Постанова

від 16.04.2014 по справі 911/3125/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 року Справа № 911/3125/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А. суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б. розглянувши касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Євроінвест" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 у справі № 911/3125/13 Господарського суду Київської області за позовомпрокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави до 1. Київської обласної державної адміністрації, 2. Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроінвест" проскасування розпоряджень та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки в судовому засіданні взяли участь представники : - - відповідача-1не з'явився - - відповідача-2не з'явився - - відповідача-3Колосовський Ю.О. - - Генеральної прокуратури УкраїниТомчук М.О.

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2013 року прокурор Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Київської обласної державної адміністрації, Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроінвест", в якій просив суд: визнати незаконним та скасувати розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 03.12.2004 № 877 "Про надання в оренду земельних ділянок"; визнати незаконним та скасувати розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 16.12.2004 № 546 "Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ "Євроінвест" для будівництва торгівельно-складського комплексу"; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 30.11.2005 між Київською обласною державною адміністрацією та товариства з обмеженою відповідальністю "Євроінвест"; зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Євроінвест" повернути земельну ділянку кадастровий номер 3222486200:04:001:0034, площею 6,0 га що знаходиться на території Софіївсько-Борщагівської сільської ради, Києво-Святошинського району, Київської області за межами населеного пункту до земель державної власності; судові витрати покласти на відповідачів (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, т. 3., а.с.57-58).

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.10.2013 (суддя Карпечкін Т.П.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 (головуючий Куксов В.В., судді: Авдеєв П.В., Гончаров С.А.) у справі № 911/3125/13 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Євроінвест" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Київська обласна державна адміністрація, Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області не скористались правом, наданим статтею 111 2 Господарського процесуального кодексу України, не надіслали свої відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується та не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням Київської обласної державної адміністрації № 877 від 03.12.2004 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 6,0 га (рілля - 5,37 га, сіножатті - 0,63 га) в оренду на 49 років товариству з обмеженою відповідальністю "Євроінвест" для будівництва торговельно-складського комплексу, за рахунок земель державного підприємства "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" на території Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району.

Розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації № 546 від 16.12.2004 товариству з обмеженою відповідальністю "Євроінвест" передано в довгострокову оренду земельної ділянки для будівництва торгівельно-складських приміщень в межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради площею 6,0 га (рілля - 5,37 га, сіножаті - 0,63 га).

На підставі зазначених розпоряджень, між Київською обласною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроінвест" укладено договір оренди земельної ділянки від 30.11.2005, який зареєстрований в реєстрі за № 1-3373, строком на 49 років.

Висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позову мотивовані невідповідністю зазначених розпоряджень та договору вимогам земельного законодавства та перевищенням Київською обласною державною адміністрацією делегованих їй повноважень.

Підставою для прийняття відповідних рішень став висновок судів про те, земельна ділянка передана без відшкодування збитків за рахунок земель дослідних полів, які можуть вилучатись за постановою Кабінету Міністрів України та вилучена для цілей не передбачених частиною 2 статті 150 Земельного кодексу України.

За висновками судів, проект відведення не містить оформленого рішення органу виконавчої влади про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки та передбаченого статтею 123 Земельного кодексу України клопотання з відповідними додатками.

Колегія суддів вважає, що зазначені висновки судів попередніх інстанцій є передчасними та такими, що не повністю відповідають вимогам діючого законодавства, враховуючи наступне.

Частиною другою статті 84 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов'язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій, а також строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці виконання рішення.

В своїй позовній заяві (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, яка прийнята судом), прокурор просить суд зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Євроінвест" повернути земельну ділянку до земель державної власності. В той же час, позовна заява не містить посилання на особу, уповноважену державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Суд першої інстанції не звернув уваги на зазначену обставину, а в резолютивній частині його рішення не зазначено особу, яка уповноважена державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах щодо повернення спірної земельної ділянки у державну власність. В той же час, визначення такої особи, в даному випадку, має суттєве значення для належного виконання судового рішення.

В свою чергу, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення місцевого господарського суду, не виявив вказаних порушень. Постанова суду апеляційної інстанції не містить ніяких висновків з цього приводу.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що передана в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Євроінвест" земельна ділянка була надана за рахунок земель державного підприємства "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця", яка була вилучена з постійного користування останнього на підставі рішення Київської обласної державної адміністрації № 877 від 03.12.2004, яке оскаржується. Прокурор посилається на те, що вилучення земельної ділянки у державного підприємства "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" відбулось з порушенням вимог законодавства, саме тому він вимагає повернути її до державної власності. В той же час, суди попередніх інстанцій не залучили до участі у справі зазначене державне підприємство, хоча спір може вплинути на його права та обов'язки щодо однієї із сторін.

Відповідно пункту 3 частини другої статті 111 10 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

Висновок про відсутність в проекті відведення рішення Києво-Святошинського районної державної адміністрації про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки зроблений судами попередніх інстанцій без витребування від органу земельних ресурсів та без дослідження оригіналу проекту землеустрою.

Вказаний висновок зроблено судами попередніх інстанцій без врахування приписів статті 151, частини 5 статті 123 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент складання проекту землеустрою) та не надано ніякої оцінки позитивним висновкам органів земельних ресурсів, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, копії яких містяться в матеріалах справи.

За таких обставин, у колегії суддів відсутні підстави визнати рішення судів попередніх інстанцій такими, що відповідають вимогам законодавства.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно (тобто не містити граматичних і стилістичних помилок, виправлень).

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскаржувані в касаційному порядку судові рішення наведеним вимогам не відповідають.

Апеляційний господарський суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув.

Відповідно до пункту 3 статті 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а судові рішення попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Київської області від 28.10.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 у справі № 911/3125/13 скасувати.

Справу № 911/3125/13 направити на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова