Постанова

від 25.03.2014 по справі 5021/1464/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2014 р. Справа № 5021/1464/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Потапенко В.І. , суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників:

прокурора - Комісар О.О. посвідчення №009651 від 15.10.2012 р.

позивача - Ломака Ю.М. за довіреністю б/н від 12.01.2012 р., Рязанов О.В. - директор (особисто) протокол №6 від 01.07.2006 р.,

відповідача - Харченко О.О. за довіреністю №01-18/895 від 10.07.2013 р., Литвиненко В.О. за довіреністю №01-18/1166 від 10.09.2013 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу першого заступника прокурора Сумської області (вх. №3085С/3-11 від 08.10.13 р.) та апеляційну скаргу Управління освіти і науки Сумської міської ради (вх. № 3086С/3-11 від 08.10.13 р.) на рішення господарського суду Сумської області від 17.09.13 у справі № 5021/1464/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКД", м. Суми

до Управління освіти і науки Сумської міської ради, м. Суми

за участю прокурора Сумської області

про стягнення 1 493 709,85 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій згідно позовних вимог, заявлених у позові від 01.10.2012р. просив суд стягнути з відповідача 1493709,85 грн., з яких 1226914,72 грн. основного боргу за договорами про закупівлю від 25.02.2009 року №№ 154 (поставка яєць курячих 1 категорії), 155 (поставка м'яса яловичини свіжого крупно шматкового 1 категорії, м'яса свинини крупно шматкового 1 категорії свіжого, печінки яловичини 1 категорії), 156 (поставка ковбаси вареної лікарської вищого ґатунку, сардельок та сосисок молочних вищого ґатунку, ковбаси напівкопченої вищого ґатунку та консервів яловичини), 157 (поставка м'яса свійської птиці), 160 (поставка сиру сичужного 9% жиру та сиру твердого типу російський 50% жиру), 162 (поставка хлібу житньо-пшеничного та батону типу український), 169 (поставка борошна вищого ґатунку фасованого), що укладені між позивачем та відповідачем за результатами проведеного тендеру від 17.02.2009р. Крім основного боргу позивачем заявлені були вимоги по стягненню з відповідача 166 860,40 грн. інфляційних збитків та 99934,73 грн. - 3% річних, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладених між сторонами договорів від 25.02.2009 р. №№ 154, 155, 156, 157, 160, 162, 169, а також витрати по сплаті судового збору.

Справа розглядалась судами неодноразово.

При новому розгляді даної справи позивач подав суду заяву від 09.09.2013р. про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь суму боргу за договорами №№ 154, 155, 156, 157, 160, 162, 169 в сумі 1226914,72 грн., інфляції збитки в розмірі 171195,30 грн., три процента річних від простроченої суми в розмірі 134 523,64 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Сумської області від 17 вересня 2013 року у справі № 5021/1461/12 (головуючий суддя Зражевський Ю.О., суддя Джепа Ю.А., суддя Левченко П.І.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Управління освіти і науки Сумської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКД" - 1226914,72 грн. боргу, 103 060,84 грн. інфляційних втрат, 110624,01 грн. - 3% річних, 28811,99 грн. витрат по сплаті судового збору пропорційно розміру заявлених позовних вимог. В іншій частині позову - відмовлено.

Перший заступник прокурора Сумської області з вказаним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 17 вересня 2013 року у справі № 5021/1464/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "СКД" відмовити.

В обг'рунтування викладених вимог перший заступник прокурора Сумської області посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи. При цьому зазначає про те, що судом не взято до уваги, що позивач упродовж 2009-2012 року неодноразово звертався з вимогами про стягнення з Управління освіти і науки Сумської міської ради спірної заборгованості, яки були залишені судами без задоволення. Заступник прокурора вказує на те, що сторони добровільно погодилися на можливість зменшення ціни, підписавши основні угоди, а потім конкретизувавши вартість продуктів харчування у додаткових угодах; упродовж 2009 року позивач добровільно постачав продукти харчування за цінами, яки він сам особисто визначав та зазначив у накладних на поставку продуктів харчування та рахунках, які надавав для оплати управлінню. Заступник прокурора вважає безпідставними вимоги позивача про стягнення заборгованості, оскільки Управління освіти і науки Сумської міської ради оплатило всі кошти, які позивач вимагав відповідно до наданих для оплати рахунків.

Управління освіти і науки Сумської міської ради з вказаним рішенням також не погодилося, звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 17 вересня 2013 року у справі № 5021/1464/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Стягнути з ТОВ "СКД" судові витрати, понесені управлінням освіти і науки Сумської міської ради за подання апеляційної скарги у розмірі 14 406,00 грн. В обґрунтування викладених вимог відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: ч. 1 ст. 261, ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, оскільки вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні заяви про застосування позовної давності. По суті спору відповідач зазначає про те, що додаткові угоди № 1 до договорів на закупівлю продуктів харчування №№ 154, 155, 156, 157, 160, 162, 169 від 25.02.2009 р., укладені між Управлінням освіти і науки Сумської міської ради та ТОВ "СКД", повністю відповідають вимогам чинного законодавства, вони є чинними та жодним рішенням суду їх не скасовано, тому вважає, що висновки суду першої інстанції щодо не існування додаткових угод не відповідають обставинам справи. Відповідач також посилається на неналежний розрахунок суми боргу та стверджує, що позивачем не надано жодних належних доказів, які б підтверджували наявність заборгованості управління освіти і науки Сумської міської ради перед позивачем за договорами на закупівлю продуктів харчування №№ 154, 155, 156, 157, 160, 162, 169 від 25 лютого 2009 року. Відповідач також зазначає, що всі рахунки на оплату продуктів харчування по цінам, вказаним у додаткових угодах № 1 до основних договорів, які були направлені позивачем, були оплачені відповідачем, а ТОВ СКД» продовжувало постачати продукцію по цим же цінам, тобто своїми діями позивач фактично погоджувався з ціною, визначеною у додаткових угодах № 1 до основного договору. Таким чином, відповідач наголошує на відсутності у нього заборгованості перед позивачем та вважає позовні вимоги безпідставними.

ТОВ "СКД" подало відзив на апеляційні скарги першого заступника прокурора Сумської області та Управління освіти і науки Сумської міської ради, в якому проти вимог апеляційних скарг заперечує, факти, викладені в скарзі вважає такими, що не відповідають дійсності, у зв'язку з чим просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - залишити без змін. В обґрунтування викладеної позиції позивач посилається на те, що сторони не досягли згоди з усіх істотних умов; додаткові угоди не можуть бути підставами виникнення цивільних прав та обов'язків; ціна на продуктів харчування визначена лише в основних договорах про закупівлю, а тому позивач вважає, що ТОВ «СКД», як кредитор, має право вимагати від вказаного управління виконання його обов'язку з оплати продуктів харчування за ціною, яка вказана в самих договорах.

У судовому засіданні 25.11.2013 р. оголошено перерву до 14:30 год. 04.12.2013р.

04.12.2013 р. ТОВ "СКД" подало додатково письмові пояснення щодо своєї позиції у справі.

04.12.2013р. Управління освіти і науки Сумської міської ради на виконання ухвали апеляційного суду надало письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні 04.12.2013р. оголошено перерву до 15:30 год. 18.12.2013р.

17.12.2013р. ТОВ "СКД" подало додатково письмові пояснення щодо своєї позиції у справі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2013р. розгляд апеляційних скарг відкладено на 08.01.2014 р. для надання додаткових доказів та пояснень по справі, запропоновано, зокрема сторонам надати докази щодо підтвердження факту поставки та отримання товару і за якими цінами за первинними документами (оригінали - для огляду, копії - до справи).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2014 р. розгляд справи відкладено на 03.02.2014 р. для надання додаткових доказів та пояснень по справі

Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 року, у зв'язку з хворобою судді доповідача Пушая В.І., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Потапенко В.І., суддя Гончар Т. В., суддя Гребенюк Н. В.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 р. розгляд справи відкладено на 17.02.2014 р.

17.02.2014 р. позивач надав до суду додаткові пояснення по справі, в яких зазначив про те, що спір у даній справі стосується лише вартості продуктів харчування: акцептована ціна чи ціна, яка була змінена після такого акцепту (укладення договору про закупівлю), між сторонами відсутній спір щодо кількості продуктів харчування, які були поставлені позивачем та отримані відповідачем. Позивач вважає, що відповідач повинен сплатити позивачу кошти, виходячи з ціни, яка вказана в основних договорах про закупівлю, а не в додаткових угодах до цих договорів чи в накладних, які відповідач надав до суду.

В судовому засіданні 17.02.2014 р. оголошено перерву до 05.03.2014 р.

05.03.2014 р. відповідач надав додаткові пояснення по справі щодо порядку постачання та оплати продукції за цінами, передбаченими додатковими угодами № 1 до основних договорів. Відповідач вважає, що Управління освіти і науки Сумської міської ради повністю розрахувалось з позивачем за цінами, визначеними в додаткових угодах № 1 до основних договорів про закупівлю.

В судовому засіданні 05.03.2014 р. оголошено перерву до 19.03.2014 р.

19.03.2014 р. позивач надав до суду пояснення та додаткові документи, а саме: акт звірки щодо кількості продукції харчування, відвантажених ТОВ «СКД» та отриманих Управлінням освіти і науки Сумської міської ради по договорам про закупівлю, а також таблиці з цінами та сумами перерахованих коштів та реєстру рахунків та накладних по договорам на закупівлю продуктів харчування №№ 154, 155, 156, 157, 160, 162, 169 від 25.02.2009 р., відвантажених відповідачу за період з 25.02.2009 р. по 31.12.2009 р.

19.03.2014 р. відповідач надав до суду свої пояснення, в яких зазначив про те, що Управління освіти і науки Сумської міської ради погоджується з даними відносно кількості поставленої продукції, викладеними в акті звірки підписаному головним бухгалтером Управління освіти і науки Сумської міської ради - Усенко Т.Ф.

В судовому засіданні прокурор та сторони підтвердили свої позиції, викладені в апеляційних скаргах, у відзиві та в додаткових поясненнях, наданих до суду.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши прокурора та уповноважених представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційних скарг, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 25.02.2009 р. між відповідачем - Управлінням освіти і науки Сумської міської ради (покупець) і позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "СКД" (постачальник), на підставі акцептів тендерних пропозицій від 17.02.2009р., були укладені договори про закупівлю №154 (поставка яєць курячих 1 категорії), №155 (поставка м'яса яловичини свіжого крупно шматкового 1 категорії, м'яса свинини крупно шматкового 1 категорії свіжого, печінки яловичини 1 категорії), №156 (поставка ковбаси вареної лікарської вищого ґатунку, сардельок та сосисок молочних вищого ґатунку, ковбаси напівкопченої вищого ґатунку та консервів яловичини), №157 (поставка м'яса свійської птиці), № 160 (поставка сиру сичужного 9% жиру та сиру твердого типу російський 50% жиру), №162 (поставка хлібу житньо-пшеничного та батону типу український), №169 (поставка борошна вищого ґатунку фасованого), відповідно до умов яких позивач зобов'язувався поставити, а відповідач - прийняти і оплатити згідно зі специфікацією (яка є невід'ємною частиною договору) вартість продуктів харчування (товар), які необхідні користувачам, якими є загальноосвітні школи та дитячі дошкільні заклади згідно з додатками до договорів. Метою укладених договорів є забезпечення навчально-виховних закладів міста Суми продуктами харчування (користувачі).

За умовами наведених договорів постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити вартість продуктів харчування (товар), згідно зі специфікацією, яка є невід'ємною частиною договору (додатки № 01 до договорів).

25.02.2009 року між позивачем та відповідачем були підписані додаткові угоди №1 до договорів про закупівлю № 154, 155, 156, 157, 160, 162, 169, відповідно до яких сторони передбачили зміну такої умови вказаних договорів про закупівлю, як вартість продукту харчування, а саме, щодо зменшення вартості вказаних в них продуктів в порівнянні з тендерною пропозицією, яка була акцептована відповідачем .

Зазначені додаткові угоди № 1 були підписані позивачем з протоколами розбіжностей, в яких він виклав свою редакцію пункту 1 додаткової угоди № 1 до договорів про закупівлю, зазначивши, що постачальник (позивач) має право збільшити ціну на товар до ціни вказаної в специфікації до основного договору. При цьому, всі протоколи розбіжностей до додаткових угод були підписані в односторонньому порядку.

Пунктом 5 додаткових угод № 1 від 25.02.2009 року до договорів про закупівлю від 25.02.2009 року визначено, що ці додаткові угоди вступають в силу з моменту їх підписання сторонами, є невід'ємними частинами основних договорів та діють протягом строку дії основних договорів, тобто додаткові угоди № 1 від 25.02.2009 року до договорів про закупівлю від 25.02.2009 року є невід'ємними складовими частинами договорів про закупівлі.

Пунктом 84 Положення "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 року № 921, якою на момент підписання договорів від 25.02.2009 року та додаткових угод до них регулювались відносини закупівлі, передбачалося, що договір про закупівлю укладається у письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника-переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору, крім випадків, визначених порядком зміни умов договору, що затверджується уповноваженим органом.

Оскільки сторонами при підписанні додаткових угод № 1 до договорів про закупівлю № 154, 155, 156, 157, 160, 162, 169, всупереч вимогам п. 84 Положення "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 року № 921 було змінено ціну товару в бік зменшення, позивач, ТОВ "СКД", м.Суми, звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача (Управління освіти і науки Сумської міської ради) 1493709,85 грн., з яких: 1226914,72 грн. основного боргу, інфляції збитки в розмірі 171195,30 грн., три процента річних від простроченої суми в розмірі 134 523,64 грн., нарахованих за період з 15 січня 2010 року по 09 вересня 2013 року у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов, укладених між сторонами договорів про закупівлю від 25.02.2009 р. №№ 154, 155, 156, 157, 160, 162, 169.

Як встановлено місцевим господарським судом, між позивачем та відповідачем відсутній спір щодо кількості продуктів харчування, відвантажених позивачем та отриманих відповідачем та суми коштів, яку позивач отримав від відповідача, а спір виник через те, що позивач вважає, що відповідач повинен був сплачувати йому вартість отриманих продуктів харчування за цінами, які вказані в договорах про закупівлю №№ 154, 155, 156, 157, 160, 162, 169 від 25.02.2009р. та додатках № 1 до цих договорів, які були акцептовані відповідачем, а відповідач вважає, що він повинен був сплачувати таку вартість, виходячи з цін, які вказані в додаткових угодах № 1 до цих договорів про закупівлю.

Вирішуючи даний господарський спір, суд першої інстанції виходив з позиції, викладеній в постанові Вищого господарського суду від 14.08.2012р. у справі №5021/3004/2011 щодо обставин не існування підписаних додаткових угод № 1 до вказаних договорів від 25.02.2009р. через відсутність протоколів узгодження розбіжностей або врегулювання господарського спору, а тому суд вважав, що ці угоди не можуть бути підставою для виникнення прав та обов'язків, вони не регулюють відносини, що виникли між позивачем та відповідачем.

Також, судом першої інстанції враховано надіслання позивачем відповідачу вимоги про сплату 1226914,72 грн. заборгованості, яка була отримана ним 06.09.2012р. та відхилена 12.09.2012р. При цьому, факт відхилення такої вимоги визнаний судом протиправним та таким, що суперечить умовам вказаних договорів про закупівлю.

З урахуванням викладених обставин, беручи до уваги що, факт постачання позивачем відповідачу продуктів харчування, кількість відвантажених позивачем та отриманих відповідачем продуктів харчування, розмір коштів, сплачених відповідачем на користь позивача підтверджується протоколами розкриття тендерних (цінових) пропозицій, договорами про закупівлю №№ 154, 155, 156, 157, 160, 162, 169 від 25.02.2009р. та додатками № 1 до цих договорів, рахунками та накладними, складеними за фактом постачання продуктів харчування за цими договорами, актом звірки продуктів харчування, відвантажених відповідачу в дошкільні та шкільні навчальні заклади, згідно вказаних договорів, актом звірки взаємних розрахунків між відповідачем та позивачем з березня 2009 року по січень 2010 року згідно укладених цих договорів, листом управління Державного казначейства у місті Суми Головного управління Державного казначейства України у Сумській області, вимогою позивача від 06.09.2012р., суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з Управління освіти і науки Сумської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКД" 1226914,72 грн. боргу, 103 060,84 грн. інфляційних втрат, 110624,01 грн. - 3% річних. В частині стягнення з відповідача інфляційних в розмірі 68134,46 грн. та 3% річних в розмірі 23899,63 судом відмовлено, як невірно розрахованих.

Проте, колегія суддів не погоджується з даними висновками, оскільки висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ґрунтуються на невідповідності фактів та обставинах, які суд помилково визнав встановленими, а також в основу рішення судом покладені докази, яким господарський суд не надав належної юридичної оцінки, а прийняв їх як достовірний доказ на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог, що призвело до неправомірних висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що предметом спору по вказаній справі є стягнення заборгованості по договорам закупівлі продуктів харчування №№ 154, 155, 156, 157, 160, 162,169 від 25 лютого 2009 року, укладеними між Управлінням освіти і науки Сумської міської ради та ТОВ «СКД», на підставі акцептів тендерних пропозицій від 17.02.2009 р.

Також, 25.02.2009 року, в день підписання договорів про закупівлю (з додатками № 1 до них) між позивачем та відповідачем були підписані додаткові угоди №1 до договорів про закупівлю №№ 154, 155, 156, 157, 160, 162, 169, відповідно до яких сторони передбачили зміну такої умови вказаних договорів про закупівлю, як вартість продукту харчування, а саме, щодо зменшення вартості вказаних в них продуктів в порівнянні з тендерною пропозицією, яка була акцептована відповідачем .

Ціна на товар, що відпускається згідно додаткової угоди відкоригована на виконання вимог доручення голови Сумської обласної державної адміністрації № 31 від 19.12.2008р., наказу Головного управління економіки Сумської обласної держаної адміністрації № 37-од від 22.12.2008р. та вказана з урахуванням всіх витрат та податків, що повинні бути сплачені, згідно з вимогами законодавства України, включаючи витрати на транспортування до місця призначення на день укладення цієї угоди, але може бути збільшена постачальником до ціни визначеної в специфікації до основного договору."

Всі протоколи розбіжностей до додаткових угод № 1 підписані в односторонньому порядку.

20.07.2009 р. позивач звернувся до відповідача з письмовим повідомленням № 335 про підвищення цін на продукти харчування до ціни визначеної в специфікації (додатку № 1) до основного договору про закупівлю з 27.07.2009 р., посилаючись на п. 1 протоколів розбіжностей, згідно яких ТОВ «СКД» має право збільшити ціну до ціни визначеної в специфікації до основного договору.

Відповідач, в свою чергу, в своїй відповіді № 1-18/918 від 21.07.2009 р. зазначив, що оплату за продукти харчування буде здійснювати лише за цінами, визначеними в додатках (специфікаціях) до додаткових угод.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.06.2011 р. у справі № 5021/270/2011 було задоволено апеляційні скарги Управлінням освіти і науки Сумської міської ради та прокуратури Сумської області, визнано недійсними пункти 1 додаткових угод № 1 (в редакції протоколів розбіжностей) до договорів на закупівлю продуктів харчування №№154, 155, 156, 157, 160, 162, 169 від 25.02.2009 р., в частині права постачальника збільшувати ціну на товар до ціни визначеної в специфікації до основного договору з моменту підписання додаткових угод № 1. Зазначена постанова вступила в законну силу у встановленому порядку. Отже, Харківським апеляційним господарським судом при розгляді справи №5021/270/2011 встановлена легітимність додаткових угод №1 до основних договорів закупівлі від 25.02.2009 р., укладених між управлінням освіти і науки Сумської міської ради до ТОВ «СКД».

Колегія суддів звертає вагу, що позивач протягом 2009-2012 років неодноразово звертався до господарського суду з вимогами про стягнення з Управління освіти і науки Сумської міської ради заборгованості за вказаними договорами.

Так, постановою Вищого господарського суду України від 14.08.2012р. у справі № 5021/3004/2011 відмовлено в позові в частині визнання недійсними додаткових угод № 1 до договорів з посиланням на те, що всі протоколи розбіжностей до додаткових угод № 1 підписані в односторонньому порядку, тому суд касаційної інстанції вважав, що попередні суди дійшли до помилкового висновку про підписання сторонами додаткових угод до договорів про закупівлю, оскільки відсутні протоколи узгодження розбіжностей або врегулювання господарського спору.

Разом з цим, вказаною постановою суд касаційної інстанції відмовив в позові ТОВ «СКД» щодо стягнення основного боргу на суму 1236996,71грн. за недоведеністю та необґрунтованістю, пославшись на те, що акт звірки, який підписаний представником ТОВ «СКД» Рязановим О.В. та представником Управлінням освіти і науки Сумської міської ради не може бути належним доказом на підтвердження спірної заборгованості, оскільки акт звірки є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками, тощо.

Підставою звернення з позовом в даній справі про стягнення основного боргу на суму 1236996,71грн., а також нарахованих інфляційних та річних, позивач обґрунтовує пред'явленням ТОВ «СКД» вимоги відповідачу від 06.09.2012 р., накладних та рахунків № 111-116 від 05.09.2012 р. про сплату Управлінням освіти і науки Сумської міської ради.

При цьому, позивач факт постачання позивачем та отримання відповідачем продуктів харчування за період з 25 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року підтверджує актом звірки продуктів харчування , відвантажених управлінню освіти і науки СМР в дошкільні та шкільні навчальні заклади, згідно укладених договорів № 153, № 154, № 155, № 156, № 157, № 158, № 159, № 160, № 161, № 162, № 169 з 25 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року , а також актом звірки взаємних розрахунків між управлінням освіти і науки СМР і ТОВ «СКД» з березня 2009 року по січень 2010 року згідно укладених договорів № 153, № 154, № 155, № 156, № 157, № 158, № 159, № 160, № 161, № 162, № 169 від 25 лютого 2009 року та листом управління Державного казначейства у місті Суми Головного управління Державного казначейства України у Сумській області від 14 грудня 2011 року № 05-30 (додані позивачем до позовної заяви).

