Ухвала

від 15.10.2014 по справі 821/4071/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/4071/13-а

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Гомельчук С.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

28 жовтня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Херсонській області про визнання дій протиправними в частині утримання з компенсаційних виплат коштів в сумі 7017 грн. 32 коп. та зобов'язання провести нарахування та виплату утриманої суми, індексації заробітної плати в розмірі 7032 грн. 86 коп., середнього заробітку за час затримки розрахунку станом на 22 квітня 2014 року включно в сумі 28161 грн. та в подальшому за кожен день затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку середньоденний заробіток в сумі 156 грн. 45 коп. та стягнення з Державного бюджету судових витрат в розмірі 582 грн. 64 коп.

В обґрунтування позову зазначено, що наказом № 46-о від 07 серпня 2013 року ОСОБА_2 звільнено за п. 1 ст. 40 КЗпП України з посади старшого державного податкового інспектора Нижньосірогозького відділення Генічеської МДПІ Херсонської області Державної податкової служби відділу інформатизації та обліку платників податків Генічеської МДПІ, у зв'язку з реорганізацією. У день звільнення, на вимогу позивача, розрахункові листи йому надані не були. 12 серпня 2013 року ОСОБА_2 проведено розрахунок та виплачено грошові кошти в розмірі 5772 грн.19 коп., 30 серпня 2013 року - в сумі 672 грн. 47 коп., 01 жовтня 2013 року - 1231 грн. 49 коп. На думку позивача, розрахунок із ним проведено не в повному обсязі, а саме з компенсаційних виплат відраховано доплати минулих місяців в сумі 7017 грн. 32 коп., що є порушенням вимог ст.129 КЗпП України та ст. 26 Закону України «Про оплату праці». Крім того, позивачем зазначено, що йому на даний час не проведено розрахунок індексації заробітної плати в сумі 7032 грн. 86 коп. та усупереч вимогам ст. 117 КЗпП України, не виплачено середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку. Вважає дії відповідача щодо утримання виплат протиправними та просив позов задовольнити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправними дії Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області в частині утримання з ОСОБА_2 компенсаційних виплат в сумі 7017 (сім тисяч сімнадцять) грн. 32 коп. Зобов`язано Генічеську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 утриману суму компенсаційних виплат в розмірі 7017 (сім тисяч сімнадцять) грн. 32 коп. Зобов`язано Генічеську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію заробітної плати в сумі 7032 (сім тисяч тридцять дві) грн. 86 коп. з обов'язковими відрахуваннями до бюджетів та державних цільових фондів згідно чинного законодавства. Зобов`язано Генічеську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні станом на 22 квітня 2014 року в розмірі 28161 (двадцять вісім тисяч сто шістдесят одна) грн. У решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Генічеська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Херсонській області подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити повністю.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження в зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 працював у податковій службі з 06 березня 2007 року, зокрема, обіймаючи посаду начальника відділу інформатизації процесів оподаткування реєстрації та обліку платників податків Нижньосірогозької МДПІ. На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 вересня 2011 року № 981 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", на виконання наказу ДПА у Херсонській області від 17 жовтня 2011 року № 313 «Про реорганізацію органів Державної податкової служби Херсонської області», наказу Нижньосірогозької МДПІ від 26 жовтня 2011 року № 167, у зв'язку із реорганізацією Нижньосірогозької МДПІ шляхом злиття у Генічеську МДПІ у Херсонській області, головою комісії з проведення реорганізації Нижньосірогозької МДПІ 29 лютого 2012 року винесено наказ № 13-о про звільнення в порядку переведення до Генічеської МДПІ у Херсонській області за пунктом 5 статті 36 КЗпП України працівників Нижньосірогозької МДПІ, в тому числі й позивача.

Згідно з пунктом 2 наказу 29 лютого 2012 року № 13-о передбачено зберегти за працівниками, зазначеними у пункті 1 цього наказу, усі накопичені соціальні гарантії, у тому числі невикористані відпустки, трудовий стаж та індексацію заробітної плати.

Так, 01 березня 2012 року начальником Генічеської МДПІ у Херсонській області винесено наказ № 1-о про призначення в порядку переведення з 01 березня 2012 року ОСОБА_2 на посаду старшого державного податкового інспектора Нижньосірогозького відділення Генічеської МДПІ Херсонської області Державної податкової служби.

