Постанова

від 04.11.2011 по справі 2а-2405/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 листопада 2011 року 11:30 № 2а-2405/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Красновій І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства «Рено Україна» доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва провизнання нечинними та скасування податкових повідомлень -рішень від 07.07.2010р., за участю:

позивача -ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

відповідач -ОСОБА_4

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 4 листопада 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Рено Україна»(далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі по тексту - відповідач) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень -рішень від 07.07.2010р.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення прийняті відповідачем протиправно та з порушення норм законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем правомірно з врахування всіх обставин.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва проведено перевірку Закритого акціонерного товариства «Рено Україна»за результатами якої 23.06.2010р. складено акт №661/1-23-60/33552751 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.12.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.12.2009р. (далі по тексту -Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення:

- п. 5.1, п.п 5.3.9 п. 5.3 статті 5, п.п. 7.3.2 п. 7.3 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.2004р. №334/94-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 19 594 844грн. в тому числі по періодам: 1 квартал 2008 року на суму 712 116грн., 1 півріччя 2008 року на суму 1 687 306грн., 3 квартали 2008 року на суму 2 559 158грн., 2008 рік на суму 16 365 944грн., 1квартал 2009 року на суму 1 107 893грн., 1 півріччя 2009 року на суму 3 228 900грн. та зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування: 1 квартал 2009 року на суму 34 673 127грн., 1 півріччя 2009 року на суму 77 135 672грн., 3 квартали 2009 року на суму 129 484 192грн., 2009 рік на суму 152 672 732грн.;

- п.п. 3.1.1 п. 3.1 статті 3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 2 735 731грн., в тому числі по періодам: квітень 2008 року в сумі 7 367грн., грудень 2008 року в сумі 330 226грн., січень 2009 року в сумі 249 174грн., березень 2009 року в сумі 806 555грн., квітень 2009 року в сумі 180 787грн., травень 2009 року в сумі 201 722грн., червень 2009 року в сумі 225 302грн., липень 2009 року в сумі 264 655грн., серпень 2009 року в сумі 150 945грн., вересень 2009 року в сумі 248 770грн., жовтень 2009 року в сумі 70 228грн., та зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26), зазначеного в декларації з ПДВ за грудень 2009 року на суму 175 594грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем винесені податкові повідомлення -рішення від 07.07.2010р. №0000672306/0, яким за порушення п. 5.1, п.п 5.3.9 п. 5.3 статті 5, п.п. 7.3.2 п. 7.3 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на прибуток підприємств усього в сумі 34 346 338грн., у тому числі за основним платежем 16 365 944грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 17 980 394грн. та №0000682306/0, яким за порушення п.п. 3.1.1 п. 3.1 статті 3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість усього в розмірі 4 099 913грн., у тому числі за основним платежем 2 735 731грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 364 182грн.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181 від 21 грудня 2000 року податкове зобов'язання може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Позивач скористався правом наданим йому п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»оскаржив податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку. За результатами адміністративного оскарження податкові повідомлення - рішення залишені без змін.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що на підставі імпортних контрактів щодо придбання запчастин, автомобілів, поліграфії, CD-дисків, на умовах післяоплати, укладених з постачальниками-нерезидентами (фірми „Renault Polska" (Польща), „Renault s.a.s", „SXP Franse Sari" „Survival", „Auto-K-Herpe S.A.S", „Renault Merchendising Fr EQV ARC", „Renault Technocentre", „Vestalia Routageservise Expedition Pour Le Compte De Renault" (Франція), „Salans uk Limited" (Азербайджан), „ABX Logistsks air&sea GMBH" (Німеччина)) у перевіреному періоді позивачем згідно вантажних митних декларацій отримано від нерезидентів товар на загальну суму 56 212 210,09євро (еквівалент 459 154 902,3грн.), 164 905 206,6доларів США (еквівалент 904 275 787,84грн.) та перераховано нерезидентам 67 672 839,47 євро (еквівалент 544 373 801,98грн.), 137 821 231,0доларів США (еквівалент 872 820 899,97гривень).

Позивачем здійснено перерахунок між балансовою вартістю валюти, визначеною на дату отримання підприємством товарів від нерезидентів та вартістю придбаної валюти для оплати за товар, за результатами якого підприємством збільшено валові витрати за 2008 рік на суму 51 611 878грн. та за 2009 рік на суму 133 112 302грн.

В бухгалтерському обліку дана операція відображена наступним чином: Дт 945110 (SAP 666110) Кт 632- відображення курсових різниць, які виникли при перерахуванні вартості товарів (робіт, послуг) у гривні за офіційним валютним (обмінним курсом) Нацбанку України, що діяв на дату отримання таких товарів (робіт, послуг), відповідно до вантажно-митних декларацій та на момент оплати за товар (роботи, послуги) нерезиденту.

Визначення сум валових витрат при купівлі товарів у нерезидентів за іноземну валюту, здійснюється відповідно до вимог п.п. 11.2.3 п.11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до чого датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є: нерезидентами, є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Відповідно до п.п.7.3.2 п.7.3 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», витрати, понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної згідно із положеннями підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 цієї статті, і не підлягають перерахуванню у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Балансова вартість іноземної валюти для визначення валових витрат, понесених платником податку в іноземній валюті, розраховується шляхом перерахування в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання таких витрат.

Таким чином, першою подією при визначені валових витрат є дата оприбуткування платником податку товарів, відповідно до вантажно-митних декларацій, що відповідає вимогам п.п. 11.2.3 п. 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Позивачем при отриманні імпортних товарів, відповідно до вантажно-митних декларацій, на валові витрати були віднесені суми, які розраховані шляхом перерахування вартості товарів в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання таких товарів.

В рядку 05.2 Декларацій «Самостійно виявлені помилки за результатами минулих періодів»за період з 01.01.08р. по 31.12.09р. податковим органом встановлено, неправомірне включення позивачем до складу валових витрат курсові різниці між курсами НБУ, які виникли при перерахуванні вартості товарів у гривні за офіційним валютним (обмінним курсом) Національного банку України, що діяв на дату отримання таких товарів, відповідно до вантажно-митних декларацій.

Таким чином, суд погоджується з висновком податкового органу, що в порушення п.п. 7.3.2 п. 7.3 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем завищено валові витрати на загальну суму 184 724 180грн., в тому числі по періодам: 1 квартал 2009р. на суму 32 594 983грн., 1 півріччя 2009р. на суму 79 310 182грн., 3 квартали 2009р. на суму 114 037 742грн., рік 2009 на суму 133 112 302грн.; 1 квартал 2008 року - 1 518 910грн., 2 квартал 2008 року - (-2 691 978 грн.), 3 квартал 2008 року - (-3 209 602 грн.), 4 квартал 2008 року - 55 994 548 грн.

Щодо віднесення до складу валових витрат послуг дилерів з реалізації та популяризації транспортних засобів торгової марки «Renault»та «Dacia»в сумі 33 412 327грн. та суми податкового кредиту у розмірі 2 911 365грн., суд зазначає наступне.

Так, з Акту перевірки судом вбачається, що позивачем на підставі дилерських договорів та актів надання послуг отримано від дилерів послуги по реалізації та популяризації транспортних засобів торгової марки «Renault»та «Dacia»вартість яких включено підприємством до складу валових витрат у загальній сумі 33 412 327грн., та до складу податкового кредиту з ПДВ включено суму 2 911 365грн.

Відповідно до наданих актів виконаних послуг по реалізації та популяризації транспортних засобів торгової марки «Renault» , «Dacia»та дилерських угод, а саме:

- ТОВ „Фірма „Кий Авто" (код 24363014) договір №010108/01/ RD від 01.01.2008р.;

- ТОВ „Автомобільний Центр Голосіївський" (код 14333225) договір №010108/02/ RD від 01.01.2008р.;

- Приватне торгово-промислове підприємство „Сінгл" (код 20297485) договір №010108/04/ RD від 01.01.2008р.;

- ТОВ „Нара" (код 30299152) договір №010108/05/RD від 01.01.2008р.;

-ООО „Родно" (код 25331057) договір №010108/06/ RD від 01.01.2008р.;

-АТВТ Компанія „Алекс" (код 13526413) договір №010108/07/ RD від 01.01.2008р.;

-ТОВ „Трек" (код 25177260) договір №010108/08/ RD від 01.01.2008р.;

-ТОВ „Авто-Р" (код 31533653) договір №010108/10/RD від 01.01.2008р.;

-ТОВ „Ю.Р.К." (код 22372423) договір №010108/11/RD від 01.01.2008р.;

