Постанова

від 02.07.2014 по справі 18/50-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року Справа № 18/50-10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І., суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу Державної виконавчої служби України в особі відділу примусового виконання рішень на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 28.04.2014 року у справі за позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" простягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.04.2014 року Державній виконавчій службі України, в особі відділу примусового виконання рішень відмовлено у відновленні строку подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Сумської області від 31.03.2014 року, а скаргу повернуто без розгляду.

Ухвала апеляційного господарського суду оскаржена у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 20.06.2014 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ВДВС, у якій воно посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права, і просить ухвалу апеляційного господарського суду скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника виконавчої служби, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень ч. 4 статті 91 ГПК.

Згідно ст. 53 ГПК України передбачено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК.

Відмовляючи у відновленні строку апеляційного оскарження ухвали місцевого господарського суду, апеляційний суд виходив з того, що Державною виконавчою службою України в особі відділу примусового виконання рішень не наведено обставин, які свідчать про поважність причин пропуску строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 93 ГПК України, останній був присутній у судовому засіданні та не був позбавлений можливості оскаржити ухвалу господарського суду першої інстанції у встановлений законодавством строк.

Проте, повністю погодитись з наведеними вище висновками апеляційного суду не можна, оскільки при цьому суд не звернув уваги на наступне.

За протоколом засідання господарського суду Сумської області від 31.03.2014 року, по завершенню розгляду скарги суд оголосив мотивований повний текст ухвали від 31.03.2014 року.

Проте на а.с. 89 справи, мається заява ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" від 31.03.2014 року у якій стверджується про оголошення судом лише вступної та резолютивної частини ухвали від 31.03.2014 року та викладається прохання надати повний текст судового рішення.

Це стверджується і виконавчої служби та за змістом ухвали апеляційного господарського суду від 28.04.2014 року визнано судом тим фактом, що мав місце.

Повний текст зазначеної ухвали суду першої інстанції від 31.03.2014 року представнику державної виконавчої служби видано лише 04.04.2014 року, строк оскарження цієї ухвали до 07.04.2014 року (05.04.2014 року субота), апеляційна скарга на цю ухвалу суду подана 09.04.2014 року разом з клопотанням про відновлення строку можливого оскарження ухвали суду, де зазначались ці обставини та доводи щодо необхідності певного часу для опрацювання та виготовлення скарги.

Але відмовляючи у задоволенні заяви про відновлення строку подання апеляційної скарги суд апеляційної інстанції зазначене вище не врахував, а саме те, що особа має можливість оскаржити судове рішення та обґрунтувати свою скаргу лише при наявності тексту судового рішення, яке було нею отримано своєчасно, як і не врахував, що Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, а тому при такому положенні та з урахуванням п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, судова колегія вважає що ухвала апеляційного господарського суду про відмову у відновленні строку апеляційного оскарження судового рішення не може залишатись без змін і підлягає скасуванню та направленню до апеляційного суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 28.04.2014 року скасувати, а справу направити до апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко