У зв'язку з невиконанням відповідачем вищевказаної вимоги позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлене насіння згідно договору в розмірі 62810,09 грн.

Так, на виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу насіння на загальну суму 83600,10 грн. , що підтверджується підписаними сторонами у справі видатковими накладними, зокрема:

- видатковою накладною № РН-3-10-55 від 14.09.2012 року на суму 34200,04 грн. (з ПДВ), згідно якою відповідачу поставлена пшениця «Одеська 267», еліта у кількості 9,000 тонн;

- видатковою накладною № РН-3-10-55/1 від 14.09.2012 року на суму 34200,04 грн. (з ПДВ), згідно якої відповідачу поставлена пшениця «Шестопалівка», еліта у кількості 9,000 тонн;

- видатковою накладною № РН-3-10-55/2 від 14.09.2012 року на суму 15200,02 грн. (З ПДВ), згідно якої відповідачу поставлений ячмінь «Достойний», еліта у кількості 4,000 тони.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем була здійснена часткова оплата за насіння, поставлене за договором, всього в розмірі 20790,01 грн., що підтверджується завіреними копіями платіжних доручень, зокрема:

- платіжним дорученням № 26875 від 13.09.2012 року на суму 12540,01 грн.;

- платіжним дорученням № 68 від 26.09.2012 року на суму 750,00 грн.;

- платіжним дорученням № 157254706 від 25.12.2012 року на суму 1500,00 грн.;

- платіжним дорученням № @2РL790382 від 16.07.2013 року на суму 6000,00 грн.

Втім, відповідачем порушено строки оплати товару, передбачені графіком погашення заборгованості, встановленим в п. 3.2.2. договору, та не виконані договірні зобов'язання щодо оплати поставленого за договором насіння в сумі 62810,09 грн., яку і намагається стягнути позивач.

Оскільки мало місце прострочення оплати насіння за договором внаслідок порушення умов затвердженого графіку, позивач намагається стягнути з відповідача штраф в сумі 18843,02 грн. на підставі п. 4.2. Договору, яким передбачено, що за несвоєчасне проведення розрахунків, передбачених у розділі 3 цього Договору, Покупець сплачує Постачальникові штраф у розмірі 30 % від всього залишку заборгованості.

Згідно з п. 4.3. Договору нарахування штрафу за прострочення виконання зобов'язання припиняється через три роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здійснення розрахунків, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 2 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам. Відповідач товар прийняв (про що свідчить наявні в матеріалах справи підписані з боку відповідача видаткові накладні від 14.09.2012 року № РН-3-10-55, № РН-3-10-55/1, № РН-3-10-55/2), його не повернув, а тому повинен здійснити за нього оплату за умовами договору.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що відповідачем, при здійсненні часткових оплати за поставлене згідно договору насіння, порушено графік оплати, встановлений п. 3.2.2. договору, а тому у позивача виникло право достроково стягнути заборгованість за договором, про що сторони диспозитивно домовилися у п. 3.3. договору, що відповідає ст. ст. 627, 628 ЦК України. Вказані обставини зумовили звернення позивача до суду.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено суду факт порушення відповідачем строків оплати за насіння, встановлених графіком здійснення оплат, який передбачений п. 3.2.2. договору, що підтверджено наявними в матеріалах справи платіжними документами про здійснення відповідачем оплати за поставлений товар, а також доведено порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором щодо не здійснення оплати за насіння в повному обсязі, а наявність заборгованості в розмірі 62810,09 грн. підтверджується видатковими накладними, які є первинними документами, згідно яких проводяться розрахунки між сторонами у справі. Відповідач доказів оплати боргу суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

За таких обставин, позовні вимоги Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" боргу в сумі 62810,09 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Докази у справі свідчать про те, що мало місце несвоєчасне здійснення відповідачем оплати поставленого за договором насіння.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Враховуючи несвоєчасне проведення відповідачем розрахунків за договором, яке підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, нарахування штрафу позивачем в порядку п. 4.2. договору у розмірі 30 % від всього залишку заборгованості, правомірно та обґрунтовано, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у сумі 18843,02 грн. також підлягають задоволенню.

