Постанова

від 02.12.2014 по справі 910/25819/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 року Справа № 910/25819/13

головуючого - Панової І.Ю., суддів -Білошкап О.В., Погребняка В.Я., за участю :

ліквідатора ТОВ "Фінансова лізингова група" - арбітражного керуючого Ціхоцького В.М.,

ПАТ АБ "Укргазбанк" - Петрової О. Є.,

ТОВ "Підйомні машини" - Каменського Д.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 по справі №910/25819/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова лізингова група" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр торгівлі", Товариства з обмеженою відповідальністю "Підйомні машини", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк", на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Авдієнка В.В. про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.05.2014 р. (суддя Бойко Р.В.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова лізингова група" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр торгівлі", Товариства з обмеженою відповідальністю "Підйомні машини", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк", на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Авдієнка В.В. задоволено частково, витребувано у ТОВ "Підйомні машини" на користь ТОВ "Фінансова лізингова група" рухоме майно (разом з реєстраційною та технічною документацією, комплектуючими пристроями, обладнанням та інвентарем), а саме:

- баштовий кран МС 85Б, 2003 року випуску, серійний номер 96076, висота 8 матч S24A 3м/96076, технічні характеристики: стріла 50 м обладнана двома каретками, механізм пересування каретки 4D3V3, підйомний механізм 20LVF13 Оптіма (поставка з 1 підйомним тросом для висоти під крюк 41,9 м), поворотна частина (вісь, механізм орієнтації RCV 60, обладнана кабіна включаючи індикатори, анемометр), контр-стріла з баластом контр-стріли, розбірна мачта S24A(1,2м х 1,2м х 3м), вантажопідйомність максимальна 5т, вантажопідйомність на кінці стріли 3,9т, живлення: 400в, 50Гц;

- баштовий кран МДТ 178, 2005 року випуску, серійний номер 400316, висота 21,9м S24A 3м/400316, технічні характеристики: стріла 60 м обладнана двома каретками, механізм пересування каретки 7DVF4, підйомний механізм 50LVF20 Оптіма (поставка з 1 підйомним тросом для висоти під крюк 21,9 м), поворотна частина (вісь, механізм орієнтації RVF 152, обладнана кабіна включаючи індикатори, анемометр), контр-стріла з баластом контр-стріли, розбірна мачта К437Е (1,6м х 1,6м х 10м), вантажопідйомність максимальна 5т, розбірна мачта К437А (1,6м х 1,6м х 5м), живлення: 400в, 50Гц;

- баштовий кран МДТ 178, 2003 року випуску, серійний номер 95898, висота 41,9м м/400316, технічні характеристики: поворотна частина (вісь, механізм орієнтації RVF 152 Оптіма), обладнана кабіна огляду 140С включаючи індикатори ВІЗУ, СКАН (регістратор параметрів), анемометр, стріла 60м обладнана двома каретками версія з механізмом 33LVF20 Оптіма (поставка з 1 підйомним тросом для висоти під крюк 41,9 м) SM/DM, контр-стріла з баластом контр-стріли, базова розбірна мачта К439А (1,6м х 1,6м х 5м), розбірна мачта К437А (1,6м х 1,6м х 5м), комплект опорних анкерних кріплень Р41А, трос 385м, комплект багаторазових опорних анкерних кріплень R40, з'єднувальна мачта К40/К40 (1,6м х 1,6м х 1,90м).

Стягнуто з ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 36 540 грн. 00 коп.

Стягнуто з ТОВ "Підйомні машини" в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 36 540 грн. 00 коп.

Стягнуто з ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" на користь ТОВ "Фінансова лізингова група" судовий збір у розмірі 913 грн. 50 коп.

Стягнуто з ТОВ "Підйомні машини" на користь ТОВ "Фінансова лізингова група" судовий збір у розмірі 913 грн. 50 коп.

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2014 р. виправлено допущену в рішенні Господарського суду міста Києва від 28.05.2014 р. технічну описку в абзаці 4 пункті 3 резолютивної частини рішення та зазначено вважати правильним наступний текст: "баштовий кран МС 175В, 2007 року випуску, серійний номер 350336".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 (колегія суддів: Куксов В.В. - головуючий, Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.) апеляційну скаргу ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2014 р. в частині часткового задоволення позову скасовано, прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено у позові ТОВ "Фінансова лізингова група" до ТОВ "Міжнародний центр торгівлі", ТОВ "Підйомні машини" про витребування майна з чужого незаконного володіння, в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2014 р. залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2014 р. залишити в силі, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме, ст.ст.387, 388 ЦК України, ст.17 Закону України "Про заставу", ст.10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.11.2014р. продовжено строк розгляду касаційної скарги та відкладено розгляд справи на 02.12.2014 р.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення арбітражного керуючого Ціхоцького В.М., представників ПАТ АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Підйомні машини", перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова лізингова група" в особі ліквідатора Ціхоцького В.М. звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр торгівлі" про витребування майна з незаконного володіння ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" та зобов'язання останнього повернути позивачу майно (разом з реєстраційною та технічною документацією, комплектуючими пристроями, обладнанням та інвентарем), а саме: баштовий кран МС 85Б, 2003 року випуску, серійний номер 96076, баштовий кран МДТ 178, 2005 року випуску, серійний номер 400316, баштовий кран МДТ 178, 2003 року випуску, серійний номер 95898, баштовий кран МДТ 178, 2007 року випуску, серійний номер 402252, баштовий кран МДТ 175В, 2007 року випуску, серійний номер 350336.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що у володінні та користуванні ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" знаходиться майно (баштові крани), яке було передано ТОВ "Фінансова лізингова група" за договорами фінансового лізингу від 02.04.2007 р. та 25.06.2007 р., укладеними між ТОВ "Фінансова лізингова група" (лізингодавець) і ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" (лізингоодержувач), але фактично це майно належить на праві власності ТОВ "Фінансова лізингова група".

Постановою господарського суду міста Києва від 09.04.2012 по справі №44/459-б ТОВ "Фінансова лізингова група" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Ціхоцького В.М.

Звертаючись з позовом про витребування з незаконного володіння предметів лізингу - баштових кранів у кількості 5 штук на користь ТОВ "Фінансова лізингова група", ліквідатор зазначив, що будь-яка документація підприємства-банкрута, в тому числі яка підтверджує право власності на спірне майно, йому не передавалась, фактичне місцезнаходження керівника боржника не виявлено. На думку ліквідатора порушено право ТОВ "Фінансова лізингова група" як належного власника майна з огляду на закінчення строків дії договорів фінансового лізингу та не проведення ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" в повному обсязі розрахунків за цими договорами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2014 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк", оскільки спірне майно, витребування якого є предметом даного позову, передано йому в заставу на підставі укладених з ТОВ "Фінансова лізингова група" договорів застави .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2014 р. залучено до участі у справі в якості відповідача-2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Підйомні машини".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2014 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Авдієнко Віталія Вікторовича.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на момент передачі позивачем спірних кранів ТОВ "МЦТ" існувало обтяження заставою цих кранів у ПАТ АБ "Укргазбанк" відповідно до договорів застави, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна перебували записи про ці обтяження, згода банку на передачу майна надана не була, тому така передача суперечить ст. 586 Цивільного кодексу України, ст. 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та ст. 17 Закону України "Про заставу", а відтак, укладені між ТОВ "ФЛГ" та ТОВ "МЦТ" акти прийому-передачі предмета лізингу у власність ТОВ "МЦТ" у відповідності до договорів лізингу не можуть породжувати будь-яких прав чи обов'язків для його сторін (в т.ч. переходу прав власності).

Отже , суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутні правові підстави вважати, що ТОВ "МЦТ" набуло право власності на спірне майно, як і відсутні докази передачі позивачем такого майна на користь ТОВ "Підйомні машини".

Оскільки спірне майно як у власність ТОВ "МЦТ", так і ТОВ "Підйомні машини" не передавалось, ні ТОВ "МЦТ", ні ТОВ "Підйомні машини" не є добросовісними набувачами вказаного спірного майна, спірне майно підлягає витребуванню на користь власника ТОВ "ФЛГ" на підставі ст.ст.387,388 Цивільного кодексу України.

При цьому, суд першої інстанції встановив, що вимоги про витребування у ТОВ "Підйомні машини" баштових кранів МДТ 178, 2003 року випуску, серійний номер 95898 та МДТ 178, серійний номер 402252 не підлягають задоволенню, оскільки баштові крани з такими номерами у володінні ТОВ "Підйомні машини" не перебувають.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши справу в апеляційному порядку відповідно до ст. 101 ГПК України, суд апеляційної інстанції повністю відмовив у задоволенні даного позову, пославшись на відсутність правових підстав для його задоволення.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що у відповідності до ст. 9 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувачу (сублізингоодержувачу) забезпечується захист його прав на предмет лізингу нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту прав власника. Лізингоодержувач (сублізингоодержувач) має право вимагати, у тому числі й від лізингодавця, усунення будь-яких порушень його прав на предмет лізингу.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 806 Цивільного Кодексу України до відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.04.2007 р. та 25.06.2007 р. між ТОВ "Фінансова лізингова група" (лізингодавець) та ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" (лізингоодержувач) було укладено договори фінансового лізингу №105вл/04/07, №106вл/04/07, №107вл/04/07, №120-1л/06/07 та №121-1л/06/07 (Договори лізингу), відповідно до яких лізингодавцем було передано у лізинг лізингоодержувачу баштові крани у кількості 5 шт., а саме: МС 85Б, 2003 р. випуску, серійний №96076; МДТ 178, 2005 р. випуску, серійний №400316; МДТ 178, 2003 р. випуску, серійний №95898; МДТ 178 2007 р. випуску, серійний №402252; МС 175В, 2007 р. випуску, серійний №350336.

Згідно п.7.2.4. розділу 7 договорів лізингу, укладених між позивачем та відповідачем-1, одним з обов'язків лізингоодержувача є своєчасна і в повному обсязі оплата лізингових платежів згідно графіка і умов цього Договору.

Умовами розділу 13 (п.13.2,13.3.) договорів лізингу передбачено, що після виконання лізингоодержувачем зобов'язань по оплаті предмета лізингу, лізингодавець передає предмет лізингу у власність лізингоодержувача. Прийом-передача предмета лізингу оформляється актом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання умов договір лізингу ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" в період з 28.04.2007 р. по 08.04.2009 р. було перераховано на користь позивача грошові кошти у загальному розмірі 6213215,94 грн. в якості сплати лізингових платежів за користування предметами лізингу.

Також судами встановлено, що 25.06.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" (після зміни організаційно-правової форми - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк") (заставодержатель) та ТОВ "ФЛГ" (заставодавець) було укладено договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрований в реєстрі за №д-1219, відповідно до якого заставодавець в забезпечення вимог заставодержателя за кредитним договором №68 від 03.04.2007 р. було передано в заставу Банку баштові крани у кількості 3 шт., а саме: МДТ-178, серійний №95248; МДТ-178, серійний №400316; МС-85В, серійний №96076.

Крім того, 24.10.2007р. між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" (після зміни організаційно-правової форми - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк") (заставодержатель) та ТОВ "ФЛГ" (заставодавець) було укладено договір застави відповідно до умов якого заставодавець в забезпечення вимог заставодержателя за кредитним договором №88 від 26.06.2007 р. було передано в заставу Банку баштові крани у кількості 2 шт., а саме: МТД-178, серійний №402252; МС-175В, серійний №350336.

06.04.2010 р. між ТОВ "Фінансова лізингова група" та ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" було складено акти прийому-передачі предмета лізингу у власність у відповідності до договорів лізингу, за змістом яких лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв у власність баштові крани у кількості 5 шт., а саме: МС 85В, серійний №96076; МДТ 178, серійний №400316; МДТ 178, серійний №98248; МДТ 178, серійний №402251; МС 175В, серійний №350336.

Також, 06.04.2010 року між ТОВ "Фінансова лізингова група" та ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" були укладені додаткові угоди до договорів лізингу, які передбачили дострокове виконання зобов'язань лізингоодержувача щодо викупу предмета лізингу шляхом передачі лізингодавцю лізингоодержувачем простого векселя на суму 1026901,85грн. за договором фінлізингу № 105вл/04/07, і на суму 2553453,42грн. за договором фінлізингу № 106вл/04/07.

06.04.2010г. лізингоодержувач передав у власність лізингодавцю два векселя на зазначені суми, що підтверджується актами прийому - передачі векселів.

В пункті 3 додаткових угод до договорів лізингу вказано, що після передачі лізингодавцю лізингоодержувачем простого векселю, дія договору фінансового лізингу припиняється.

В п.2 акту прийому-передачі векселя до договору фінлізингу № 106вл/04/07 вказано, що цей акт підтверджує, що дія договору фінлізингу з додатковими угодами внаслідок передачі векселя відповідно до розділу 1 цього акту, припинилась, також припинились взаємні права і зобов'язання сторін за договором.

В п.2 акту прийому-передачі векселя до договору фінлізингу № 105вл/04/07 вказано, що цей акт підтверджує, що дія договору фінлізингу з додатковими угодами внаслідок передачі векселя відповідно до розділу 1 цього акту, припинилась, також припинились взаємні права і зобов'язання сторін за вказаним договором.

В п.5 додаткових угод від 06.04.2010г. і п.4 актів прийому-передачі векселів від 06.04.2010г. до договорів фінлізингу сторони вказали, що не мають взаємних претензій, які б випливали з договорів фінансового лізингу.

26.04.2012 р. ТОВ "Фінансова лізингова група" звернулось до ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" із заявою-повідомленням, в якій просило повернути у власність ТОВ "Фінансова лізингова група" передані за договорами фінансового лізингу транспортні засоби та механізми у зв'язку із не проведенням повного розрахунку.

Листом №462 від 15.06.2012 р. ТОВ "МЦТ" повідомило ТОВ "ФЛГ" про те, що розрахунок за отримані предмети лізингу ним виконано в повному обсязі.

18.02.2013 р. між ТОВ "Підйомні машини" (заставодержатель) та ТОВ "Фінансова лізингова група" (заставодавець) укладено договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В.В. та зареєстрований в реєстрі за №1329, відповідно до якого заставодавець в забезпечення вимог заставодержателя за договором надання послуг №1/12 від 08.10.2012 р. передав ТОВ "Підйомні машини" в заставу баштові крани у кількості 6 шт., а саме: МС 175В, серійний №350336; МДТ 178, серійний №400316; МДТ 178, серійний №98248; МС 85В, серійний №96076; МДТ 178, серійний №402251; МС 235В, серійний №351012.

19.02.2013 р. між відповідачами (ТОВ "МЦТ" та ТОВ "Підйомні машини") укладено договір переходу права власності на заставне майно №0007, відповідно до якого ТОВ "МЦТ" зобов'язалося передати, а ТОВ "Підйомні машини" - прийняти у власність баштові крани у кількості 6 шт., а саме: МС 175В, серійний №350336; МДТ 178, серійний №400316; МДТ 178, серійний №98248; МС 85В, серійний №96076; МДТ 178, серійний №402251; МС 235В, серійний №351012.

Актом про перехід права власності №1 від 19.02.2013 р. ТОВ "МЦТ" передало, а ТОВ "Підйомні машини" прийняло у власність баштові крани у кількості 6 шт., а саме: МС 175В, серійний №350336; МДТ 178, серійний №400316; МДТ 178, серійний №98248; МС 85В, серійний №96076; МДТ 178, серійний №402251; МС 235В, серійний №351012.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Задовольняючи позов про витребування з незаконного володіння у ТОВ "Підйомні машини" на користь ТОВ "Фінансова лізингова група" спірного майна, а саме, баштових кранів, суд першої інстанції послався на те, що на момент передачі баштових кранів застава спірного майна припинена не була, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна перебували записи про це обтяження, згода банку на передачу спірного майна надана не була, тому відсутні правові підстави вважати, що ТОВ "МЦТ" набуло право власності на спірне майно, як і відсутні докази передачі позивачем такого майна на користь ТОВ "Підйомні машини".

При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне майно вибуло із володіння позивача, а у власність як ТОВ "МЦТ", так і у ТОВ "Підйомні машини" позивачем не передавалось (не відчужувалось), що свідчить про існування обставин, які передбачають можливість витребування від набувача спірного майна його власником на підставі статті 388 ЦК України.

Згідно із частиною 1 статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

До предмету доказування за позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння входить встановлення обставин вибуття майна з володіння власника та оплатності (безоплатності) придбання цього майна набувачем.

Отже, статтею 388 ЦК України передбачено можливість витребування майна власником від добросовісного набувача, такі випадки обмежені та можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він його передав, поза їх волею.

Однак, прийшовши до висновку про наявність правових підстав для витребування спірного майна у ТОВ "Підйомні машини" на користь ТОВ "Фінансова лізингова група" на підставі ст. 388 ЦК України, суд першої інстанції не встановив, що спірне майно вибуло з володіння ТОВ "Фінансова лізингова група" поза його волею.

При цьому, акти про перехід права власності спірного предмету лізингу від ТОВ "Фінансова лізингова група" до ТОВ "Міжнародний центр торгівлі", які були підписані заступником генерального директора ТОВ "ФЛГ" Лесь П.П. та генеральним директором ТОВ "МЦТ" Яремчук О.О., у встановленому законом порядку не оспорювались та їх дійсність ніхто не заперечував.

Згідно статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Можливість витребування майна, придбаного за відплатним договором, з чужого незаконного володіння закон ставить у залежність насамперед від того, є володілець майна добросовісним чи недобросовісним його набувачем. При цьому, добросовісність (недобросовісність) незаконного володільця характеризує його суб'єктивне ставлення до обставин вибуття майна з володіння власника та правомірності його придбання.

Так, за змістом частини 1 статті 388 ЦК України, добросовісним має вважатися той набувач, який не знав і не повинен був знати, що набуває майно у особи, яка не має права його відчужувати, а недобросовісним володільцем є та особа, яка знала або повинна була знати, що її володіння незаконне.

Однак, задовольняючи позов про витребування майна з чужого незаконного володіння, судом першої інстанції також не було встановлено той факт, що ТОВ "Підйомні машини" набуло витребуване спірне майно від особи, яка не мала права його відчужувати.

У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного чи нікчемного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК України.

Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд апеляційної інстанції правомірно спростував висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості даного позову та вірно зазначив, що у відповідності до ст. 9 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувачу (сублізингоодержувачу) забезпечується захист його прав на предмет лізингу нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту прав власника. Лізингоодержувач (сублізингоодержувач) має право вимагати, у тому числі й від лізингодавця, усунення будь-яких порушень його прав на предмет лізингу.

Також, суд апеляційної інстанції правомірно не прийняв до уваги посилання позивача на те, що предмет лізингу - спірні крани вибули із власності ТОВ "ФЛГ" під час їх обтяження договорами застави, оскільки договори застави між банком та ТОВ "ФЛГ" були укладені після укладання договору фінансового лізингу, а відповідно до п. 6.1.3 договору фінансового лізингу лізингодавець має право переуступити свої права за даним договором чи будь-які інтереси, що випливають із даного договору, цілком чи частково іншій особі за письмовою згодою лізингоодержувача.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про незаконність рішення суду першої інстанції, висновки якого зроблені з неповним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для вирішення справи та викладені з неправильним застосуванням норм матеріального права.

З урахуванням вищевикладеного та виходячи із меж перегляду справи касаційною інстанцією, встановлених ст. 111-7 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 прийнята у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства, тому підстави для її скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, які викладені в оскаржуваній постанові.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 по справі №910/25819/13 залишити без змін.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді: Білошкап О.В. Погребняк В.Я.