Наказом № 46-о від 07 серпня 2013 року позивача звільнено за п. 1 ст. 40 КЗпП України з займаної посади, у зв'язку з реорганізацією. У пункті 4 даного наказу зазначено про проведення в.о. головного бухгалтера - завідувачем сектору фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку Марковою О.В. повного розрахунку з ОСОБА_2 та виплати йому компенсації за невикористану основну щорічну відпустку за період роботи з 06 березня 2010 року по 05 березня 2011 року у кількості 23 календарні дні, за щорічну додаткову оплачувану відпустку за період роботи з 24 жовтня 2010 року по 23 жовтня 2011 року у кількості 11 календарних днів, за щорічну основну відпустку за період роботи з 06 березня 2011 року по 05 березня 2012 року у кількості 20 календарних днів, за щорічну додаткову оплачувану відпустку за період роботи з 24 жовтня 2011 року по 23 жовтня 2012 року у кількості 13 календарних днів, за щорічну основну відпустку за період роботи з 06 березня 2012 року по 05 березня 2013 року у кількості 23 календарні дні, за фактично відпрацьований період у кількості 12 календарних днів, за щорічну додаткову оплачувану відпустку за період роботи з 24 жовтня 2009 року по 23 жовтня 2010 року у кількості 9 календарних днів, за щорічну додаткову оплачувану відпустку за період роботи з 24 жовтня 2008 року по 23 жовтня 2009 року у кількості 7 календарних днів та виплати вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку відповідно до ст. 44 КЗпП України.

Із аудиторського звіту Головного управління Міндоходів в Херсонській області № 29/21-22-14-11 від 23 серпня 2013 року, складеного за результатами внутрішнього аудиту діяльності Генічеської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області за період з 01 травня 2011 року по 01 серпня 2013 року, слідує, що з ОСОБА_2 вираховано доплати компенсаційних виплат минулих місяців. Відповідно до розрахункового листа за серпень 2013 року сума вирахувань доплати минулих місяців становить 7017 грн. 32 коп.

У період з 01 березня 2012 року по 07 серпня 2013 року відповідачем індексація заробітної плати не проводилась на підставі того, що пунктом 2 наказу № 2-ф від 22 березня 2012 року «Про встановлення надбавки» визначено, що, під час розрахунку працівникам Генічеської ОДПІ індексу для проведення індексації доходів, базовим місяцем є березень 2012 року. Зокрема, з розділу 2.3. зазначеного аудиторського звіту вбачається, що внаслідок невірно визначеного базового місяця для нарахування індексації грошових доходів, ОСОБА_2 за період з 01 серпня 2008 року по 01 березня 2012 року зайво нараховано індексацію на загальну суму 6913 грн. 49 коп.

Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується апеляційний суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 47 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Положення статті 116 Кодексу законів про працю України передбачає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

На підставі ст. 127 КЗпП України, відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу:

1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми;

2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5, 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв'язку з переходом на пенсію;

3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (стаття 136).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем неправомірно утримано з позивача компенсаційні виплати в сумі 7017 грн. 32 коп., оскільки статтею 129 КЗпП України та частиною 4 статті 26 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звертається стягнення.

До того ж, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 не писав жодних заяв щодо відрахування з нього оспорюваної суми в розмірі 7017 грн. 32 коп.

Як відображено у частині 2 п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», роботодавець може звернутися із зазначеними вимогами до суду стосовно до правил ч. 2 ст. 233 КЗпП протягом одного року з дня виникнення права на відрахування відповідних сум.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року по справі № 821/1568/13-а за позовом колеги позивача - ОСОБА_4, звільненої за п. 1 ст. 40 КЗпП України з Нижньосірогозького відділення податкової служби до Генічеської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - задоволено частково. Визнано протиправним пункт 2 наказу від 22 березня 2012 року №2-ф в частині визначення базовим місяцем березень 2012 року для проведення індексації заробітної плати та зобов'язано Генічеську ОДПІ ГУ Міндоходів в Херсонській області провести нарахування та виплату ОСОБА_4 індексації заробітної плати, починаючи з 01 березня 2012 року з відрахуванням обов'язкових платежів.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року постанову суду першої інстанції залишено без змін. Дана ухвала апеляційного суду набрала законної сили та є обов'язковою до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно зі ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Оскільки пункт 2 наказу № 2-ф від 22 березня 2012 року «Про встановлення надбавки» скасовано судовим рішенням у справі № 821/1568/13-а, яке набрало законної сили, стосується значної кількості працівників відповідача, серед яких і ОСОБА_2, якому за період з 01 березня 2012 року по 01 вересня 2013 року індексація заробітної плати не нараховувалась у зв'язку з невірним визначенням базового місяця, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що підстав для встановлення вказаних обставин при розгляді даної справи немає.

Як правильно враховано судом першої інстанції, у лютому 2012 року внаслідок злиття ДПІ у Генічеському районі, ДПІ у Новотроїцькому районі та Нижньосірогозької МДПІ створено нову юридичну особу - Генічеську МДПІ. Всі працівники наведених ДПІ звільнені та в порядку переведення призначені на посади в Генічеській МДПІ. На момент переведення працівників базовим місяцем для проведення індексації заробітної плати ОСОБА_2 був лютий 2008 року.

Відповідно до наявного в матеріалах справи помісячного реєстру - розрахунку індексації заробітної плати позивача вбачається, що йому нараховано суму індексації в розмірі 8913 грн. 61 коп., виплачено індексації - 1880 грн. 75 коп. У розрахунку зазначено, що його проведено, враховуючи зміни, внесені до Порядку проведення індексації доходів населення, які набрали чинності в червні 2012 року (Постанова КМУ від 13 червня 2012 року № 526) та визначений перевіркою базовий місяць нарахування індексації із застосуванням фіксованої величини суми індексації.

Таким чином, невиплачена ОСОБА_2 сума індексації за період з 01 березня 2012 року по 07 серпня 2013 року нараховує 7032 грн. 86 коп. (8913,61 коп. - 1880,75=7032,86).

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» визначено, що керівникам відповідних органів в межах установленого фонду оплати праці надано право установлювати працівникам надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 50% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця та вислугу років.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення встановлено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 зі змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 2 Порядку передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що базовим місяцем при проведенні індексації є місяць підвищення грошового доходу.

Якщо сума підвищення заробітної плати за рахунок постійних складових менша від суми індексації, нарахованої відповідно до Порядку, то місяць такого підвищення не вважається базовим і індексація продовжується.

Відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Оскільки у день звільнення ОСОБА_2 з роботи 07 серпня 2013 року з вини відповідача не було проведено остаточного розрахунку усіх сум, що належали позивачу до виплати, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

За приписами абзацу 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Так, згідно з розрахунковими листами за червень, липень 2013 року (останні 2 календарні місяці роботи) заробітна плата позивача, що включає основний оклад, надбавку за високі досягнення, надбавку за спеціальні звання та надбавку за вислугу років, становила 1857 грн. 71 коп. за 16 фактично відпрацьованих днів (щомісячна премія - 1144 грн.) та 2014 грн. 20 коп. за 21 фактично відпрацьований день відповідно.

Виходячи з наявного у справі розрахунку індексації з/п: індексація ОСОБА_2 за червень 2013 року нараховує 436 грн. 01 коп., за липень 2013 року - 472 грн. 74 коп. Розрахована пропорційно відпрацьованому часу премія позивача складає 1144/42 планових дні * 37 фактично відпрацьованих днів = 1007 грн. 81 коп.

Отже, середньоденний заробіток позивача становить (1857,71 + 436,01 + 2014.20 + 472,74 + 1007,81) / 37 = 156 грн. 45 коп.

Таким чином, за період з моменту звільнення з займаної посади до 22 квітня 2014 року, тобто за 180 днів затримки виплати, середній заробіток позивача нараховує 28161 грн. (180* 156,45=28161), який з огляду на вищенаведені норми закону підлягає нарахуванню та виплаті ОСОБА_2.

Колегія суддів відхиляє посилання апеляційної скарги на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, оскільки ч. 2 ст. 233 КЗпПУ передбачено, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову ОСОБА_2 щодо визнання протиправними дій Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області в частині утримання з позивача компенсаційних виплат в сумі 7017 грн. 32 коп., зобов`язання нарахування та виплати йому вищевказаної суми, суми індексації заробітної плати в розмірі 7032 грн. 86 коп. з обов'язковими відрахуваннями до бюджетів та державних цільових фондів та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні станом на 22 квітня 2014 року в розмірі 28161 грн.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію апеляційному суду не довів та не обґрунтував. В свою чергу позивач довів протиправність бездіяльності відповідача щодо невиплати йому відповідних сум при звільненні.

Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції правильним і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду не спростовують.

Відтак, апеляційна скарга Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов