Ухвала

від 23.04.2014 по справі 2а-6500/10/1270

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

23 квітня 2014 року м. Київ В/800/1686/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді: Голубєва Г.К., Рибченко А.О., Степашко О.І., Федоров М.О.,

розглянувши заяву Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області (далі - Ленінська ОДПІ) про перегляд Верховним Судом України

ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.01.2014

у справі № 2а-6500/101270

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Восточна енергетична компанія»

до Ленінської ОДПІ

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.01.2014 залишено без змін постанову та ухвалу судів першої і апеляційної інстанцій зі спору, згідно з якими визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.08.2010 № 0000642360/0.

Ленінська ОДПІ звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України названої ухвали Вищого адміністративного суду України, в якій просить її скасувати та відмовити у позові, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням касаційним судом положень пункту 1.8 статті 1, підпунктів 7.7.2, 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Як доказ неоднакового застосування норм матеріального права заявником подано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 22.07.2010 у справі № 7/51-2007.

Розглянувши заяву про перегляд ухвали суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У пункті 4 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 «Про судову практику застосування статей 235- 240 Кодексу адміністративного судочинства України» передбачено, що ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Колегія суддів не розцінює посилання заявника на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 22.07.2010 у справі № 7/51-2007 як доказ різного правозастосування та як підставу для допуску даної справи до перегляду Верховним Судом України.

Так, у прийнятті ухвали від 20.01.2014 (про перегляд якої подано заяву) касаційний суд погодився з висновком попередніх судових інстанцій про те, що за відсутності доказів недобросовісності позивача як платника податків та за умови дотримання ним законодавчо встановлених умов для отримання належної йому суми відшкодування ПДВ з бюджету реалізації права такого платника на одержання бюджетного відшкодування не може ставитися у залежність від результатів зустрічних перевірок його контрагентів по ланцюгу.

Правова позиція Верховного Суду України у розглядуваній категорії спорів, відображена, зокрема, у постанові цього суду від 31.01.2011 № 14/11 у справі за позовом закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Так, за тотожних обставин та на підставі вказаних норм Закону Верховний Суд України дійшов висновку про те, що «вимога пункту 1.8 статті 1 Закону № 168/97-ВР щодо надмірної сплати ПДВ як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам….якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.»

Верховний Суд України у вказаному рішенні також наголосив, що такий висновок «узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності».

Наведену правову позицію Верховного Суду України було враховано Вищим адміністративним судом України під час прийняття ухвали з даної справи, про перегляд якої порушено питання у заяві Ленінської ОДПІ. Тобто фактично прийняття зазначеної ухвали є, по суті, результатом дотримання Вищим адміністративним судом України вимог статті 244 2 КАС.

Наведене виключає можливість допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 236-240 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Ленінській об'єднаній державній податковій інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області у допуску справи № 2а-6500/101270 до провадження Верховного Суду України.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Г.К. Голубєва А.О. Рибченко О.І. Степашко М.О. Федоров