Постанова

від 15.04.2014 по справі 809/244/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року Справа № 7438/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.

при секретарі судового засідання - Гелецького П.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_4

представника відповідача - Лаврука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області ДПС на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2013 року у справі за позовом ТзОВ "Геліконт" до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області ДПС про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИЛА:

ТзОВ "Геліконт" звернулось з позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області ДПС України про визнання протиправними дій.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що внаслідок протиправних дій Калуської ОДПІ, вчинених з перевищенням службових повноважень встановлених ст.ст.10,11 ЗУ "Про Державну податкову службу в Україні", визнано фінансово-господарські операції ТзОВ "Геліконт" із його контрагентами фіктивними (безтоварними), а правочини нікчемними. Крім того, в акті перевірки висновки викладені з порушенням Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства про завищення податкових зобов'язань і податкового кредиту. Просив визнати протиправними дії Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби в частині включення до акту перевірки висновків про порушення ТзОВ "Геліконт" п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, 198.6 ст.198 ПК України; визнати протиправними дії Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби стосовно включення в акт перевірки висновків про порушення ТзОВ "Геліконт" положень ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів.

В ході розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги, просив визнати відсутність компетенції (повноважень) відповідача щодо визнання фінансово-господарських операцій між ТзОВ "ТД"ББМ-Київ" та ТзОВ "Геліконт" фіктивними; визнати відсутність компетенції (повноважень) відповідача щодо визнання правочину укладеного між ТзОВ "ТД"ББМ-Київ" та ТзОВ "Геліконт" нікчемними; визнати протиправними дії відповідача по відображенню недостовірних даних про ТзОВ "Геліконт" в автоматизованому Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб, Єдиному реєстрі податкових накладних, в базах даних АРМ "Контраген" та інших електронних автоматизованих базах даних, по надісланню Державному реєстратору повідомлення (форма №18-ОПП) про відсутність юридичної особи ТзОВ "Геліконт" за її місцезнаходженням по вул. Івано-Франківська, 2 в м. Калуші; зобов'язати відповідача внести зміни до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПСУ в частині відображення недостовірної інформації викладеної в акті перевірки та зобов'язати відновити достовірні дані про ТзОВ "Геліконт" в автоматизованому банку даних про платників податків - юридичних осіб, Єдиному реєстрі податкових накладних, в базах АРМ "Контраген" та інших електронних автоматизованих базах даних; заборонити відповідачу вчиняти дії щодо використання висновків акту перевірки щодо визнання нікчемного правочину, укладеного ТзОВ "Геліконт" при винесенні податкових повідомлень-рішень та в якості підстав для коригування податкового кредиту і податкового зобов'язання та його контрагента за договором, протиправно визнаним Калуською ОДПІ нікчемним.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2013 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби щодо включення в акт перевірки висновків про порушення ТзОВ "Геліконт" п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, 198.6 ст.198 ПК України.

Визнано протиправними дії Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби щодо включення в акт перевірки висновків про порушення ТзОВ "Геліконт" положень ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів.

Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо нескладення податкового повідомлення-рішення за наслідками позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ "Геліконт".

Зобов'язано відповідача внести зміни до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПСУ в частині відображення недостовірної інформації, викладеної в акті перевірки та зобов'язати відновити достовірні дані про ТзОВ "Геліконт" в автоматизованому банку даних про платників податків - юридичних осіб, Єдиному реєстрі податкових накладних, в базах АРМ "Контраген" та інших електронних автоматизованих базах даних.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Калуська об'єднана державна податкова інспекція Івано-Франківської області ДПС подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, а також висновки суду є необґрунтованими та не доведеними жодними доказами, наявними в матеріалах справи.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою позов задоволити частково, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що Калуською ОДПІ Івано-Франківської області ДПС проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ "Геліконт" з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ "ТД "ББМ-Київ" за період з 01.01.2011 року по 31.07.2012 року.

23 жовтня 2012 року за результатами цієї перевірки податковим органом складено акт №2209/22-0/35803413, встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 ПК України, в результаті чого ТзОВ «Геліконт» за період з 01.02.12 по 31.07.12. завищено податкові зобов'язання у сумі 2 634 599 грн.; п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого ТзОВ «Геліконт» за період з 01.02.12 року по 31.07.12 року завищено податковий кредит в загальній сумі 2 579 896 грн.; ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТзОВ «Геліконт» при придбанні та продажу товарів.

Однак, на підставі зазначеного акту перевірки Калуською ОДПІ не було винесено жодного податкового повідомлення-рішення. Відтак,стосовно правомірності дій податкового органу при проведенні перевірки, оформленні результатів перевірки та дій за наслідками перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків, або їх законними представниками. У разі встановлення та виявлення під час перевірки порушень складається акт, а у випадку відсутності таких - складається довідка.

Абзацом 1 пункту 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984, та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772 (надалі - Порядок) передбачено, що акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Відповідно до п. 7 розділу IV Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Пунктом 86.8 статті 86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу протягом десяти робочих днів з наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Отже, єдиним рішенням податкового органу з яким закон пов'язує виникнення у платника податків податкових зобов'язань, є податкове повідомлення-рішення.

З наведеного вбачається, що акт перевірки є службовим документом, де викладається обґрунтована думка ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою для прийняття конкретного управлінського рішення. Вповноважена службова особа при прийнятті управлінського рішення, на підставі акту перевірки, може погодитися з думкою ревізора, або відхилити її.

Згідно ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Акт перевірки органу державної податкової служби не є рішенням (актом індивідуальної дії), в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обов'язковим до виконання і сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків. Дії податкового органу із складання акту перевірки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень певної компетенції.

Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, тобто захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної чи юридичної особи прав (чи інтересів).

Отже, вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність констатованих порушень прав, а обраний спосіб захисту не відповідає об'єкту порушеного права.

Щодо здійснення ТзОВ «Геліконт» фінансово-господарських операцій з ТОВ "ТД "ББМ-Київ" по справі встановлено, що ТзОВ «Геліконт» уклало з ТзОВ «ТД «ББМ-Київ» в м. Долина договір №01/01-12П від 01.01.12 про купівлю товарів (цемент, бетон, залізобетонні вироби, тощо). На виконання умов договору ТзОВ «Торговий дім «ББМ-Київ» виписало ТзОВ «Геліконт» податкові накладні, згідно яких ТОВ «Геліконт» сформувало податкових кредит по ПДВ на суму 2 579 896 грн.

ТзОВ «Геліконт» за період з 01.02.12 по 31.07.12 перерахувало з розрахункового рахунку на рахунок ТзОВ «Торговий дім «ББМ-Київ» 12 952 130,23 грн. Станом на 01.08.12 в ТзОВ «Геліконт», згідно даних бухгалтерського обліку рахується кредитне сальдо по ТзОВ «Торговий дім «ББМ- Київ» в сумі 2 527 632,67 грн..

Згідно наданих до перевірки документів, в подальшому ТзОВ «Геліконт» по ланцюгу продажу сформувало податкові зобов'язання по ПДВ з наступними контрагентами:

1) ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» ( м. Київ, Шевченківський р-н, вул.. Кудрявська 26/28, код ЄДРПОУ 30019775, ІПН 300197726657) - договір УГВ5157/11-12 від 15.02.12, договір УГВ 5522/11-12 від 04.05.2012 року;

1.1. Філія Управління будівельно-монтажних робіт «Укргазспецбудмонтаж» ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» (Харківська область, м. Красноград, вул.Українська,45, код ЄДРПОУ 33601981, ІПН 300197726657) - договір №181/11 від 09.09.11, договір № 182/11 від 09.09.11, договір № 73/12 від 04.04.2012 року;

1.2 Львівське відділення з видобутку нафти, газу та газового конденсату ГПУ «Полтавагазвидобування» ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» (м. Львів, вул. Рубчака 27, код ЄДРПОУ 25560533, ІПН 300197726657) - договір №ЛВ-353/11-12 від 05.07.2012 року;

2) ПАТ «ДТЕК Західенерго» ( м. Львів, вул.. Козельницька,15, код ЄДРПОУ 23269555, ІПН 232695513022) - договір № 31-61/04-2012 від 03.05.12, договір № 31-58/04-2012 від 26.04.2012 року;

3) Одеська залізниця (м. Одеса, вул.. Пантелеймонівська,19, код ЄДРПОУ 01071315, ІПН 010713115014) - договір № 296 від 11.05.2012 року;

4) КП «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради (Львівська обл.. м. Дрогобич, вул. Федьковича,11, код ЄДРГІОУ 03348910, ІПН 033489113094) - договір № 112-т від 17.04.2012 року;

5) КП «Івано-Франківськводоекотехпром» ( м. Івано-Франківськ, вул.. Ботанічна 2, код ЄДРПОУ 32740136, ІПН 323608109151) - договір № 19 від 31.03.12, договір №20 від 31.03.2012 року;

6) ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» ( м. Львів, вул.. Золота,42, код ЄДРПОУ 03349039, ІПН 033490313025) - договір № Т2811 від 28.11.2011 року;

7) ПАТ «Укртранснафта» ( філія МН «Дружба» м. Львів, вул.. Липинського 12, код ЄДРПОУ 26112972, ІПН 315704126145) - договір №09/0212-а від 20.12.11, № 09/1701 -а від 26.01.2012 року;

8) ПАТ «Чорноморнафтогаз» (м. Сімферополь, пр. Кірова/пров. Совнаркомовський 52/1, код ЄДРПОУ 00153117, ІПН 001531101091)- договір №394 від 04.05.2012 року.

Таким чином, за період: лютий 2012 року - липень 2012 року ТзОВ «Геліконт» задекларовано податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 2 727 682 грн.

Однак, в ході перевірки було використано лист ДПІ від 04.09.2012 № 5397/7/22-309 в Солом'янському районі м. Києва ДПС, яким надіслано акт від 03.09.2012 № 781/22-317/32910200 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю „ТД „ББМ-Київ" (код за ЄДРПОУ 32910200), стосовно підтвердження господарських відносин із контрагентами за період з 01.01.2011 року по 31.07.2012 року».

ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС отримало висновок - припущення щодо відсутності факту реального здійснення господарських операцій ТОВ „ТД „ББМ-Київ" (службова записка від 27.08.2012 №3938/7/07-09), згідно якого співробітниками ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС проведено перевірку- податкової адреси ТОВ „ТД „ББМ-Київ": 03067, м. Київ, вул. Гарматна, 21 кв.71 та встановлено відсутність ТОВ „ТД „ББМ-Київ" за вказаною адресою, в результаті чого складено акт незнаходження підприємства (довідка форми № 2 від 13.08.2012 року).

А тому, на думку податкової інспекції, таким чином було засвідчено факт відсутності ТОВ „ТД „ББМ-Київ" за податковою адресою, а відтак встановлено і відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих потужностей, складських приміщень, транспортних засобів, що свідчить про те, що операції вчинені ТОВ „ТД „ББМ-Київ" з підприємствами покупцями/постачальниками за період з січня 2011 року по липень 2012 року не створювали юридичних наслідків.

Проте, ТОВ „ТД „ББМ-Київ", згідно поданих до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС ,податкових декларацій з податку на додану вартість за січень 2011 року - липень 2012 року з додатками та згідно даних «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за вказаний період задекларувало податкові зобов'язання з ПДВ по ТзОВ «Геліконт», код ЄДРПОУ 35803413, (яке перебуває на обліку в Калуській ОДПІ) в сумі: лютий 2012 року - 95 363, 33 грн.; березень 2012 року - 257 792, 10 грн.; квітень 2012 року - 547 186, 57 грн.; травень 2012 року - 454 479, 35 грн.; червень 2012 року - 548 711, 55 грн., липень 2012 року - 676 459, 51 грн.

Отже, працівники ДПІ припустили, що у ТОВ «Геліконт» відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання товарів у ТОВ «ББМ-Київ» та їх продажу за період лютий 2012 року - липень 2012 року, в розумінні п.185.1 ст.185, п. 188.1 ст.188 ПК України.

ТзОВ «Геліконт» за період з 01.02.12 по 31.07.12 безпідставно задекларовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість по операціях з продажу товарів на загальну суму 15 807 594 грн., у тому числі ПДВ 2 634 599 грн. на адресу підприємств-покупців, а тому в цій частині позов задоволенню також не підлягає.

Таким чином, суд першої інстанції на підставі всебічно, повно та об'єктивно досліджених в судовому засіданні належних та допустимих доказів встановив, що наслідки визнання відповідачем правочинів нікчемними потягли за собою негативні наслідки для позивача, а зокрема щодо внесення змін до електронних автоматизованих систем даних.

Такі юридичні наслідки, що безпосередньо випливають з результатів перевірки вкрай негативно впливають на діяльність позивача, підривають довіру контрагентів до нього, позбавляють його можливості надавати податкову звітність в електронному вигляді, відкривати рахунки, тощо та й взагалі проводити будь яку діяльність, коли товариство числиться в електронних базах даних ДПСУ, як «відсутнє» неможливо.

За змістом ст. 86 ПК України є очевидним, що у разі виявлення порушень податкового законодавства та вручення платнику податків акта перевірки, керівником податкового органу виноситься податкове повідомлення-рішення.

Отже, зміни в облікові дані операцій по податку на додану вартість здійснюються лише на підставі податкових повідомлень-рішень чи на підставі довідок, складених за результатами перевірок, коли контролюючим органом не виявлено фактів порушень платником податків законодавства України.

Відтак, внесення змін до облікових карток платника податків, що не пов'язані із зміною податкового навантаження (тобто, податкової звітності, розшифрування результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України) з податку на додану вартість, можливе лише на підставі або самостійно поданої декларації платника податку на додану вартість, або прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення після закінчення строків його узгодження.

Відтак, за відсутності винесених на підставі складеного за результатами перевірки акта податкового-повідомлення рішення про визначення позивачеві сум грошових зобов'язань і зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість, дії відповідача щодо внесення змін до облікової картки та у внутрішніх електронних базах на підставі акту перевірки є неправомірними (Правова позиція ВААСУ в Ухвалі від 12.06.2013 р. № К/9991/72319/12 у справі № 2а-9943/12/2670 реєстраційний № судового рішення в ЄДРСР 32171320).

Самостійна зміна органом ДПС в електронних базах даних показників податкової звітності без зміни цих показників самим платником податків шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує його права та інтереси, оскільки платник податків має право розраховувати на те, що задекларовані ним у податкових деклараціях показники відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в тому числі перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Аналізуючи пп. 14.1.156, 14.1.157, 54.3.2 ПКУ, які визначають поняття податкових зобов'язань платника податків, податкового повідомлення-рішення, а також обов'язку контролюючого органу самостійно визначати суму грошових зобов'язань, суди доходять висновку, що внесення до облікових карток платника податків змін, які не пов'язані зі зміною податкового навантаження (тобто податкової звітності, розшифровки результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України) з податку на додану вартість, можливе лише на підставі або самостійно поданої декларації платника податку на додану вартість, або прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення після закінчення строків його узгодження.

Суди визнають факт порушення прав платника податків зазначаючи, що дії контролюючого органу полягають у не вчиненні жодної з передбачених законом дій за результатами перевірки, а саме : у неприйнятті рішення чи складенні довідки, що ставить суб'єкта господарювання у правову невизначеність. Як зазначено в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012 р. у справі № 2а-7276/12/2670, такі дії контролюючого органу не лише зачіпають законні інтереси платника податку, але й позбавляють його можливості оскаржити акт чи визнати його незаконним. З вчинених дій (невинесення податкового повідомлення-рішення) можна зробити висновок, що контролюючий орган, визначаючи суми податкових зобов'язань платника податків, порушив його особисте право на самостійне їх декларування.

Окрім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що апелянтом безпідставно та незаконно ТзОВ "Геліконт" присвоєно стан "9", що означає "направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, хоча такі стани не затверджені жодним нормативно - правовим документом.

При цьому слід вказати, що не маючи на те жодних підстав податковий орган неправомірно 16.10.2012 року надіслав Державному реєстратору лист - повідомлення (форма №18 ОІШ), № 4431/9/18-0 "Про відсутність юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Геліконт" за її місцезнаходженням по вул. Івано-Франківська, 2 в м. Калуші". В свою чергу, державний реєстратор своїм листом № 07-09/266 від 12.12.2012 року повідомила ТзОВ "Геліконт" про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Не зважаючи на те, що ТзОВ "Геліконт" 17.12.2012 року подано необхідні документи, а саме: реєстраційну карту для підтвердження відомостей про юридичну особу, Калуською ОДПІ в електронних базах даних відносно ТзОВ "Геліконт" значиться стан "9"(відсутність за місцем реєстрації).

Даний факт підтверджується електронним повідомленням-відповіддю банку від 02.11.2012 року, в якому позивач мав намір відкрити соціальний рахунок. Причиною відмови у взятті на облік рахунка послужив саме стан платника-"9"- невідповідність податкової адреси Платника податків, поданої у повідомленні.

Поряд з цим, постановою Калуського міськрайонного суду від 25.12.2012 року у справі про притягнення до адмінвідповідальності директора ТзОВ "Геліконт" ОСОБА_3 провадження було закрито у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В силу вимог ч.4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду у справі про адміністративний вчинок, які набрали законної сили є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Вимоги позивача щодо встановлення повноважень податкової інспекції, не підлягають до задоволення, оскільки за змістом КАС України вони не можуть бути предметом судового спору.

Стосовно вимоги позивача про накладення заборони податковому органу вчиняти дії щодо використання висновків акту перевірки про визнання правочинів нікчемними, які укладені ТзОВ "Геліконт" з контрагентами, така не підлягає до задоволення, оскільки являється передчасною до вирішення даного питання податковим органом шляхом пред'явлення позову до суду.

Згідно ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до Закону "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" від 20.12.2011 року № 4191-VI компенсація витрат на правову допомогу стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, повинна здійснюватись за рахунок коштів державного бюджету передбачених на утримання органу суб'єкта владних повноважень, який допустив протиправність, на підставі ст. 1 цього Закону у розмірі 40% установленої законом мінімальної місячної зарплати за 1 годину затраченого часу адвоката.

З аналізу ст. 1 зазначеного закону видно, що компенсація судових витрат здійснюється саме за участь особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Пунктом 21.3 ПК України передбачено, що шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.

Податковий кодекс передбачає відшкодування збитків та витрат платника податків, яких він зазнає через незаконні дії (бездіяльність) податкових органів, та витрат, які платник податків зробив або мусить понести для відновлення свого порушеного права і таке відшкодування має здійснюватись у повному розмірі.

Згідно ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Сформована практика ЄСПЛ заснована на тому, що заявник має право на відшкодування витрат в розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений.

На підтвердження оплати позивача за надання правової допомоги адвоката до матеріалів справи долучено: угоду про заміну сторони в зобов'язанні від 10.03.2013 року; угоду погодження вартості правової допомоги від 10.03.2013 року; рахунок-фактуру №01-013/158 від 11.03.2013 року; платіжне доручення №296 від 11.03.2013 року; копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 25.06.2008 року; копію виписки з ЄДР ЮО та ФОП про державну реєстрацію "Адвокатського бюро ОСОБА_4".

Однак, колегія суддів вважає, що позов у цій частинні підлягає частковому задоволенню, оскільки кількість затраченого часу, який зазначений у акті про надання адвокатських послуг (правової допомоги) є не співмірним і значно перевищеним. А відтак, понесені позивачем витрати на правову допомогу підлягають стягненню на його користь із Державного бюджету України у сумі 3 211 гривень 60 копійок (з розрахунку 7 годин затраченого часу).

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до неспростовного переконання про те, що висновок суду першої інстанції по даній справі зроблений при неповному з'ясуванні судом та недоведеності обставин, які мають значення для справи, внаслідок порушення норм матеріального права що і призвело до неправильного вирішення справи, а у відповідності до вимог ст.202 КАС України є обов'язковою підставою для скасування судового рішення і ухвалення нового рішення по суті спору.

Керуючись.,ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.3 ч. ст. 198, п. п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області ДПС - задоволити частково.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2013 року у справі № 809/244/13-а - скасувати та постановити нову, якою позов задоволити частково.

Зобов'язати Калуську об'єднану державну податкову інспекцію Івано-Франківської області ДПС відновити достовірні дані про ТзОВ "Геліконт" в автоматизованому банку даних про платників податків - юридичних осіб, Єдиному реєстрі податкових накладних, в базах АРМ "Контраген" та інших електронних автоматизованих базах даних.

Стягнути з державного бюджету України на користь ТзОВ «Геліконт» судові витрати на правову допомогу в сумі 3 211 гривень 60 копійок (з розрахунку 7 годин затраченого часу).

В решті позовних вимог - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Гулид Р.М.

Судді : С.М. Кузьмич

В.З. Улицький

Повний текст постанови виготовлено і підписано 22.04.2014 року