Ухвала
від 25.04.2014 по справі 910/7097/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/7097/14 25.04.14

за позовом : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Черкаська обл., с.Тубільці

до відповідача: Приватного підприємства «Шарк», м.Київ

про стягнення 1 010 927,37 грн.

Суддя Любченко М.О.

Без виклику сторін

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, Черкаська обл., с.Тубільці звернулась до господарського суду міста Києва із позовом до відповідача, Приватного підприємства «Шарк», м.Київ про стягнення 1 010 927,37 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення Приватним підприємством «Шарк» умов договору №П-1-000007 від 07.07.2013р. поставки в частині здійснення оплати поставленого товару у розмірі та строки, що передбачені укладеним між сторонами правочином, що стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

У заяві №59 від 17.04.2014р. (з урахуванням доповнень №63 від 23.04.2014р.) Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просила забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на всіх розрахункових рахунках Приватного підприємства «Шарк» в межах суми боргу, а саме 1 010 927,37 грн., у тому числі, на розрахункових банківських рахунках №26049103288001, №26009103288201, №26002103288101, №26039103288301, №26006103288301, №26032103288201 в Акціонерному товаристві «КБ «Експобанк», МФО 322294 та №26053060849210, №26003060861710 у Київському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 321842, а також на все нерухоме майно, що належить відповідачу.

В обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на те, що сума заборгованості відповідача є дуже значною. Як вказує позивач, останнім неодноразово приймались заходи з метою досудового врегулювання спору, проте відповідачем заборгованість сплачена не була та за час розгляду справи можливе штучне зменшення коштів, які знаходяться на банківських рахунках, що належать Приватному підприємству «Шарк». Крім того, позивачем представлені докази опублікування в марежі Інтернет об'яви про продаж складських приміщень відповідача. Вказані обставини, на думку заявника, можуть свідчити про можливість ускладнення та зробити неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява №59 від 17.04.2014р. (з урахуванням доповнень №63 від 23.04.2014р.) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на всіх розрахункових рахунках Приватного підприємства «Шарк» в межах суми боргу та на нерухоме майно відповідача підлягає задоволенню частково. При цьому, господарським судом враховано наступне:

Згідно із ст.65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору при підготовці справи до розгляду суддя вирішує, в тому числі, питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Як встановлено ст.66 вказаного Кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, в тому числі, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Відповідно до змісту п.1 Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Аналогічні положення містяться у Інформаційному листі №01-8/2776 від 12.12.2006р. Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики забезпечення позову".

У п.3 Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» сформульована позиція Вищого господарського суду України про доцільність вирішення питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду.

Як свідчать матеріали справи, 07.07.2013р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) та Приватним підприємством «Шарк» (покупець) було укладено договір поставки, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених в накладних. Предметом договору є м'ясо птиці та/або свинини.

За твердженнями позивача, на виконання умов договору відповідачу було поставлено товар на загальну суму 4 002 803,22 грн., проте покупцем було здійснено лише часткову оплату поставленої продукції, а саме на суму 2 991 875,85 грн. Тобто, як вказує позивач, відповідач раніше виконував свої зобовязання за договором, однак з часом припинив перерахування грошових коштів на рахунок продаця, що стало підставою для утворення заборгованості Приватного підприємства «Шарк» в сумі 1 010 927,37 грн.

Наразі, з наявних в матеріалах справи документів також вбачається, що в порядку господарського судочинства вирішується не один спір стосовно стягнення з Приватного підприємтсва «Шарк» заборгованості. Зокрема, у провадженні господарського суду м.Києва знаходиться справа №910/7096/14 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Шарк» про стягнення заборгованості в сумі 543 307,73 грн., що за висновками суду свідчить про достатню обгрунтованість припущень позивача щодо можливості зменшення грошових коштів відповідача на момент виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Дослідивши зміст позовної заяви та доданих до позову документів, приймаючи до уваги, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума є значною, враховуючи твердження заявника про ухилення відповідача від оплати поставленого товару у встановлені договором №П-1-000007 від 07.07.2013р. строки, з огляду на обґрунтованість припущень, що кошти відповідача можуть зменшитись на момент виконання рішення суду у разі задоволення позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за висновками суду, невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти в межах суми позовних вимог може дійсно утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позову.

При цьому, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку, що застосування такого заходу до забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача.

Відповідно до п.7.1 Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

За таких обставин, враховуючи пов'язаність заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти з його предметом, ймовірність утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову при невжитті відповідних заходів, керуючись приписами ст.ст.65, 66, п.1 ч.1 ст.67 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд дійшов висновку про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову по справі №910/7097/14 у вигляді накладання арешту на грошові кошти Приватного підприємства «Шарк», що обліковуються на розрахункових рахунках Приватного підприємства «Шарк» №26049103288001, №26009103288201, №26002103288101, №26039103288301, №26006103288301, №26032103288201 в Акціонерному товаристві «КБ «Експобанк», МФО 322294 та №26053060849210, №26003060861710 у Київському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 321842 та інших рахунках у банківських установах, що будуть виявлені під час проведення виконавчого провадження, у межах суми у розмірі 1 031 145,92 грн. (основний борг 1 010 927,37 грн. + судовий збір 20 218,55 грн.).

Одночасно, вимоги позивача про забезпечення розову шляхом накладання арешту на нерухоме майно, що належить Приватному підприємству «Шарк», не підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Відповідно до п.1 Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги , зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

За висновками суду, вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів не мають зв'язку з таким заходом забезпечення позову, як накладення арешту на нерухоме майно боржника.

Крім того, застосування одночасно заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту і на майно, і на грошові кошти відповідача суперечить приписам ст.67 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Виходячи з того, що предметом позовних вимог є стягнення грошових коштів, приймаючи до уваги те, що позивачем не представлено відомостей стосовно недостатності у відповідача грошових коштів для виконання рішення у випадку задоволення позову, враховуючи викладені вище висновки суду про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на рахунках відповідача, господарський суд не вбачає підстав для вжиття додаткових заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, оскільки такі заходи є передчасними.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.65, 66, 67, 80 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву №59 від 17.04.2014р. (з урахуванням доповнень №63 від 23.04.2014р.) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про вжиття заходів до забезпечення задовольнити частково.

Вжити наступні заходи до забезпечення позову по справі №910/7097/14:

Накласти арешт на грошові кошти Приватного підприємства «Шарк» (01011, м.Київ, Печерський район, вул.Панаса Мирного, буд.28, кім.11, ЄДРПОУ 30966816), що обліковуються на розрахункових рахунках Приватного підприємства «Шарк» №26049103288001, №26009103288201, №26002103288101, №26039103288301, №26006103288301, №26032103288201 в Акціонерному товаристві «КБ «Експобанк», МФО 322294 та №26053060849210, №26003060861710 у Київському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 321842, а також на інших рахунках у банківських установах, що будуть виявлені під час проведення виконавчого провадження, у межах суми у розмірі 1 031 145,92 грн.

Стягувач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код.НОМЕР_1).

Боржник: Приватне підприємство «Шарк» (01011, м.Київ, Печерський район, вул.Панаса Мирного, буд.28, кім.11, ЄДРПОУ 30966816).

Ухвала суду набирає законної сили в день її прийняття, згідно із ст.115 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою на всій території України та може бути пред'явлена до примусового виконання в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», протягом 1 (одного) року з дня набрання ухвалою законної сили.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя М.О.Любченко

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення25.04.2014
Оприлюднено28.04.2014
Номер документу38430740
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/7097/14

Ухвала від 29.09.2014

Господарське

Господарський суд міста Києва

Любченко М.О.

Постанова від 09.09.2014

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Суховий В.Г.

Ухвала від 21.07.2014

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Суховий В.Г.

Постанова від 08.07.2014

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Руденко М.А.

Ухвала від 27.06.2014

Господарське

Господарський суд міста Києва

Любченко М.О.

Рішення від 27.06.2014

Господарське

Господарський суд міста Києва

Любченко М.О.

Ухвала від 27.06.2014

Господарське

Господарський суд міста Києва

Любченко М.О.

Ухвала від 05.06.2014

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Руденко М.А.

Ухвала від 29.05.2014

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Шапран В.В.

Ухвала від 25.04.2014

Господарське

Господарський суд міста Києва

Любченко М.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні