Ухвала

від 10.04.2014 по справі 2а-9653/10/0570

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/13616/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А., суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області та заяву прокурора Донецької області про приєднання до касаційної скарги

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.12.2010

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.02.2011

у справі № 2а-9653/10/0570 Донецького окружного адміністративного суду

за позовом підприємства «Благо» заснованого на власності об'єднання громадян Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»

до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області

за участю прокурора м. Макіївки

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29.12.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.02.2011, позов задоволено: скасовані податкові повідомлення-рішення Макіївської ОДПІ від 23.02.2009: № 000017234/0 повністю, № 0000182340/0 у частині визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 373758,00 грн., у тому числі: 249172,00 грн. за основним платежем та 124586,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

У касаційній скарзі Макіївська ОДПІ, до якої приєднався прокурор Донецької області, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Позивач не скористався своїм правом надати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення у податковому обліку позивача за липень, серпень, листопад 2007 року сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, донарахування податкових зобов`язань із податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 11.02.2009 № 1370/23-2/31184475 ( з урахуванням заперечень позивача ) про порушення позивачем норм підпункту 6.2.8 пункту 6.2 ст. 6, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), а саме: занижено податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 538630,00 грн. у податковому обліку за листопад 2005 року, березень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року, січень, лютий, березень, травень, червень, серпень, вересень 2008 року у зв`язку із не оподаткуванням за ставкою 20 % вартості товарів, придбаних позивачем і використаних при наданні послуг, які оподатковуються за нульовою ставкою, що призвело до заниження податку на додану вартість у податковому обліку за листопад, грудень 2005 року, червень 2006 року, березень, серпень, листопад, грудень 2007 року, січень 2008 року; завищення податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 114970,00 грн. у податковому обліку за липень, серпень, листопад 2007 року, а також до завищення від`ємного значення різниці між сумами податкових зобов`язань та сумами податкового кредиту у податковому обліку за період з квітня 2007 року по вересень 2008 року на загальну суму 251267,00 грн.

За наслідками перевірки Макіївською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.02.2009: № 000017234/0 - про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у податковому обліку за липень, серпень, листопад 2007 року на 10593,00 грн., 21027,00 грн. та 83350,00 грн. відповідно та застосування штрафних (фінансових) санкцій у загальній сумі 15810,00 грн.; № 0000182340/0 - про визначення податкового зобов`язання із податку на додану вартість у сумі 380500,50 грн., у тому числі: 253667,00 грн. за основним платежем та 126833,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції (оскаржується позивачем у частині визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 373758,00 грн., у тому числі: 249172,00 грн. за основним платежем та 124586,00 грн. штрафні (фінансові) санкції).

У судовому процесі встановлено, що позивач уклав ряд господарських договорів, за якими надавав підрядні послуги (будівельні послуги, послуги з ремонту транспортних засобів та обладнання) замовникам: Калінінська районна рада у м. Донецьку; ТОВ «Облсількомунгосп», ДКП «Комунтранс», ВАТ «Брикет», Комунальна лікувально-профілактична установа «Центральна міська лікарня №9 м. Донецька», ПП «Протон», Управління житлового господарства Донецької міської ради, Будьонівська районна рада у м. Донецьку. За умовами договорів із вказаними замовниками позивач при виконанні зазначених робіт використовував власні матеріали. Реальний характер виконання господарських операцій з поставки позивачем вказаним контрагентам підрядних послуг податковим органом не оспорюється. Податкові зобов'язання з операцій з поставки послуг з виконання вказаних робіт позивач визначив за нульовою ставкою податку на додану вартість на підставі дозволів, виданих йому згідно з рішеннями Регіональної комісії з питань діяльності підприємств та організацій, громадських організацій інвалідів у Донецькій області на користування пільгою в оподаткуванні згідно з підпунктом 6.2.8 пункту 6.2 ст. 6 Закону № 168/97-ВР ( дозвіл №4, наданий на підставі рішення від 23.01.2007 №3 зі строком дії з 01.01. 2007 до 01.07.2007; дозвіл № 23, наданий на підставі рішення від 11.07.2007 за №3 та дійсний з 01.07.2007 до 01.07.2008; дозвіл №12, наданий на підставі рішення від 04.07.2008 за № 3 та дійсний з 01.07.2008 до 01.07.2009 ).

Пунктом 1.4 ст. 1 Закону № 168/97-ВР дано визначення наступним поняттям: поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу; поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Відповідно до абзаців першого, другого та третього підпункту 6.2.8 пункту 6.2 ст.6 цього Закону за нульовою ставкою оподатковуються операції з: поставки товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім грального і лотерейного бізнесу та послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого комісіонера здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням комітента без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва.

Безпосереднім вважається виготовлення товарів, внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному податковому органі, яка здійснюється на підставі подання позитивного рішення міжвідомчої Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів та відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Згідно з частиною першою ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (частина друга цієї статті).

Частиною першою ст.. 839 встановлено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (частина третя ст. 843 ЦК України).

Застосовуючи наведені правові норми, суди попередніх інстанцій зробили юридично правильний висновок про, що оплата замовниками у вартості поставлених їм підрядних послугах вартості матеріалів, які позивач використовував при виконанні вказаних послуг, не є окремою операцією з поставки товарів, а компенсацією підряднику його витрат при виконанні ним підрядних робіт. Такі матеріали не можуть бути окремим об`єктом оподаткування, оскільки є складовою однієї операції - поставки підрядних послуг, при визначенні податкових зобов'язань з операцій з поставки яких позивач, у силу норм підпункту 6.2.8 пункту 6.2 ст.6 Закону № 168/97-ВР, правомірно застосовував нульову ставку податку на додану вартість.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області та заяву прокурора Донецької області про приєднання до касаційної скарги залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.12.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.02.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош