Постанова

від 22.04.2014 по справі 821/4071/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/4071/13-а 15 год. 00 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Гомельчука С.В.,

при секретарі: Корнієнко Я.В.,

за участю: представників відповідача - Козлової Н.О., Маханько Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом, з урахуванням уточнень, до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Херсонській області (далі-позивач, Генічеська ОДПІ) про визнання дій протиправними в частині утримання з компенсаційних виплат коштів в сумі 7017 грн. 32 коп. та зобов'язання провести нарахування та виплату утриманої суми, індексації заробітної плати в розмірі 7032 грн. 86 коп., середнього заробітку за час затримки розрахунку станом на 22 квітня 2014 року включно в сумі 28161 грн. та в подальшому за кожен день затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку середньоденний заробіток в сумі 156 грн. 45 коп. та стягнення з Державного бюджету судових витрат в розмірі 582 грн. 64 коп.

Адміністративний позов обґрунтований тим, що наказом № 46-о від 07 серпня 2013 року ОСОБА_3 звільнено за п.1 ст. 40 КЗпП України з посади старшого державного податкового інспектора Нижньосірогозького відділення Генічеської МДПІ Херсонської області Державної податкової служби відділу інформатизації та обліку платників податків Генічеської МДПІ, у зв'язку з реорганізацією. У день звільнення, на вимогу позивача, розрахункові листи йому надані не були. 12 серпня 2013 року ОСОБА_3 проведено розрахунок та виплачено грошові кошти в розмірі 5772 грн.19 коп., 30 серпня 2013 року - в сумі 672 грн. 47 коп., 01 жовтня 2013 року - 1231 грн. 49 коп. На думку позивача, розрахунок із ним проведено не в повному обсязі, а саме з компенсаційних виплат відраховано доплати минулих місяців в сумі 7017 грн. 32 коп., що є порушенням вимог ст. 129 КЗпП України та ст. 26 Закону України «Про оплату праці». Крім того, позивачем зазначено, що йому на даний час не проведено розрахунок індексації заробітної плати в сумі 7032 грн. 86 коп. та усупереч вимогам ст. 117 КЗпП України, не виплачено середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку. Вважає дії відповідача щодо утримання виплат протиправними та просить суд позов задовольнити.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові та заявах про уточнення позовних вимог.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували та просили суд відмовити в задоволенні позову, обґрунтовуючи свою позицію тим, що 07 серпня 2013 року до управління Державної казначейської служби України у Генічеському районі було надано до сплати платіжне доручення від 07 серпня 2013 року № 83 на загальну суму 24202 грн. 29 коп. із призначенням платежу - розрахункові працівників Генічеської МДПІ, які були здійснені 12 серпня 2013 року через відсутність підкріплення асигнувань. Відтак, на думку представників Генічеської ОДПІ , ОСОБА_3 у день звільнення було відомо про порушення його прав в частині несвоєчасної виплати розрахунку при звільненні. До того ж представниками відповідача наголошено, що кошти, які надійшли на картковий рахунок позивача 30 серпня 2013 року та 01 жовтня 2013 року є не розрахунком при звільненні, а виплатою премії за липень, серпень 2013 року. Представники Генічеської ОДПІ стверджували, що відповідачем було проведено перерахунок індексації заробітної плати, зокрема, позивачу та згідно помісячного реєстру - розрахунку нарахованих сум індексації ОСОБА_3 нараховано суму індексації в розмірі 1880 грн. 75 коп. Даний розрахунок проведено, враховуючи зміни внесені до Порядку проведення індексації доходів населення, які набрали чинності в червні 2012 року за постановою КМУ від 13 червня 2012 року № 526. Всі виплати, передбачені чиннним законодавством, здійснювались в межах кошторисних призначень для заробітної плати. Зменшення суми індексації заробітної плати не призвело до зменшення доходу працівника в цілому, оскільки зменшення одних виплат дає змогу виплачувати інші складові заробітної плати держслужбовця у більшому розмірі.

