Постанова

від 23.04.2014 по справі 912/23/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2014 року Справа № 912/23/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В.- доповідача,

суддів: Подобєда І.М., Іванова О.Г.

при секретарі: Погореловій Ю.А.

Представники сторін:

від позивача: Усатенко В.Ю., довіреність №2121-12/кр від 30.12.13, представник;

представники відповідача -1,2 у судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Креатив" та Приватного підприємства "Хліб Приазов'я" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.03.2014р. у справі № 912/23/14

за позовом : Приватного акціонерного товариства "Креатив", м. Кіровоград

до відповідача 1: приватного підприємства "Хліб Приазов'я", смт.Приазовське

відповідача 2: приватного підприємства "Кий", м. Кіровоград

про стягнення 104 490,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 4 березня 2014 року (суддя Глушков М.С.) позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Креатив» до приватного підприємства "Хліб Приазов'я"- задоволено частково.

Стягнуто з приватного підприємства "Хліб Приазов'я" на користь приватного акціонерного товариства "Креатив" 99788,48 грн. заборгованості, з яких: 66262,50 грн. сума попередньої оплати, 6626,25 грн. 10% штрафу від несвоєчасно поставленого/непоставленого товару, 26899,73 грн. 3% штрафної санкції згідно п. 6.7. договору поставки, а також 2089,82 грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог до приватного підприємства "Хліб Приазов'я" - відмовлено.

Провадження у справі відносно приватного підприємства "Кий" - припинено.

Не погодившись з рішенням суду, Приватне акціонерне товариство «Креатив» та приватне підприємство «Хліб Приазов'я» звернулись з апеляційними скаргами, в яких Приватне акціонерне товариство «Креатив» просило скасувати рішення господарського суду в частині відмови у позові до приватного підприємства «Хліб Приазов'я» та задовольнити заявлені ними вимоги у повному обсязі, а приватне підприємство «Хліб Приазов'я» просило рішення суду скасувати та припинити провадження у справі.

При цьому, в обґрунтування доводів своєї апеляційної скарги, Приватне акціонерне товариство «Креатив» посилається на те, що суд невірно визначив кількість поставленого товару, оскільки договором було передбачено, що кількість товару визначається на вагах на складі покупця, а не продавця і остаточною вважається саме кількість товару, визначена на вагах на складі покупця.

У зв'язку з неврахуванням означеного, суд необґрунтовано відмовив у стягненні суми основного боргу та штрафних санкцій у заявленому ними розмірі: 104 490,98 грн. заборгованості, з яких: 70 537,5 грн. сума попередньої оплати, 7053,75 грн. 10% штрафу від несвоєчасно поставленого/непоставленого товару, 26899,73 грн. 3% штрафної санкції згідно п. 6.7. договору поставки.

В обґрунтування доводів своєї апеляційної скарги, приватне підприємство «Хліб Приазов'я» посилається на те, що при розгляді справи суд першої інстанції порушив правила підсудності, оскільки розглянув спір не за місцем знаходження відповідача по справі - постачальника за договором Приватного підприємства «Хліб Приазов'я», як це передбачено статтею 15 ГПК України, що у відповідності до ст. 104 ГПК України є підставою для скасування рішення суду та припинення провадження у справі.

Крім того, апелянт вважає, що суд першої інстанції правильно встановив кількість та вартість поставленого відповідачем позивачу насіння соняшника, проте безпідставно не врахував наявність зустрічного зобов'язання позивача перед відповідачем на суму 52 725 грн., та відмовив у заліку взаємних вимог за наявності усіх документів, які підтверджують взаємні зобов'язання сторін.

Ухвалами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24 березня 2014 року апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Креатив» та приватного підприємства «Хліб Приазов'я» були прийняті до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 9 квітня 2014 року.

В судовому засіданні 09.04.14р. було винесено ухвалу про відкладення розгляду справи до 23.04.14р. у зв'язку з неявкою представника відповідача-2.

В судовому засіданні 23.04.14р. представник позивача підтримав доводи своєї апеляційної скарги, та заперечував проти апеляційної скарги відповідача. Представники відповідачів-1,2 в судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Приватного підприємства «Хліб Приазов'я» задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга ПрАТ "Креатив" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.05.2013 року між ПрАТ "Креатив" (покупець) та ПП "Хліб Приазов'я" (продавець) укладено договір поставки № С12-2324 (далі - договір № С12-2324), відповідно до умов п. 1.1. якого продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити насіння соняшнику урожаю 2012 року (далі - товар) на умовах даного договору.

Товар, за умовами п. 3.1. договору, поставляється на умовах FCA франко-автомобіль (Правила Інкотермс-2010 року), за винятком застережень, прямо встановлених умовами договору, за адресою: вул. Фрунзе, 53, м. Мелітополь, Запорізька обл. (надалі - склад продавця).

Відповідно до п. 3.2. Договору термін поставки товару - протягом 4 днів після здійснення оплати покупцем. Продавець зобов'язаний у письмовій формі за 3 (три) календарних дня повідомити покупця про готовність до поставки товару із зазначенням дати та місця поставки. Після закінчення терміну поставки продавець не звільняється від обов'язку поставити товар на суму отриманої передплати. Покупець має право в односторонньому порядку відмовитись від отримання недопоставленого товару, письмово попередивши про це продавця.

Пунктом 3.4. Договору кількість товару, визначається згідно кількості, вказаної в товарно-транспортній накладній на товар при розвантаженні на складі покупця. Сторони дійшли згоди, що при виникненні розбіжностей щодо кількості товару, вказаної в товарно-транспортній накладній при завантаженні товару і фактичні й кількості товару при його розвантаженні, остаточною буде вважатись кількість товару визначена на вагах на складі покупця.

Відповідно до п.п. 5.1. - 5.2. договору № С12-2324 покупець зобов'язується здійснити оплату товару на умовах 100% передоплати від розміру, вказаного в п. 4.1. цього договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця на підставі рахунок-фактури. Остаточний розрахунок між сторонами (доплата покупцем або повернення передплати продавцем) здійснюється протягом 10 банківських днів після фактичного отримання товару та документів, передбачених п.п. 3.8. - 3.10. даного договору.

Звертаючись із позовом до відповідачів про стягнення суми боргу за договором поставки № С12-2324 від 25.05.2013 року в розмірі 104490,98 грн., з яких: 70537,50 грн. основний борг, 7053,75 грн. 10 % штрафу, 26899,73 грн. 3% штрафної санкції, Приватне акціонерне товариство «Креатив» посилалось на те, що відповідач - ПП "Хліб Приазов'я" не виконало зобов'язань щодо поставки насіння соняшнику, а ПП "Кий" неналежно виконало свої зобов'язання перед позивачем по договору поруки №П/2324 від 23.05.2013 року.

Задовольняючи позовні вимоги частково та стягуючи з Приватного підприємства «Хліб Приазов'я» заборгованість на суму 99788,48 грн., з яких: 66262,50 грн. сума попередньої оплати, 6626,25 грн. 10% штрафу від несвоєчасно поставленого/непоставленого товару, 26899,73 грн. 3% штрафної санкції згідно п. 6.7. договору поставки, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем здійснено попередню оплату товару на загальну суму 896657,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1822 від 29.05.2013 року (а.с.19 т.1), а ПП "Хліб Приазов'я" свої зобов'язання по виконання договору поставки № С12-2324 від 23.05.2013 року виконало частково, поставило позивачу насіння соняшника в кількості 174,820 тонн, що підтверджується товарно-транспортними накладними №1 та №2 від 05.06.2013 року, № 3 - № 6 від 06.06.2013 року (а.с.20-25 т.1).

При цьому, суд першої інстанції не прийняв до уваги у якості доказів поставки товару у кількості 173, 920 тонн, реєстри накладних на прийняте зерно якості кожної партії (а.с.168, 175 т.1), контрольні талони та акти розбіжностей у вазі (а.с.170-171, 173-174, 177-178, 180-181, 183-184,186-187 т.1), оскільки вони не засвідчені належним чином. Реєстри накладних на прийняте зерно якості кожної окремої партії не містять підписів відповідальних осіб, акти розбіжностей у вазі не датовані, крім того у вказаних актах уповноваженими представника постачальника зазначено осіб, повноваження яких на представництво інтересів ПП "Хліб Приазов'я" господарському суду не доведено. Також суд виходив з того, що згідно товарно- транспортних накладних №1 та №2 вантаж було опломбовано на виконання п. 3.11 договору, але позивач не звертався з вимогою до ПП "Хліб Приазов'я" надати документ про проходження повірки ваг згідно п. 3.8 договору.

Відмовляючи у задоволенні заяви відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.01.2014 року на суму 52725,00 грн., суд першої інстанції виходив з того, що сторони не дійшли згоди щодо суми, на яку можуть бути зараховані зустрічні однорідні вимоги, а дослідження спірних правовідносин між сторонами по договору поставки № С12-2321 від 22.05.2013 року не є предметом даного спору.

Припиняючи провадження у частині позовних вимог до Приватного підприємства «Кий», суд першої інстанції виходив з того, що в ході вирішення даного спору позивач відмовився від позову відносно ПП "Кий". Оскільки ці дії не суперечать законодавству і не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, господарський суд прийняв відмову позивача від позову в цій частині та припинив провадження у справі відносно ПП "Кий" на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до норм ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору поставки № С12-2324 від 23.05.2013 року позивачем здійснено попередню оплату товару на загальну суму 896657,50 грн., проте відповідачем було поставлено насіння соняшника не на означену суму.

З товарно-транспортної накладної № 1 вбачається, що на складі продавця було завантажено 31 500 кг. насіння соняшника, а на складі покупця розвантажено 31 310 кг насіння соняшника, відповідно товарно-транспортної накладної № 2 на складі продавця було завантажено 29 600 кг. насіння соняшника, а на складі покупця розвантажено 29 310 кг. насіння соняшника; відповідно товарно-транспортної накладної № 3 на складі продавця було завантажено 31 260 кг. насіння соняшника, а на складі покупця розвантажено 31 150 кг. насіння соняшника; відповідно товарно-транспортної накладної № 4 на складі продавця було завантажено 26 120 кг. насіння соняшника, а на складі покупця розвантажено 26 050 кг. насіння соняшника; відповідно товарно-транспортної накладної № 5 на складі продавця було завантажено 27 240 кг. насіння соняшника, а на складі покупця розвантажено 27 120 кг. насіння соняшника; відповідно товарно-транспортної накладної № 6 на складі продавця було завантажено 29 100 кг. насіння соняшника, а на складі покупця розвантажено 28 980 кг. насіння соняшника.

Таким чином вбачається, що різниця поставленого насіння соняшника при завантаженні на складі продавця та при вивантаженні на складі покупця складає 900 кг., проте суд першої інстанції відмовив позивачу у стягненні вартості означеної кількості товару.

Разом з тим, розрахунок обсягу поставленого товару у кількості не 174,820 тонн, а в кількості 173,920 тонн визначений сторонами та позивачем відповідно до п.3.4 Договору поставки.

Пунктом 3.4. договору кількість товару, визначається згідно кількості, вказаної в товарно-транспортній накладній на товар при розвантаженні на складі покупця. Сторони дійшли згоди, що при виникненні розбіжностей щодо кількості товару, вказаної в товарно-транспортній накладній при завантаженні товару і фактичні й кількості товару при його розвантаженні, остаточною буде вважатись кількість товару визначена на вагах на складі покупця.

За таких обставин висновки суду щодо стягнення з відповідача вартості саме 174,820 тонн, а не 173,920 тонн, є необгрунтованими.

При цьому, відповідно п. 3.11 продавець, при завантаженні товару у транспортний засіб, наданий покупцем, зобов'язаний проводити пломбування завантаженого автотранспорту, наданого покупцем та зазначати перелік та номери пломб в товарно-транспортній накладній. Проте, були опломбовані лише автомобілі, завантажені згідно товарно-транспортних накладних № 1 та № 2.

Посилання суду на те, що реєстри накладних, контрольні талони та акти розбіжностей у вазі є неналежними доказами по справі, оскільки не містять підписів відповідальних осіб, акти розбіжностей у вазі не датовані, та уповноваженими представниками постачальника зазначено осіб, повноваження яких на представництво інтересів ПП "Хліб Приазов'я" господарському суду не доведено, не приймаються апеляційним судом до уваги з наступних підстав.

Так, відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Наказом Мінтрансу України та Мінстату України N 488/346 від 29.12.95 року затверджені типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля (екскаватор, бульдозер як технологічний транспортний засіб є вантажним автомобілем).

Відповідно до цього наказу, типовими формами первинного обліку роботи вантажного автомобіля є:

- подорожній лист вантажного автомобіля;

- товарно-транспортна накладна.

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 N 363, ТТН - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Тому для отримання транспортних послуг, оприбуткування товарів та підтвердження їх отримання обов'язково використовувати ТТН.

Типова форма N 1-ТН "Товарно-транспортна накладна", яка затверджена наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.95 N 488/346, є підставою для списування товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача, для виконання розрахунків між перевізниками і замовниками автомобільного транспорту та для первинного обліку обсягів перевезених вантажів і транспортної роботи автомобільного транспорту.

Таким чином, саме товарно-транспортна накладна, у якій зафіксовані кількість насіння соняшника при завантаженні та розвантаженні є належним доказом по справі.

Реєстр накладних, на які посилається суд першої інстанції, не є первинним бухгалтерським документом і тому наявність в ньому певних недоліків в оформленні не має правового значення при вирішення спірного питання.

Не є обґрунтованим і посилання суду першої інстанції на контрольні талони та акти розбіжностей у вазі, які також містять певні недоліки в оформленні, та доводи ПП "Хліб Приазов'я" щодо недотримання Інструкції П-6,П-7 про порядок прийому продукції по якості та кількості, оскільки сторони при укладанні договору пунктом 3.4. визначили порядок приймання товару, і не зазначили про застосування означеної інструкції.

Не є обґрунтованим також посилання суду першої інстанції на те, що позивач не звертався з вимогою до ПП "Хліб Приазов'я" надати документ про проходження повірки ваг згідно п. 3.8 договору, оскільки визначення кількості товару саме на вагах покупця при виникненні розбіжностей щодо кількості товару, вказаного в товарно-транспортній накладній при завантаженні товару і фактичній кількості товару при його розвантаженні, згідно п.3.4 не ставиться в залежність від отримання покупцем документу про проходження повірки ваг продавця.

З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції безпідставно відмовив позивачу у стягненні різниці поставленого насіння соняшника при завантаженні на складі продавця та при вивантаженні на складі покупця у кількості 900 кг. насіння соняшника, а саме на суму 4275 грн.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 6.6. договору зазначено, що за недотримання терміну поставки /недопоставку/непоставку товару продавець виплачує покупцеві штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно поставленого/непоставленого товару.

Згідно пункту 6.5. договору № С12-2324 після закінчення терміну поставки, вказаного в п. 3.2 договору, у разі поставки товару на суму меншу розміру здійсненої передплати або непоставки/недопотсавки товару, продавець повинен повернути (перерахувати) покупцеві грошові кошти у розмірі виниклої заборгованості протягом двох банківських днів з дати направлення відповідної вимоги покупцем. Обов'язок повернення передплати є грошовим зобов'язанням продавця відповідно до ст. 625 ЦК України.

04.12.2013 року позивачем направлено лист-вимогу на адресу відповідача 1 № 1348-10 від 02.12.2013 року, в якій ПрАТ "Креатив" вимагало від ПП "Хліб Приазов'я" у семиденний строк сплатити на поточний рахунок позивача заборгованість в сумі 77591,25 грн., з яких: 70537,50 грн. основний борг та 7053,72 грн. штрафу.

Однак вказана вимога залишена ПП "Хліб Приазов'я" без реагування.

За умовами п. 6.7. договору № С12-2324 у разі невиконання або порушення виконання зобов'язання по поставці товару, а саме невиконання або порушення виконання зобов'язання згідно п.п. 6.2., 6.5. та 6.6. цього договору, продавець окрім штрафу, передбаченого п. 6.6. даного договору, виплачує покупцеві штрафну санкцію у розмірі 3% від загальної вартості товару.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача 10% штрафу від несвоєчасно поставленого/непоставленого товару, проте вирахував означену суму у розмірі - 6626,25 грн., виходячи із суми 66 262,50 грн., а не 70 537,50 грн., як встановив апеляційний господарський суд, тому на користь позивача підлягає стягненню 10% штрафу від означеної різниці, тобто з 4275 грн., що складає 427,5 грн.

Висновки суду щодо стягнення з відповідача 26899,73 грн. - 3% штрафної санкції є правильними, оскільки їх стягнення передбачено як нормами чинного законодавства, так і умовами договору - п. 6.6. та п. 6.7. договору № С12-2324 від 23.05.2013 року.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду погоджується також з висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні клопотання відповідача - ПП "Хліб Приазов'я" про зарахування однорідних вимог та припинення провадження у справі відносно приватного підприємства "Кий".

Доводи апеляційної скарги ПП "Хліб Приазов'я" щодо порушення правил підсудності є необґрунтованими з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ "Креатив" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом від 30.12.2013 року № 1427-10 про солідарне стягнення з ПП "Хліб Приазов'я" та ПП "Кий" (як поручителя) заборгованості в сумі 104490,98 грн. за договором поставки № С12-2324 від 25.05.2013 року та за договором поруки №П/2324 від 23.05.2013 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Оскільки один із відповідачів зареєстрований у місті Кіровограді, то суд першої інстанції обґрунтовано прийняв справу до свого провадження без порушення правил підсудності.

Згідно з частиною третьою статті 203 ГК України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. Аналогічні правила містить і стаття 601 ЦК України.

Позивач проти заяви відповідача щодо зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.01.2014 року на суму 52725,00 грн. заперечив, зазначивши про те, що по зобов'язанням за договором поставки № С 12-2321 від 22.05.2013 року заборгованість ПрАТ "Креатив" перед відповідачем 1 складає 9428,21 грн.

Оскільки, сторони не дійшли згоди щодо суми, на яку можуть бути зараховані зустрічні однорідні вимоги в силу ст. 601 Цивільного кодексу України, дослідження спірних правовідносин між сторонами по договору поставки № С12-2321 від 22.05.2013 року не є предметом даного спору, а зарахування суми боргу за рішенням суду в рахунок заліку зустрічних однорідних вимог діючим законодавством не передбачено, тому висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви відповідача про зарахування зустрічних вимог є законними та обґрунтованими.

Таким чином, розглядаючи справу, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, визначив характер спірних правовідносин та норми матеріального та процесуального права, які їх регулюють, проте неправильно визначив кількість поставленого товару і відповідно суму, яка підлягає стягненню з відповідача, у зв'язку з чим рішення суду в частині незадоволених позовних вимог підлягає скасуванню із ухваленням в цій частині рішення про задоволення позовних вимог на суму 4275 грн. попередньої оплати, та 427,5 грн. 10% штрафу від несвоєчасно поставленого/непоставленого товару.

В частині задоволених позовних вимог до Приватного підприємства "Хліб Приазов'я" та припинення провадження відносно приватного підприємства "Кий" - рішення суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Хліб Приазов'я» - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Креатив» - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 4 березня 2014 року у справі № 912/23/14 в частині незадоволених позовних вимог - скасувати.

Стягнути з приватного підприємства "Хліб Приазов'я" (72400, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Калініна, 165; ідентифікаційний код 36605670) на користь приватного акціонерного товариства "Креатив" (25014, м. Кіровоград, просп. Промисловий, 19; ідентифікаційний код 31146251) 4275 грн. попередньої оплати, 427,5 грн. 10% штрафу від несвоєчасно поставленого/непоставленого товару.

В частині задоволених позовних вимог до Приватного підприємства "Хліб Приазов'я" та припинення провадження відносно приватного підприємства "Кий" - рішення суду залишити без змін.

Доручити господарському суду Кіровоградської області видати наказ.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст виготовлено 24.04.2014 року.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя О.Г.Іванов

Суддя І.М.Подобєд