Рішення

від 10.04.2014 по справі 910/776/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/776/14 10.04.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нуфарм Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артімаш"

про розірвання договору

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Артімаш"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нуфарм Україна"

про розірвання договору, виселення та стягнення коштів

Суддя Ярмак О.М.

Представники :

від позивача Гаджук П.П. за дов.

від відповідача Васько В.В. за дов.

Обставини справи :

04.03.2014р., 18.03.2014р. у судових засіданнях оголошувались перерви на підставі ст.77 ГПК України.

В січні 2014 року позивач звернувся з вимогами про розірвання з 22 листопада 2013 року договору оренди, укладеного 30 вересня 2011 року між позивачем та відповідачем.

Позивач посилається на те, що згідно договору орендодавець надав орендареві право користування приміщенням протягом терміну оренди виключно для проживання працівника орендаря, а укладений сторонами договір містить елементи як договору оренди так і договору найму житла. Позивач листом від 21.08.13 в порядку ст. 825 ЦК України відмовився від договору, тому просить розірвати договір з 22.11.2013 (через три місяці).

17.02.2014р. через канцелярію суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказує, що умовами договору не передбачено односторонню відмову орендаря від договору, зазначає, що ТОВ "Нуфарм Україна" безпідставно припинив сплату орендної плати та компенсаційних витрат по договору, заборгованість по яких станом на час розгляду справи становить 123 146,63 грн., проти розірвання договору заперечує.

17.02.2014р. через канцелярію суду відповідачем подано зустрічний позов до позивача про: 1) розірвання договору оренди від 30.09.2011р. (із змінами та доповненнями); 2) виселення ТОВ "Нуфарм Україна" з квартири АДРЕСА_1, без надання ТОВ "Нуфарм Україна" та іншим особам, які проживали у помешканні, іншого житла; 3) стягнення 123 146,63 грн. заборгованості за договором оренди від 30.09.2011р., з яких: 25233,96 грн. штрафу за невиконання не грошових обов'язків, 75701, 88 грн. орендної плати за вересень 2013 р. - лютий 2014р., 4907,55 грн. 25 % річних, 691,45 грн. індексу інфляції; 4911,41 грн. компенсаційних платежів за період липень 2013 р. - січень 2014 р. 278,09 грн. 25% річних на компенсаційні платежі; 31,95 грн. індексу інфляції, 2690,34 грн. пені, 8700,00 грн. компенсації витрат на юридичні послуги.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.02.14 зустрічна позовна заява прийнята для спільного розгляду з первісним позовом, розгляд справи відкладено на 04.03.14.

04.03.14 позивач подав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому проти зустрічного позову заперечує, вказує, що в зв'язку з відмовою (21.08.2013р.) від договору в порядку ст. 825 ЦК України, договір закінчився 21.11.2013 р., тому не заперечує, проти розірвання договору з 22.11.2013 р., але не погоджується з вимогою про виселення та стягнення заборгованості , т.я. ТОВ «Нуфарм Україна» припинило користування квартирою з 27.08.13. Позивач вказує, що підстав для стягнення штрафів немає, оскільки відповідач може отримати таке задоволення шляхом використання внесеного забезпечувального депозиту.

17.03.2014р. через канцелярію суду відповідач подав заперечення проти відзиву позивача на зустрічний позов.

07.04.2014р. представник відповідача подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить за зустрічним позовом 1) розірвати договір оренди від 30.09.2011р. (зі змінами і доповненнями), укладений між сторонами; 2) виселити ТОВ «Нуфарм Україна» з квартири АДРЕСА_1, без надання ТОВ "Нуфарм Україна" та іншим особам, які проживали у помешканні, іншого житла; 3) стягнути з ТОВ "Нуфарм Україна" 156 360, 84 грн. заборгованості за договором оренди від 30.09.2011р., з яких: 25233,96 грн. штрафу за невиконання не грошових обов'язків, 108 211,74 грн. орендної плати за вересень 2013 р. - квітень 2014р., 4907,55 грн. 25 % річних, 691,45 грн. індексу інфляції; 5615,76 грн. компенсаційних платежів за період липень 2013 р. - лютий 2014 р. 278,09 грн. 25% річних на компенсаційні платежі; 31,95 грн. індексу інфляції, 2690,34 грн. пені, 8700,00 грн. компенсації витрат на юридичні послуги. Заява судом прийнята до розгляду.

07.04.2014р. через канцелярію суду представник позивача надав пояснення щодо поданих відповідачем заперечень.

08.04.2014р. через канцелярію суду представник позивача подав додаткові пояснення по справі.

В судовому засіданні представники відповідачів підтримали доводи, викладені у відзивах, просили відмовити в задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідачів, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2011 року між позивачем - ТОВ "Нуфарм Україна" (орендар) та відповідачем - ТОВ "Артімаш" (орендодавець) був укладений договір оренди, відповідно до змісту пунктів 2.1., 2.2., згідно з умовами цього договору та чинного законодавства, орендодавець передає орендареві в оплатне строкове користування приміщення, надає право користування приміщенням протягом терміну оренди виключно для проживання працівника орендаря.

В статті 1 договору сторонами визначено, що приміщенням є квартира АДРЕСА_1.

Відповідно до статті 1 договору, термін оренди становить з 01 жовтня 2011р. до 30 вересня 2012р.

31 травня 2013р. між сторонами було укладено договір про внесення змін та доповнень до Договору оренди від 30 вересня 2011р., відповідно до п.1 якого, сторони дійшли згоди внести зміни та доповнити договір оренди від 30 вересня 2011р., виклавши пункт «Дату закінчення» статті 1 у такій редакції: «Дата закінчення: 31 серпня 2014 року», тобто продовжили дію договору до 31 серпня 2014 р.

21 серпня 2013 р. орендар звернувся до орендодавця з листом № 3254, в якому запропонував за взаємною згодою сторін розірвати договір шляхом укладення договору про внесення змін до договору оренди від 30.09.2011 р. про припинення його дії з 31 серпня 2013 р., вказану пропозицію орендодавець не прийняв, листом № 1 від 21.08.2013 повідомив, що договір припиняє свою дію тільки 31 серпня 2014 р.

Позивач звернувся з позовом про розірвання договору оренди з 22.11.2013. свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст. ст. 291, ст. 188 ГК України та ч.1 ст. 825 ЦК України, якою передбачено, що наймач житла має право за згодою інших осіб, які постійно проживають разом з ним, у будь - який час відмовитись від договору найму, письмово попередивши про це наймодавця за три місяці.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою спірний договір, укладений сторонами, є змішаним, та містить в собі як елементи договору оренди так і елементи договору найму житла.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Ч. 6 ст. 283 ГК України визначено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 2 договору, орендодавець передав орендареві в оплатне строкове користування приміщення протягом терміну оренди виключно для проживання працівника орендаря, про що сторонами підписано акт приймання - передачі.

Оскільки об'єктом оренди за спірним договором є житлове приміщення (квартира), то до вказаних відносин застосовується положення глави 59 ЦК України, про найм (оренду) житла.

Відповідно до ч.1 ст. 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Сторонами у договорі найму житла можуть бути фізичні та юридичні особи. Якщо наймачем є юридична особа, вона може використовувати житло лише для проживання у ньому фізичних осіб (ст.813 ЦК України).

Відповідно до положень ч.1 ст. 821 ЦК України, договір найму житла укладається на строк, встановлений договором. Якщо у договорі строк не встановлений, договір вважається укладеним на п'ять років.

Договором про внесення змін та доповнень до договору оренди від 30 вересня 2011р. сторони визначили дату закінчення терміну оренди « 31 серпня 2014 року», тобто продовжили дію договору до 31 серпня 2014 р. включно.

Як вбачається із матеріалів справи, в орендованій позивачем квартирі був зареєстрований та проживав менеджер з адміністративної діяльності та управління ТОВ «НУФАРМ УКРАЇНА» - ОСОБА_3.

