Постанова

від 23.05.2014 по справі 908/2404/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.05.2014 справа №908/2404/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Зубченко І.В., Попкова Д.О., Татенка В.М. За участю представників: від позивача:Чугай В.І. за довіреністю №68 від 02.09.13р.; від відповідача:Мізін М.М., керівник; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан», с.Чистопілля, Токмацький район, Запорізька область на рішення господарського суду Запорізької області від 03.04.2014р. (повний текст підписано 08.04.2014р.) у справі№908/2404/13 (суддя Смірнов О.Г.) за позовомДержавного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України», м. Київ доТовариства з обмеженою відповідальністю «Лан», с.Чистопілля, Токмацький район, Запорізька область простягнення 89453,13грн. В С Т А Н О В И В

Державне підприємство «Державний резервний насіннєвий фонд України», м. Київ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан», с.Чистопілля, Токмацький район, Запорізька область про стягнення боргу у сумі 68810,09грн., штрафу у сумі 20643,03грн.

В ході розгляду справи позивач заявою зменшив розмір позовних вимог в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України та просив суд стягнути з відповідача борг у розмірі 62810,09грн., штраф у розмірі 18843,02грн. Вказану заяву суд прийняв до розгляду та в подальшому розглядав зменшені позовні вимоги.

Звертаючись з позовом, позивач вказав, що між ним та відповідачем було укладено договір поставки насіння, відповідно до умов якого він поставив відповідачу товар - насіння озимої пшениці та озимого ячменю, однак відповідач за одержаний товар розрахувався частково, що зумовило звернення до суду про стягнення заборгованості, з посиланням на положення ст. 525, 526, 610, 611 ЦК України, ст. 265 ГК України та на умови Договору поставки насіння № 3-53 від 27.08.2012р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.04.2014р. (повний текст підписано 08.04.2014р.) по справі №908/2404/13 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 62810,09грн., штраф у сумі 18843,02грн., судовий збір у сумі 1720,50грн., з посиланням на те, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу насіння, відповідач лише частково виконав свої зобов'язання за договором щодо проведення розрахунків за отриманий товар в строк передбачений договором, у зв'язку з чим позивачем нараховано штраф. Крім того, господарським судом було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду строком на один рік, у зв'язку з тим, що відповідачем не наведено обставин, які б дали змогу виконати рішення протягом року.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до апеляційного суду зі скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийнято нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт у своїй скарзі та додаткових поясненнях до неї посилається на те, що підставою своєчасного невиконання зобов'язання було настання форс-мажорних обставин внаслідок складних погодних умов, що підтверджується висновком ТПП України про форс-мажорні обставини №2896/05-4 від 17.12.2012р. Апелянт зазначає, що наявність несприятливих погодних умов та їх негативний вплив на розвиток озимих культур, підтверджений також довідкою про агрометеорологічні умови на території Запорізької області у період з 25 квітня по 31 липня 2012 року.

Крім того, скаржник зазначає, що тільки 17.12.2012р. ТПП України своїм висновком підтвердила існування форс-мажорних обставин та після його отримання ТОВ «Лан» було направлено на адресу позивача лист №28 від 21.12.2012р. і факсограму відповідного змісту. Тому висновки суду про порушення ТОВ «Лан» умов договору відносно строків повідомлення позивача про обставини форс-мажору, є безпідставними.

До того ж, оскільки наявність форс-мажорних обставин унеможливили виконання ТОВ «Лан» своїх зобов'язань за договором, то вина з боку відповідача відсутня, а тому безпідставним є нарахування штрафу.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 29.04.2014р. прийнято апеляційну скаргу до провадження, призначено розгляд скарги на 21.05.2014р.

У судовому засіданні 21.05.2014р. представник відповідача пояснив, що не заперечує проти наявного боргу у сумі 62810,09грн., однак просив суд рішення господарського суду скасувати в частині стягнення штрафу у сумі 18843,02грн. та прийняти в скасованій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог про стягнення штрафу.

Представника позивача у судовому засіданні проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечила з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу, просила рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено рішення господарського суду Запорізької області, 27.08.2012р. між ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України» (постачальник) та ТОВ «Лан» (покупець) був укладений договір поставки насіння №3-53, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця насіння сільськогосподарських рослин (далі - Насіння), а покупець зобов'язується прийняти це насіння та оплатити його вартість відповідно до умов, вказаних у цьому договорі (п.1.1 договору).

Відповідно до п.2.1.1 договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупця протягом 10 (десяти) днів після виконання ним п.3.2.1. даного договору, та після укладення договору застави і страхування предмету застави, насіння:

- озимої пшениці, сорту «Одеська 267», еліта, у кількості 9,000 т (дев'ять тонн) по ціні 3800,00 грн./т. з врахуванням ПДВ; Місце зберігання насіння: «Розівська дослідна станція Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України», (Запорізька обл., смт. Розівка, вул. Академічна 5) (склад насіннєвого току), (06162) 9-94-10; 9-90-40;

- озимої пшениці, сорту «Шестопалівка», еліта, у кількості 9,000 т (дев'ять тонн) по ціні 3800,00 грн./т. з врахуванням ПДВ; Місце зберігання насіння: ДП «ДГ «Ізвєстія НААН України» (Запорізька область, Веселівський район, с. Широке, вул. Комсомольська, буд. 1) (061) 362-19-44;

- озимого ячменю, сорту «Достойний», еліта, у кількості 4,000 т (чотири тонни) по ціні 3800,00 грн./т. з врахуванням ПДВ; Місце зберігання насіння: ЗАТ ТД «Елітне насіння» (Кіровоградська обл., Олександрійський район, с. Красносілка, вул. Жовтнева, 42) (067) 236-44-10, (05242) 3-40-42.

Умовами п.2.2.1. - 2.2.3. договору передбачені обов'язки покупця оплатити вартість Насіння відповідно до умов розділу 3 договору та прийняти Насіння тільки для власного використання, направити представника для прийому Насіння з належно оформленою довіреністю, здійснити перевірку при прийомі Насіння по кількості, асортименту та якості, підписати товаротранспортні накладні та (або) акти прийому-передачі.

Відповідно до п.3.1. - 3.3. договору загальна вартість цього договору становить 83600,09грн., у тому числі ПДВ - 13933,35грн. Розрахунок проводиться покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника поетапно:

1)суму в розмірі 12540,01грн. на умовах 100 % передоплати;

2)суму 71060,08грн. покупець сплачує наступним чином: - 750грн. до 25.09.2012р.; 750грн. до 25.10.2012р.; 750грн. до 25.11.2012р.; 750грн. до 25.12.2012р.; 750грн. до 25.01.2013р.; 750грн. до 25.02.2013р.; 750грн. до 25.03.2013р.; 750грн. до 25.04.2013р.; 750грн. до 25.05.2013р.; 750грн. до 25.06.2013р.; 750грн. до 25.07.2013р.; - 62810,08грн. до 15.08.2013р.

У разі невиконання Покупцем затвердженого графіку погашення заборгованості (в тому числі і за кожним строком окремо) Постачальник має право достроково стягнути, а Покупець зобов'язаний достроково сплатити весь залишок заборгованості протягом 7 (семи) днів з моменту надходження на адресу Покупця письмової вимоги про це, якщо інший строк не вказано у письмовій вимозі.

За несвоєчасне проведення розрахунків, передбачених у розділі 3 цього Договору, Покупець сплачує Постачальникові штраф у розмірі 30 % від всього залишку заборгованості (п.4.2 договору).

Відповідно до положень п.5.1 договору, сторони не несуть відповідальності за невиконання будь - яких положень цього договору, якщо це спричинено діями сил , що за межами контролю сторони , яка не виконала своїх обов'язків, а саме : стихійне лихо, вкрай несприятливі погодні умови, пожежі, війни, воєнні дії, страйки, громадські безпорядки, втручання влади, далі - обставини непереборної сили .

Пунктом 5.2 договору передбачено, що сторона, що постраждала від обставин дії непереборної сили повинна негайно, але не пізніше 5 днів з моменту їх виникнення, сповістити іншу сторону телеграмою, факсом чи цінним листом з описом вкладенням про настання таких обставин, вказати їх тип, можливу тривалість та причинно - наслідковий зв'язок неможливості виконання пункту 3.2 з виникненням обставин непереборної сили. Якщо сторона не сповістить іншу сторону про вищевикладені обставини, то вона не має права на них посилатися в майбутньому, крім випадку, коли сама обставина непереборної сили перешкоджає такому повідомленню.

Документом, який підтверджує факт наявності обставин непереборної сили, є довідка, видана Торгово - промисловою палатою України або іншим уповноваженим на те органом державної влади України , яка має бути направлена на адресу ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України» протягом 30 днів з дня виникнення обставин непереборної сили (п.5.3 договору).

Пунктом 5.4 договору передбачено, що обставини непереборної сили продовжують виконання договору на строк до 1 (одного) календарного року з моменту, коли зобов'язання мало бути виконаним з обов'язковим надходженням на адресу ДП «Держрезервнасінфонд» довідки , виданої Торгово - промисловою палатою України або іншим уповноваженим на те органом Державної влади України, про виникнення обставин непереборної сили та обов'язковим укладенням додаткової угоди до цього договору.

Відповідно до п.5.7 договору, дія обставин непереборної сили не є підставою для повного або часткового невиконання зобов'язань за цим Договором.

Відповідно до п.7.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами зобов'язань сторонами цього договору.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу насіння на загальну суму 83600,10 грн., що підтверджується підписаними сторонами у справі видатковими накладними, зокрема:

- видатковою накладною № РН-3-10-55 від 14.09.2012р. на суму 34200,04 грн. (з ПДВ), згідно якою відповідачу поставлена пшениця «Одеська 267», еліта у кількості 9,000 тонн;

- видатковою накладною № РН-3-10-55/1 від 14.09.2012р. на суму 34200,04грн. (з ПДВ), згідно якої відповідачу поставлена пшениця «Шестопалівка», еліта у кількості 9,000 тонн;

- видатковою накладною № РН-3-10-55/2 від 14.09.2012р. на суму 15200,02грн. (з ПДВ), згідно якої відповідачу поставлений ячмінь «Достойний», еліта у кількості 4,000 тони.

Підставою поставки товару у видаткових накладних зазначено договір поставки № 3-53 від 27.08.2012р.

Товар від відповідача отримано Мізіним М.М. на підставі довіреності №23 від 14.09.2012р. на отримання від ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України» цінностей за договором № 3-53 від 27.08.2012р. Копія довіреності наявна у матеріалах справи .

Відповідач частково виконав свої зобов'язання за договором щодо проведення розрахунків за отриманий товар, сплативши кошти в сумі 20790,01грн., що підтверджується завіреними копіями платіжних доручень, зокрема: платіжним дорученням № 26875 від 13.09.2012р. у сумі 12540,01грн.; платіжним дорученням № 68 від 26.09.2012р. у сумі 750грн.; платіжним дорученням №157254706 від 25.12.2012р. на суму 1500грн.; платіжним дорученням №@2РL790382 від 16.07.2013р. у сумі 6000грн. та не заперечується представниками сторін.

Враховуючи вищевикладене та у зв'язку з тим що ТОВ «Лан» так і не сплатило борг, ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України» звернулось до господарського суду Запорізької області про стягнення заборгованості за договором поставки насіння у сумі 62810,09грн.; 18843,02грн. - штрафу відповідно до п. 4.2 Договору (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Дослідивши обставини справи та вимоги чинного законодавства апеляційний господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ст.173 Господарського процесуального кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст.174 Господарського процесуального кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.712 Цивільного Кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст. 656 Цивільного Кодексу України).

Пунктом 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач поставив відповідачу насіння, а саме пшеницю «Одеська 267», еліта, у кількості 9 тонн на суму 34200,04грн.; пшеницю «Шестопалівка», еліта, у кількості 9 тонн на суму 34200,04грн.; ячмінь «Достойний», еліта, у кількості 4 тони на суму 15200,02грн., на загальну суму 83600,1грн., що підтверджується видатковими накладними, підписаними сторонами договору, які наявні в матеріалах справи, між тим відповідач розрахувався частково у сумі 20790,01грн.

Враховуючи викладене та те, що доказів оплати боргу в повному обсязі відповідачем не надано, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, перевіривши матеріали справи дійшов вірного висновку щодо задоволення позову в частині стягнення 62810,09грн. - основного боргу за договором поставки насіння №3-53 від 27.08.2012р.

Щодо позовної вимоги про стягнення 18843,02грн. - штрафу за договором, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ретельно дослідив цю вимогу та обставини справи, дійшов вірного висновку про стягнення штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Проаналізувавши вищенаведене законодавство та умови договору, колегія суддів дійшла висновку, що сторони не несуть відповідальності за невиконання будь-яких положень цього Договору у випадку настання обставин дії непереборної сили, які підтверджуються Довідкою, виданою Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на те органом державної влади України.

Як вбачається з матеріалів справи, висновком Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини №2896/05-4 від 17.12.2012р. підтверджено, що внаслідок посухи весняно-літнього періоду 2012 року на площах ТОВ «Лан» загинули посіви соняшнику на площі 238га та станом на 06.08.2012р. є форс-мажорними обставинами.

Форс-мажорні обставини відповідач також підтверджує довідкою про агрометеорологічні умови на території Запорізької області у період з 25 квітня по 31 липня 2012 року; протоколом №5 від 07.08.2012р. районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.; рішенням Запорізької обласної ради №14 від 14.02.2013р. «Про обставини не переробної сили у 2012 році в сільськогосподарських підприємствах області».

Як встановлено господарським судом, з наданих відповідачем документів вбачається, що обставини непереробної сили, пов'язані з несприятливими погодно-кліматичними умовами, виникли в серпні 2012 року, зокрема 6-7 серпня 2012 року. Втім, про наявність зазначених обставин відповідач повідомив позивача лише в грудні 2012 року листом №28 від 21.12.2012р., який разом з висновком ТПП про форс-мажорні обставини №2896/05-4 від 17.12.2012р. був відправлений факсом позивачу, тобто після спливу строку, передбаченого п.5.2 договору. Також господарським судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують узгодження сторонами продовження строку виконання договору в порядку п.5.4 договору, а відповідачем не доведено причинно-наслідковий зв'язок неможливості виконання ним п.3.2 договору з виникненням обставин не переробної сили.

Крім того, апеляційний суд погоджується з висновком господарського суду, що у висновку ТПП України про форс-мажорні обставини №2896/05-4 від 17.12.2012р. йде мова про загибель сільськогосподарських культур внаслідок посухи весняно-літнього періоду 2012 року на площах ТОВ «Лан» та станом на 06.08.2012р. визнано форм-мажорними обставинами, однак договір поставки №3-53 було укладено між сторонами 27.08.2012р., тобто після настання форс-мажорних обставин, що також позбавляє відповідача права посилатись на зазначені обставини.

Таким чином, судова колегія апеляційної суду не приймає до уваги заперечення відповідача про відмову в стягнення з підприємства штрафу, тому що умовами договору (п.4.2) чітко визначена відповідальність відповідача за несвоєчасне проведення розрахунків за отримане від позивача насіння. Посилання відповідача на обставини непереборної сили, визначені п.5.1 Договору не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем не дотримано умов договору щодо повідомлення позивача про виникнення обставин дії непереборної сили, як то визначено п.5.2 Договору та умов щодо направлення на адресу позивача в строк визначений п.5.3 Договору - висновку Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини. Крім того, як погоджено сторонами в п. 5.7 Договору, - обставини непереборної сили не звільняють відповідача від повного або часткового невиконання зобов'язань за Договором, тобто обов'язку відповідача щодо розрахунку з позивачем на умовах Договору.

Щодо клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду строком на один рік, колегія суддів дійшла до висновку, що господарський суд першої інстанції цілком вірно відмовив у задоволенні зазначеного клопотання, врахувавши, що відповідачем не доведені обставини неможливості виконання судового акту можуть бути обставини, визначені приписами ст. 8, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення (стандарти) бухгалтерського обліку: 2 «Баланс»; 3 «Звіт про фінансові результати»; 5 «Звіт про власний капітал», 10 «Дебіторська заборгованість; 11 «Зобов'язання». Разом з тим, не наведено й обставин, які б дали змогу виконати рішення протягом року.

За таких обставин, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджені належними та допустимими доказами, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні апеляційної скарги.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан», с.Чистопілля, Токмацький район, Запорізька область на рішення господарського суду Запорізької області від 03.04.2014р. (повний текст підписано 08.04.2014р.) у справі №908/2404/13 - залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Запорізької області від 03.04.2014р. (повний текст підписано 08.04.2014р.) у справі №908/2404/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: Д.О. Попков

В.М. Татенко

Надр 5прим.: 1 - поз; 1 - відп; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГС