Постанова

від 26.03.2014 по справі 913/3211/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2014 року Справа № 913/3211/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І. (доповідача),

Гольцової Л.А.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Публічного акціонерного товариства

"Комерційний банк "Надра" в особі

відділення ПАТ "КБ "Надра"

Луганське регіональне управління

на постанову Донецького апеляційного господарського

суду від 29.01.2014 року

у справі № 913/3211/13

господарського суду Луганської області

за позовом Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_4

до Публічного акціонерного товариства

"Комерційний банк "Надра" в особі

відділення ПАТ "КБ "Надра"

Луганське регіональне управління

за участю третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на

предмет спору на стороні

позивача Товариства з обмеженою

відповідальністю "ЛСО"

про зобов'язання повернути нерухоме майно

за участю представників:

позивача - ОСОБА_6

відповідача - не з"явились

третьої особи - не з"явились

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2013 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулася до господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі відділення ПАТ "КБ "Надра" Луганське регіональне управління про зобов'язання повернути за актом прийому-передачі нерухоме майно, загальною площею 322,69 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив зобов'язати відповідача повернути вищезазначене нерухоме майно у 15-ти денний строк.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 24.12.2013 року (суддя Секірський А.В.) провадження у справі припинено на підставі пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.01.2014 року (судді: Скакун О.А., Колядко Т.М., Принцевська Н.М.) ухвалу господарського суду Луганської області від 24.12.2013 року скасовано, а справу направлено для розгляду до цього ж місцевого господарського суду.

Не погодившись з постановою апеляційного господарського суду, ПАТ "Комерційний банк "Надра" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні доводи касаційної скарги та правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як зазначалось вище, предметом спору у даній справі є вимога Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до ПАТ "Комерційний банк "Надра" в особі відділення ПАТ "КБ "Надра" Луганське регіональне управління про зобов'язання повернути за актом прийому - передачі нерухоме майно, загальною площею 322,69 кв.м., розташоване у АДРЕСА_1, передане в оренду за договором суборенди б/н від 20.01.2009 року.

Припиняючи провадження у даній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, місцевий господарський суд вказав на наявність рішення суду між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

При цьому, суд першої інстанції встановив відсутність факту користування відповідачем майном за договором суборенди, оскільки станом на 31 грудня 2011 року суборендоване приміщення звільнено відповідачем.

Так, суд першої інстанції виходив з того, що 02.01.2009 року між ТОВ "ЛСО" та ФОП ОСОБА_4 укладено договір оренди, за яким ТОВ "ЛСО" 30.04.2009 року передало ФОП ОСОБА_4 нежитлове приміщення НОМЕР_1, загальною площею 322,69 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

20.01.2009 року між ФОП ОСОБА_4 та ПАТ "Комерційний банк "Надра" укладено договір суборенди б/н цього ж приміщення.

Рішенням господарського суду Луганської області від 25.10.2012 у справі №17/5014/1777/2012, залишеним без змін постановами Донецького апеляційного господарського суду від 12.12.2012 року та Вищого господарського суду України від 28.02.2013 року, встановлено, що договір суборенди б/н від 20.01.2009 року припинив свою дію 30.03.2012 року.

Відповідно до пп. 5.4., 6.10. договору суборенди у випадку закінчення строку дії цього договору або дострокового його припинення (з урахуванням п. 8.2 цього договору), суборендар (відповідач), не пізніше 30 календарних днів з дня підписання уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі, повинен звільнити приміщення (суборендоване майно) та зробити поточний ремонт і передати приміщення орендарю (позивач) у стані не гіршому, ніж на початку суборенди.

12.04.2012 року між ТОВ "ЛСО", ФОП ОСОБА_4 та ПАТ "Комерційний банк "Надра" складено акт огляду вказаного приміщення про знаходження його у незадовільному стані.

В період з 24.11.2011 року по 22.11.2011 року суборендар звертався до суборендодавця та власника орендованого майна з пропозицією про підписання угоди щодо припинення договору оренди та підписання актів приймання-передачі (повернення) орендованого майна.

Підставою відмови суборендодавця від прийняття орендованого майна з оренди стало погіршення стану майна.

ФОП ОСОБА_4 звернулась до господарського суду Луганської області з позовом до банку про стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю у розмірі 289 800 грн. за період з 05.04.2012 року по 05.10.2012 року та просила зобов"язати орендаря повернути суборендоване майно у належному стані.

Рішенням господарського суду Луганської області у справі № 913/362/13-г від 16.04.2013 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.06.2013 року, задоволено позов ФОП ОСОБА_4, стягнуто з ПАТ "Комерційний банк "Надра" в особі відділення ПАТ "КБ "Надра" Луганське регіональне управління неустойку у розмірі 289 800 грн. за час прострочки виконання зобов'язання з повернення майна у належному стані та зобов'язано повернути суборендоване майно у належному стані.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.08.2013 року, рішення господарського суду Луганської області від 16.04.2013 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.06.2013 скасовано; у позові відмовлено повністю у зв"язку з тим, що вимога про зобов'язання суборендаря повернути орендоване майно у належному стані є неправильним способом захисту порушеного права, оскільки таке рішення не може бути виконаним у примусовому порядку. При цьому, суд касаційної інстанції погодився з висновками господарських судів попередніх інстанцій про втрату чинності 30.03.2012 року договору суборенди.

Проте, як вірно вказала апеляційна інстанція, в даному випадку відсутні підстави для застосування норм п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України та припинення провадження у справі.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Відповідно до пункту 4.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" припинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини другої статті 80 ГПК можливе за умов, якщо рішення господарського суду або іншого органу, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині в передбаченому законом порядку. За відсутності таких умов заінтересована особа вправі звернутися з позовом до господарського суду на загальних підставах.

Як зазначалось вище, звертаючись з вказаним позовом до суду, позивач посилався на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором суборенди б/н від 20.01.2009р. щодо звільнення суборендованого майна після припинення дії договору, посилаючись на ст.ст. 785, 794 ЦК України.

Проте, у справі № 913/362/13-г вимога про повернення майна обумовлювалась погіршенням його стану та обґрунтована позивачем невиконанням суборендарем обов'язку, передбаченого п. 6.10 договору суборенди, щодо здійснення поточного ремонту і передання майна в стані, не гіршому ніж на початку суборенди та з посиланням на ст.ст. 779, 785 ЦК України.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про необхідність припинення провадження у даній справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 80 ГПК України, оскільки в даному випадку позивач просив повернути майно, а у справі № 913/362/13-г - повернути майно у належному стані, тобто предмети спору у справах є різними.

Крім того, зважаючи на відсутність в матеріалах справи належних доказів, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з позицією апеляційної інстанції щодо помилковості висновків суду першої інстанції про припинення провадження у справі з посиланням на звільнення відповідачем суборендованого майна 31.12.2011 року.

Доводи касаційної скарги щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зважаючи на тотожність предметів спорів у даній справі і справі №913/362/13-г, спростовуються вищевикладеним, а тому до уваги не беруться.

Відтак, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.01.2014 року у справі № 913/3211/13 слід залишити без змін, як таку, що відповідає вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі відділення ПАТ "КБ "Надра" Луганське регіональне управління залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.01.2014 року у справі № 913/3211/13 залишити без змін.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська СуддіН.І. Мележик Л.А. Гольцова