Ухвала

від 28.04.2014 по справі 18/50-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

« 28» квітня 2014 р. Справа №18/50-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П.,суддя Ільїн О.В.,суддя Россолов В.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України в особі відділу примусового виконання рішень (вх. №1110 С/1-42) на ухвалу господарського суду Сумської області від 31.03.2014 року у справі №18/50-10

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз", м. Суми

про стягнення 39 907 365 грн. 95 коп .

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 31.03.2014 року у справі №18/50-10 Скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" № 30/278 від 13.02.2014 року на дії відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України по справі № 18/50-10 задоволено повністю. Визнано дії відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України по винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження від 15.01.2014 р. ВП № 20902351 в частині виділення в окреме провадження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 15.01.2014 р. незаконними та такими, що суперечать чинному законодавству. Скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 20902351 з примусового виконання наказу господарського суду Сумської області № 18/50-10, видану 15.01.2014 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, в частині виділення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 15.01.2014 р. у розмірі 1275689 грн. 10 коп. Визнано дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України по винесенню постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 15.01.2014 р. з примусового виконання наказу господарського суду Сумської області № 18/50-10, виданого 19.07.2010 р. неправомірними, та такими, що суперечать чинному законодавству. Скасовано постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 20902351 у розмірі 1275689 грн. 10 коп. від 15.01.2014 р. винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, з виконання наказу Господарського суду Сумської області № 18/50-10, виданого 19.07.2010 року. Визнано дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 25.01.2014 р. з примусового виконання наказу господарського суду Сумської області № 18/50-10, виданого 19.07.2010 р. в сумі 1275689, 10 грн. незаконними та такими, що суперечать чинному законодавству. Скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1275689,10 грн. від 25.01.2014 р., винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, з виконання наказу Господарського суду Сумської області № 18/50-10, виданого 19.07.2010 р. Визначено, що ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.

Державна виконавча служба України в особі відділу примусового виконання рішень із вказаною ухвалою не погодилась та подала до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, де просить рішення суду першої інстанції скасувати. Провадження у справі в частині визнання незаконним та скасування постанов про стягнення виконавчого збору ЄДРВП №20902351 від 15.01.2014 та про закінчення виконавчого провадження ЄДРВП №20902351 від 15.01.2014 року в частині виведення в окреме провадження припинити у зв'язку з пропуском строку на звернення до суду. В іншій частині скарги ПрАТ «Сумигаз» відмовити у задоволенні у зв'язку з її безпідставністю. Вирішити питання про розподіл судових витрат. Справу розглянути за участю представника Державної виконавчої служби України.

Одночасно, заявник апеляційної скарги надав клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

Положеннями частини 1 статті 93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга подається на ухвалу місцевого господарського суду протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

З правового контексту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.

Колегія суддів зазначає, що як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Отже, у кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений законом строк у заявника не було реальної можливості чи існували перешкоди, які завадили йому подати скаргу у визначений строк.

В обґрунтування клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на те, що хоча оскаржена ухвала складена в повному обсязі 31.03.2014 року, проте копію ухвали від 31.03.2014р. скаржником було отримано лише 04.04.2014р. У зв'язку з чим, на думку апелянта, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дати отримання ним копії оскаржуваного документу. Апелянт стверджує, що останнім днем подачі апеляційної скарги на ухвалу від 31.03.2014 року є саме 09.04.2014 року.

Положеннями частини 1 статті 93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Тобто, законодавством встановлений обов'язок господарського суду надсилати поштою копії процесуальних документів сторонам, в разі якщо предстаники сторін не були присутні у судовому засіданні.

З протоколу судового засідання господарського суду Сумської області від 31.03.2014 року у справі №18/50-10, ухвали господарського суду Сумської області від 31.03.2014 року у справі №18/50-10 вбачається, що представник Державної виконавчої служби України Сороколіт Є.М. був присутній у судовому засіданні, в якому прийнято оскаржувану ухвалу суду та оголошено сторонам її резолютивну частину.

Таким чином, враховуючи присутність представника ДВС у судовому засіданні 31.03.2014 року, у місцевого господарського суду не виникло обов'язку щодо надсилання поштою копії ухвали господарського суду Сумської області від 31.03.2014 року Державній виконавчій службі України.

З наведених правових норм вбачається, що саме в даному випадку чинне законодавство не пов'язує строк на апеляційне оскарження ухвали суду із моментом отримання апелянтом копії такої ухвали. Такий строк пов'язаний саме із оголошенням місцевим господарським судом присутнім у судовому засіданні сторонам відповідної ухвали.

Таким чином, останній день оскарження ухвали господарського суду Сумської області від 31.03.2014 року у справі №18/50-10 є саме 05.04.2014 року, а не 09.04.2014 року, як стверджує апелянт.

При цьому, як свідчить штемпель суду першої інстанції на апеляційній скарзі апелянт звернувся з апеляційною скаргою лише 09.04.2014р., тобто, з пропуском процесуального строку на апеляційну оскарження ухвали суду.

Стосовно причин, якими апелянт обґрунтовує пропуск строку на апеляційне оскарження, а саме - запізнього отримання копії оскаржуваної ухвали, колегія суддів зазначає наступне.

В матеріалах справи міститься роз'яснення судді Заєць С.В., де присутнім у судовому засіданні 31.03.2014 року сторонам роз'яснено про вимоги ст.87 ГПК України щодо надсилання повного тексту ухвал сторонам, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні. Дане роз'яснення особисто підписано представником ДВС Сороколіт Є.М.

Втім, для отримання копії ухвали господарського суду Сумської області від 31.03.2014 року, представник Державної виконавчої служби України Сороколіт Є.М. звернувся до суду із заявою лише 04.04.2014 року. Цієї ж дати апелянт отримав копію оскаржуваної ухвали, про що свідчать відповідні відмітки на заяві.

Таким чином, незважаючи на можливість звернутись до господарського суду із заявою про отримання копії ухвали в день її проголошення судом - 31.03.2014 року, скаржник саме з власної волі та із суб'єктивних причин не отримав копію ухвали 31.03.2014 року, а отримав її лише 04.04.2014 року.

Ніяких доводів чи обставин, які б перешкоджали йому звернутись до суду із заявою для отримання копії ухвали в день її проголошення, апелянт не навів.

Окрім того, оскільки апелянт був обізнаний про прийняття місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали, в судовому засіданні йому було проголошено резолютивну частину ухвали, - тому апелянт не був позбавлений можливості звернутись із апеляційною скаргою на ухвалу в строки, передбачені законодавством.

Будь-яких інших причин пропуску строку подачі апеляційної скарги апелянтом не наведено.

Отже, на думку колегії суддів, викладені в клопотанні про відновлення пропущеного строку доводи є необґрунтованими та такими, що не підтверджують того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений законом строк у заявника не було реальної можливості чи існували перешкоди, які завадили йому подати скаргу у визначений строк.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо вона подана після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Дана правова позиція підтверджується судовою практикою, зокрема, викладеною в постанові Вищого господарського суду України від 16.04.2013 року у справі № 5023/5245/12.

З огляду на наведені норми права та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що заявник апеляційної скарги не надав доказів пропущення строку на подання апеляційної скарги з поважних причин, колегія суддів не знаходить правових підстав для відновлення строку на апеляційне оскарження і прийняття до провадження апеляційної скарги, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 53, 86, 91, 93, п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

1. Відхилити клопотання заявника, Державної виконавчої служби України в особі відділу примусового виконання рішень, про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

2. Повернути апеляційну скаргу Державній виконавчій службі України в особі відділу примусового виконання рішень.

Додаток: заявнику - матеріали скарги на 12 арк., у тому числі квитанція від 09.04.2014р. на 1 арк.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.