Стосовно заперечень відповідача проти позовних вимог в частині стягнення штрафу з огляду на наявність обставин непереборної сили суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Поняття та ознаки непереборної сили розкриваються у п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України. Непереборною силою визнається надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Як підстава звільнення особи, що порушила зобов'язання, від відповідальності непереборна сила характеризується двома ознаками. По-перше, це зовнішня до діяльності сторін обставина, яку сторони, хоча б навіть і передбачили, але не могли попередити. До таких обставин, як правило, відносять стихійні лиха (землетрус, повінь, пожежі) та соціальні явища (війни, страйки, акти владних органів тощо). По-друге, ознакою непереборної сили є її надзвичайність, що означає, що це не рядова, звичайна обставина, яка хоча і може спричинити певні труднощі для сторін, але не виходить за рамки буденності (таяння снігу в горах, щорічні сезонні мусонні дощі тощо), а екстраординарна подія, яка не є звичайною.

З вищевикладеного вбачається, що для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання за ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести:

1) наявність обставин непереборної сили;

2) її надзвичайний характер;

3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди;

4) причинний зв'язок між цією обставиною і понесеними збитками.

З матеріалів справи вбачається, що сторони у справі узгодили в договорі правовідносини між собою у разі виникнення обставин непереборної сили, зокрема в розділі 5 договору.

Відповідно до положень розділу 5 договору сторони не несуть відповідальності за невиконання будь - яких положень цього договору , якщо це спричинено діями сил , що за межами контролю сторони , яка не виконала своїх обов'язків , а саме : стихійне лихо , вкрай несприятливі погодні умови , пожежі , війни , воєнні дії , страйки , громадські безпорядки , втручання влади , далі - обставини непереборної сили .

Пунктом 5.2 договору передбачено , що сторона , що постраждала від обставин дії непереборної сили повинна негайно , але не пізніше 5 днів з моменту їх виникнення , сповістити іншу сторону телеграмою , факсом чи цінним листом з описом вкладенням про настання таких обставин , вказати їх тип , можливу тривалість та причинно - наслідковий зв'язок неможливості виконання пункту 3.2 з виникненням обставин непереборної сили. Якщо сторона не сповістить іншу сторону про вищевикладені обставини , то вона не має права на них посилатися в майбутньому , крім випадку , коли сама обставина непереборної сили перешкоджає такому повідомленню.

Документом , який підтверджує факт наявності обставин непереборної сили , є довідка, видана Торгово - промисловою палатою України або іншим уповноваженим на те органом державної влади України , яка має бути направлена на адресу ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" протягом 30 днів з дня виникнення обставин непереборної сили.

Пунктом 5.4 договору передбачено , що обставини непереборної сили продовжують виконання договору на строк до 1 ( одного) календарного року з моменту , коли зобов'язання мало бути виконаним з обов'язковим надходженням на адресу ДП "Держрезервнасінфонд" довідки , виданої Торгово - промисловою палатою України або іншим уповноваженим на те органом Державної влади України, про виникнення обставин непереборної сили та обов'язковим укладенням додаткової угоди до цього договору .

Матеріали справи свідчать, що в якості обставин непереборної сили відповідач посилається на несприятливі погодно-кліматичними умови, які призвели до 100 % загибелі врожаю 2012 року, в підтвердження чого останній надав суду наступні документи:

1) висновок Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини № 2896/05-4 від 17.12.2012 року, згідно якого несприятливі погодно-кліматичні умови, що спричинили загибель сільськогосподарських культур на площах ТОВ «Лан» станом на 06 серпня 2012 року визнано форс-мажорними обставинами;

2) довідка про агрометеорологічні умови на території Запорізької області у період з 25 квітня - 31 липня 2012 року;

3) протокол № 5 від 07.08.2012 року районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, згідно з яким ситуація, пов'язана з масовим засиханням та загибеллю посівів попередньо визнана надзвичайною, та складений перелік підприємств, які оформили акти обстеження та списання посівів культур, внаслідок їх загибелі;

4) рішення Запорізької обласної ради № 14 від 14.02.2013 року «Про обставини непереборної сили у 2012 році в сільськогосподарських підприємствах області», відповідно до якого погодні умови, які спричинили пошкодження і загибель сільськогосподарських культур у 2012 році на території в тому числі Токмацького району слід вважати обставинами непереборної сили, а також затверджено перелік суб'єктів господарювання Запорізької області, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили.

Так, з наданих документів вбачається, що обставини непереборної сили, пов'язані з несприятливим погодно-кліматичними умовами, виникли в серпні 2012 року, зокрема 6 - 7 серпня 2012 року. Втім, про наявність зазначених обставин відповідач повідомив позивачу лише в грудні 2012 року листом № 28 від 21.12.2012 року, який разом з висновком Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини № 2896/05-4 від 17.12.2012 року, був відправлений факсом позивачу, тобто після спливу строку, передбаченого п. 5.2. договору. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні документи, підтверджуючі узгодження сторонами продовження строку виконання договору № 3-53 від 27.08.2012р. в порядку п. 5.4. договору, а відповідачем не доведено суду причинно-наслідковий зв'язок неможливості виконання ним п. 3.2. договору з виникненням обставин непереборної сили.

Крім того, обставини непереборної сили, на які посилається відповідач виникли раніше ніж був укладений між сторонами договір поставки насіння № 3-53 від 27.08.2012 року, отже відповідач знав про їх наявність та погодився з умовами вказаного договору, в тому числі і в частині ціни договору та порядку розрахунків. Враховуючи викладене, наявність обставин непереборної сили не спростовують факту порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань, а отже і не звільняють від відповідальності, передбаченої умовами договору за допущене порушення.

Клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду строком на один рік, яке він підтримав безпосередньо в судовому засіданні, не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, законодавець зазначає, що підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених п.6 ст. 83 та ст. 121 ГПК України, вказані статті не вимагають, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

При цьому, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

На підтвердження обставин, що ускладнюють виконання рішення суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Лан" надано суду висновок Торгово-Промислової палати України про форс-мажорні обставини від 17.12.2012 року № 2896/05-4, довідка про агрометеорологічні умови на території Запорізької області у період з 25 квітня - 31 липня 2012 року вих. № 26-30/2039 від 13.08.2012 року та запорізької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» вих. Р4-В81/40-02 від 03.01.2013 року про те, що залишок коштів на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" № 26008158888 станоим на 03.01.2013 року складає 0, 00 грн. Проте, заявником не доведені обставини неможливості виконання судового акту можуть бути обставини, визначені приписами статей 8, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення (стандарти) бухгалтерського обліку: 2 " Баланс"; 3 „Звіт про фінансові результати"; 5" Звіт про власний капітал", 10 "Дебіторська заборгованість; 11 "Зобов'язання". Разом з тим, не наведено обставин, які б дали змогу виконати рішення протягом року, тобто збір врожаю, надходження коштів, тощо.

За таких обставин, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1720,50 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лан" відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 03.04.2014 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 263, 530, 599, 617, 629, 638, 639, 712 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, 230, 265 ГК України, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 4 2 , 4 3 , 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан", 71725, с. Чистопілля, Токмацький район, Запорізька область, вул. Першотравнева, буд. 2-а, код ЄДРПОУ 13629627, на користь:

- Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", 03038, м. Київ, вул. Ямська, буд. 32, код ЄДРПОУ 30518866, борг в сумі 62810 (шістдесят дві тисячі вісімсот десять) грн. 09 коп., штраф в сумі 18843 (вісімнадцять тисяч вісімсот сорок три) грн. 02 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено - 08.04.2014 року

Суддя О.Г.Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.