Рішення

від 24.04.2014 по справі 743/206/13-ц

РІПКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 743/206/13-ц

Провадження № 2/743/1/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2014 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області

у складі: головуючого - судді Жовток Є.А.

при секретарі Нерус Н.І., Коваль Т.С., Воєдило О.В.

з участю прокурора Левченка Г.П., Софієнка В.В.

предстаників позивача Свистуна О.І., Шмаровоз О.Д., Мельника М.С.

відповідача ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5

представника третьої особи Рогози Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора Ріпкинського району Чернігівської області, в інтересах держави, в особі Грабівської сільської ради Ріпкинського району, Ріпкинської районної державної адміністрації, третя особа, котра не заявляє самостійних вимог на предмет спору - відділ Держземагенства у Ріпкинському районі, до ОСОБА_4 - про визнання недійсними державних актів про право власності на земельні ділянки,

В С Т А Н О В И В :

04.02.2013 року прокурор звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, про визнання недійсними державних актів про право власності на земельні ділянки площею 1,75 га. і 0,1845 га., призначених для ведення особистого селянського господарства, які розташовані в с.Пилипча, на території Грабівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області.

В обгрунтування заявлених вимог прокурор вказував на незаконність отримання відповідачем державних актів серії ЯЗ № 279529 та серії ЯЗ № 279530, з тих підстав, що Грабівською сільською радою Ріпкинського району рішення про передачу ОСОБА_4 земельних ділянок, не приймалось.

Крім того, земельна ділянка площею 1,75 га., знаходиться поза межами населеного пункту, отже право розпорядження нею не відноситься до компетенції Грабівської сільської ради.

Строк позовної давності прокурор просив відраховувати з 08.01.2013 року, тобто з моменту виявлення порушень при видачі ОСОБА_4 державних актів на землю та реєстрації кримінального провадження в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.

В судовому засіданні прокурор і представник Ріпкинської РДА підтримали заявлені вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник Грабівської сільської ради, в особі сільського голови Свистуна О.І., в судовому засіданні позов не визнав, зазначивши, що орган місцевого самоврядування рішенням 12 сесії 5 скликання від 01.07.2008 року затвердив технічну документацію у встановленому законом порядку та передав у власність ОСОБА_4 дві земельні ділянки, кожна з яких знаходиться в межах с.Пилипча Ріпкинського району.

Представник Грабівської сільської ради, в особі в.о. сільського голови Шмаровоз О.Д., в судовому засіданні вказала на обгрунтованість позову.

Відповідач та її представник в судовому засіданні позов не визнали, пояснивши, що ОСОБА_4 безпосередньо зверталась до Грабівського сільського голови із заявами про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо передачі у власність земельних ділянок та про затвердження цієї документації, а місцерозташування земельних ділянок і їх межі на місцевості, визначалися фахівцями із землеустрою.

Як на додаткову підставу для відмови в задоволенні позову, відповідач та її представник вказали на пропуск прокурором строків позовної давності, надавши про це письмову заяву.

Представник відділу Держземагенства в Ріпкинському районі підтримала вимоги прокурора з підстав, зазначених у позовній заяві.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

У відповідності до ч.2 ст.158 ЗК України, виключно судами вирішуються спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Частиною 1 ст.116 ЗК України передбачено, що громадяни набувають право власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, в межах їх повноважень.

Статтею 19 Закону України "Про землеустрій", до повноважень сільських рад віднесено організацію і здійснення землеустрою; контроль за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; контроль за використанням і охороною земель комунальної власності, а також вирішення інших питань у сфері землеустрою, відповідно до закону.

Згідно ст.30 вказаного вище Закону, погодження і затвердження документації із землеустрою, проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

У відповідності до ст.121 ЗК України, громадяни мають право на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної та комунальної власності, для ведення особистого селянського господарства, розміром до 2,0 га.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачеві ОСОБА_4, згідно Державного акту серії ЯЗ № 279529, виданого 05.02.2009 року відділом Держкомзему у Ріпкинському районі, передано у власність земельну ділянку площею 0,1845 га., для ведення особистого селенського господарства, розташовану по АДРЕСА_1, з кадастровим № 7424482400:02:00:0005.

Крім того, відповідачеві згідно Державного акту серії ЯЗ № 279530, виданого відділом Держкомзему у Ріпкинському районі 05.02.2009 року, передано у власність земельну ділянку площею 1,7500 га., для ведення особистого селянського господарства, в с.Пилипча Ріпкинського району Чернігівської області, з кадастровим № 7424482400:02:00:0006.

Таким чином, ОСОБА_4 передано у власність земельні ділянки загальною площею 1,9345 га., що не перевищує розміру, визначеного ст.121 ЗК України.

Право відповідача на отримання земельних ділянок сторонами в судовому засіданні не оспорювалось.

В обох правовстановлюючих документах підставою для передачі ОСОБА_4 земельних ділянок, було зазначено рішення 12 сесії 5 скликання Грабівської сільської ради Ріпкинського району від 01.07.2008 року.

Пунктом 12 Перехідних положень ЗК України, котрий був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, передбачалось, що розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

З пояснень відповідача слідує, що в 2008 році вона в один день зверталась до Грабівської сільської ради з двома заявами - про надання дозволу на розробку проекту технічної документації та про передачу у власність земельних ділянок, однак на засіданнях сесії ради ОСОБА_4 присутньою не була.

Факт звернення ОСОБА_4 до Грабівської сільської ради підтверджується копією журналу реєстрації заяв, з якого вбачається, що відповідач зверталася до сільської ради 29.01.2008 року.

Рішенням 10 сесії 5 скликання Грабівської сільської ради від 30.01.2008 року відповідачеві було надано дозвіл на розробку технічної документації для приватизації земельної ділянки.

Вподальшому ПП "Техногенпроект" виготовило технічну документацію на земельні ділянки, а 26.08.2008 року їм присвоєно кадастрові номери. Грабівський сільський голова Свистун О.І. в судовому засіданні пояснив, що в 2008 році ОСОБА_4, спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8, звертались до сільської ради із заявами про надання дозволу на розробку проекту технічної документації та передачу у власність земельних ділянок. За наслідками розгляду, звернення були задоволені рішеннями 10 та 12 сесій сільської ради. Як зазначив представник позивача, у заявах ОСОБА_4 про передачу земельних ділянок, не були зазначені дати їх подання, однак ці звернення були прийняті до розгляду. Крім того, заяви не були зареєстровані з тих причин, що Свистун О.І. перебував у щорічній відпустці, а секретар сільської ради не внесла даних про надходження звернень до облікових документів.

Свистун О.І. був присутнім під час визначення меж земельних ділянок і керувався наявними у сільській раді картографічними матеріалами, в тому числі картою інвентаризації земель за 1991 рік.

Крім того, упродовж 1992-1995 років до земель запасу сільської ради було передано частину земель КСП "Шлях Ілліча", в тому числі тих, які розташовані поблизу населених пунктів Чудівка і Пилипча.

Свистун О.І. особисто був присутнім на сесії і доповідав депутатам про винесені на розгляд питання, в тому числі щодо безкоштовної передачі відповідачеві земельних ділянок.

Таким чином, пояснення ОСОБА_4 і представника Грабівської сільської ради про факт звернення відповідача із останньою за часом заявою про передачу у власність земельних ділянок, не узгоджуються.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка секретар Грабівської сільської ради Шмаровоз О.Д. підтвердила факт звернення ОСОБА_4 із заявою про надання дозволу на передачу у власність землі. В той же час, Шмаровоз О.Д. показала, що всі письмові звернення реєструються в сільській раді. Про факт розгляду сесією сільської ради питання щодо передачі земельних ділянок відповідачеві, свідок не пам»ятає, однак вказує, що всі обговорювані питання і прийняті рішення фіксуються в протоколі сесії.

Рішенням 10 сесії 5 скликання Грабівської сільської ради від 30.01.2008 року та протоколом до нього підтверджується факт надання відповідачеві дозволу на розробку технічної документації по приватизації земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

В той же час, протокол 12 сесії 5 скликання сільської ради від 01.07.2008 року, не містить відомостей про розгляд питання щодо передачі ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 земельних ділянок у власність. Рішення сесії з даного питання, в матеріалах цивільної справи відсутнє.

Разом з цим, в технічній документації виготовленій ПП "Техногенпроект", містяться копії витягів з рішення сесії від 01.07.2008 року про затвердження технічної документації і передачу у власність ОСОБА_4 земельних ділянок площею 1,7500 га. і 0,1845 га., для ведення особистого селянського господарства в с.Пилипча.

Вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 05.11.2013 року по справі № 748/1883/13-к Свистуна О.І. визнано винним у тому що він, у період з липня 2008 року по лютий 2009 року, займаючи посаду Грабівського сільського голови Ріпкинського району, зловживаючи своїм службовим становищем, в порушення вимог п.34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.118 Земельного Кодексу України, діючи в інтересах ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4, склав та видав завідомо неправдиві витяги з рішення 12 сесії 5 скликання Грабівської сільської ради від 01.07.2008 року про затвердження технічної документації по приватизації земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та передачу безкоштовно у приватну власність ОСОБА_4, земельних ділянок площею 1,75 га. та 0,1845 га.; ОСОБА_8 земельних ділянок, площею 1,75 га. та 0,1845 га.; ОСОБА_7 земельних ділянок, площею 1,75 га. та 0,1845 га., незважаючи на те, що вказані питання на сесії сільської ради не розглядались, а рішення про затвердження технічної документації не приймались.

Згідно вироку суду, фіктивні витяги з рішення сесії сільської ради, стали підставою для виготовлення та видачі 05.02.2009 року ОСОБА_4 державних актів серії ЯЗ № 279530 про право власності на земельну ділянку площею 1,75 га. та серії ЯЗ № 279529 про право власності на землю площею 0,1845 га.

Вирок Чернігівського районного суду набрав чинності 26.03.2014 року.

Частиною 4 ст.61 ЦПК України передбачено, що вирок у кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов'язковим для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для видачі ОСОБА_4 державних актів про право власнсті на земельні ділянки, через недотримання порядку прийняття рішення щодо відчуження майна.

Крім того, за наслідками виїздного судового засідання встановлено, що земельні ділянки розмірами по 1,75 га., які згідно правовстановлюючих документів належать ОСОБА_4, ОСОБА_8 і ОСОБА_7, розташовані на місцевості єдиним масивом і безпосередньо прилягають до земель Державного лісового фонду.

З пояснень відповідача слідує, що межові знаки у виді дерев"яних стовпів, які вкопав її брат, виокремлюють лише зовнішній контур всіх трьох ділянок.

Оглянутий масив земельних ділянок, за даними публічно-кадастрової карти розробленої на підставі даних Державного земельного кадастру, знаходиться поза межами населеного пункту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення про передачу відповідачеві у власність земельної ділянки площеню 1,75 га. яка знаходиться поза межами населеного пункту, не відноситься до компетенції Грабівської сільської ради.

Частиною 3 ст.388 ЦК України визначено, що у разі безвідплатного набуття майна в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Власником спірних земельних ділянок, до моменту безвідплатного передання їх ОСОБА_4, була держава в особі територіальної громади Грабівської сільської ради та Ріпкинської районної державної адміністрації.

Вирішуючи питання про відмову в задоволенні позову через пропущення прокурором строків давності, суд виходить з наступного.

Статтею 257 ЦК України загальну позовну давність встановлено тривалістю у три роки.

Згідно 1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Державні акти про право власності на землю було видано відповідачеві 05.02.2009 року і саме з цієї дати виникли правовідносини, з приводу яких розглядається цивільна справа, оскільки вироком Чернігівського районного суду від 05.11.2013 року встановлено, що сесія Грабівської сільської ради 01.07.2008 року нерухоме майно ОСОБА_4 не передавала.

Прокурор звернувся до суду з позовом 04.02.2013 року, тобто поза межами строків, визначених законом.

В той же час, клопотання прокурора про поновлення строку позовної давності, суд вважає обгрунтованим, оскільки порушення діючого законодавства були виявлені під час перевірки, розпочатої у травні 2012 року.

Викладене підтверджується листом Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області від 15.05.2012 року та витягами з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.01.2013 року.

Частиною 5 ст.267 ЦК України передбачено, що порушене право підлягає захисту, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

У відповідності до ст.88 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню в доход держави судовий збір.

Керуючись ст.ст.10, 57, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Поновити прокурору строк звернення до суду.

Позов задовольнити.

Визнати недійсним Державний акт серії ЯЗ № 279530 на право власності на земельну ділянку, виданий 05.02.2009 року ОСОБА_4 на підставі рішення 12 сесії 5 скликання Грабівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області від 01.07.2008 року, на земельну ділянку площею 1,7500 га., для ведення особистого селянського господарства, розташовану в с.Пилипча Ріпкинського району Чернігівської області, кадастровий № 7424482400:02:001:0006.

Визнати недійсним Державний акт серії ЯЗ № 279529 на право власності на земельну ділянку, виданий 05.02.2009 року ОСОБА_4 на підставі рішення 12 сесії 5 скликання Грабівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області від 01.07.2008 року, на земельну ділянку площею 0,1845 га., для ведення особистого селянського господарства, розташовану в с.Пилипча Ріпкинського району Чернігівської області, кадастровий № 7424482400:02:001:0005.

Стягнути з ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_1, в доход держави судовий збір, у розмірі 229 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Апеляція на рішення може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області, через Ріпкинський районний суд, упродовж 10 днів, з дня його проголошення, а особою, яка не була присутня під час проголошення рішення - у цей же строк, з дня отримання його копії.

Повний текст рішення складено 29.04.2014 року.

Суддя Є.А. Жовток