-ТОВ „Автодом Пасаж" (код 32462510) договір №010108/12/ RD від 01.01.2008р.;

-ТОВ „Авто Стар-М" (код 33681391) договір №010108/13/ RD від 01.01.2008р.;

-ТОВ „Лакк" (код 23489498) договір №010108/14/ RD від 01.01.2008р.;

-ТОВ „Франк Моторс" (код 31562663) договір №010108/15/RD від 01.01.2008р.;

-ТОВ „Терко Авто Центр" (код 34334352) договір №010108/16/ RD від 01.01.2008р.;

-ТОВ „АРМА МОТОРС" (код 34356004) договір №010108/17/RD від 01.01.2008р.;

-ТОВ „Європа плюс" (код 32577984) договір №010108/19/RD від 01.01.2008р.;

-ТОВ „Славекс-Авто" (код 33276997) договір №010108/21/RD від 01.01.2008р.;

-ТОВ „Торговий дім „Фаворит-Авто" (код 35092210) договір №010108/22/RD від 01.01.2008р.;

-ЗАТ „Вестком" (код 32558286) договір №010108/23/ RD від 01.01.2008р.;

-ТОВ „Західавтолюкс" (код 33978824) договір №010108/28/ RD від 01.01.2008р.;

-ООО „М Моторс" (код 35639053) договір №010108/29/RD від 01.01.2008р.;

-ТОВ „Авто-Мотив" (код 35620351) договір №010108/30/ RD від 01.01.2008р.;

- ТОВ „Інком-авто Харків" (код 35247203) договір №240408/31/ RD від 24.04.2008р.;

- ТОВ „Авто Груп +" (код 35880173) договір №010108/34/RD від 01.08.2008р.;

- ТОВ „ Автомир" (код 31639395) договір № 010108/09/ RD від 01.08.2008р.;

- ТОВ „ННК-Інвест" (код 31639395) договір № 010108/18/RD від 01.01.2008р.;

- ТОВ „Стар-Авто ЛТД", філія ТОВ „Стар-Авто"м.Київ (код 35133906) договір №010108/24/ RD від 01.01.2008р.;

-ТОВ „Стар-Авто ЛТД", філія ТОВ „Стар-Авто"м.Херсон (код 35363398) договір №010108/25/ RD від 01.01.2008р.;

-ТОВ „Стар-Авто ЛТД", філія ТОВ „Стар-Авто" м.Черкаси (код 35133890) договір №010108/26/ RD від 01.01.2008р.;

-ПП „Легапарк" (код 35154601) договір № 010108/27/RD від 01.01.2008р.;

-ТОВ „МСС" (код 24999066) договір № 010608/32/D від 01.01.2008р.;

-ТОВ „Автопрана" (код 35410444) договір № 010708/33/ RD від 01.01.2008р.;

-ТОВ „Автоплаза Київ" (код 36283389) договір № 230109/35/ RD від 23.01.2009р.;

-ТОВ „Автоплаза Черкаси" (код 36300098) договір № 230109/35/ RD від 23.01.2009р.;

-ТОВ „Автоплаза Вінниця" (код 36310312) договір № 230109/37/RD від 23.01.2009р.;

-ТОВ „Автоплаза Херсон" (код 36329139) договір № 230109/38/ RD від 23.01.2009р.;

-ТОВ „Луцьк-Експо" (код 36181018) договір № 170309/40/RD від 17.03.2009р.;

-ПП „Акватория-А" (код 34058446) договір № 010609/42/RD від 01.06.2009р.;

-ТОВ „Кий Авто Холдинг" (код 36423323) договір № 030609/43/ RD від 03.06.2009р.;

-ТОВ Автомобільний дом „Соллі-плюс" (код 24127337) договір № 010310/44/ RD від 01.03.2009р.;

-ТОВ „Прем'єра Авто" (код 35095248) договір № 200709/45/ RD від 20.07.2009р.;

-Приватна виробничо-комерційна фірма „В.С.К." (код 20546451) договір № 31709/46/ RD від 31.07.2009р.;

-ТОВ „РК-Дніпро" (код 32702331) договір № 301109/48/RD від 30.11.2009р.

Продаж транспортних засобів здійснювався на ТОВ «Рено Україна», відповідно до дилерських угод на умовах купівлі-продажу та на умовах комісії.

Відповідно до п. 13.5 п. 13.6 статті 13 дилерських угод на умовах купівлі-продажу: право власності на поставлені товари переходить до Дилера в момент їх отримання від компанії ЗАТ «Рено Україна»за видатково-прибутковою накладною. Дилер повинен сплатити вартість поставлених автомобілів не пізніше 30 календарних днів з дати видаткової накладної.

Відповідно до п. 13.7 статті 13 дилерських угод на умовах комісії: якщо дилер не реалізував транспортні засоби впродовж 30 днів з дати поставки, він зобов'язаний сплатити ЗАТ „Рено Україна" повну вартість транспортних засобів. Комісійна винагорода дилера вважатиметься різниця між ціною, визначеною Комітентом (ЗАТ „Рено Україна"), та ціною, яка буде встановлена в угоді із кінцевим споживачем та комісіонером (Дилером), яка утримується Дилером самостійно. Дилер зобов'язаний щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, що слідує за звітним, надавати ЗАТ „Рено Україна" звіт із зазначеним переліком реалізованих товарів за звітний період, цін реалізації та утриманої ним винагороди.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05.06.2003р. № 900-IV-BP „Про захист прав покупців сільгосподарських машин" визначено поняття «дилер»- юридична або фізична особа, яка, виконуючи функції продавця, здійснює закупівлю машин для наступного їх продажу і надає послуги з технічного сервісу.

Згідно п. 3 Постанови Kабінету Міністрів України від 11.11.2009р. №1200 „Про затвердження Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери" уповноважений дилер - суб'єкт господарювання, який уповноважений дистриб'ютором на здійснення продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, матеріально-технічна база якого відповідає основним критеріям оцінки торгово-сервісних потужностей і який від свого імені здійснює на договірних засадах продаж: транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, проводить передпродажну підготовку, гарантійне та післяпродажне обслуговування і поставлений на облік у департаменті Державтоінспекції МВС.

Визначення дилерського договору наведено в Рішенні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12.12.2006р. №1449, яким по аналогії закону, необхідно керуватися в нашому випадку, поняття дилерського договору, це договір купівлі-продажу (міни) цінних паперів, що укладається торговцем від свого імені та за свій рахунок, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, виходячи з наведених норм законодавства, сутність дилерського договору полягає в тому, що підприємство здійснює самостійну торгівлю і стає власником придбаного товару. При цьому, на відміну від інших посередників, доходом дилера є не винагорода, а різниця, яка виникла між продажною і закупівельною ціною товару.

Відповідно до п 13.7 статті 13 дилерських угод, винагорода дилера при реалізації транспортних засобів на умовах комісії, складає саме ту різницю у вартості товару, яка виникає при реалізації на умовах купівлі - продажу і є доходом дилера, тому враховуючи те, що дилерський договор є договором купівлі-продажу і право власності на товар переходить до дилера, то виконання умов договору комісії на підставі дилерської угоди фактично неможливе.

В актах виконаних дилерами послуг по реалізації та популяризації транспортних засобів торгової марки „Renault" та «Dacia" не зазначена інформація щодо яких саме підпунктів дилерських угод та на яких умовах (купівля-продаж, або комісія) здійснювалася реалізація транспортних засобів.

Таким чином, суд погоджується з висновком податкового органу, що позивач, в разі відсутності окремо укладених договорів комісії, оплачує послуги з реклами та розповсюдження фактично „чужого" товару, тому відповідні витрати є такими, що не пов'язані з господарською діяльністю ЗАТ „Рено Україна".

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 1.31 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Статтею 319 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з статтею 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.4.4 п. 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що до складу валових витрат платника податку включаються витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, суд погоджується з висновком податкового органу, що на момент надання послуг право власності на товар позивачу не належало, у зв'язку з чим витрати пов'язані із вказаними послугами до валових витрат та податкового кредиту підприємством включені в порушення вимог п. 5.1, п.п 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п. 7.4.4 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в зв'язку з чим завищено суму валових витрат у розмірі 33 412 327,00грн. та суму податкового кредиту у сумі 2 911 365,00грн.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не надано суду достатніх беззаперечних доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 07.07.2010р. №0000682306/0 та №0000672306/0, а тому адміністративний позов Закритого акціонерного товариства «Рено Україна»вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Закритому акціонерному товариству «Рено Україна»відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 18.11.2011р.

Суддя В.В. Амельохін