Відповідно до ч.1 ст. 825 ЦК України, наймач житла має право за згодою інших осіб, які постійно проживають разом з ним, у будь-який час відмовитися від договору найму, письмово попередивши про це наймодавця за три місяці. Якщо наймач звільнив помешкання без попередження, наймодавець має право вимагати від нього плату за користування житлом за три місяці, якщо наймодавець доведе, що він не міг укласти договір найму житла на таких самих умовах з іншою особою.

21 серпня 2013 р. позивач звернувся до орендодавця з листом № 3254, в якому повідомив про відмову від договору та заявив про його припинення, запропонував підписати договір про внесення змін до договору оренди від 30.09.2011р. щодо його припинення, а також просив у зручний час 31.08.2013 р. прибути за адресою: АДРЕСА_1 для отримання квартири з оренди.

Цього ж дня, відповідач листом № 1 від 21.08.2013 повідомив позивача, що не погоджується з односторонньою відмовою позивача від виконання договірних зобов'язань за спірним договором, вважає надісланий проект договору про внесення змін та доповнень від 31.08.2013 р до договору оренди від 30.09.2011р. повністю неприйнятним, вказує що договір припиняє свою дію тільки 31 серпня 2014 р.

18.09.2013 позивач повторно звернувся до відповідача (лист № 3388-1) з повідомленням (пропозицією ) про дострокове розірвання договору оренди від 30.09.2011р., в якому зазначив, що квартира, відповідно до п.2.2. договору, надана орендареві, виключно для проживання його працівників, послався на ст. 825 ЦК України, та зазначив, що зважаючи на те, що орендар письмово попередив орендодавця про відмову від договору 21 серпня 2013р., повідомив, що укладений договір оренди від 30.08.2011 р. в силу приписів ст. 825 ЦК України вважатиметься розірваним починаючи з 22 листопада 2013 р.

Вказану пропозицію (повідомлення) позивачем було направлено цінним листом з описом вкладення 20.09.13, як зазначено в п.11.4 договору, на адресу відповідача наведену у статті 12 договору, докази направлення наявні в матеріалах справи.

Пунктом 11.4 договору визначено, що будь-яке повідомлення, необхідне або дозволене за цим договором, має надаватись в письмовій формі. Такі повідомлення вважатимуться наданими, якщо (1) вони вручені особисто, (2) через двадцять чотири години після їх передачі факсимільним зв'язком або (3) через два дні після їх надіслання кур'єрською авіапоштою або іншою поштою. Повідомлення мають надсилатися сторонам за адресами та номерами, що наведені у статті 12, якщо інше не передбачене умовами цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на вказаний лист не відповів, лист повернутий поштовим відділенням за закінченням встановленого строку зберігання.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу положень статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої статті 825 Кодексу наймач має право за згодою інших осіб, які постійно проживають разом з ним, у будь-який час відмовитися від договору найму, письмово попередивши про це наймодавця за три місяці.

Якщо наймач звільнив помешкання без попередження, наймодавець має право вимагати від нього плату за користування житлом за три місяці, якщо наймодавець доведе, що він не міг укласти договір найму житла на таких самих умовах з іншою особою.

Таким чином ст. 825 ЦК України надає наймачу право в односторонньому порядку в будь - який час відмовитися від договору найму за умови попередження про це наймодавця за три місяці.

Відмова від договору є правом наймача, про реалізацію цього права наймач повинен повідомити наймодавця за три місяці, а наймодавець має право вимагати від наймача плату за користування житлом за ці три місяці, якщо доведе , що він не міг укласти договір найму на тих самих умовах з іншою особою.

Отже, позивач, як наймач приміщення, відповідно до чинного законодавства використав своє право на відмову від договору, передбачене ч.1 ст. 825 ЦК України, направивши відповідачу, (наймодавцю), листи від 21.08.13 та від 18.09.2013, а отже договір оренди від 30.08.2011р. (зі змінами і доповненнями) припинив свою дію з 22 листопада 2013 р. (через три місяці після попередження) у відповідності до ч.1 ст. 825 ЦК України.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, в задоволенні вимог за первісним та зустрічним позовами про розірвання договору оренди від 30.11.2011р. відмовити.

2. Свої вимоги за зустрічним позовом про виселення ТОВ "Нуфарм Україна" з квартири АДРЕСА_1, без надання ТОВ "Нуфарм Україна" та іншим особам, які проживали у помешканні, іншого житла відповідач обґрунтовує положеннями ст. 826 ЦК України.

Відповідно до ст. 826 ЦК України, у разі розірвання договору найму житла наймач та інші особи, які проживали у помешканні, підлягають виселенню з житла на підставі рішення суду, без надання їм іншого житла.

Доказів, що підтверджують використання позивачем спірного приміщення станом на час звернення з зустрічним позовом відповідач суду не надав.

В підтвердження факту користування квартирою відповідач надав довідку (форма № 3) Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» за № 26 від 05.02.2014р., з якої вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 09.07.2010 був зареєстрований ОСОБА_3, проте в довідці відсутня дата зняття з реєстрації ОСОБА_3 за даною адресою.

Суд не приймає вказану довідку в якості належного доказу користування квартирою позивачем на час звернення з зустрічним позовом.

Натомість, відповідно до відміток в посвідці на тимчасове проживання ОСОБА_3, він 31.01.2014р. знятий з реєстрації за вказаною адресою, а з 04.02.2014р. зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, з наданої копії паспорта ОСОБА_3 (сторінка 25) вбачається, що у період з 28.11.2013р. по 02.12.2013р., з 14.12.2013р. по 27.01.2014р., з 04.02.2014р. по 15.02.2014р. він перебував за межами України, що унеможливлює використання орендованого майна та споживання комунальних послуг у вказаний період.

Враховуючи вищевикладене в задоволенні зустрічного позову про виселення ТОВ "Нуфарм Україна" з квартири АДРЕСА_1, без надання ТОВ "Нуфарм Україна" та іншим особам, які проживали у помешканні, іншого житла слід відмовити.

Розглянувши вимоги відповідача за зустрічним позовом (заява про збільшення) про стягнення з ТОВ "Нуфарм Україна" 156 360, 84 грн. заборгованості за договором оренди від 30.09.2011р., з яких: 25233,96 грн. штрафу за невиконання не грошових обов'язків, 108 211,74 грн. орендної плати за вересень 2013 р. - квітень 2014р., 4907,55 грн. 25 % річних, 691,45 грн. індексу інфляції; 5615,76 грн. компенсаційних платежів за період липень 2013 р. - лютий 2014 р. 278,09 грн. 25% річних на компенсаційні платежі; 31,95 грн. індексу інфляції, 2690,34 грн. пені, 8700,00 грн. компенсації витрат на юридичні послуги, суд прийшов до висновку задовольнити їх частково.

Виходячи з положень ст. 820, ч.1 ст. 825 ЦК України та факту припинення договору з 22.11.2013р. заявлені в зустрічному позові вимоги щодо стягнення орендної плати в сумі 108 211,74 грн. за вересень 2013 р. - квітень 2014р. підлягають задоволенню частково за період з вересня 2013 р. по 21 листопада 2013 року в сумі 33886,61 грн., згідно розрахунку:

12374,14 грн. ( вересень 2013р.) + 12559,17 грн. (жовтень 2013р.) + 8953,30 грн. ( 21 день листопада 2013р.) (12790,43 грн. /30 днів х 21 день) = 33886,61 грн.

Заявлені відповідачем вимоги про стягнення 25% річних та інфляційних втрат, на підставі п. 6.8 договору та ст. 625 ЦК України, на орендну плату також підлягають задоволенню частково на орендну плату за вересень, жовтень та листопад (21 день) 2013р. в сумі 3400,65 грн. річних та 337,71 грн. інфляційних втрат , згідно розрахунків:

Розрахунок річних

12374,14 грн. ( вересень 2013р.) х 25% / 365 х 171 день = 1449,30 грн.

12559,17 грн. (жовтень 2013р.) х 25% / 365 х 147 днів = 1264,52 грн.

8953,30 грн. (21 день листопада 2013р.) х 25% / 365 х 112 днів = 686,83 грн.

Всього: 1449,30 грн. + 1264,52 грн. + 686,83 грн. = 3400,65 грн. - 25 % річних.

Розрахунок інфляційних втрат

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 01.10.2013 - 31.01.2014 12374.14 1.013 161.61 12535.75 01.11.2013 - 31.01.2014 12559.97 1.009 113.34 12673.31 01.12.2013 - 31.01.2014 8953.30 1.007 62.76 9016.06 Всього: 161,61 грн. + 113,34 грн. +62,76 грн. = 337,71 грн.

В частині вимог про стягнення орендної плати за період з 22.11.2013 р. по квітень 2014р. в сумі 74325,13 грн. слід відмовити виходячи з наступного:

За змістом норм Цивільного та Господарського кодексів України договір оренди є двостороннім, оскільки права та обов'язки покладаються на обидві із його сторін: як на наймача, так і на наймодавця.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що у випадку припинення дії цього договору з будь-яких підстав, що зазначені в цьому договорі, орендар повертає приміщення (та устаткування) за Актом приймання-передачі приміщення протягом 5 днів з моменту отримання від орендаря повідомлення про припинення дії договору або з моменту іншого закінчення (припинення) терміну оренди приміщення.

Матеріалами справи встановлено, що орендар звертався до відповідача з наміром повернути орендоване майно, проте орендодавець не вчиняв ніяких дій щодо прийняття квартири з оренди.

Відповідачем заявлено про стягнення 4911,41 грн. компенсаційних платежів за період липень 2013 р. - січень 2014 р. , 278,09 грн. 25% річних; 31,95 грн. індексу інфляції на компенсаційні платежі, а також збільшено на 704,35 грн. за лютий 2014 р., всього 5615,76 грн.

Вказані вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 3437,52 грн. компенсаційних платежів за липень 2013 р. - за листопад 2013.; 273,30 грн. - 25% річних , 31,95 грн. інфляційних втрат, виходячи з розрахунку:

1) 735, 55 грн. (липень 2013 р.) + 889,66 грн. (за серпень 2013 р.) + 447,66 грн. (вересень 2013р.) + 788,31 грн. (жовтень 2013р.) + 576,34 грн. ( листопад 2013р.) = 3437,52 грн.

2) 84,13 грн. + 87,14 грн. +33,11 грн.+ 40,50 грн.+ 28,42 грн. = 273.30 грн. - 25% річних (п. 6.8 договору).

В зустрічному позові відповідачем заявлені вимоги про стягнення 2690,34 грн. пені, нарахованої згідно пункту 6.8. договору на орендну плату та компенсаційні витрати, які підлягають задоволенню частково в сумі 1907,45 грн. (1771,53 грн. +135,92 грн.), виходячи з розрахунків:

1) на орендну плату 1771,53 грн.:

12374,14 грн. ( вересень 2013р.) за 171 день = 753,64 грн., (згідно розрахунку в зустрічній позовній заяві)

12559,17 грн. (жовтень 2013р.) за 147 днів = 657,55 грн. (згідно розрахунку в зустрічній позовній заяві)

8953,30 грн. (21 день листопада 2013р.) за 112 днів = 360,34 грн.

Всього: 753,64 грн. + 657,55 грн. +360,34 грн. = 1771,53 грн. пені.

2) на компенсаційні витрати в сумі 135,92 грн. пені, нарахованої на суми компенсаційних витрат за липень 2013 р. - за листопад 2013р.

В зустрічний позовній заяві відповідачем заявлені вимоги про стягнення 25233,96 грн. штрафу за невиконання не грошових обов'язків, передбаченого п. 6.7 договору, а саме: за нездійснення страхування приміщення ( п. 6.3.1. договору) в сумі 12616, 98 грн. та нездійснення страхування цивільної відповідальності за збитки (шкоду) завдані третім особам в сумі 12616,98 грн.

Такі обов'язки орендаря були встановлені пунктом 6.3. спірного договору оренди.

Доказів належного виконання позивачем зазначеного зобов'язання суду не надано.

Враховуючи викладене та фактичне визнання позивачем позову у цій частині у відзиві на зустрічний позов, суд задовольняє вимоги щодо стягнення 25233,96 грн. штрафу за невиконання не грошових обов'язків.

Заперечення позивача, що вказане відшкодування відповідач міг утримати із забезпечувального депозиту не приймаються судом до уваги, оскільки згідно положень договору це є правом, а не обов'язком відповідача.

Відповідачем заявлено до стягнення 8700,00 грн. компенсації витрат на юридичні послуги на підставі статті 5.5.2 договору, які не задовольняються судом з наступних підстав.

Пунктом 5.5 договору оренди, визначено, що у випадку порушення договору орендарем орендодавець на свій розсуд має право достроково припинити цей договір відповідно до його умов або/та застосувати буд-які з наступних видів відповідальності, які в свою чергу не є вичерпними, а є додатковими до інших видів відповідальності, передбачених умовами цього договору, а підпункт 5.5.2 вказує, що орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю всі витрати, понесені орендодавцем у зв'язку з порушенням договору орендарем, включаючи, але не обмежуючись, наступним: витрати на відновлення приміщення до його первісного стану, витрати на юридичні та брокерські послуги.

Посилаючись на пп. 5.5.2. відповідач заявив до стягнення 8700,00 грн. компенсації витрат на юридичні послуги в якості відповідальності, при цьому належних доказів наявності підстав застосування пункту 5.5. відповідач суду не надав.

Крім того, умови пункту 5.5. договору не відповідають положенням ст. ст. 44, 49 ГПК України, які передбачають відшкодування витрат не юридичних послуг, а лише витрат на оплату послуг адвоката.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в сумі 33 886,61 грн. орендної плати, 3400, 65 грн. річних, 337,71 грн. інфляційних втрат за прострочення оплати орендної плати, 3437,52 грн. компенсаційних витрат, 273,80 грн. річних, 31,95 грн. інфляційних втрат, 1907,45 грн. пені, 25 233, 96 грн. штрафу. В решті зустрічного позову відмовити.

Оскільки у задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволено частково, судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Нуфарм Україна" про розірвання договору відмовити повністю.

2. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Артімаш" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нуфарм Україна" задовольнити частково.

2.1. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Нуфарм Україна" (03680, м.Київ, вул.М.Грінченка, буд. 4, код ЄДРПОУ 36797495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Артімаш" (01054, м.Київ, вул.Дмитрівська, буд. 58, оф. 1, код ЄДРПОУ 35591876) 33 886 (тридцять три тисячі вісімсот вісімдесят шість) грн. 61 коп. орендної плати, 3400 (три тисячі чотириста) грн. 65 коп. річних, 337 (триста тридцять сім) грн. 71 коп. інфляційних втрат за прострочення оплати орендної плати, 3437 (три тисячі чотириста тридцять сім) грн. 52 коп. компенсаційних витрат, 273 (двісті сімдесят три) грн. 80 коп. річних, 31 (тридцять одну) грн. 95 коп. інфляційних втрат, 1907 (одну тисячу дев'ятсот сім) грн. 45 коп. пені, 25 233 (двадцять п'ять тисяч двісті тридцять три) грн.96 коп. штрафу, 1370 (одну тисячу триста сімдесят) грн. 18 коп. судового збору.

2.2. В решті зустрічного позову відмовити.

Cуддя О.М.Ярмак

Повне рішення складено 25.04.2014р.