Постанова

від 18.03.2014 по справі 2а/0570/2897/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2014 р. Справа № 2а/0570/2897/2012

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецькій окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ткаченко Т.С., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Підприємства зеленого господарства до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.01.2012 року № 0000081542/253,-

В С Т А Н О В И В:

Підприємство зеленого господарства (далі - Підприємство, позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Костянтинівська ОДПІ, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.01.2012 року № 0000081542/253.

У судовому засіданні 10.02.2014 року представник відповідача надав клопотання про заміну позивача у даній адміністративній справі - Костянтинівську об'єднану державну податкову інспекцію Донецької області Державної податкової служби України на правонаступника - Костянтинівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів».

Зазначене підтверджено випискою серії ААВ № 428579 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Так, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.02.2014 року замінено позивача - Костянтинівську об'єднану державну податкову інспекцію Донецької області Державної податкової служби України на Костянтинівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивача, спірне податкове повідомлення-рішення про збільшення йому відповідачем грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 613 278,95 грн. (з яких: основний платіж - 512 130,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 101 148,95 грн.) прийняте останнім неправомірно, оскільки ґрунтується на безпідставних висновках. Так, в період з 01.01.2009 року по жовтень 2011 року позивач застосовував спрощену систему оподаткування та сплачував єдиний податок за ставкою 10%. При цьому, як зауважує позивач, відповідно до ст. 3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування та звітності суб'єктів малого підприємництва» навіть при сплаті єдиного податку за ставкою 10% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, податок на додану вартість включається до складу єдиного податку.

Представник позивача у судове засідання не з'явися з невідомих суду причин, надавши, при цьому, через канцелярію суду 18.03.2014 року клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідачем позовні вимоги не визнані, вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно. Так, відповідач зазначив, що з 01.01.2009 року по 30.09.2011 року Підприємство зеленого господарства в порушення п. 7 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування та звітності суб'єктів малого підприємництва» знаходилось на спрощеній системі оподаткування за ставкою 10%, оскільки його засновником є Костянтинівська міська рада, яка не є суб'єктом господарювання з огляду на ч.1 ст. 8 Господарського кодексу України, якою визначено, що держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання. Отже дія наведеної норми Указу на Підприємство не поширюється. З 01.10.2011 року позивача було виключено з платників єдиного податку. Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача також не з'явися у судове засідання, через канцелярію суду 18.03.2014 року надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Приймаючи до уваги положення ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до Свідоцтва про держану реєстрацію юридичної особи Підприємство зеленого господарства зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради Донецької області 22.05.1991 року, ідентифікаційний код юридичної особи - 03361980, місцезнаходження - 85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ємельянова, буд. 69.

Свою діяльність Підприємство здійснює на підставі Статуту, затвердженого Рішенням міської ради м. Костянтинівка від 29.10.2003 року № IV/9-226.

Згідно Довідки АБ № 028152 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) організаційно-правова форма Підприємства - комунальне підприємство, має право на здійснення наступних видів діяльності за КВЕД: «01.12.0 Овочівництво, декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників»; «93.03.0 Організація поховань та надання пов'язаних з ними послуг».

З наявних у справі письмових доказів судом встановлено, що 29.12.2011 року Костянтинівською ОДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Підприємства зеленого господарства (код ЄДРПОУ 03361980) з питання нарахування та сплати податку на додану вартість з 01.01.2009 року по 31.10.2011 року, про що складено акт від 29.12.2011 року № 973/15-2-03361980 (надалі - Акт перевірки).

З висновку цього Акту перевірки вбачається, що Підприємством в порушення:

- п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - не визначено та не сплачено до бюджету суму податку на додану вартість за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року (включно), а саме: за 2009 рік - 155 603,80 грн., за 2010 рік - 182 476,00 грн.;

- п. 200.1 Податкового кодексу України - не визначено та не сплачено до бюджету суму ПДВ за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року (включно) у розмірі 167 661,40 грн.;

- п. 200.1 ст. 200 та п. 183.10 ст. 183 Податкового кодексу України - не задекларовано та не сплачено до бюджету суму ПДВ за жовтень 2011 року у розмірі 6 388,80 грн.

Як слідує зі змісту Акту перевірки, наведені висновки ґрунтуються на тому, що Підприємство повинно було зареєструватися платником податку на додану вартість, оскільки його виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) щороку в перевіряємому періоді перевищувала гранично допустиму суму для обов'язкової реєстрації платником ПДВ - 300 000,00 грн., а саме: у 2009 році - на 155 603,80 грн. (778 019,00 грн. х 20%), у 2010 році - на 182 476,00 грн. (912 380,00 грн. х 20%), з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року - на 167 661,40 грн. (838 307,00 грн. х 20%), у жовтні 2011 року - на 6 388,80 грн. (31 911,02 грн. х 20%).

Так, у періоді з 01.01.2009 року по 30.09.2011 року Підприємство перебувало на спрощеній системі оподаткування за ставкою 10 %, про що свідчать свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою: № 0514001671 від 18.12.2008 року на 2009 рік; № 514001767 від 16.12.2009 року на 2010 рік; № 514001899 від 27.12.2010 року на 2011 рік.

Разом із тим, Підприємство за ініціативою Костянтинівської ОДПІ 16.09.2011 року виключено з платників єдиного податку.

Позивач не погодився з зазначеним у Акті перевірки та оскаржив його в адміністративному порядку. При цьому, посилався на лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 10.12.2001 року № 1-222/7290, згідно якому надано роз'яснення, що дія ст. 7 Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (яким встановлено перелік суб'єктів господарювання та фізичних осіб-підприємців, які звільняються від сплати ПДВ) поширюється на юридичну особу, якщо її засновник не являється суб'єктом підприємницької діяльності.

Листом від 12.01.2012 року № 177/10/15-213-6 Костянтинівська ОДПІ відмовила Підприємству у задоволенні скарги, мотивуючі тим, що засновник Підприємства - Костянтинівська міська рада, як орган місцевого самоврядування, не являється суб'єктом господарювання, що закріплене у ч. 1 ст. 8 Господарського кодексу України.

Таким чином, за наслідками Акту перевірки Костянтинівською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 17.01.2012 року № 0000081542/253 про збільшення Підприємству зеленого господарства грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 613 278,95 грн. (з яких: основний платіж - 512 130,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 101 148,95 грн.).

З огляду на зазначене, предметом доказування в цій справі є встановлення правових підстав необхідності реєстрації платником податку на додану вартість.

Під час судового розгляду даної справи судом досліджено документи, що додані до матеріалів справи, зокрема: розрахунки сплати єдиного податку, виписки банку, кошториси, копії договорів, відомості нарахування заробітної плати, копії звітів про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, копії касових ордерів, та ін.

Як вбачається з Акту перевірки, суми за наведеними документами враховані відповідачем як виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у перевіряємому періоді.

При цьому, відповідачем було враховані суми, які надходили у вигляді бюджетного фінансування та від Костянтинівського міського центру зайнятості згідно укладеним договорам.

Щодо надходжень грошових коштів у вигляді бюджетного фінансування:

З наданих документів (зокрема, рішень Костянтинівської міської ради «Про міський бюджет на 2009-2011 рр.», Програм заходів, фінансування яких у 2009-2010 рр. буде здійснюватися за рахунок коштів бюджету розвитку, Витягів із розпису Асигнувань, довідок про зміну плану використання бюджетних коштів на 2009-2011 рр.) вбачається найменування та суми видатків, що фінансуються за рахунок бюджету, а саме: заробітна плата, нарахування на заробітну плату, оплата послуг (крім комунальних), придбання обладнання і предметів довгострокового користування тощо.

Отже, бюджетні кошти надходили на розрахунковий рахунок Підприємства у якості фінансування витрат підприємства, що пов'язані з виплатою заробітної плати, придбання ТМЦ, робіт, послуг обладнання тощо, тобто не відноситься до операцій з поставки товарів (послуг).

Щодо надходжень від Костянтинівського міського центру зайнятості.

Між позивачем (роботодавець) та Костянтинівським міським центром зайнятості укладені договори про організацію та проведення оплачуваних громадських робіт: від 28.01.2011 № 28/11, від 28.02.2009 року № 31-09, від 29.03.2010 № 48-10.

Предметом цих договорів є організація та проведення оплачуваних робіт, створення сторонами необхідних умов для тимчасової зайнятості осіб, які не мають роботи, виявили бажання працювати у вільній від основної роботи або навчання час, пенсіонерів та інвалідів.

Тобто, з умов зазначених договорів слідує, що Костянтинівський міський центр зайнятості не замовляє для себе або третьої сторони роботи (послуги), оскільки ним не приймалися у Підприємства роботи (послуги), а акти виконаних робіт підписувалися між Підприємством на працівником, що здійснював роботи. Отже договори передбачають надання робочого місця безробітним особам з відповідною компенсацією Центром зайнятості видатків Підприємства зеленого господарства на оплату заробітної плати.

Згідно з пп. 3.2.7 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (діючого у момент перевіряємого періоду) не є об'єктом оподаткування операції з виплат у грошовій формі заробітної плати (іншим прирівняним до неї виплатам), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи фондів загальнообов'язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі).

Отже, одержання позивачем з бюджету грошових коштів не може відноситися у розумінні норм Закону України «Про податок на додану вартість» до господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Таким чином, при встановленні документальної обґрунтованості висновків акту перевірки ОДПІ, при розрахунку загального розміру операцій з поставки товарів за досліджуваний період, надходження бюджетних коштів на розрахункові рахунки Підприємства не враховуються.

Крім того, судом ухвалою від 28.02.2013 року було призначено економічну експертизу, на дослідження якої поставлено питання: чи підтверджуються документально висновки акту перевірки № 973/15-2-03361980 від 29.12.2011 р., складеного Костянтинівською об'єднаною державною податковою інспекцією, про порушення Підприємством зеленого господарства п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого платником не визначено та не сплачено до бюджету суму податку на додану вартість за 2009 рік - 155603,80 грн., за 2010 рік - 182476,00 грн.; п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого платником не визначено та не сплачено до бюджету суму податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року - 167661,40 грн. та п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого платником не задекларовано та не сплачено суму податку на додану вартість за жовтень 2011 року у сумі 6388,80 грн.

Експертизу здійснювала судовий експерт Машиніченко О.А., яким складено Висновок судово-економічної експертизи № 388/24 від 28.01.2014 року.

Так, з результатів здійсненого експертом дослідження вбачається, що висновки Акту перевірки про порушення Підприємством податкового законодавства в частині не визначення та несплати до бюджету зазначених вище сум податку на додану вартість - не підтверджуються.

Зокрема, судовим експертом згідно наданим документам, які також досліджувалися відповідачем під час документальної перевірки, обґрунтовано встановлено про суми грошових коштів, які надходили на рахунок Підприємства як кошти від операцій з постачання товарів (послуг) у розмірах, а саме:

за 2009 рік - надходження склали в сумі 161 250,45 грн.

за 2010 рік - надходження склали в сумі 271 819,11 грн.

за 10 місяців 2011 року - надходження склали в сумі 278 279,22 грн. (у т.ч. за 3 квартали 2011 року - 268 835,20 грн., за жовтень 2011 року - 9 444,02 грн.).

Таким чином, відповідно до даних відображених в первинних документах за період: 2009-2010 рр., січень-вересень та жовтень 2011 року Підприємство не перевищило визначену п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України гранично допустиму суму для обов'язкової реєстрації підприємства як платника податком на додану вартість (300 000 грн.)

Так, за пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі: коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Згідно з пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Судом не встановлено перевищення позивачем загальної суми (300000,00 грн.) від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) протягом 2009-2011 рр.

З урахуванням наведеного, доводів сторін та аналізу нормативних актів, суд дійшов висновку, що первинними документами, складеними по результатам діяльності позивача протягом перевіряємого періоду, порушення п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України в частині не визначення та несплати до бюджету сум податкових зобов'язань - не підтверджуються, а тому податкове повідомлення-рішення від 17.01.2012 року № 0000081542/253 про збільшення Підприємству зеленого господарства грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 613 278,95 грн. (з яких: основний платіж - 512 130,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 101 148,95 грн.) - підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, відповідачем не надано доказів, що спростовували б доводи позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб захисту права, визначений позивачем.

Оскільки адміністративний позов позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, задоволено в повному обсязі, суд присуджує з Державного бюджету України всі документально підтверджені витрати останнього, зокрема: судові витрати у розмірі 2 146,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2-11, 69-71, 94, 98, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Підприємства зеленого господарства до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.01.2012 року № 0000081542/253 - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 17.01.2012 року № 0000081542/253 про збільшення Підприємству зеленого господарства грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 613 278,95 грн. (з яких: основний платіж - 512 130,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 101 148,95 грн.).

Присудити з Державного бюджету України на користь Підприємства зеленого господарства (ідентифікаційний код юридичної особи - 03361980, місцезнаходження - 85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ємельянова, буд. 69) здійснені ним судові витрати у розмірі 2 146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн. 00 коп.).

Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті 18 березня 2014 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ткаченко Т.С.