Ухвала

від 08.04.2014 по справі 2а-14326/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2014 року м. Київ К/9991/43997/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Костенка М.І.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2012 року по справі № 2а-14326/11/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «СВОП» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «СВОП» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000122201 від 13.04.2011 року, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем на прибуток на суму 85615,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем після документальної планової виїзної перевірки товариства.

Як вважає податковий орган, позивачем, в порушення положень Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон №334/94-ВР), занижено податок на прибуток на суму 68492,00 грн. та завищено збитки від операцій з акціями та іншими корпоративними правами на суму 3623300,00 грн.; завищено валові витрати на суму 2824000,00 грн.

В аргументування своєї позиції щодо завищення товариством валових витрат, податковий орган послався на відсутність належного підтвердження первинними документами витрат на придбання інформаційно-консультативних послуг підприємством у контрагента.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що всі необхідні первинні бухгалтерські документи є в наявності у позивача.

Згідно з п. 5.11 ст. 5 Закону № 334/94-ВР встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Аналіз абз. 1, 2, 3, 5 пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону № 334/94-ВР прямо вказує на те, що у випадку, коли протягом звітного періоду витрати платника податків на придбання корпоративних прав перевищували доходи від продажу акцій та/або корпоративних прав протягом звітного періоду, то такий платник податків вправі переносити від'ємний фінансовий результат на зменшення фінансових результатів за операціями з акціями або/та корпоративними правами майбутніх звітних періодів доти, поки доходи за операціями з акціями та/або корпоративними правами будуть перевищувати витрати на їх придбання.

Судами вірно зазначено, що позивач правомірно відобразив у деклараціях з податку на прибуток підприємства за перше півріччя та третій квартал 2010 року від'ємний фінансовий результат від здійснення фінансових операцій з цінними паперами у розмірі 3608735,00 грн.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 220 1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2012 року по справі №2а-14326/11/2670 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписКарась О.В. підписКостенко М.І.