Заслухавши пояснення представників відповідача, ознайомившись з правовою позицією представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Як з'ясовано судом, ОСОБА_3 працював у податковій службі з 06 березня 2007 року, зокрема, обіймаючи посаду начальника відділу інформатизації процесів оподаткування реєстрації та обліку платників податків Нижньосірогозької МДПІ.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 вересня 2011 року № 981 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", на виконання наказу ДПА у Херсонській області від 17 жовтня 2011 року № 313 «Про реорганізацію органів Державної податкової служби Херсонської області», наказу Нижньосірогозької МДПІ від 26 жовтня 2011 року № 167, у зв'язку із реорганізацією Нижньосірогозької МДПІ шляхом злиття у Генічеську МДПІ у Херсонській області, головою комісії з проведення реорганізації Нижньосірогозької МДПІ 29 лютого 2012 року винесено наказ № 13-о про звільнення в порядку переведення до Генічеської МДПІ у Херсонській області за пунктом 5 статті 36 КЗпП України працівників Нижньосірогозької МДПІ, в тому числі й позивача.

Згідно з пунктом 2 наказу 29 лютого 2012 року № 13-о передбачено зберегти за працівниками, зазначеними у пункті 1 цього наказу, усі накопичені соціальні гарантії, у тому числі невикористані відпустки, трудовий стаж та індексацію заробітної плати.

Так, 01 березня 2012 року начальником Генічеської МДПІ у Херсонській області винесено наказ № 1-о про призначення в порядку переведення з 01 березня 2012 року ОСОБА_3 на посаду старшого державного податкового інспектора Нижньосірогозького відділення Генічеської МДПІ Херсонської області Державної податкової служби.

Наказом № 46-о від 07 серпня 2013 року позивача звільнено за п.1 ст. 40 КЗпП України з займаної посади, у зв'язку з реорганізацією. У пункті 4 даного наказу зазначено про проведення в.о. головного бухгалтера - завідувачем сектору фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку ОСОБА_4 повного розрахунку з ОСОБА_3 та виплати йому компенсації за невикористану основну щорічну відпустку за період роботи з 06 березня 2010 року по 05 березня 2011 року у кількості 23 календарні дні, за щорічну додаткову оплачувану відпустку за період роботи з 24 жовтня 2010 року по 23 жовтня 2011 року у кількості 11 календарних днів, за щорічну основну відпустку за період роботи з 06 березня 2011 року по 05 березня 2012 року у кількості 20 календарних днів, за щорічну додаткову оплачувану відпустку за період роботи з 24 жовтня 2011 року по 23 жовтня 2012 року у кількості 13 календарних днів, за щорічну основну відпустку за період роботи з 06 березня 2012 року по 05 березня 2013 року у кількості 23 календарні дні,за фактично відпрацьований період у кількості 12 календарних днів, за щорічну додаткову оплачувану відпустку за період роботи з 24 жовтня 2009 року по 23 жовтня 2010 року у кількості 9 календарних днів, за щорічну додаткову оплачувану відпустку за період роботи з 24 жовтня 2008 року по 23 жовтня 2009 року у кількості 7 календарних днів та виплати вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку відповідно до ст. 44 КЗпП України.

Із дослідженого судом аудиторського звіту Головного управління Міндоходів в Херсонській області № 29/21-22-14-11 від 23 серпня 2013 року, складеного за результатами внутрішнього аудиту діяльності Генічеської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області за період з 01 травня 2011 року по 01 серпня 2013 року, слідує, що з ОСОБА_3 вираховано доплати компенсаційних виплат минулих місяців. Відповідно до розрахункового листа за серпень 2013 року сума вирахувань доплати минулих місяців становить 7017 грн. 32 коп.

У період з 01 березня 2012 року по 07 серпня 2013 року відповідачем індексація заробітної плати не проводилась на підставі того, що пунктом 2 наказу № 2-ф від 22 березня 2012 року "Про встановлення надбавки" визначено, що, під час розрахунку працівникам Генічеської ОДПІ індексу для проведення індексації доходів, базовим місяцем є березень 2012 року. Зокрема, з розділу 2.3. зазначеного аудиторського звіту вбачається, що внаслідок невірно визначеного базового місяця для нарахування індексації грошових доходів, ОСОБА_3 за період з 01 серпня 2008 року по 01 березня 2012 року зайво нараховано індексацію на загальну суму 6913 грн. 49 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 47 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Положення статті 116 Кодексу законів про працю України передбачає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

На підставі ст.127 КЗпП України, відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу:

1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми;

2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5, 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв'язку з переходом на пенсію;

3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (стаття 136).

Крім того, оскільки статтею 129 КЗпП України та частиною 4 статті 26 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звертається стягнення, тому суд вважає, що відповідачем неправомірно утримано з позивача компенсаційні виплати в сумі 7017 грн. 32 коп.

До того ж, судом встановлено, що ОСОБА_3 не писав жодних заяв щодо відрахування з нього оспорюваної суми в розмірі 7017 грн.32 коп.

Як відображено у частині 2 п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», роботодавець може звернутися із зазначеними вимогами до суду стосовно до правил ч.2 ст.233 КЗпП протягом одного року з дня виникнення права на відрахування відповідних сум.

Серед матеріалів справи міститься копія постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року по справі № 821/1568/13-а за позовом колеги позивача - ОСОБА_5, звільненої за п.1 ст. 40 КЗпП України з Нижньосірогозького відділення податкової служби, до Генічеської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди. Адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним пункт 2 наказу від 22 березня 2012 року № 2-ф в частині визначення базовим місяцем березень 2012 року для проведення індексації заробітної плати та зобов'язано Генічеську ОДПІ ГУ Міндоходів в Херсонській області провести нарахування та виплату ОСОБА_5 індексації заробітної плати, починаючи з 01 березня 2012 року з відрахуванням обов'язкових платежів.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року постанову суду першої інстанції залишено без змін. Ухвала ОААС набрала законної сили та є обов'язковою до виконання.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно зі ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Оскільки пункт 2 наказу № 2-ф від 22 березня 2012 року "Про встановлення надбавки", який скасовано судовим рішенням у справі № 821/1568/13-а, яке набрало законної сили, стосується значної кількості працівників відповідача, серед яких і ОСОБА_3, якому за період з 01 березня 2012 року по 01 вересня 2013 року індексація заробітної плати не нараховувалась, у зв'язку з невірним визначенням базового місяця, тому підстав для встановлення вказаних обставин при розгляді даної справи немає.

Як з'ясовано судом, у лютому 2012 року внаслідок злиття ДПІ у Генічеському районі, ДПІ у Новотроїцькому районі та Нижньосірогозької МДПІ створено нову юридичну особу - Генічеську МДПІ. Всі працівники наведених ДПІ звільнені та в порядку переведення призначені на посади в Генічеській МДПІ. На момент переведення працівників базовим місяцем для проведення індексації заробітної плати ОСОБА_3 був лютий 2008 року.

Відповідно до наявного в матеріалах справи помісячного реєстру - розрахунку індексації заробітної плати позивача вбачається, що йому нараховано суму індексації в розмірі 8913 грн. 61 коп., виплачено індексації - 1880 грн. 75 коп. У розрахунку зазначено, що його проведено, враховуючи зміни, внесені до Порядку проведення індексації доходів населення, які набрали чинності в червні 2012 року (Постанова КМУ від 13 червня 2012 року № 526) та визначений перевіркою базовий місяць нарахування індексації із застосуванням фіксованої величини суми індексації.

Таким чином, невиплачена ОСОБА_3 сума індексації за період з 01 березня 2012 року по 07 серпня 2013 року нараховує 7032 грн. 86 коп. (8913,61 коп. - 1880,75=7032,86).

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» визначено, що керівникам відповідних органів в межах установленого фонду оплати праці надано право установлювати працівникам надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 50% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця та вислугу років.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення встановлено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 зі змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 2 Порядку передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Таким чином, базовим місяцем при проведенні індексації є місяць підвищення грошового доходу.

Якщо сума підвищення заробітної плати за рахунок постійних складових менша від суми індексації, нарахованої відповідно до Порядку, то місяць такого підвищення не вважається базовим і індексація продовжується.

Відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Оскільки у день звільнення ОСОБА_3 з роботи 07 серпня 2013 року з вини відповідача не було проведено остаточного розрахунку усіх сум, що належали позивачу до виплати, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

За приписами абзацу 3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Так, згідно з розрахунковими листами за червень, липень 2013 року (останні 2 календарні місяці роботи) заробітна плата позивача, що включає основний оклад, надбавку за високі досягнення, надбавку за спеціальні звання та надбавку за вислугу років, становила 1857 грн. 71 коп. за 16 фактично відпрацьованих днів (щомісячна премія - 1144 грн.) та 2014 грн.20 коп. за 21 фактично відпрацьований день відповідно. Виходячи з наявного у справі розрахунку індексації з/п: індексація ОСОБА_3 за червень 2013 року нараховує 436 грн. 01 коп., за липень 2013 року - 472 грн. 74 коп. Розрахована пропорційно відпрацьованому часу премія позивача складає 1144/42 планових дні * 37 фактично відпрацьованих днів = 1007 грн. 81 коп.

Отже, середньоденний заробіток позивача становить (1857,71+436,01+2014.20+472,74+1007,81)/37=156 грн. 45 коп.

Таким чином, за період з моменту звільнення з займаної посади до 22 квітня 2014 року, тобто за 180 днів затримки виплати, середній заробіток позивача нараховує 28161 грн. (180* 156,45=28161), який з огляду на вищенаведені норми закону підлягає нарахуванню та виплаті ОСОБА_3.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_3 щодо зобов'язання Генічеської ОДПІ виплатити йому середньоденний заробіток в сумі 156 грн. 45 коп. в подальшому за кожен день затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, суд не вбачає вагомих підстав вважати, що порушення прав позивача матиме місце в майбутньому, тому не може зобов'язувати відповідача вчинити певні дії надалі.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач належними доказами не підтвердив правомірність своєї позиції, натомість наявні в матеріалах справи докази дають суду підстави для висновку про обгрунтованість позовних вимог позивача.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню щодо визнання протиправними дій Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області в частині утримання з позивача компенсаційних виплат в сумі 7017 грн.32 коп., зобов`язання нарахування та виплати йому вищевказаної суми, суми індексації заробітної плати в розмірі 7032 грн. 86 коп. з обов'язковими відрахуваннями до бюджетів та державних цільових фондів та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні станом на 22 квітня 2014 року в розмірі 28161 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. При цьому, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду (п.1, п. 2 ч. 3 ст. 87 КАС України).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 91 КАС України, витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику, сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з частиною 1 ст. 94 КАС України зазначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Представником позивача документально підтверджені судові витрати, пов'язані із прибуттям до суду: фіскальні чеки № 4170 від 26 листопада 2013 року на суму 46 грн. 1 3 коп., № 5347 від 12 грудня 2013 року на суму 46 грн. 13 коп., № 7649 від 16 січня 2014 року в розмірі 46 грн. 13 коп., оригінали квитків на автобус на 26 листопада 2013 року в розмірі 47 грн. 32 коп., на 12 грудня 2013 року на суму 47 грн. 32 коп., на 16 січня 2014 року на суму 47 грн. 32 коп.

Про витрати ОСОБА_3 на правову допомогу свідчать заяви на переказ готівки № 43/85, № -2/86, № 44/87, № -3/88, № 45/89, № №-4/90, № 42/83, № -1/84 у розмірі 302 грн. 29 коп.

Суд, ураховуючи наявність у справі оригіналів документів на підтвердження понесених позивачем судових витрат, вважає за можливе, у порядку ч.1 ст. 94 КАС України, задовольнити вимогу щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 коштів на загальну суму 582 грн. 64 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Відтак, суд вважає, що постанова суду в частині виплати ОСОБА_3 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 14, 71, 86, 94, 158 - 163, 256 КАС України, суд, -

постановив :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області в частині утримання з ОСОБА_3 компенсаційних виплат в сумі 7017(сім тисяч сімнадцять) грн.32 коп.

Зобов`язати Генічеську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 утриману суму компенсаційних виплат в розмірі 7017 (сім тисяч сімнадцять) грн.32 коп.

Зобов`язати Генічеську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 індексацію заробітної плати в сумі 7032 (сім тисяч тридцять дві) грн. 86 коп. з обов'язковими відрахуваннями до бюджетів та державних цільових фондів згідно чинного законодавства.

Зобов`язати Генічеську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні станом на 22 квітня 2014 року в розмірі 28161 (двадцять вісім тисяч сто шістдесят одна) грн.

Стягнути з Державного бюджету України, на користь ОСОБА_3, судові витрати на правову допомогу в розмірі 302 (триста дві) грн. 29 коп. та витрати, пов'язані із прибуттям до суду в сумі 280 (двісіт вісімдесят) грн. 35 коп.

Постанову в частині присудження виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

У решті позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28 квітня 2014 р.

Суддя Гомельчук С.В.

кат. 12.3