Позивач вважає, що відповідач повинен сплачувати йому кошти за продукти харчування, виходячи з ціни, яка ним була вказана в тендерних пропозиціях та акцептована відповідачем, а потім ця ціна була зазначена в договорах про закупівлю, які було укладено з відповідачем.

Натомість, відповідач вважає, що він повинен сплачувати позивачу кошти за продукти харчування, виходячи не з акцептованої ним ціни, а виходячи з ціни, яка вказана в додаткових угодах № 1 до таких договорів.

Згідно з вимогами ст..ст. 179, 180 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладення господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому випадку погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до п. 2.4 основних договорів від 25.02.2009 р. постачальник має право постачати продукти харчування користувачам за цінами нижче тендерних, згідно додатків, які додаються. Додатками до договорів є специфікації щодо найменування та кількості продуктів харчування, що будуть постачатися, їх ціни.

Згідно ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними.

Отже, сторони добровільно погодились на можливість зменшення ціни, підписавши основні договори, а потім, відступивши від п. 84 Положення "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 року № 921, конкретизувавши вартість продуктів харчування у додаткових угодах.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Частиною 8 ст. 180 ГК України визначено, що якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо виконання договору, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

В свою чергу, ч. 2 ст. 642 ЦК України передбачено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Слід зазначити, що упродовж 2009 року позивач добровільно постачав продукти харчування за цінами, які він сам особисто визначав та зазначив у накладних на поставку продуктів харчування та рахунках, які надавав для оплати управлінню.

В судовому засіданні, на запитання суду, чому продукти харчування постачалися ТОВ «СКД» за зменшеною ціною, представник позивача відповів, що так домовились з відповідачем.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що постачання продуктів харчування ТОВ «СКД» по кожному договору оформлювалось відповідною накладною, в якій зазначались: найменування, кількість, вартість одиниці продукції та її загальна вартість за цінами, передбаченими додатковими угодами №1 до основних договорів. Також, в накладній зазначались дата та її номер.

Також, судом апеляційної інстанції з'ясовано, що на основі накладних ТОВ «СКД» виписувались рахунки для оплати продуктів харчування. При цьому, рахунки мали такий же номер як накладні, номери присвоювались ТОВ «СКД». На підставі цих рахунків Управлінням освіти і науки Сумської міської ради оформлювались платіжні доручення на перерахування коштів ТОВ «СКД» за поставлену продукцію. В кожному платіжному дорученні відображалося найменування поставленої продукції, сума до сплати, номер відповідного рахунку та накладної, а також, посилання на номер договору з додатковою угодою №1.

Вказаний порядок оформлення документів при постачанні продуктів харчування відповідає Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 04.11.2002 р. № 205 (який діяв на момент існування спірних правовідносин), відповідно до п.п. 4.8.1 якого органи Державного казначейства України забезпечували розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів, здійснюючи видатки на підставі платіжних доручень розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.

Відповідно до п.п. 4.3. Порядку у платіжному дорученні повинні бути заповнені всі реквізити, передбачені його формою. Реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється з урахуванням вимог нормативно-правових актів та повинен містити повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу, в нашому випадку - це накладні та рахунки з відповідним номером і датою.

Згідно п. 4.1 договорів покупець (відповідач) здійснює оплату кожної поставленої партії товару користувачам шляхом безготівкового банківського переказу коштів на розрахункових рахунок постачальника з відстрочкою платежу до 15 днів з дня поставки товару.

Слід зазначити, що у всіх без виключення рахунках за 2009 рік, які були надані відповідачем, позивачем добровільно визначалася сума, що підлягала оплаті.

Наявними у справі доказами підтверджено, що Управління освіти і науки Сумської міської ради оплатило всі кошти відповідно до рахунків, які були надані відповідачу для сплати протягом 2009 року.

Отже позивач, продовжуючи поставляти продукти харчування та виписувати Управлінню освіти і науки Сумської міської рахунки на їх оплату, після кожної проплати попередніх рахунків з цими ж цінами, - погоджувався з ними.

Колегія суддів звертає увагу, що кошти в сумі 1226914,72 грн., як невикористаних для оплати продуктів харчування, були повернуті відповідачем до місцевого бюджету, про що свідчать матеріали справи та визнається самим позивачем.

Слід зауважити, що ТОВ «СКД» не заперечується, той факт, що управління освіти і науки Сумської міської ради повністю розрахувалося з ним по договорам №№ 154, 155, 156, 157, 160, 162, 169 від 25 лютого 2009 року за цінами, визначеними у додаткових угодах №1 до них.

Позивач, при зверненні з даним позовом просить стягнути різницю між ціною за основними договорами та сумою, яка надавалася для оплати відповідачу.

В той же час, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Отже, сума заборгованості має підтверджуватись відповідними доказами, якими є первинні документи бухгалтерського обліку.

Згідно п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або елктронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації'(власника) на їх проведення.

Позивач в обґрунтування правомірності заявлених вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1226914,72 грн. посилається на вимогу від 06.09.2012 р., яка була направлена відповідачу, а також накладні та рахунки № 111-116 від 05.09.2012 р. про сплату Управлінням освіти і науки Сумської міської ради вказаних коштів.

Розділом 2 вказаного Положення визначено поняття первинного документу та пунктом 2.4 визначені обов'язкові реквізити первинного документу, аналогічні тим, що передбачені у статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Пунктом 2.5 Положення встановлено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Отже особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції є обов'язковим реквізитом первинного документу.

Однак, надані позивачем накладні не містять підпис уповноваженої особи з боку відповідача, що позбавляє вказані документи доказової сили.

Рахунки, на які посилається позивач, у спірному періоді відповідачу не виставлялися, а були направлені разом з вимогою 06.09.2012 роком, тоді як продукція постачалася позивачем та оплачувалась відповідачем у 2009 році. В реєстрах рахунків та накладних по спірних договорах від 25.02.2009 року, наданими ТОВ«СКД», не відображено жодного рахунку, який виписувався позивачем Управлінню освіти і науки Сумської міської ради. Отже, жоден з рахунків та накладних, на які посилається позивач, Управлінню освіти і науки Сумської міської ради впродовж 2009 року не надавались. Вказане не спростовано позивачем.

Сама по собі вимога від 06.09.2012 р. не може бути безумовною підставою для стягнення з відповідача спірної заборгованості, як і акти звірки, на які посилається позивач. Вказані докази можуть бути враховані за умови надання первинних документів бухгалтерського обліку.

Колегія суддів звертає увагу, що в постанові Вищого господарського суду України від 14 серпня 2012 року у справі № 5021/3004/2011 за позовом ТОВ «СКД» до Управління освіти і науки Сумської міської ради про визнання недійсними додаткових угод і стягнення аналогічної заборгованості, суд касаційної інстанції зазначив, що акт звірки є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - накладними, рахунками, тощо.

Таким чином, акт звірки не є первинним документом, що підтверджує факт постачання ТОВ «СКД» продуктів харчування в заклади Управління освіти і науки Сумської міської ради, в той час, як надані позивачем накладні та рахунки позбавлені доказової сили.

Позивачем не надано до суду обґрунтованого розрахунку заборгованості, виходячи з кількості поставленого товару та з урахуванням періодів, за якими змінювалась ціна. Вказаний розрахунок ТОВ «СКД» складається з одного рядка і містить лише загальну суми боргу 1 226 914,72 грн. та загальну суму інфляційних по семи договорах та по невизначеній кількості партій товару, кожна з яких підлягала оплаті на протязі 15 днів з дня поставки.

За таких обставин, надані позивачем документи не є належними та допустимими доказами на підтвердження факту виникнення у відповідача заборгованості в розмірі 1 226 914,72 грн. на умовах основних договорів, оскільки наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується перш за все первинними документами бухгалтерського обліку. Позивачем не надано до господарського суду первинних документів бухгалтерського обліку, як того вимагають умови договору та вимоги чинного законодавства, на підтвердження існування у відповідача боргу в означеній сумі.

Таким чином, заборгованість відповідача в сумі 1 226 914,72 грн. є документально необґрунтованою.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що з матеріалів справи не вбачається доказів порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором, а також позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту наявності заборгованості відповідача за отриманий ним товар, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «СКД» щодо стягнення з відповідача суму боргу за договорами №№ 154, 155, 156, 157, 160, 162, 169 в розмірі 1226914,72 грн., інфляційних збитків в розмірі 171195,30 грн., три процента річних від простроченої суми в розмірі 134 523,64 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Викладені в постанові Вищого господарського суду України від 23.07.2013 р. висновки, а також посилання позивача у даній справі на обставини щодо не існування підписаних додаткових угод до вказаних договорів від 25.02.2009р. через відсутність протоколів узгодження розбіжностей або врегулювання господарського спору, а також надіслання відповідачу, за наслідками прийнятої судом касаційної інстанції постанови від 14.08.2012р. у справі №5021/3004/11, вимоги про сплату 1226914,72 грн. заборгованості, яка була отримана останнім 06.09.2012р. та відхилена 12.09.2012р., не є безумовною підставою для стягнення грошових коштів в розмірі 1226914,72 грн., оскільки наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін перш за все підтверджується первинними документами. В даному випадку, колегія суддів відмовляє в задоволенні позовних вимог в зв'язку з їх документальною необґрунтованістю та відсутністю належних доказів, у тому числі розрахунку, на підтвердження заявленої до стягнення суми грошових коштів, оскільки чинним господарсько-процесуальним законодавством України обов'язок доведення факту порушення або оспорювання прав та законних інтересів покладено на позивача, натомість позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених в позові.

Колегія суддів також зазначає, що у контексті статті 1 ГПК України та статті 3 ЦК України, кожна особа має право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Тобто, названими статтями встановлено, що позивач має право на подання позову лише в тому разі, коли діями відповідача порушується право чи інтереси безпосередньо позивача, а не взагалі з будь-яких питань, де, як вважає позивач, є порушення норм чинного законодавства.

Отже, для звернення до суду з позовом, позивач повинен обґрунтувати не лише порушення відповідачами положень чинного законодавства, а і свій матеріально-правовий інтерес.

Проте, як вважає колегія суддів, позивачем не надано жодного аргументованого правового доказу того, що відповідачами при виконанні договорів №№ 154, 155, 156, 157, 160, 162, 169 порушені права або інтереси позивача, оскільки сторони за взаємною згодою, добровільно погодились на можливість зменшення ціни та своїми конклюдентними діями підтвердили свої наміри.

Також, окремо колегія суддів звертає увагу на те, що пунктом 1, 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Згідно ч. 1-3 ст. 95 Конституції України бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Держава прагне до збалансованості бюджету України.

В даному випадку видатки на закупівлю продуктів харчування, у тому числі за вказаними договорами, були виділені Управлінню освіти і науки Сумської міської ради відповідно до рішення сесії Сумської міської ради віл 28.01.2009 р. № 2327-МР «Про міський бюджет на 2009 рік». Факт належного використання коштів відповідачем підтверджується звітом про надходження та використання коштів загального фонду (форма № 2д, № 2м) по КТКВК 070000 та КТКВК 091108 за 2009 рік; звітом про надходження та використання коштів,, отриманих, як плата за послуги, що надаються бюджетним установам (форма № 4-1д, № 4-1м) за 2009 рік; звітом про надходження і використання коштів, отриманих іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ (форма 4-2д, № 4-2м) за 2009 рік (а.с. 8-22, т. 6).

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач належним чином виконував свої зобов'язання за договорами, всі виставлені позивачем рахунки були оплачені Управлінням освіти і науки Сумської міської ради своєчасно, що відображено у звітній документації, а решта коштів в сумі 1226914,72 грн., як невикористаних для оплати продуктів харчування, була повернута відповідачем до місцевого бюджету, що визнається самим позивачем.

Таким чином, на думку колегії суддів, висновки господарського суду, викладені в оскаржуваному рішенні, є помилковими та передчасними, оскільки ґрунтуються на наданих позивачем необґрунтованих належним чином доводах та документах, які не можуть бути належними доказами по справі, що спростовується вищевказаним. В зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Що стосується наведених відповідачем доводів про застосування до даних правовідносин позовної давності, колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи, в той час, як в даному випадку суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а також недоведеність позивачем факту порушення його прав та законних інтересів з боку відповідача.

З огляду на зазначене та керуючись 32-34, 43, 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п. 1, 4 ч. ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Сумської області та апеляційну скаргу Управління освіти і науки Сумської міської ради задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 17.09.13 у справі № 5021/1464/12 скасувати та прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СКД" (40022, м. Суми, вул. Червонозоряна, 46, код ЄДРПОУ 14012171) на користь Управління освіти і науки Сумської міської ради (40024, м. Суми, вул. Харківська, 35, код ЄДРПОУ 02147894) 14406,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови підписаний 24.03.2014 р.

Головуючий суддя Потапенко В.І.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.