Ухвала

від 09.04.2015 по справі 821/4071/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" квітня 2015 р. м. Київ К/800/56874/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Кобилянського М.Г., Ліпського Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - Генічеська ОДПІ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Генічеської ОДПІ на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року,

встановив:

У жовтні 2013 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Генічеської ОДПІ та з урахуванням уточнених позовних вимог просив: визнати протиправними дії щодо утримання з компенсаційних виплат коштів в сумі 7017,32 грн та зобов'язання провести нарахування і виплату утриманої суми; зобов'язати нарахувати і виплатити індексацію заробітної плати в розмірі 7032,86 грн; зобов'язання нарахувати і виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку станом на 22 квітня 2014 року включно в сумі 28 161 грн та в подальшому за кожен день затримки розрахунку по день фактичного розрахунку, виходячи із середньоденного заробітку в сумі 156,45 грн.

Позов обґрунтував тим, що з ним проведений неправильний розрахунок при звільненні з Генічеської МДПІ: відраховано суми за попередні періоди, що є порушенням статті 129 КЗпП України і статті 26 Закону України "Про оплату праці", та не виплачено індексацію заробітної плати за період з 01.03.2012 р. по 07.08.2013 р. в розмірі 7032,86 грн. Крім того, в день звільнення йому не виплачені всі належні суми.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року, позов задоволено частково: визнано протиправними дії Генічеської ОДПІ в частині утримання з ОСОБА_4 компенсаційних виплат в сумі 7017,32 грн; зобов'язано Генічеську ОДПІ нарахувати і виплатити ОСОБА_4 утриману суму компенсаційних виплат в розмірі 7017,32 грн, індексацію заробітної плати в сумі 7032, 86 грн з обов'язковими відрахуваннями до бюджетів та державних цільових фондів згідно з чинним законодавством та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні станом на 22 квітня 2014 року в розмірі 28 161 грн.

У касаційній скарзі Генічеська ОДПІ просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм процесуального права в частині незастосування наслідків пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, а також норм матеріального права - в частині визначення суми індексації заробітної плати позивача за період з 01.03.2012 р. по 07.08.2013 р.

В запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_4 просить залишити без змін ухвалені судові рішення, вказуючи на їх законність і обґрунтованість.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 працював в органах державної податкової служби з 6 березня 2007 року.

У зв'язку з реорганізацією Нижньосірогозької МДПІ у Херсонській області шляхом злиття у Генічеську МДПІ у Херсонській області наказом Нижньосірогозької МДПІ від 29.02.2012 р. № 13-о ОСОБА_4, начальника відділу інформатизації процесів оподаткування, реєстрації та обліку платників податків, звільнено в порядку переведення до Генічеської МДПІ за пунктом 5 частини першої статті 36 КЗпП України.

Наказом Генічеської МДПІ від 01.03.2012 р. № 1-о ОСОБА_4 призначено старшим державним податковим інспектором Нижньосірогозького відділення Генічеської МДПІ.

Наказом Генічеської МДПІ від 07.08.2013 р. № 46-о позивача звільнено із займаної посади 7 серпня 2013 року за пунктом 1 статті 40 КЗпП України у зв'язку з реорганізацією.

Згідно з розрахунковим листом за серпень 2013 року з нарахованих позивачу сум при звільненні, в тому числі компенсації за відпустку і вихідної допомоги, відраховано 7017,32 грн зайво виплачених коштів за минулі місяці.

Задовольняючи позов в частині зобов'язання відповідача виплатити ОСОБА_4 утриману суму в розмірі 7017,32 грн, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що за приписами статті 127 КЗпП України відрахування із заробітної плати працівників сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок, може провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування, та не пізніше одного місяця з дня виплати неправильно обчисленої суми. Крім того, відповідно до статті 129 КЗпП України і частини четвертої статті 26 Закону України "Про оплату праці" не допускається відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством стягнення не звертається.

Розглядаючи спір в частині виплати позивачу індексації заробітної плати за період з 01.03.2012 р. по 07.08.2013 р., суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про преюдиціальне значення для вирішення цього питання постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року у справі № 821/1568/13-а та визначив належну до сплати суму з наданого позивачем розрахунку.

Разом з тим, як вбачається з постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року, суд задовольнив позов ОСОБА_5 - колеги ОСОБА_4, про визнання протиправним пункту 2 наказу від 22.03.2012 р. № 2-ф в частині визначення ОСОБА_5 березня 2012 року базовим місяцем для проведення індексації заробітної плати та зобов'язання Генічеської ОДПІ провести нарахування і виплату ОСОБА_5 індексації заробітної плати, починаючи з 01.03.2012 р., з відрахуванням обов'язкових платежів.

Отже, це судове рішення не містить жодних преюдиціальних обставин для вирішення даного спору, враховуючи, що згідно з пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, базовий місяць при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення визначається для кожного працівника індивідуально.

Водночас суди першої та апеляційної інстанцій не встановили, в якому розмірі виплачена позивачу індексація заробітної плати за період з 01.03.2012 р. по 07.08.2013 р., та не перевірили правильності її розрахунку, виходячи з положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

Що стосується позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, то в пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 р. № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" роз'яснено, що в разі невиплати працівникові належних йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. У разі непроведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи. Не можна вважати спором про розмір сум, належних до виплати при звільненні, спір про відрахування із заробітної плати (на відшкодування матеріальної шкоди, на повернення авансу тощо), оскільки він вирішується в іншому встановленому для нього порядку.

Ухваливши рішення про стягнення з Генічеської ОДПІ на користь ОСОБА_4 суми середнього заробітку з дня його звільнення по день постановлення рішення, суди не встановили, які суми не були виплачені на момент звільнення позивача, чи були ці кошти нараховані, яка з цієї суми була спірною та коли саме гроші виплачені.

Посилання відповідача на порушення судами статей 99 і 100 КАС України є безпідставними, оскільки згідно з частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України спірні правовідносини про стягнення належної позивачу заробітної плати не обмежуються будь-яким строком.

З огляду на викладене та виходячи з положень статті 227 КАС України, рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову в частині зобов'язання Генічеської ОДПІ нарахувати і виплатити ОСОБА_4 індексацію заробітної плати в сумі 7032, 86 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 28 161 грн підлягають скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області задовольнити частково.

Скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року в частині задоволення позову про зобов'язання Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області нарахувати і виплатити ОСОБА_4 індексацію заробітної плати в сумі 7 032, 86 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 28 161 грн.

Справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині судові рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Кобилянський М.Г. Ліпський Д.В.