Постанова

від 22.04.2014 по справі 910/23333/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 року Справа № 910/23333/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В., суддів :Бакуліної С.В. (доповідач), Полянського А.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" на постановувід 05.03.2014 Київського апеляційного господарського суду у справі№ 910/23333/13 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Гранд-М" провідшкодування збитків в судовому засіданні взяли участь представники : від позивача: Півак О.А. (довіреність від 01.11.2013) від відповідача:Мелешко О.П. - директор В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Головатюк Л.Д.) від 16.01.2014, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Агрикова О.В., судді - Суховий В.Г., Чорногуз М.Г.) від 05.03.2014, зустрічну позовну заяву ТОВ "ДІЄСА" до ТОВ "Компанія Гранд-М" про відшкодування збитків, повернуто без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені по справі судові акти та передати справу на розгляд суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.43, 60, 81, 86 ГПК України.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач повністю заперечує викладені в ній доводи.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із такого.

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа за позовом TOB "Компанія Гранд-М" до TOB "ДІЄСА" про стягнення дебіторської заборгованості за договором про транспортно-експедиційне обслуговування №010413 від 01.04.2013 року, а саме: 669 584 грн основного боргу, 30 335,29 грн - пені та 6 934,43 грн - 3 % річних.

TOB "ДІЄСА" подало до Господарського суду міста Києва зустрічну позовну заяву про стягнення із TOB "Компанія Гранд-М" збитків у розмірі 1 276 146,10 грн.

Повертаючи зустрічну позову заяву, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем за зустрічним позовом у своїй заяві не наведені обставини, які свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним, а так само не надано доказів, що підтверджують ці обставини.

Апеляційний суд правомірно погодився із висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст.60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Відповідно до п.3.15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011, встановлено, що обставини, які свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним (зокрема, за підставами цих позовів та/або поданими доказами; у зв'язку з тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову тощо), а так само докази, що підтверджують саме ці обставини, повинні зазначатися у зустрічній позовній заяві (пункт 5 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України). Якщо у ній не вказано відповідних обставин, на яких, зокрема, ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують ці обставини, то зустрічна позовна заява повертається без розгляду з посиланням на пункт 3 частини першої статті 63 та статтю 60 Господарського процесуального кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що TOB "Компанія Гранд-М" подало позовну заяву (а.с.62-67) про стягнення дебіторської заборгованості за договором про транспортно-експедиційне обслуговування від 01.04.2013 року №010413, отже предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості за отримані ТОВ "ДІЄСА" транспортно-експедиційні послуги за договором. В обґрунтування позовних вимог позивачем додано до суду копії заявок на транспортно-експедиційні послуги за період з 01.06.2013 року по 30.07.2013 року, копії ТТН, копії рахунків, акти приймання-передачі наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2013 позовну заяву TOB "Компанія Гранд-М" прийнято до провадження та порушено провадження у справі 910/23333/13.

В свою чергу, TOB "ДІЄСА" подало зустрічний позов (а.с.44-48) про стягнення із TOB "Компанія Гранд-М" збитків у зв'язку із втратою вантажу за договором про транспортно-експедиційне обслуговування №010413 від 01.04.2013, проте тільки за заявкою на разове перевезення вантажу №ТР-015397 від 10.06.2013.

Однак із переліку наданих до первісного позову заявок вбачається, що позивач за первісним позовом не вимагає стягнення з ТОВ "ДІЄСА" заборгованості за заявкою на разове перевезення вантажу з відповідача за первісним позовом за №ТР-015397 від 10.06.2013 по договору №010413 від 01.04.2013.

Таким чином, касаційна інстанція вважає вірним те, що підстави позовів та подані докази є різними, вимоги не є юридично однорідними, отже позови взаємно не пов'язані.

Згідно із пунктом 3 частини 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду якщо у позовній заяві не вказано обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується із висновком судів, що зустрічна позовна заява ТОВ "Дієса" від 16.12.2013 вих. №16/12/13-1 за вх. № 329/14 по справі №910/23333/13 з доданими до неї документами підлягала поверненню заявнику без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційним судом також було прийнято до уваги, що за позовною заявою ТОВ "Дієса", зміст якої є ідентичним з зустрічною позовною заявою про стягнення із ТОВ "Компанія Гранд-М" збитків у розмірі 1 267 146,10 грн, порушено провадження у справі №910/1735/14 (а.с.30-31).

Враховуючи наведене постанова Київського апеляційного господарського суду є законною і обґрунтованою, в зв'язку з чим підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 8 , п.1 ч.1 ст.111 9 , ст.ст.111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2014 року у справі № 910/23333/13 залишити без змін.

Головуючий-суддя К.Грейц

Судді С.Бакуліна

А.Полянський