Постанова

від 05.05.2014 по справі 911/4562/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2014 р. Справа№ 911/4562/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Кондес Л.О.

Ропій Л.М.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.,

за участю представників:

від позивача не з'явився,

від відповідача Шевченко М.В., дов. від 25.03.2014 №48,

розглянувши апеляційну скаргу Спільного підприємства "Завод будівельних матеріалів"

на рішення Господарського суду Київської області від 11.02.2014

(дата підписання - 14.02.2014)

у справі №911/4562/13 (суддя Рябцева О.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Буд Актив"

до Спільного підприємства "Завод будівельних матеріалів"

про стягнення 671025,58 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 11.02.2014 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Буд Актив" (далі - позивач) до Спільного підприємства "Завод будівельних матеріалів" (далі - відповідач), про стягнення 671025,58 грн задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 631025,58 грн боргу та 12620,51 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Повернуто позивачу з Держаного бюджету України 69,03 грн судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення від 10.10.2013 №321.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 11.02.2014 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що у відповідача відсутній борг перед позивачем за поставку товару, оскільки поставки відбувались на підставі усного договору міни (бартеру), відповідно до якого кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2014 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Рябуха В.І., судді Кондес Л.О., Ропій Л.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2014 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 26.03.2014. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28. Доказом належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи є поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 05.03.2014) -06.03.2014. Позивачу поштову кореспонденцію не вручено та повернуто на адресу суду (за закінченням терміну зберігання).

21.03.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

25.03.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представник відповідача надав клопотання та телеграму, в яких просив відкласти розгляд справи на іншу дату.

У судове засідання 26.03.2014 представники сторін не з'явились.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 розгляд апеляційної скарги відкладено на 16.04.2014.

16.04.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представник відповідача надав доповнення до апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 відкладено розгляд справи на 05.05.2014.

У судовому засіданні 05.05.2014 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 11.02.2014 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги відповідача, а матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без участі позивача, з метою дотримання вимог ст. 102 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), на думку колегії суддів, відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи, сторони домовились про купівлю-продаж та поставку позивачем запасних частин та будівельних матеріалів на умовах оплати після фактичної передачі товару відповідачу.

Таким чином, позивач, здійснивши поставку товару, виразив оферту на укладання договору.

Відповідач акцептував пропозицію шляхом отримання продукції.

Отже, між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.ч.1, 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно видаткових накладних від 27.09.2012 №РН-0000006 на суму 26460,00 грн, від 28.09.2012 №РН-0000007 на суму 600,00 грн, від 01.10.2012 №РН-0000009 на суму 7259,00 грн, від 12.01.2013 №РН-0000009 на суму 4500,00 грн, від 21.03.2013 №РН-00120 на суму 58423,26 грн, від 22.03.2013 №РН-00121 на суму 17092,92 грн, від 26.03.2013 №РН-00122 на суму 6780,00 грн та від 31.05.2013 в загальному на 549910,40 грн (№РН-0000225, №РН-0000226, №РН-000027) позивач поставив, а відповідач прийняв товару на загальну суму 671025,58 грн.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується підписом на видаткових накладних уповноваженої особи, підпис якої скріплено печаткою СП "Завод будівельних матеріалів".

Відповідач 12.06.2013 частково оплатив 40000,00 грн за поставлений товар, що підтверджується платіжним дорученням від 12.06.2013 №399.

В результаті неповної оплати поставок товару у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 631025,58 грн, про що зазначає позивач у письмових поясненнях від 11.02.2014.

В зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку по оплаті отриманого товару, позивач звернувся до СП "Завод будівельних матеріалів" з вимогою від 22.07.2013, в якій просив в семиденний строк з дня отримання вимоги погасити заборгованість в сумі 674476,30 грн.

Відповідач відповіді на претензію не надав, решту суми боргу не сплатив.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно частин 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що сторонами не був погоджений строк оплати товару, а тому застосуванню підлягає ст. 692 ЦК України, яка визначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття.

Станом на день розгляду справи в суді апеляційної інстанції в матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості перед позивачем в сумі 631025,58 грн.

З огляду на викладене вище, порушення відповідачем зобов'язання по оплаті поставленого товару позивачем належним чином доведений, підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований, тому судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача 631025,58 грн основного боргу.

Твердження відповідача в апеляційній скарзі, що між позивачем та відповідачем укладено усний договір міни (бартеру), відповідно до якого кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар, не підтверджується матеріалами справи, оскільки ніде не згадуються взаємні поставки, а з наданих видаткових накладних вбачається, що поставка товару (запасні частини та будівельні матеріали) відповідачу була здійснена на умовах безготівкового розрахунку, а не на умовах міни (бартеру).

Довести факт існування заборгованості у позивача перед відповідачем СП "Завод будівельних матеріалів" має право в окремому судовому процесі.

Відповідачем не надано належних доказів на спростування позовних вимог.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Київської області від 11.02.2014 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Спільного підприємства "Завод будівельних матеріалів" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 11.02.2014 у справі №911/4562/13 - без змін.

2. Матеріали справи №911/4562/13 повернути до Господарського суду Київської області.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Л.О. Кондес

Л.М. Ропій