Рішення

від 01.07.2014 по справі 913/3211/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

01 липня 2014 року Справа № 913/3211/13

Провадження № 29пн/913/440/14

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі відділення ПАТ "КБ "Надра" Луганське регіональне управління, м. Луганськ

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛСО", м. Луганськ

про зобов'язання повернути нерухоме майно

Суддя Якушенко Р.Є.

секретар судового засідання Авілова С.Д.

у засіданні брали участь:

від позивача - повноважний представник у судове засідання не прибув;

від відповідача - Волчанська І.В., начальник юридичного відділу відділення, довіреність № 13-11-8334 від 09.07.2013;

від третьої особи - повноважний представник у судове засідання не прибув.

Відповідно до статей 4 4 , 81 1 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м. Луганськ (позивач у справі) звернулася до господарського суду Луганської області з позовом (з урахуванням заяви від 23.12.2013) до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", м. Київ в особі відділення ПАТ "КБ "Надра" Луганське регіональне управління, м. Луганськ (відповідач у справі), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "ЛСО", м. Луганськ, про зобов'язання відповідача повернути позивачу у 15-тиденний строк суборендоване нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 322,69 м 2 , згідно акту прийому-передачі нерухомого майна, на виконання вимог договору суборенди б/н від 20.01.2009.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 24.12.2013 провадження у справі № 913/3211/13 припинено на підставі пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.01.2014 ухвала господарського суду Луганської області від 24.12.2014 у справі № 913/3211/13 скасована та справу № 913/3211/13 направлено до господарського суду Луганської області.

При скасуванні ухвали апеляційна інстанція зазначила, що поза увагою суду першої інстанції при прийнятті ухвали про припинення провадження у справі залишилось наступне.

Звертаючись з вказаним позовом до суду, позивач посилався на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором суборенди б/н від 20.01.2009 щодо звільнення суборендованого майна після припинення дії договору, зокрема пункту 5.4 вказаного договору, нормативно обґрунтовуючи позов статтями 785, 794 Цивільного кодексу України.

Матеріали цієї справи містять постанову Вищого господарського суду України від 08.08.2013 по справі № 913/362/13-г, якою скасовано рішення господарського суду Луганської області від 16.04.2013 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.06.2013, у позові відмовлено повністю.

З вищенаведеної постанови суду вбачається, що раніше розглядалась судами справа між тими ж сторонами, з вимогами про стягнення суми неустойки у розмірі 289 800,00грн за неповернення позивачу згідно договору суборенди орендованого приміщення б/н від 20.01.2009 та зобов'язання повернути позивачу у належному стані суборендоване майно . При цьому, вимога щодо повернення майна у належному стані була обумовлена погіршенням його стану та обґрунтована позивачем невиконанням суборендарем обов'язку, передбачено пунктом 6.10 договору суборенди щодо здійснення поточного ремонту та передання майна в стані, не гіршому ніж на початку суборенди після припинення дії договору, з нормативним посиланням на статті 779 та 785 Цивільного кодексу України.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що предмети спору у даній справі та у справі № 913/362/13-г є різними, що виключає можливість припинення провадження у справі з підстав наявності рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставними висновки суду першої інстанції щодо звільнення суборендованого майна відповідачем 31.12.2011, оскільки матеріали справи не містять відповідних доказів в підтвердження вказаного факту.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.02.2014 провадження у справі № 913/3211/13 зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» від 14.02.2014 № 5/4/10-608 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.01.2014 у справі № 913/3211/13 та повернення матеріалів цієї справи до господарського суду Луганської області.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 22.04.2014 поновлено провадження у справі № 913/3211/13 у зв'язку з повернення матеріалів справи № 913/3211/13 Вищим господарським судом України до господарського суду Луганської області.

Постановою Вищий господарський суд України від 26.03.2014 залишив без змін постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.01.2014 у справі № 913/3211/13.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) позивач у справі, надав письмові пояснення від 05.05.2014, в яких, зокрема, повідомив, що він намагається повернути суборендоване відповідачем майно не у належному стані, а згідно акту приймання - передачі, для того, щоб продовжувати ним користуватися та розпоряджатися на власний розсуд та отримувати з цього прибутки, а оскільки акт приймання - передачі відсутній, саме з вини відповідача, позивач позбавлений права на оперативне користування та розпорядження вказаним майном.

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» м. Київ в особі відділення Луганського регіонального управління ПАТ «КБ «Надра» (далі - Банк) відповідач у справі, надав відзив на позовну заяву від 30.04.2014 № 6/4/9-1540, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та повідомив, що відповідач не порушував зобов'язання стосовно звільнення і повернення суборендованого приміщення та здійснив всі, залежні від нього дії щодо виконання цього обов'язку і неповернення майна сталося не з його вини, а з вини позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛСО» (далі - ТОВ «ЛСО») третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, не скористався правом участі у судовому засідання, але подало до канцелярії суду заяву від 05.05.2014, за якою позовні вимоги позивача підтримує у повному обсязі та просить суд провести судове засідання без участі представника третьої особи.

Клопотання третьої особи судом задовольняється.

При з'ясуванні фактичних обставин, дослідженням поданих сторонами у справі доказів, заслухавши присутнього у судовому засіданні представника відповідача у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

02.01.2009 між ТОВ "ЛСО" та ФОП ОСОБА_1 (позивач у справі) було укладено договір оренди нежитлових приміщень № 12/9, згідно якого ФОП ОСОБА_1 орендувала у ТОВ "ЛСО" нежитлове приміщення площею 322,69 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8-9).

Вказане приміщення отримане позивачем від ТОВ "ЛСО" за актом приймання-передачі від 30.04.2009 (а.с.13).

20.01.2009 між позивачем та відповідачем за згодою власника ТОВ "ЛСО" був підписаний Договір суборенди нежитлового приміщення б/н, загальною площею 322,69 м 2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Договір) (а.с. 10-12).

30.04.2009 між третьою особою та позивачем було підписано акт прийому-передачі приміщень за договором оренди №12/9 від 02.01.2009 та передано в натурі нежитлове приміщення загальною площею 322,69 м 2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В той же день вищевказані приміщення були передані відповідачу відповідно до акту прийму передачі від 30.04.2009 (а.с.13-14).

Рішенням господарського суду Луганської області від 25.10.2012 по справі № 17/5014/1777/2012 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", м. Київ в особі відділення ПАТ "КБ "Надра" Луганське регіональне управління, м. Луганськ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛСО", м. Луганськ, про стягнення 72 450 грн. 00 коп., яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.12.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2013 встановлено, що договір суборенди від 20.01.2009 б/н закінчив свою дію 30.03.2012.

Відповідно до пункту 5.4 договору суборенди, у випадку закінчення строку дії цього договору або дострокового його припинення (з урахуванням пункту 8.2 цього договору), суборендар (відповідач) не пізніше 30 календарних днів з дня підписання уповноваженими представниками сторін акту прийому-передачі, повинен звільнити приміщення (суборендоване майно).

Згідно пункту 6.10 договору суборенди у випадку закінчення строку дії цього договору або дострокового його припинення (з урахуванням пункту 8.2 цього договору) суборендар повинен зробити поточний ремонт та передати приміщення орендарю (позивач) у стані не гіршому, ніж на початку суборенди.

Відповідачем були направлені листи від 24.11.2011 №45/14-5502, від 02.04.2012 №45/9-3303, від 19.12.2013 №5/4/10-5510 на адресу позивача, відповідно до яких відповідач просив підписати акт прийому-передачі орендованого нежитлового приміщення та додатковий договір № 1 (а.с.61-63,168,194).

12.04.2012 між третьою особою, позивачем та відповідачем було складено та підписано акт огляду нежилого приміщення, яке знаходиться в суборенді, відповідно до договору б/н від 20.01.2009 (а.с.15-18). За результатами огляду було встановлено, що приміщення знаходиться у незадовільному стані. Стан суборендованого майна суттєво погіршився та не відповідає стану на момент передачі майна за актом приймання передачі від 30.04.2009.

Причиною виникнення даного спору стало не повернення відповідачем орендованого майна позивачу за актом приймання - передачі, що і стало підставою звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Під час розгляду даної справи з метою повного з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, встановлення причин не повернення орендованого майна, судом ухвалою від 05.05.2014 було зобов'язано сторони прибути 23.05.2014 об 11 годині 00 хвилин (дата та час узгоджені з представниками сторін у судовому засіданні) за адресою: АДРЕСА_1, за місцем знаходження орендованого майна для складання акту приймання - передачі нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 322,69 м 2 .

Через канцелярію суду представник відповідача у справі 10.06.2014 надав письмові пояснення, в яких зазначив, що з метою виконання ухвали суду від 05.05.2014 на адресу позивача за вих. № 6/4/9-1695 від 15.05.2014 відповідачем був направлений лист з пропозицією прибути 23.05.2014 об 11-00 год. за адресою: АДРЕСА_1, для складання акту приймання - передачі нерухомого майна або узгодити з відповідачем інший прийнятний для позивача день та час зустрічі.

Вказаний лист був вручений особисто директору ТОВ "ЛСО" Буніній Л.В., як представнику третьої особи та власника майна.

Проте у визначений день та час за вказаною адресою, а ні позивач, а ні його представник, а ні представник третьої особи не з'явилися, про що відповідачем був складений відповідний акт. Пропозиції щодо іншої дати зустрічі на адресу відповідача від них не надходили.

Позивач не забезпечив участі повноважного представника у судове засідання 10.06.2014 та подав клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату.

Судом клопотання позивача було задоволено та перенесено розгляд справи на 01.07.2014, при цьому суд вдруге зобов'язав сторін прибути 23.06.2014 об 11 годині 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_1, для складання акту приймання - передачі нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 322,69 м 2 .

Згідно пояснень позивача зданих у судовому засіданні 01.07.2014 у визначений судом день за вказаною адресою ні позивач, ні його повноважний представник не прибули, про що відповідачем складено відповідний акт від 23.06.2014, який залучено до матеріалів справи.

Встановивши фактичні обставини, оцінивши подані сторонами у справі докази, заслухавши присутнього у судовому засіданні представника відповідача у справі, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до приписів статті 785 Цивільного кодексу України (ЦК України), у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з пунктом 6.10 договору суборенди б/н від 20.01.2009, на підставі якого заявлено позов, у випадку закінчення строку дії цього договору або дострокового його припинення (з урахуванням пункту 8.2 цього договору) суборендар повинен зробити поточний ремонт та передати приміщення орендарю (позивач) у стані не гіршому, ніж на початку суборенди.

Згідно з пунктом 1 статті 779 ЦК України, наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини.

Матеріали справи свідчать, майно, яке є предметом договору суборенди, як на дату звернення позивача до суду, так і протягом усього розгляду справи, відповідач не повернув, про що свідчить відсутність в матеріалах справи акта приймання-передачі, підписаного уповноваженими представниками сторін.

За доводами відповідача він не порушував прав позивача, здійснював всі залежні від нього дії стосовно виконання зобов'язання повернути позивачеві орендоване приміщення.

При з'ясуванні фактичних обставин судом встановлено, що предметом судового розгляду (справа № 913/362/13-г) були вимоги позивача до відповідача у даній справі про стягнення неустойки у розмірі 289 800 грн. 00 коп. за неповернення позивачу згідно договору суборенди орендованого приміщення б/н від 20.01.2009 та зобов'язання відповідача повернути позивачу у належному стані суборендоване майно.

Під час розгляду вказаної справи судами встановлено, що у період з 24.11.2011 по 22.11.2011 суборендар звертався до суборендодавця та власника орендованого майна з пропозицією про підписання угоди щодо припинення договору оренди та підписання актів приймання-передачі (повернення) орендованого майна.

Незалежно від різного розуміння сторонами строку дії договору суборенди, підставою відмови суборендодавця від прийняття орендованого майна з оренди є погіршення стану майна.

Рішенням господарського суду Луганської області від 25.10.2012 у справі № 17/5014/1777/2012 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", м. Київ в особі відділення ПАТ "КБ "Надра" Луганське регіональне управління, м. Луганськ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛСО", м. Луганськ, про стягнення 72 450 грн. 00 коп., яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.12.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2013 встановлено, що договір суборенди від 20.01.2009 б/н закінчив свою дію 30.03.2012.

Відповідач у справі вже після цієї дати, 02.04.2012 направив позивачу акт № 45/9-3303 з пропозицією позивачу прибути о 09 годині 30 хвилин 04.04.2012 за адресою: АДРЕСА_1, за місцем знаходження суборендованого приміщення для складання та підписання акту приймання - передачі. Вказаний лист отримано позивачем 03.04.2012, про що свідчить підпис позивача на вказаному листі (а.с.168).

Проте, передача суборендованого майна не відбулася, а 12.04.2012 сторони склали акт огляду нежитлового приміщення, що знаходилося у відповідача в суборенді за договором б/н від 20.01.2009 в якому відображено стан орендованого майна.

У постанові № 913/362/13-г від 08.08.2013 Вищий господарський суд України зазначив, що положеннями статті 779 ЦК України визначені наслідки погіршення речі, переданої у найм, зокрема, усунення наймачем погіршення речі, а у разі неможливості - відшкодування збитків.

Обов'язки наймача, у разі припинення договору найму (стаття 785 ЦК України), негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі, не можуть бути змінені щодо негайного повернення речі з обставиною погіршення стану орендованого майна. Така обставина може бути підставою для заявлення самостійного позову у відповідності до положень статті 779 ЦК України.

Намагання суборендаря повернути орендоване майно, спростовує наявність елементу користування річчю як способу ухилення від повернення майна.

Вказані висновки Вищого господарського суду України стали підставою для звернення позивача з даним позовом.

Розглядаючи даний позов суд з метою вирішення спору між сторонами суд двічі зобов'язував сторони 23.05.2014 та 23.06.2014 здійснити передачу суборендованого майна, скласти акт приймання - передачі цього майна.

Проте, як свідчать матеріали справи, позивач жодного разу не прибув у визначений судом строк для підписання акту приймання - передачі орендованого приміщення за договором суборенди б/н від 20.01.2009.

Не виконання позивачем вимог суду є підтвердженням того, що позивач ухиляється від підписання акту приймання - передачі суборендованого майна.

Статтею 1 ГПК України встановлено, що господарюючі суб'єкти мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Матеріалами справи доведено, що спір між сторонами виник з вини позивача, який ухиляється від прийняття та підписання акту приймання - передачі суборендованого приміщення.

Відповідач звільнив орендоване приміщення та ним не користується.

Не виконання позивачем вимог суду стосовно складання та підписання акту приймання - передачі суборендованого майна зводить на нівець задоволення його вимог.

А відтак суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Відповідно до статей 44, 49 ГПК України витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 1 147 грн. 00 коп. слід покласти на нього.

Керуючись статтями 4 3 , 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено і підписано 03.07.2014.

Суддя Р.Є. Якушенко