Рішення

від 15.04.2014 по справі 907/1135/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.04.2014 Справа №907/1135/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Універсал", м. Мукачево

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення суми 175608,47 грн.

Суддя О.В. Васьковський

Представники:

від позивача - Шерегі В.М. (дор. від 01.08.13 №12)

від відповідача - ОСОБА_3 - адвокат (договір від 10.04.14)

СУТЬ СПОРУ: про стягнення суми 175608,47 грн., у т.ч. 150373,90 грн. основної заборгованості за поставлений товар згідно видаткових накладних, 16145,47 грн. трьох процентів річних та 9089,10 грн. інфляційних збитків, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України.

Позивач просить позов задоволити, мотивуючи тим, що передав відповідачу матеріальні цінності, відповідно до видаткових накладних на загальну суму 596 188,56 грн. За актом звірки взаєморозрахунків від 01.06.10 заборгованість відповідача становила 175542,22 грн. Після цього акту звірки позивач здійснив поставку за накладною №906064 від 31.12.10 на суму 5 831,00 грн. та отримав від відповідача за поставлений товар часткову оплату у сумі 31000,00 грн. Таким чином, станом на день подання позову сума простроченої заборгованості відповідно до розрахунку, яка підлягає стягненню становить 150373,90 грн. У зв'язку з простроченням оплати позивач нарахував відповідачу три відсотки річних у сумі 16145,47 грн. та інфляційні збитки у сумі 9089,10 грн.

Відповідач не заперечує факту отримання матеріальних цінностей від позивача за видатковими накладними, проте доводить, що щодо вимог на суму 144542,22 грн. має місце пропуск позовної давності, у зв'язку з чим подав заяву від 27.11.13 про її застосування. За накладною №906064 від 31.12.10 на суму 5831,00 грн. заперечує отримання товару та вважає, що через відсутність його підпису та печатки вказана накладна не є належним доказом поставки.

Ухвалою суду від 27.01.14 для встановлення та оцінки наявності чи відсутності підстав для застосування строку позовної даності до вимог позивача, призначено судову почеркознавчу експертизу для встановлення ідентичності підпису відповідача на заявках про переказ готівки №3732 від 29.04.13 та №148 від 31.05.13 для оплати поставленого товару.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Позивач передав відповідачу матеріальні цінності на суму 596188,56 грн. Факт отримання підтверджують видаткові накладні: №0166 від 15.05.2006р.на суму 12206,84 грн.; №0195 від 29.05.2006р. на суму 2012,76 грн.; №0335 від 28.07.2006р. на суму 2621,56 грн.; №0402 від 22.08.2006р. на суму 18077,50 грн.; №0562 від 09.10.2006р. на суму 48705,68 грн.; №0563 від 09.10.2006р. на суму 54294,33 грн.; №0815 від 01.12.2006р. на суму 40730,00 грн.; №0077 від 26.01.2007р. на суму 15608,00 грн.; №0098 від 07.02.2007р. на суму 18291,10 грн.; №215 від 21.03.2007р. на суму 19593,75 грн.; №0238 від 30.03.2007р. на суму 3001,32 грн.; №0255 від 12.04.2007р. на суму 28734,16 грн.; №0298 від 20.04.2007р. на суму 418,60 грн.; №0869 від 31.07.2007р. на суму 13125,00 грн.; №1373 від 25.12.2007р. на суму 3474,80 грн.; №804014 від 08.04.2008р. на суму 42752,76 грн.; №807123 від 30.07.2008р. на суму 1482 грн.; №812011 від 02.12.2008р. на суму 17625,00 грн.; №812063 від 16.12.2008р. на суму 85000,00 грн.; №910031 від 15.10.2009р. на суму 150000,00 грн.; №103012 від 29.03.2010р. на суму 15592,72 грн.; №906064 від 31.12.2010р. на суму 5831,63 грн.

01.06.10 між сторонами підписаний останній акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого сальдо на користь позивача становило 175542,22 грн.

Після вказаного акту звірки між сторонами, а саме 29.04.13 та 31.05.13 на поточний рахунок позивача від імені відповідача надійшли 31000,00 грн.

Правовідносини щодо поставки матеріальних цінностей, які є предметом спору, підпадають під дію норм ЦК України, що регулюють купівлю-продаж та поставку (глава 54 ЦК України).

