Постанова

від 09.09.2014 по справі 910/7097/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2014 р. Справа№ 910/7097/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання: Степанці О.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства ,,Шарк"

на рішення господарського суду міста Києва від 27.06.2014р.

у справі № 910/7097/14 (суддя Любченко М.О.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Приватного підприємства ,,Шарк"

про стягнення 1 010 927,37 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась в господарський суд міста Києва з позовом до Приватного підприємства ,,Шарк" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 1 010 927,37 грн. Згідно з заявою про зменшення позовних вимог позивач просить стягнути 812 742,02 грн. основного боргу (т.2, а.с. 223-224).

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.06.2014р. у справі

№ 910/7097/14 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в розмірі 812 742,02 грн. та судовий збір у сумі 18 081,84 грн.

Мотивуючи зазначене рішення, суд першої інстанції, пославшись на встановлені ним обставини та умови договору, положення ГК України і ЦК України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у даній справі та наявність правових підставі для їх задоволення.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду міста Києва від 27.06.2014р. у справі № 910/7097/14 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що він не погоджується з прийнятим рішенням, оскільки воно не ґрунтується на допустимих доказах, а висновки не відповідають матеріалам справи. Зокрема, скаржник вказує, що суд першої інстанції вдався до оцінки наявності заборгованості без дослідження періоду виникнення, а також обґрунтованого розрахунку.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2014р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд скарги у справі на 09.09.2014р.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу суду 03.09.2014р. позивач вказує на необґрунтованість доводів апеляційної скарги та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні 09.09.2014р. представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду скарги повідомлений своєчасно та належним чином ухвалою суду від 21.07.2014р., про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення № 0411611329121.

Згідно із п. 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Заяв про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, у зв'язку з цим колегія суддів, враховуючи його належне повідомлення про час та місце розгляду скарги, вважає за можливе здійснювати апеляційний перегляд за наявними матеріалами справи.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.07.2013р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - постачальник, позивач) та Приватним підприємством ,,Шарк" (далі - покупець, відповідач) було укладено договір поставки №П-1-000007 (далі - договір, т.1, а.с. 8-10), у відповідності до п.1.1 якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних (товарно-транспортних та видаткових), що виписуються на кожну окрему партію товару.

Згідно з п. 1.2 договору його предметом є м'ясо птиці та/або свинини, що поставляється у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у товарно-транспортних або видаткових накладних, що виписуються на кожну окрему партію товару.

Відповідно до п.2.1 договору ціна по кожному найменуванню і на кожну партію товару визначається на підставі прайс-листів постачальника та вказується у накладних на кожну партію товару і містить у собі податок на додану вартість.

Сторонами договору погоджено, що покупець зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок постачальника вартість поставленої йому партії товару протягом 7 календарних днів з моменту отримання партії товару згідно накладних (дата підписання покупцем видаткової накладної). Сторони до 15 числа кожного місяця підписують акти звірки взаєморозрахунків за попередній місяць, які є підставою для остаточних розрахунків сторін.

Відповідно до п.3.1 договору №П-1-000007 від 07.07.2013р. товар поставляється по партіям згідно замовлень покупця, в яких зазначається асортимент, кількість товару, строк та умови поставки.

На виконання умов договору поставки позивачем поставлено відповідачу м'ясо птиці та свинини, загальною вартістю 3 946 630,50 грн., що відповідає заяві позивача (т.3, а.50) та підтверджується наступними видатковими накладними: №П1-000559 від 10.07.2013р. на суму 32 386,55 грн., №П1-000561 від 10.07.2013р. на суму 56 950,68 грн., №П1-000564 від 11.07.2013р. на суму 4 105,86 грн., №П1 000566 від 12.07.2013р. на суму 13 310,15 грн., №П1-000571 від 16.07.2013р. на суму 12 642,90 грн., №П1-000570 від 15.07.2013р. на суму 8 633,99 грн., №П1-000581 від 23.07.2013р. на суму 26 133,40 грн., №П1-000580 від 23.07.2013р. на суму 31 155,71 грн., №П1-000579 від 22.07.2013р. на суму 45 702,52 грн., №П1-000578 від 22.07.2013р. на суму 6 248,09 грн., №П1 000601 від 08.08.2013р. на суму 41 155,98 грн., №П1-000600 від 08.08.2013р. на суму 18 909,18 грн., №П1-000606 від 09.08.2013р. на суму 59 382,13 грн., №П1-000605 від 09.08.2013р. на суму 7 044,46 грн., №П1-000607 від 09.08.2013р. на суму 31 822,46 грн., №П1-000611 від 12.08.2013р. на суму 50 491,66 грн., №П1-000612 від 13.08.2013р. на суму 56 354,27 грн., №П1 000617 від 15.08.2013р. на суму 23 678,15 грн., №П1-000616 від 14.08.2013р. на суму 12 376,99 грн., №П1-000615 від 14.08.2013р. на суму 42 250,50 грн., №П1-000614 від 14.08.2013р. на суму 28 319,60 грн., №П1-000619 від 15.08.2013р. на суму 56 655,13 грн., №П1-000623 від 16.08.2013р. на суму 30 513,30 грн., №П1-000622 від 16.08.2013р. на суму 41 110,76 грн., №П1 000621 від 16.08.2013р. на суму 14 987,47 грн., №П1-000635 від 22.08.2013р. на суму 44 119,20 грн., №П1-000634 від 22.08.2013р. на суму 20 419,37 грн., №П1-000633 від 22.08.2013р. на суму 45 626,21 грн., №П1-000632 від 22.08.2013р. на суму 23 413,13 грн., №П1-000631 від 22.08.2013р. на суму 14 937,74 грн., №П1-000630 від 22.08.2013р. на суму 2 462,40 грн., №П1 000645 від 23.08.2013р. на суму 42 021,12 грн., №П1-000644 від 23.08.2013р. на суму 21 287,24 грн., №П1-000643 від 23.08.2013р. на суму 59 879,71грн., №П1-000642 від 23.08.2013р. на суму 6 684,05 грн., №П1-000640 від 23.08.2013р. на суму 1 620 грн., №П1-000641 від 23.08.2013р. на суму 15 364,36 грн., №П1-000652 від 02.09.2013р. на суму 18 984,05 грн., №П1-000653 від 02.09.2013р. на суму 44 849,70 грн., №П1-000654 від 02.09.2013р. на суму 44 908,24 грн., №П1 000656 від 03.09.2013р. на суму 33 068,87 грн., №П1-000657 від 03.09.2013р. на суму 19 532,68 грн., №П1-000661 від 04.09.2013р. на суму 49 214,46 грн., №П1-000662 від 04.09.2013р. на суму 19 791,73 грн., №П1-000664 від 05.09.2013р. на суму 32 236,61 грн., №П1-000666 від 05.09.2013р. на суму 54 366,76 грн., №П1-000667 від 05.09.2013р. на суму 56 700 грн., №П1-000668 від 05.09.2013р. на суму 17 482,50 грн., №П1-000671 від 06.09.2013р. на суму 54 716,65 грн., №П1 000672 від 06.09.2013р. на суму 31 778,10 грн., №П1-000673 від 06.09.2013р. на суму 19 197,08 грн., №П1-000674 від 06.09.2013р. на суму 52 920 грн., №П1-000675 від 06.09.2013р. на суму 9 733,50 грн., №П1-000690 від 16.09.2013р. на суму 19 062,52 грн., №П1-000689 від 16.09.2013р. на суму 38 421,58 грн., №П1-000693 від 16.09.2013р. на суму 3 792,05 грн., №П1 000692 від 16.09.2013р. на суму 50 557,50 грн., №П1-000688 від 16.09.2013р. на суму 22 195,64 грн., №П1-000691 від 16.09.2013р. на суму 42 400,50 грн., №П1-000695 від 17.09.2013р. на суму 27 433,32 грн., №П1-000696 від 17.09.2013р. на суму 17 426,17 грн., №П1-000697 від 17.09.2013р. на суму 41 689,04 грн., №П1-000694 від 17.09.2013р. на суму 22 165,25 грн., №П1 000701 від 18.09.2013р. на суму 8 823,08 грн., №П1-000702 від 18.09.2013р. на суму 35 427,78 грн., №П1-000703 від 18.09.2013р. на суму 24 206,04 грн., №П1-000704 від 18.09.2013р. на суму 42 987,91 грн., №П1-000716 від 23.09.2013р. на суму 31 695,62 грн., №П1-000715 від 23.09.2013р. на суму 18 283,80 грн., №П1-000714 від 23.09.2013р. на суму 47 629,91 грн., №П1 000713 від 23.09.2013р. на суму 24 927,30 грн., №П1-000719 від 25.09.2013р. на суму 58 487,16 грн., №П1-000720 від 25.09.2013р. на суму 3 415,18 грн., №П1-000721 від 25.09.2013р. на суму 39 004,48 грн., №П1-000722 від 25.09.2013р. на суму 36 268,10 грн., №П1-000774 від 28.10.2013р. на суму 23 806,93 грн., №П1-000773 від 28.10.2013р. на суму 28 968,68 грн., №П1 000772 від 28.10.2013р. на суму 19 950,30 грн., №П1-000771 від 28.10.2013р. на суму 42 149,93 грн., №П1-000781 від 30.10.2013р. на суму 17 392,97 грн., №П1-000779 від 30.10.2013р. на суму 13 206,64 грн., №П1-000780 від 30.10.2013р. на суму 27 928,93 грн., №П1-000778 від 30.10.2013р. на суму 38 035,88 грн., №П1-000789 від 01.11.2013р. на суму 15 831,76 грн., №П1 000788 від 01.11.2013р. на суму 31 109,87 грн., №П1-000787 від 01.11.2013р. на суму 20 235,62 грн., №П1-000786 від 01.11.2013р. на суму 26 164,62 грн., №П1-000793 від 05.11.2013р. на суму 20 938,66 грн., №П1-000794 від 05.11.2013р. на суму 8 903,81 грн., №П1-000795 від 05.11.2013р. на суму 27 967,97 грн., №П1-000796 від 05.11.2013р. на суму 14 006,23 грн., №П1 000799 від 06.11.2013р. на суму 9 920,48 грн., № П1-000800 від 06.11.2013р. на суму 26 612,09 грн., №П1-000801 від 06.11.2013р. на суму 18 934,74 грн., №П1-000798 від 06.11.2013р. на суму 14 314,51 грн., №П1-000809 від 08.11.2013р. на суму 12 227,88 грн., №П1-000808 від 08.11.2013р. на суму 28 164,56 грн., №П1-000807 від 08.11.2013р. на суму 14 425,14 грн., №П1-000806 від 08.11.2013р. на суму 23 534,75 грн., №П1 000812 від 12.11.2013р. на суму 23 528,63 грн., №П1-000814 від 12.11.2013р. на суму 38 768,40 грн., №П1-000813 від 12.11.2013р. на суму 25 127,75 грн., №П1-000817 від 13.11.2013р. на суму 39 024,72 грн., №П1-000816 від 13.11.2013р. на суму 32 368,10 грн., №П1-000815 від 13.11.2013р. на суму 25 028,23 грн., №П1-000823 від 15.11.2013р. на суму 27 554,88 грн., №П1 000824 від 15.11.2013р. на суму 14 019,19 грн., №П1-000825 від 15.11.2013р. на суму 33 353,64 грн., №П1-000861 від 12.12.2013р. на суму 24 615,86 грн., №П1-000864 від 12.12.2013р. на суму 52 145,50 грн., №П1-000863 від 12.12.2013р. на суму 57 564 грн., №П1-000862 від 12.12.2013р. на суму 27 885,40 грн., №П-10000878 від 17.12.2013р. на суму 21 906,35 грн., №П-10000877 від 17.12.2013р. на суму 42 823,54 грн., №П-10000876 від 17.12.2013р. на суму 56 637,48 грн., №П 10000875 від 17.12.2013р. на суму 59 076 грн., №П-10000874 від 17.12.2013р. на суму 37 263,71 грн., №П-10000873 від 17.12.2013р. на суму 35 293,52 грн., №П-10000886 від 18.12.2013р. на суму 22 695,04 грн., №П-10000885 від 18.12.2013р. на суму 57 435 грн., №П-10000884 від 18.12.2013р. на суму 59 076 грн., №П-10000883 від 18.12.2013р. на суму 36 062,21 грн., №П 10000882 від 18.12.2013р. на суму 33 721,81 грн., №П-1000894 від 19.12.2013р. на суму 20 370,18 грн., №П-10000893 від 19.12.2013р. на суму 42 666 грн., №П-10000892 від 19.12.2013р. на суму 57 435 грн., №П-10000891 від 19.12.2013р. на суму 59 076 грн., №П-10000890 від 19.12.2013р. на суму 36 036,92 грн., №П-10000889 від 19.12.2013р. на суму 38 528,83 грн., №П-1-000562 від 10.07.2013р. на суму 14 070,17 грн., №П1-000560 від 10.07.2013р. на суму 4 802,21 грн.

Товар був прийнятий відповідачем, що підтверджено підписаними накладними представників сторін та скріплені печатками (штампами) суб'єктів господарювання, а також актами звіряння розрахунків, копії яких наявні у матеріалах справи.

Відповідач сплатив у 2013р. за поставлений товар 2 991 875,85 грн. згідно з банківськими виписками з рахунку позивача (т.2, а.с. 162-169), про що вірно зазначив суд першої інстанції у своєму рішенні.

Водночас, судом першої інстанції не враховано, що у акті звіряння за період 01.01.2014р. - 25.04.2014р. позивачем зазначено про оплату відповідачем 15.01.2014 - 25 000 грн. і 25.02.2014р. - 25 000 грн., всього - 50 000 грн. Згідно з приписами ст. 35 ГПК України (в редакції, чинній з 08.05.2014р.) наведене слід вважати визнанням обставин щодо сплати відповідачем 50 000 грн. у січні - лютому 2014р. на користь позивача за договором.

Отже, загальна сума, сплачена відповідачем за договором, складає 3 041 875,85 грн.

Виходячи з наведеного, сума боргу, що підтверджується матеріалами справи, становить 904 754,65 грн.

Суд першої інстанції належним чином не перевірив загальну суму поставленого товару за наявними у справі видатковими накладними та помилково зазначив загальну вартість поставленого за договором товару 3 857 293,38 грн., оскільки загальна сума наявних у справі накладних становить 3 946 630,50 грн. Це ж саме стосується й загальної суми сплачених відповідачем коштів. Тому документально підтвердженою сумою заборгованості за договором у даній справі є 904 754,65 грн., а не 865 417,53 грн., як помилково визначив суд першої інстанції.

Проте, враховуючи зменшення позивачем розміру позовних вимог до 812 742,02 грн., яка визнана відповідачем згідно з актами звіряння, наведене вище не вплинуло на правильність висновків суду про обґрунтованість позову (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Правильність висновків суду про обґрунтованість позову підтверджується наступним.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, правовідносини між сторонами виникли з договору поставки.

За приписами ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив поставку товару відповідачу, відповідачем товар отриманий, що підтверджують видаткові накладні скріплені печатками та підписами уповноважених осіб двох сторін. В порушення умов договору відповідач свої зобов'язання за договором в частині повної оплати товару не виконав, у зв'язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 812 742,02 грн., строк оплати товару відповідно п. 2.2 договору є таким, що настав, доказів сплати якої ні суду першої інстанції ні апеляційній інстанції не надано.

Підтвердженням здійснення господарських операцій є також товарно - транспортні накладні, що наявні в матеріалах справи та відповідають змісту та операціям, вказаних у видаткових накладних.

Крім того, в матеріалах справи міститься акт звіряння взаємних розрахунків за період з 10.07.2013р. по 31.12.2013р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Приватним підприємством ,,Шарк", який підписано представниками обох сторін та скріплено їх печатками. Відповідно до даного акту, в якому, зокрема, наведено перелік видаткових накладних, який узгоджуються з тими, що представлені до матеріалів справи, заборгованість за ПП ,,Шарк" становить 812 742,02 грн. Будь-які заперечення з приводу поставленої продукції за всіма видатковими документами в акті відсутні, що свідчить про визнання відповідачем факту прийняття товару за укладеним сторонами договором.

Також визнання відповідачем боргу в сумі 812 742,02 грн. підтверджується двостороннім актом звіряння розрахунків за договором станом на 25.04.2014р.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що наявні в матеріалах справи видаткові накладні, скріплені підписами та печатками сторін є належним доказом поставки товару за договором №П-1-000007 від 07.07.2013р., тому позовні вимоги про стягнення заявлених позивачем коштів в розмірі 812 742,02 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач зазначає, що доказами передачі товару є акти, видаткові накладні та довіреності на отримання ТМЦ, а позивачем не надані належні та допустимі докази передачі товару відповідачу, тому заявлені позовні вимоги є необґрунтованими.

Колегія суддів не може погодитися з доводами скаржника та вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 вказаного закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

У відповідності до п. 2.2 Положення первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2.4 Положення).

Зважаючи на положення чинного законодавства, посилання відповідача на те, що видаткові накладні не є належним доказом виконання позивачем своїх зобов'язань з поставки товару та не свідчать про отримання покупцем продукції за договором №П-1-000007 від 07.07.2013р. є необґрунтованими, оскільки надані позивачем видаткові накладні мають всі необхідні реквізити і є первинними документами, що підтверджують здійснення господарської операції.

Посилання скаржника на відсутність довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей у осіб, які приймали товар та актів не є належним спростуванням факту поставки продукції та не спростовують доказової сили видаткових накладних.

Заперечуючи проти позову, відповідач також зазначав, що штамп, який міститься на видаткових накладних не може підтверджувати здійснення господарської операції саме тим суб'єктом, найменування та код якого на ньому міститься також не відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до п.64 Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію, що затверджена Постановою №1893 від 27.11.1998р. Кабінету Міністрів України, обов'язковому обліку підлягають печатки і штампи з повним найменуванням організацій. Особи, що персонально відповідають за облік і зберігання печаток, штампів і бланків, призначаються наказами керівників організацій. Облік печаток і штампів ведеться у журналі за формою 11 (додаток 11), бланків - у журналі за формою 12 (додаток 12) окремо за видами бланків. Видача бланків відповідальним за їх використання особам здійснюється під розписку у відповідних журналах.

Згідно з п.69 Інструкції у разі втрати печаток і штампів керівники організацій зобов'язані негайно повідомити про це органи Міністерства внутрішніх справ України та вжити заходів для їх розшуку. Слід зазначити, що матеріали справи не містять будь-яких доказів звернення відповідальних осіб підприємства до органів внутрішніх справ з заявами про втрату штампу Приватного підприємства ,,Шарк" чи його підробку.

До того ж, визнання боргу в сумі 812 742,02 грн. за договором підтверджується актами звіряння, підписаними обома сторонами (т.2, а.с. 225 - 229), що свідчить про визнання відповідачем боргу в зазначеному розмірі. Така позиція узгоджується з викладеним у постанові Верховного Суду України від 24.04.2007р. № 26/271.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не є обґрунтованими з підстав наведених вище, а тому колегією суддів відхиляються. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду м. Києва від 27.06.2014р. у справі № 910/7097/14 слід залишити без змін з урахуванням викладеного в мотивувальній частині даної постанови.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства ,,Шарк" - залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 27.06.2014р. у справі № 910/7097/14 без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.Г. Суховий

Судді О.В. Агрикова

М.Г. Чорногуз

Повний текст складено та підписано 12.09.2014р.