Рішення

від 14.04.2014 по справі 906/113/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "14" квітня 2014 р. Справа № 906/113/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А. ,

за участю представників сторін:

- від позивача: ОСОБА_1 - адвокат;

- від І відповідача: Губарець О.В., доручення №42 від 21.03.2014р.;

- від ІІ відповідача: Білошицька Н.В., довіреність №187 від 24.03.2014р.;

Костюкевич-Тарнавська О.В., довіреність №273 від 14.04.2014

- від ІІІ відповідача: не з'явився;

- від ІV відповідача: Ярошовець С.І., доручення №69 від 24.02.2014р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України (м.Житомир)

до 1) Лугинської районної ради (смт. Лугини, Житомирська область)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" (м.Коростень)

3) Приватного підприємства "Едельвейс-Луг" (смт.Лугини, Житомирська область)

4) Лугинської селищної ради (смт.Лугини, Житомирська область)

про визнання недійсними результатів аукціону від 04.05.2011р., договору-купівлі-продажу від 26.05.2011р., договору оренди землі від 29.09.2011р. та рішень Лугинської селищної ради №184 від 21.07.2011р. та виконавчого комітету Лугинської селищної ради №46 від 26.04.2012р.

Позивачем пред'явлено позов до відповідачів, в якому позивач просить:

- визнати недійсним аукціон, оформлений Протоколом аукціону від 04.05.2011р. з продажу лота 02/11 - нежитлових будівель, розташованих за адресою: Житомирська область, смт.Лугини, вул.Р.Люксембург, 19;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель, розташованих за адресою: Житомирська область, смт.Лугини, вул.Р.Люксембург, 19, укладений 26.05.2011р. між Лугинською районною радою (продавцем) та ТОВ "Автосвіт ЛТД" (покупцем) за результатами аукціону, та застосувати наслідки недійсності договору, передбачені законом;

- визнати недійсним рішення Лугинської селищної ради від 21.07.2011р. №184 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України";

- визнати недійсним договір оренди землі від 29.09.2011р., укладений між Лугинською селищною радою (орендодавцем) і ТОВ "Автосвіт ЛТД" (орендарем), та застосувати наслідки недійсності договору, передбачені законом;

- визнати недійсним рішення Лугинської селищної ради від 26.04.2012р. №46 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та додатковому письмовому обґрунтуванні позовних вимог (а.с.2-7;71-74). Мотивуючи позовні вимоги позивач посилається на ч.1 ст.658 ЦК України, згідно якої право продажу товару належить власникові товару. Зазначає, що нежитлові приміщення по вул.Р.Люксембург,19, які знаходяться на балансі та у користуванні Житомирської обласної організації ТСО України, а також земельна ділянка (на якій розміщені нежитлові приміщення, та яка з 1997р. перебувала у позивача на праві постійного користування), були без відома користувача, та без належного підтвердження права власності відчужені радою з аукціону. Виходячи з того, що Лугинська районна рада не мала права відчужувати нежитлові приміщення по вул.Р.Люксембург,19, право власності на які оформлено на підставі рішень рад, визнаних у судовому порядку недійсними, позивач вважає свої вимоги обґрунтованими та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник першого відповідача - Лугинської районної ради позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.75-77), в якому, зокрема, зазначає, що рішенням господарського суду Житомирської області у справі №21/50007/1109/12 встановлено, що позивач не являється і ніколи не являвся власником спірного майна, тому результати проведеного аукціону з продажу нерухомого майна, укладення договору купівлі-продажу майна, жодним чином не впливають на права позивача. За вказаних обставин просить відмовити позивачу у задоволенні позову.

Представник другого відповідача - ТОВ "Автосвіт ЛТД" в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.79-82), зазначивши, що визнання недійсними рішень Лугинської районної ради від 25.03.2009р. №117 "Про включення до переліку майна, яке перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ району приміщення, що розташоване за адресою: вул.Р.Люксембург, 19, смт.Лугини", від 25.02.2011р. №32 "Про затвердження переліку об'єктів, які перебувають в спільній власності територіальних громад сіл, селищ району і підлягають приватизації у 2011 році"; від 31.03.2011р. №51 "Про відчуження майна" не є підставою для визнання аукціону недійсним, оскільки вони не пов'язані з порушенням правил проведення торгів, а право власності на спірне нерухоме майно набуте та зареєстроване другим відповідачем - ТОВ "Автосвіт ЛТД" правомірно, згідно вимог чинного законодавства. Крім того, вважає, що відсутній такий спосіб захисту права як визнання недійсним аукціону. На думку відповідача, судовим рішенням по справі №21/5007/1109/12 була встановлена наявність права користування позивача щодо спірного майна тільки на час прийняття рішення у 2009 та 2011 роках. Також відповідач зазначає, що після придбання спірного майна з аукціону, ним було проведено комплекс невід'ємних відновлювальних будівельно-ремонтних робіт, вартість яких склала 137860,25грн., тобто фактично створений новий об'єкт за своїми вартісними та якісними показниками; внаслідок проведеної реконструкції змінилася і кількість і площа нежитлових приміщень. Вказує, що здійснивши ремонт та невід'ємні поліпшення спірного майна, ТОВ "Автосвіт ЛТД" фактично було створено нову річ, вартість якої значно перевищує вартість існуючої раніше. Посилаючись на вищевказане, просить відмовити позивачу у задоволенні позову.

Представник третього відповідача - ПП "Едельвейс" (організатор аукціону) в судовому засіданні 24.03.2014р. проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.48-49). Зазначив, що між ПП "Едельвейс-Луг" та Відділом культури та туризму (на балансі якого перебувало спірне майно) було укладено договір про надання послуг з проведення аукціону з продажу об'єкта приватизації нежитлових будівель за адресою смт.Лугини, вул.Р.Люксембург, 19; процедура підготовки та проведення аукціону була проведена відповідно до вимог договору та Правил проведення аукціонних торгів без будь-яких порушень, за документами, наданими йому замовником. Зазначає, що підприємство не несе відповідальність за вирогідність титулу і прав власності замовника на об'єкти аукціону, у зв'язку з тим, що не проводило юридичну і правову експертизу прав власності на вказане майно; посилаючись на зазначене просить виключити його з числа відповідачів.

Представник четвертого відповідача - Лугинської селищної ради в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з мотивів, викладених в письмовому відзиві (а.с.127-129), в якому зазначає, що право позивача на спірне приміщення не порушене, оскільки останній не мав та не має на нього ніяких прав, просить відмовити в позові.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Лугинської районної ради від 25.03.2009р. №117 "Про включення до Переліку майна, яке перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ району приміщення, що розташоване за адресою вул.Р.Люксембург, 19, смт.Лугини", нежитлові приміщення по вул.Р.Люксембург,19 смт.Лугини, включено до Переліку майна, яке перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ району (а.с.169).

25.02.2011р. рішенням Лугинської районної ради №32 "Про затвердження переліку об'єктів, які перебувають в спільній власності територіальних громад, сіл, селищ району і підлягають приватизації в 2011 році" затверджено перелік об'єктів, які перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ району і підлягають приватизації у 2011 році, куди увійшло зазначене нежитлове приміщення (а.с.170-171).

31.03.2011р. рішенням Лугинської районної ради №51 "Про відчуження майна" надано дозвіл на відчуження майна, шляхом продажу через аукціон нежитлового приміщення по вул. Р.Люксембург,19 смт.Лугини (а.с.172). Цим же рішенням зобов'язано відділ культури райдержадміністрації (як балансоутримувач спірного майна) здійснити продаж майна відповідно до вимог Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та Положення "Про порядок відчуження майна", який затверджено рішенням районної ради від 22.12.2000р.

На виконання вказаного рішення, 01.04.2011р. Відділ культури та туризму Лугинської райдержадміністрації уклало договір з ПП "Едельвейс-Луг" про надання послуг з проведення аукціону з продажу нежитлових будівель, що знаходяться за адресою смт.Лугини, вул.Р.Люксембург, 19 (а.с.177-179).

29.04.2011р. рішенням Лугинської селищної ради Житомирської області №56 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб" оформлено право власності на нежитлову будівлю загальною площею 375,3м.кв., нежитлову будівлю гаража загальною площею 61,1 м.кв., нежитлову будівлю гаража загальною площею 75, 3 м.кв. по вулиці Р.Люксембург, 19 в смт. Лугини за територіальними громадами сіл, селищ Лугинського району (а.с.167).

04.05.2011р. ПП "Едельвейс-Луг" проведено аукціон з продажу майна - об'єкта власності територіальних громад сіл та селищ Лугинського району - нежитлових будівель по вул.Р.Люксембург 19, результати якого оформлено відповідним протоколом (а.с.17-18).

17.05.2011р. на підставі рішення виконкому Лугинської селищної ради №56 від 29.04.2011р. територіальній громаді сіл, селищ Лугинського району видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно (а.с.176).

За наслідками аукціону, 26.05.2011р. між Лугинською районною радою, яка представляє територіальні громади сіл, селищ Лугинського району, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД", укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель, а саме: житлову будівлю (літ. А) загальною площею 375,3м2, нежитлову будівлю (літ. Б) гаража загальною площею 61,1м.кв., нежитлову будівлю (літ.Г) гаража площею 75,3м.кв., що розташовані за адресою: Житомирська область, смт. Лугини, вул.Рози Люксембург, буд 19 (а.с.86).

На підставі вищевказаного договору, КП "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради" 09.06.2011р. зареєструвало за ТОВ Автосвіт ЛТД" право власності на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: Житомирська область, смт.Лугини, вул.Р.Люксембург, буд.19 (а.с.88).

З матеріалів справи вбачається, що позивач на підставі Державного акту ЖТ 16000037 від 23.10.1997року мав право постійного користування землею загальною площею 0,4092га, на якій розташовані вищевказані нежитлові споруди (а.с.158-161).

Однак, у зв'язку з набуттям Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" права власності на нежитлові будівлі, які розташовані на земельній ділянці площею 0,4092 га в смт.Лугини, вул.Р.Люксембург, 19, що перебуває у постійному користуванні позивача відповідно до Державного акту на право постійного користування, керуючись ст.141 Земельного кодексу України (приписами якої передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці), Лугинська селищна рада прийняла рішення №184 від 21.07.2011 р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України" (а.с.132). Відповідно до прийнятого селищною радою рішення припинено право постійного користування ЖОК ТСО України земельною ділянкою, яка знаходиться в смт.Лугини по вул.Р.Люксембург, 19, загальною площею 0,4092 га, у зв'язку з продажем нежитлової будівлі. Земельні ділянки віднесено до земель запасу Лугинської селищної ради.

29.09.2011р. між Лугинською селищною радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для комерційного використання (розміщення автостанції), яка знаходиться за адресою: вул.Рози Люксембург, 19, смт.Лугини Лугинського району площею 0,4323га (а.с.21-24).

Рішенням Лугинської селищної ради Лугинського району Житомирської області №46 від 26.04.2012р. "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб" розглянуто клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" та матеріали КП "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" та встановлено, що згідно договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом від 26.05.2011 р., №3073, Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" куплено нежитлові будівлі по вулиці Р.Люксембург, 19. У зв'язку з проведеною реконструкцією змінилась загальна площа будівлі. Вирішено оформити право власності на нежитлові приміщення: адміністративно-виробничу будівлю загальною площею 369,5м.кв., - гаражі загальною площею 61,1м.кв., - гаражі загальною площею 75,3м.кв. по вул.Р.Люксембург в смт.Лугини, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" (а.с.25).

На підставі вказаного рішення, 07.05.2012р. виконавчий комітет Лугинської селищної ради видав ТОВ "Автосвіт ЛТД" свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі: адміністративно-виробничу будівлю загальною площею 369,5м.кв., - гаражі загальною площею 61,1м.кв., - гаражі загальною площею 75,3м.кв., розташовані за адресою: Житомирська область, Лугинський район, смт.Лугини, вул.Рози Люксембург, 19 (а.с.89).

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсними аукціону, договору купівлі-продажу нежитлових будівель, рішення Лугинської селищної ради від 21.07.2011р. №184 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України", договору оренди землі від 29.09.2011р., рішення Лугинської селищної ради від 26.04.2012р. №46 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що рішенням господарського суду Житомирської області від 27.11.2012р. у справі №21/5007/1109/12, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2013р., визнано недійсним рішення Лугинської районної ради Житомирської області від 25.03.2009р. №117 "Про включення до переліку майна, яке перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ району приміщення, що розташоване за адресою: вул.Р.Люксембург, 19, смт.Лугини", визнано недійсним рішення Лугинської районної ради Житомирської області від 25.02.2011р. №32 "Про затвердження переліку об'єктів, які перебувають в спільній власності територіальних громад сіл, селищ району і підлягають приватизації у 2011 році", визнано недійсним рішення Лугинської районної ради Житомирської області від 31.03.2011р. №51 "Про відчуження майна", мотивуючи тим, що Лугинською районною радою під час прийняття даних рішень порушено права Житомирської обласної організації ТСО України, на балансі та у користуванні яких знаходяться нежитлові приміщення по вул. Р.Люксембург, 19.

Крім того, рішенням господарського суду Житомирської області від 31.10.2013р. у справі №906/1281/13, визнано недійсним рішення Лугинської селищної ради від 29.04.2011р. №56 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб".

Відтак, позивач вважає, що скасування вищевказаних рішень ради свідчить про те, що територіальна громада сіл, селищ Лугинського району не набула статусу власника спірного нерухомого майна і тому не мала права продажу цього майна. Крім того, зазначає, що вищевказаними рішеннями у справах №21/5007/1109/12 та №906/1281/13 встановлено право позивача користування спірним майном на праві відання, а вищенаведені рішення рад дійсно були прийняті з порушенням чинного законодавства та з порушенням прав позивача, в користуванні якого знаходилось спірне майно.

Суд визнає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Згідно статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (ст.25). Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень (ст.26 п.15). Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ст.59).

Згідно рішень у справах господарського суду Житомирської області №21/5007/1109/12 та №906/1281/13 (а.с.26-40) визнано недійсними:

- рішення Лугинської районної ради Житомирської області від 25.03.2009р. №117 "Про включення до переліку майна, яке перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ району приміщення, що розташоване за адресою: вул. Р.Люксембург, 19, смт.Лугини";

- рішення Лугинської районної ради Житомирської області від 25.02.2011р. №32 "Про затвердження переліку об'єктів, які перебувають в спільній власності територіальних громад сіл, селищ району і підлягають приватизації у 2011 році";

- рішення Лугинської районної ради Житомирської області від 31.03.11р. №51 "Про відчуження майна";

- та рішення Виконавчого комітету Лугинської селищної ради від 29.04.2011р. №56 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб".

Вказані рішення суду залишені в цій частині без змін постановами Вищого господарського суду України (а.с.136-140).

Згідно ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду, за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до п.2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Дійсно, в даному спорі, крім сторін, які брали участь у справах №21/5007/1109/12 та №906/1281/13, бере участь в якості відповідача Приватне підприємство "Едельвейс-Луг" (виконавець послуг з проведення аукціону). Разом з тим участь цього відповідача у спорі обмежується лише його діями як організатора аукціону і його дії не впливають на правовідносини інших сторін у спорі. Рішення суду не впливає на права чи обов'язки цього відповідача, участь останнього у спорі носить формальний характер. Тому, не дивлячись на те, що ПП "Едельвейс-Луг" не приймало участь у справах №21/5007/1109/12 та №906/1281/13, господарський суд вважає за можливе застосувати норми ст.35 ч.2 ГПК України.

В роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 26.10.2000 року №02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" зазначено, що підставами для визнання акта недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку із прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду не має правових підстав для задоволення позову. Вказаний принцип закріплено також у ст.16 ЦК України та ст.1 ГПК України, які передбачають, що кожна особа має право на захист свого порушеного права чи охоронюваних законом інтересу.

Рішення господарського суду Житомирської області у справах №21/5007/1109/12 та №906/1281/13, зокрема, мотивовані тим, що Лугинською районною радою та Виконавчим комітетом Лугинської селищної ради порушено права Житомирської обласної організації ТСО України, на балансі та у користуванні якого знаходяться нежитлові приміщення по вул.Р.Люксембург, 19. Установлені цими рішеннями факти мають преюдиціальне значення та не потребують доказування, про що також зазначено у постанові Вищого господарського суду від 03.03.2014р. у справі №906/1281/13.

Матеріалами справи стверджується, що спірне майно відчужувалось з аукціону відповідно до рішень Лугинської районної ради Житомирської області від 25.02.2011р. №32 "Про затвердження переліку об'єктів, які перебувають в спільній власності територіальних громад сіл, селищ району і підлягають приватизації у 2011 році", від 31.03.2011р. №51 "Про відчуження майна" та рішення Виконавчого комітету Лугинської селищної ради від 29.04.2011р. №56 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб", відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Положення про порядок відчуження майна в частині основних фондів, що є у спільній власності територіальних громад сіл, селищ району і знаходиться у віданні підприємств, організацій і установ, затвердженого рішенням Лугинської районної ради від 26.12.2000р. (а.с.173-175) та згідно договору надання послуг з проведення аукціону (а.с.177-179).

Статтею 658 ЦК України передбачено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Згідно ст.20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" аукціон, конкурс може бути припинено і об'єкт знімається з торгів, конкурсного відбору на вимогу будь-кого з його учасників або органу приватизації у випадках, коли, зокрема об'єкт включено до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації, з порушенням чинного законодавства.

Враховуючи, що аукціон проводився на підставі рішень рад, які в подальшому визнані недійсними рішеннями суду, зокрема, з тих підстав, що під час прийняття рішення про відчуження майна з аукціону, рада не мала жодних прав на вказане майно, тобто не мала права власності, отже об'єкт включено до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації, з порушенням чинного законодавства та повинен був знятий з торгів.

Крім того, судом встановлено, що аукціон з продажу нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: Житомирська область, смт.Лугини, вул.Р.Люксембург, 19, був проведений за відсутності документального оформлення за Лугинською районною радою права власності на вищевказаний об'єкт нерухомості, оскільки на момент проведення аукціону у ради не було відповідного свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомості.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

За ч.2 ст.331 ЦК якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту такої реєстрації.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на час проведення аукціону - 04.05.2011р., у Лугинської районної ради (як продавця) було відсутнє свідоцтво про право власності на спірні приміщення. Таке свідоцтво видане виконкомом Лугинської селищної ради на підставі рішення виконкому Лугинської селищної ради №56 від 29.04.2011р. (яке визнане недійсним рішенням суду), лише 17.05.2011р. (а.с.176).

Як вже зазначалось, рішення рад, на підставі яких майно підлягало відчуженню, визнані недійсними рішеннями господарського суду Житомирської області у справі №21/5007/1109/12 та у справі №906/1281/13. Цими ж рішеннями встановлено, що територіальна громада сіл, селищ Лугинського району не набула статусу власника спірного нерухомого майна, отже з урахуванням приписів ст.658 ЦК України рада не мала права продажу цього майна.

Частиною 1 ст.202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З огляду на положення ст.202 ЦК України відкриті торги (аукціон) є за своєю правовою природою багатостороннім правочином, оскільки в ньому мають місце всі елементи, притаманні правочину. Під час проведення аукціону продавець та учасники аукціону у встановленому законом порядку певними діями визначають переможця торгів та ціну продажу майна, в результаті чого переможець торгів набуває право на придбання об'єкта.

Тому, результатом проведення аукціону є визначення покупця-переможця аукціону та завершення процедури торгів, шляхом підписання протоколу ліцитатором та покупцем, який одержав право на придбання об'єкта.

Факт затвердження протоколу аукціону має юридичне значення в аспекті виникнення підстав для подальшого укладення договору купівлі-продажу між продавцем та покупцем.

Такий висновок узгоджується з нормами ст.ст. 650, 655 та ч.4 ст.656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру відкритих торгів.

Отже, враховуючи те, що відчуження майна з аукціону відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені ч.ч.1-3 та 6 ст.203 ЦК України (ч.1 ст.215 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Враховуючи, що на момент вчинення правочину, тобто проведення аукціону від 04.05.2011р. щодо відчуження нерухомого майна за адресою: смт.Лугини, вул.Рози Люксембург, 19, Лугинська районна рада не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки не набула права власності на вищевказаний об'єкт, суд вважає вимогу позивача про визнання недійсними аукціону від 04.05.2011р. та укладеного за його результатами договору-купівлі-продажу від 26.05.2011р. обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог про визнання недійсним рішення Лугинської селищної ради від 21.07.2011р. №184 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України" та рішення Лугинської селищної ради від 26.04.2012р. №46 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб", суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.120 ЗК України (в редакції, чинній на час прийняття рішення №184) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Аналогічні норми містяться у ч.1 статті 377 Цивільного кодексу України.

Пунктом "е" ч.1 ст.141 ЗК України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, у тому числі, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Як зазначено вище, рішенням Лугинської селищної ради Лугинського району Житомирської області №184 від 21.07.2011р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України" припинено право постійного користування ЖОК ТСО України земельною ділянкою у зв'язку з набуттям іншою особою - ТОВ "Автосвіт ЛТД" права власності на нежитлові будівлі.

Судом встановлено, що земельна ділянка по вул.Р.Люксембург, 19 в смт.Лугини загальною площею 0,4092га на момент вилучення перебувала в користуванні Житомирського ОК ТСОУ на праві постійного користування на підставі Державного акта (а.с.158-161).

Слід зазначити, що в договорі купівлі-продажу від 26.05.2011р. безпідставно вказано, що нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці площею 0,4092га, знаходиться в користуванні Лугинської районної ради, оскільки на момент укладення договору купівлі-продажу право постійного користування цією земельною ділянкою належало саме позивачу у справі на підставі відповідного Державного акту.

Питання про визнання недійсним рішення Лугинської селищної ради №184 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України" досліджувалось господарським судом, у тому числі апеляційної та касаційної інстанцій, з прийняттям відповідних рішень у справі №906/1281/13.

Так, постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2014р. (а.с.139-140) скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.12.2013р. та рішення господарського суду Житомирської області від 31.10.2013р. у справі №906/1281/13 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним рішення Лугинської селищної ради №184 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України", а справу передано до суду першої інстанції на новий розгляд.

Вищий господарський суд в постанові від 03.03.2014р., зокрема, зазначив, що:

- судами не було враховано, що на момент відчуження спірних нежитлових приміщень, районна рада не була користувачем земельної ділянки по вул.Р.Люксембург, 19, яка згідно державного акту від 22.10.1997р. перебувала у Житомирської обласної організації ТСО України на праві постійного користування;

- судами не взято до уваги, що незаконність віднесення нежитлових приміщень по вул.Р.Люксембург, 19 до власності територіальної громади та їх відчуження встановлено судовим рішенням у справі №21/5007/1109/12.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З урахуванням зазначеного судом встановлено, що на момент відчуження спірних нежитлових приміщень, районна рада не була користувачем земельної ділянки по вул.Р.Люксембург, 19, яка згідно державного акту від 22.10.1997р. перебувала у Житомирської обласної організації ТСО України на праві постійного користування. Незаконність віднесення нежитлових приміщень по вул.Р.Люксембург, 19 до власності територіальної громади та їх відчуження також встановлено судовим рішенням у справі №21/5007/1109/12.

Отже з врахуванням викладеного, а також з врахуванням того, що судом визнано недійсними результати аукціону та договір купівлі-продажу від 26.05.2011р. з тих підстав, що Лугинська районна рада не була власником майна, тому не мала права продавати це майно, яке на момент відчуження знаходилось на балансі та у користування позивача, суд задовольняє вимогу позивача та визнає недійсним рішення Лугинської селищної ради №184 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України" та від 26.04.2012р. №46 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб".

Щодо вимоги про визнання недійсним укладеного між Лугинською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" договору оренди землі від 29.09.2011р., суд враховує наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 29.09.2011р. між Лугинською селищною радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для комерційного використання (розміщення автостанції), яка знаходиться за адресою: вул.Рози Люксембург, 19, смт.Лугини (п.1 Договору оренди землі).

Виходячи з предмету та підстав позову, позовні вимоги щодо визнання недійсним договору оренди землі від 29.09.2011р. є похідними від вимоги про визнання недійсним рішення Лугинської селищної ради №184 від 21.07.2011р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України", і їх розгляд залежить від результату цієї вимоги.

Оспорюване рішення №184 від 21.07.2011р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України" визнане судом недійсним, отже відновлено право позивача на постійне користування земельною ділянкою. Це право визначене статтею 92 Земельного кодексу України. Укладення договору оренди від 29.09.2011р. позбавляє позивача цього права. Відповідно до ст.215 ч.1, ст.203 ч.1 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, тобто в разі, коли зміст правочину суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. В даному випадку зміст правочину (договору оренди від 29.09.2011р.) суперечить вимогам статті 92 ЗК України, тому договір оренди визнається судом недійсним.

Щодо застосування наслідків недійсності правочину суд вважає за необхідне зазначити, що застосування наслідків недійсності правочину є правом суду. Таких вимог позивачем окремо не заявлено. Вказівка позивача у позовній заяві щодо наслідків недійсності договору суд не розцінює як вимогу про застосування таких наслідків, оскільки позивачем не конкретизовано, які саме наслідки позивач просить застосувати, а також позивачем відповідно не сплачено судовий збір згідно приписів, зокрема п.2.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідачів, викладені у відзивах на позовну заяву стосовно того, що права та інтереси позивача - Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України не порушені, оскільки позивач не являється і ніколи не являвся власником спірного нерухомого майна, з огляду на наступне.

В п.2.10 Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" зазначено, що якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК. Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизначення або оспорювання. Під захистом слід розуміти дії уповноваженої особи, а також діяльність органів та осіб, які у передбаченому законом порядку зобов'язані вжити заходів до поновлення порушеного, оспорюваного чи невизнаного цивільного права, особу, яка такі права порушує.

Статтею 1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звернутися до господарського суду згідно із встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

За змістом ч.3 ст.215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину (абз.5 п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").

Виходячи з обґрунтування позовних вимог порушенням прав та інтересів позивача, як користувача спірним майном на праві відання, останній звернувся до суду, як заінтересована особа правомірно. Зацікавленість позивача встановлена як рішеннями суду у справах №21/5007/1109/12 та №906/1281/13, так і тим фактом, що під нерухомим майном знаходиться земельна ділянка, яка належить позивачу на праві постійного користування.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Заперечення відповідачів не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, та спростовуються вищевикладеним.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню.

Що стосується судових витрат, то за ст.49 ГПК України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що саме допущене Лугинською районною радою порушення при прийнятті рішень, які в подальшому визнані судом недійсними, однак стали підставою для продажу майна з аукціону, призвело до виникнення спірної ситуації, зокрема проведення аукціону, продаж майна, прийняття незаконних рішень селищною радою, у відповідності до ст.49 ГПК України, судові витрати відшкодовуються позивачу саме за рахунок Лугинської районної ради.

Керуючись ст.ст.32, 33, 34, 43, 44, 49, 82- 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним аукціон від 04.05.2011р., результати якого оформлені протоколом аукціону з продажу лота 02/11 - нежитлових будівель, розташованих за адресою: Житомирська область, смт.Лугини, вул.Рози Люксембург, 19.

3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 26.05.2011р. нежитлових будівель, укладений між Лугинською районною радою (11301, смт.Лугини, вул.Карла Маркса, 2-а, код 13577089) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" (11500, м.Коростень, вул.Жовтнева, 50, код 30912933).

4. Визнати недійсним рішення восьмої сесії 6 скликання Лугинської селищної ради Лугинського району Житомирської області №184 від 21.07.2011р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України".

5. Визнати недійсним договір оренди землі від 29.09.2011р., укладений між Лугинською селищною радою (11301, смт.Лугини, вул.Карла Маркса, 2-а, код 04346114) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" (11500, м.Коростень, вул.Жовтнева, 50, код 30912933).

6. Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Лугинської селищної ради 26.04.2012р. №46 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб".

7. Стягнути з Лугинської районної ради ( 11301, смт.Лугини, вул.Карла Марскса, 2-а, код 13577089)

на користь Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України (10008, м.Житомир, вул.Івана Кочерги, 2-а, код 02724825)

- 6090,00грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 22.04.14

Суддя Соловей Л.А.