Позивач надав докази передачі матеріальних цінностей відповідачу, у зв'язку з чим обов'язок щодо оплати виникає у відповідача після їх прийняття. Такий висновок ґрунтується на поданих доказах і відповідає приписам ст.692 ЦК України. Відповідач не спростовує і не заперечує отримання матеріальних цінностей за видатковими накладними, які надав позивач, за виключенням накладної №906064 від 31.12.10 на суму 5831,00 грн., на якій відсутні докази (підпис, печатка) прийняття ним товару. Проте, доводить, що позов про стягнення з нього заборгованості не може бути задоволений, у зв'язку із пропуском строку позовної давності, яку допустив позивач.

Позовна заява надійшла до господарського суду 11.11.13 Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а її перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу , яка його порушила (ч.1ст.261 ЦК України). Дати передачі від позивача до відповідача матеріальних цінностей, вказаних у видаткових накладних, враховуючи акт звірки взаєморозрахунків від 01.06.10 (дія яка вказує на визнання відповідачем боргу) свідчать про те, що з моменту виникнення обов'язку у відповідача по оплаті отриманих матеріальних цінностей, до моменту звернення до господарського суду з позовом (11.11.13), загальний строк позовної давності сплив.

Позивач доводить, що строк позовної давності не сплив, оскільки мав місце факт переривання перебігу цього строку. Вказує, що від імені відповідача на поточний рахунок позивача через касу Мукачівського відділення АТ „Комінвестбанк" були зараховані готівкові грошові кошти за будівельні матеріали у розмірі 14100 грн. від 29.04.13 та у розмірі 16900 грн. від 31.05.13 (згідно з виписками АТ „Комінвестбанк" з особового рахунку ТзОВ „Універсал" за 29.04.13 та 31.05.13).

Оцінюючи обставини справи, на які позивач посилається як підставу переривання перебігу строку позовної давності, слід керуватися ч.1 ст.264 ЦК України, якою встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Згідно висновку №503 судово-почеркознавчої експертизи, призначеної судом по матеріалах справи №907/1135/13 підписи від імені ОСОБА_1, які розташовані на заявах на переказ готівки №148 від 31 травня 2013 р. на суму 16900,00 грн. та №3732 від 29 квітня 2013р. на суму 14100,00 грн. у графі „Підпис платника" виконані не гр. ОСОБА_1, а іншою особою.

Зарахування коштів на поточний рахунок позивача від імені відповідача у сумі 14100,00 грн. та у сумі 16900,00 грн., які внесені в установу банку згідно заяв на переказ готівки від 29 квітня 2013 р. та від 31 травня 2013 р не може розцінюватися як „вчинення особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу", оскільки прямого і належного доказу, що готівкові кошти вніс до установи банку саме відповідач немає. Проведеною у справі судовою експертизою встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 (відповідача) на вищеприведених банківських документах виконані іншою особою. Отже, відповідач не вчиняв дій, що свідчать про визнання ним свого боргу, а відтак відсутні підстави для застосування положень ЦК про переривання позовної давності.

Доводи позивача, якими той заперечує сплив строку позовної давності з посиланням на ч.1 ст.528 ЦК України, де встановлено, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто, суд відхиляє, оскільки ч.1 ст.264 ЦК прямо вказує на те, що дії по визнанню боржником боргу повинні вчинятися саме ним, особисто.

З огляду на вищеприведене, суд встановив наявність простроченого боргу між позивачем і відповідачем за виключенням боргу по накладній №906064 від 31.12.10 на суму 5 831,00 грн. Вказана накладна, яка подана до матеріалів справи позивачем, не містить підпису та печатки відповідача, а тому не може бути підставою виникнення грошового зобов'язання і суд відмовляє у задоволені позову в цій частині у зв'язку з недоведеністю факту заборгованості. Таким чином, доведена позивачем прострочена заборгованість становить 144542,22 грн. Проте наявність встановленого судом факту звернення позивача за захистом свого цивільного права за межами строку позовної давності, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, тощо). На підставі наведеного, суд також відмовляє у задоволенні вимог про стягнення з відповідача три відсотки річних у сумі 16145,47 грн. та інфляційні збитки у сумі 9089,10 грн.

Згідно з ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача, в тому числі судові витрати, понесені відповідачем за судову почеркознавчу експертизу, а тому з позивача на користь відповідача підлягає стягненню сума 3392,37 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

у позові відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Універсал" (Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Фурманова, 21, код 32805821) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) суму 3392,37 грн. у відшкодування витрат по оплаті судової експертизи.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 28.04.14.

Суддя О.В. Васьковський