ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 квітня 2014 року м. Київ К/800/29394/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Мороз Л.Л.,
Горбатюка С.А.,
Сороки М.О.,
розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09.12.2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 року за заявою ОСОБА_4 про поворот виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_5 до Кіровоградсьої міської ради, ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті Українипо земельних ресурсах" в особі Кіровоградської регіональної філії, про визнання частково недійсним Державного акту на право приватної власності,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09.12.2010 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 року, частково задоволена заява ОСОБА_4 про поворот виконання постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06.06.2009 року шляхом визнання недійсним Державного акта на право власності на земельну ділянку серії КР № 011059 від 19.03.2009 року, виданого на ім'я ОСОБА_3 у частині визначеної площі згідно постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06.06.2008 року.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ОСОБА_3 подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_4 про поворот виконання постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06.06.2009 року.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Як встановлено судами, постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06.06.2008 року задоволений адміністративний позов ОСОБА_6 та ОСОБА_3: визнані незаконними дії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в особі Кіровоградської регіональної філії в частині видачі Державного акту на право приватної власності на землю ІІКР № 000348 від 29.05.2001 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 9409, виданого на ім'я ОСОБА_6 Цей Державний акт - скасований, а Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в особі Кіровоградської регіональної філії зобов'язано видати ОСОБА_7 Державний акт на право приватної власності на землю на 11/30 частин домоволодіння. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2009 року вказана постанова Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06.06.2008 року - скасована, провадження в адміністративній справі - закрито. Ця обставина і стала підставою для звернення ОСОБА_4 до суду із заявою про поворот виконання скасованого судового рішення.
Частково задовольняючи заяву ОСОБА_4, суд першої інстанції, висновки якого підтримав суд апеляційної інстанції, виходив із того, Державний акт на ім'я ОСОБА_3 був виданий на виконання постанови суду першої інстанції, яка була скасована в апеляційному порядку. Вказані обставини є підставою для визнання зазначеного Державного акту недійсним.
Відповідно до статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України питання про поворот виконання судового рішення вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши судове рішення (визнавши його нечинним або таким, що втратило законну силу), він закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або відмовляє у задоволенні адміністративного позову чи задовольняє позовні вимоги у меншому розмірі. У випадках, встановлених частиною першою цієї статті, суд, ухвалюючи нове судове рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим судовим рішенням або визначити інший спосіб і порядок здійснення повороту виконання.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що метою повороту виконання судового рішення є відновлення попереднього становища, яке існувало до виконання судового рішення.
Зважаючи на те, що на виконання постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06.06.2008 року ОСОБА_3 був виданий Державний акт на право приватної власності на землю, тому для відновлення попереднього становища, у даному випадку, необхідно було визнати недійсним зазначений Державний акт.
Щодо доводів, які містяться у касаційній скарзі, колегія суддів зазначає, що аналогічні доводи також наводились позивачем і у судах попередніх інстанцій. При цьому, колегія суддів погоджується з оцінкою вказаних доводів, яка була надана судами першої та апеляційної інстанцій. Доводи позивача, що питання про недійсність Державного акта належить вирішувати шляхом подання цивільного позову, не можуть бути підставою для скасування оскарженої ухвали, оскільки питання права у даному випадку не вирішувалось. Натомість, визнання Державного акта недійним у цій справі є єдиним ефективним та належним способом для здійснення повороту виконання судового рішення, який забезпечить відновлення попереднього становища. Недійсність державного акта передбачає вчинення органом, до компетенції якого належить видача та реєстрація державних актів, дій по відновленню попереднього становища, які мають вчинятися виключно на підставі та у спосіб, визначений діючим законодавством, і суд не повинен перебирати на себе повноваження таких органів.
Також, необхідно зазначити, що смерть ОСОБА_6 не є перешкодою для розгляду заяви ОСОБА_4, оскільки державний акт на виконання судового рішення видавався ОСОБА_3, а не ОСОБА_6
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що за змістом статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України суд уповноважений визначити інший спосіб і порядок здійснення повороту виконання. Саме тому необґрунтованими є доводи позивача, що поворот виконання рішення є неправомірним, оскільки здійснений у спосіб, що відрізняється від того, про який просив заявник.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09.12.2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2014 |
Оприлюднено | 30.04.2014 |
Номер документу | 38469325 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Мороз Л.Л.
Адміністративне
Кролевецький районний суд Сумської області
Макаровець Алла Миколаївна
Адміністративне
Новотроїцький районний суд Херсонської області
Марківський Олександр Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні