Постанова

від 24.04.2014 по справі 910/25819/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2014 р. Справа№ 910/25819/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача-1: не з'явився;

Від відповідача-2: Каменський Д.Г. - представник;

Від третьої особи: Поддимай А.Б.-представник;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підйомні машини"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2014

у справі № 910/25819/13 (головуючий суддя - Бойко Р.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова лізингова група"

до

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр торгівлі"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Підйомні машини"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Укргазбанк"

про витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю підстав для володіння та користування відповідачем 1 майном, переданим йому за договорами фінансового лізингу №105вл/04/07 від 02.04.2007, №106вл/04/07 від 02.04.2007, №107вл/04/07 від 02.04.2007, №120-1л/06/07 від 25.06.2007, №121-1л/06/07 від 25.06.2007, у зв'язку з чим позивач просить витребувати у ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" вказане майно.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції від представника позивача надійшло клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, в якому позивач просив суд накласти арешт на майно, що було передане відповідачу у фінансовий лізинг на підставі договорів фінансового лізингу №105вл/04/07 від 02.04.2007, №106вл/04/07 від 02.04.2007, №107вл/04/07 від 02.04.2007, №120-1л/06/07 від 25.06.2007, №121-1л/06/07 від 25.06.2007 , а також заборонити відповідачу- 1 та іншим особам вчиняти розпорядчі дії, в тому числі укладати правочини, щодо спірного майна.

Вказане клопотання мотивовано тим, що спірне майно, витребування якого є предметом даного позову, вибуло з володіння ТОВ "Фінансова лізингова група" незаконно та поза його волею, а станом на сьогоднішній день зареєстровано за ТОВ "Підйомні машини", що свідчить про можливість його подальшого відчуження на користь інших осіб.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2014 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова лізингова група" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на належне Товариству з обмеженою відповідальністю "Підйомні машини", а саме:

- баштовий кран МС 85Б, 2003 року випуску, серійний номер 96076;

- баштовий кран МДТ 178, 2005 року випуску, серійний номер 400316;

- баштовий кран МДТ 175В, 2007 року випуску, серійний номер 350336.

В іншій частині в задоволенні клопотання відмовлено.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Підйомні машини" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2014 про вжиття заходів до забезпечення позову скасувати.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підйомні машини" у справі № 910/25819/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Отрюху Б.В.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2014 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Підйомні машини" сформовано колегію суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В, суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2014 апеляційну скаргу прийнято до провадження.

22.04.2014 від арбітражного керуючого -ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова лізингова група" Ціхоцького В.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні, призначеному на 24.04.2014, сторони надали свої пояснення по справі. Причини неявки осіб, що не з'явились, суду не відомі, про слухання справи повідомлялись належним чином.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, його предметом фактично є відновлення порушеного права ТОВ "Фінансова Лізингова Група" на майно шляхом витребування такого майна., а саме:

-баштового крану МС 85Б, 2003 року випуску, серійний номер 96076;

-баштового крану МДТ 178, 2005 року випуску, серійний номер 400316;

-баштового крану МДТ 178, 2003 року випуску, серійний номер 95898;

-баштового крану МДТ 178, 2007 року випуску, серійний номер 402252;

-баштового крану МДТ 175В, 2007 року випуску, серійний номер 350336.

Наявною в матеріалах справи інформацією підтверджується факт того, що частина спірного майна (баштовий кран МС 85Б, 2003 року випуску, серійний номер 96076; баштовий кран МДТ 178, 2005 року випуску, серійний номер 400316; баштовий кран МДТ 175В, 2007 року випуску, серійний номер 350336) на даний момент зареєстроване за відповідачем 2.

При цьому, реєстрація частини майна, витребування якого є предметом спору у даній справі, саме за відповідачем-2 свідчить про повноцінні правомочності щодо розпорядження ним таким майном, в тому числі можливість його відчуження на користь третіх осіб, передання у користування, іпотеку тощо.

Наведене свідчить про можливість подальшої реалізації такого майна ТОВ "Підйомні машини", що може утруднити виконання рішення суду у даній справі в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Як зазначено в п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26.12.2011 р. визначено, що за позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуально визначене майно.

Матеріалами справи підтверджується факт здійснення за ТОВ "Підйомні машини" реєстрації наступного майна:

- баштовий кран МС 85Б, 2003 року випуску, серійний номер 96076;

- баштовий кран МДТ 178, 2005 року випуску, серійний номер 400316;

- баштовий кран МДТ 175В, 2007 року випуску, серійний номер 350336.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про задоволення клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на вище перелічене майно, оскільки вжиття наведених заходів до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення заяви - забезпечить можливість відновлення статусу позивача як власника спірного майна та навпаки, Навпаки, невжиття зазначених заходів до забезпечення позову утруднить виконання рішення господарського суду, оскільки спірне майно може бути відчужено третім особам або обтяжено зобов'язаннями.

Разом з тим, докази здійснення реєстрації за відповідачами спеціальної техніки, а саме:

- баштового крану МДТ 178, 2003 року випуску, серійний номер 95898,

-баштового крану МДТ 178, 2007 року випуску, серійний номер 402252 матеріали справи не містять, а тому колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про накладення арешту на вказане майно.

Крім того, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача в частині заборони відповідачу 1 та іншим особам вчиняти розпорядчі дії, в тому числі укладати правочини, щодо спірного майна, оскільки вжиття судом заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно унеможливлює вчинення будь-яких інших дій з відповідним майном.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає оскаржувану ухвалу суду по даній справі обґрунтованою та такою, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для її скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Підйомні машини" є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підйомні машини" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2014 у справі № 910/25819/13 залишити без змін.

Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 19.03.2014 у справі № 910/25819/13 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко