Постанова

від 12.07.2017 по справі 809/244/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" липня 2017 р. м. Київ К/800/30235/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Борисенко І.В.

за участю: секретаря Шевчук П.О.

представника відповідача Лаврука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу касаційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.04.2013 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 у справі №809/244/13-а (№7438/13) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Геліконт до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 05.04.2013 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Геліконт до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій задовольнив частково. Визнав протиправними дії Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області щодо викладення в акті перевірки висновків про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Геліконт вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України. Визнав протиправними дії Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області щодо викладення в акті перевірки висновків про порушення в Товариством з обмеженою відповідальністю Геліконт в момент вчинення правочинів вимог частини п'ятої статті 203, частин першої та другої статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України. Визнав протиправною бездіяльність Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області щодо не складення податкового повідомлення-рішення за наслідками позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Геліконт . Зобов'язав відповідача внести зміни до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової служби України в частині відображення інформації, викладеної в акті перевірки, та зобов'язав відновити дані про Товариство з обмеженою відповідальністю Геліконт в автоматизованому Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб, Єдиному реєстрі податкових накладних, в базах АРМ Контраген та інших електронних автоматизованих базах. У задоволенні решти позовних вимог відмовив. Стягнув з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Геліконт судові витрати на правову допомогу в сумі 22500грн.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 15.04.2014 скасував постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.04.2013 та прийняв нову постанову про часткове задоволення позову. Зобов'язав Калуську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області відновити достовірні дані про Товариство з обмеженою відповідальністю Геліконт в автоматизованому Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб, Єдиному реєстрі податкових накладних, в базах АРМ Контраген та інших електронних автоматизованих базах. Стягнув з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Геліконт судові витрати на правову допомогу в сумі 3211,6грн. (з розрахунку 7 годин витраченого часу). У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Калуська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області 04.06.2014 звернулась касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 07.07.2014 прийняв її до свого провадження.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.04.2013 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 в частині задоволення позову та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

На обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, частини п'ятої статті 203, частин першої та другої статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, положень статті 1 Закону України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах .

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Суди попередніх інстанцій встановили, що Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Геліконт з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю ТД ББМ-Київ за період з 01.01.2011 по 31.07.2012, за результатами якої складено акт від 23.10.2012 № 2209/22-0/35803413.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення пункту 185.1 статті 185 , пункту 188.1 статті 188 , пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України , а саме: за період з 01.02.2012 по 31.07.2012 завищено податкові зобов'язання в сумі 2634599,00грн.; пунктів 198.1 , 198.2 , 198.6 статті 198 Податкового кодексу України , а саме: за період з 01.02.2012 по 31.07.2012 завищено податковий кредит в загальній сумі 2579896,00грн.; частини п'ятої статті 203, частин першої та другої статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України, а саме: недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які мають нереальних характер.

На підставі викладених в акті перевірки висновків податковим органом здійснено відповідні коригування показників в автоматизованому Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб, Єдиному реєстрі податкових накладних, в базах АРМ Контраген та інших електронних автоматизованих базах.

Позивач з висновками акта перевірки не погодився, звернувся до суду з позовом в якому просив, з врахування заяви про збільшення позову, визнати протиправними дії Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби щодо включення в акт перевірки висновків про порушення ТОВ Геліконт пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України; визнати протиправними дії Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби щодо включення в акт перевірки висновків про порушення ТОВ Геліконт положень частини 5 статті 203, частини першої другої статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів; визнати відсутність компетенції (повноважень) відповідача щодо визнання фінансово-господарських операцій між ТОВ ТД ББМ-Київ та ТОВ Геліконт фіктивними; визнати відсутність компетенції (повноважень) відповідача щодо визнання правочину, укладеного між ТОВ ТД ББМ-Київ та ТОВ Геліконт нікчемними; визнати протиправними дії відповідача по відображенню недостовірних даних про ТОВ Геліконт в автоматизованому Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб, Єдиному реєстрі податкових накладних, в базах даних АРМ Контраген та інших електронних автоматизованих базах даних, по надісланню Державному реєстратору повідомлення (форма №18-ОПП) про відсутність юридичної особи ТОВ Геліконт за її місцезнаходженням по вул.Івано-Франківська, 2 в м.Калуші; зобов'язати відповідача внести зміни до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України в частині відображення недостовірної інформації, викладеної в акті перевірки та зобов'язати відновити достовірні дані про ТОВ Геліконт в автоматизованому банку даних про платників податків - юридичних осіб, Єдиному реєстрі податкових накладних, в базах АРМ Контраген та інших електронних автоматизованих базах даних; заборонити відповідачу вчиняти дії щодо використання висновків акту перевірки щодо визнання нікчемного правочину, укладеного ТОВ Геліконт при винесенні податкових повідомлень-рішень та в якості підстав для коригування податкового кредиту і податкового зобов'язання та його контрагента за договором, протиправно визнаним Калуською ОДПІ нікчемним.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, обґрунтовував свої висновки тим, що за наслідками перевірки Калуською ОДІП не приймалось податкового повідомлення-рішення, яке платник податків (позивач) міг би оскаржити, тому об'єктом судового контролю мають бути дії податкового органу. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях. Отже, висновки про нікчемність правочинів не можуть покладатися в основу акта перевірки платника податку для подальшого перерахування (корегування) податкового зобов'язання платника податку без відповідного судового рішення. Крім того, при здійсненні перевірки податковим органом було залишено поза увагою дослідження первинних документів, які підтверджують реальність господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю ТД ББМ-Київ , а також зі встановлення факту внесення до баз електронних даних неправдивої інформації на підставі акта перевірки. За висновками суду першої інстанції висновки акту перевірки потягли за собою значні правові наслідки як для позивача так і його контрагентів, що стало підставою для прийняття рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.

Суд апеляційної інстанції не погодився з рішенням суду першої інстанції, скасував постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.04.2013 та прийняв нову постанову, якою задовольнив позов в частині вимог про зобов'язання відповідача відновити достовірні дані про Товариство з обмеженою відповідальністю Геліконт в автоматизованому Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб, Єдиному реєстрі податкових накладних, в базах АРМ Контраген та інших електронних автоматизованих базах. Приймаючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що внесення змін до облікових карток платника податків, що не пов'язані із зміною податкового навантаження (тобто податкової звітності, розшифрування результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України), можливе лише на підставі показників поданої платником декларації або прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення після закінчення строків узгодження визначеного ним грошового зобов'язання. Відтак, за відсутності винесених на підставі складеного за результатами перевірки акта податкового повідомлення-рішення у відповідача були відсутні підстави для внесення змін до даних позивача в обліковій картці та у внутрішніх електронних базах.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Касаційна скарга у справі подана Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області та містить вимоги про скасування рішень суду першої та апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог.

Колегія суддів вважає доводи касаційної скарги відповідача щодо помилковості висновків суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову в частині вимог про зобов'язання відповідача відновити достовірні дані про Товариство з обмеженою відповідальністю Геліконт в автоматизованому Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб, Єдиному реєстрі податкових накладних, в базах АРМ Контраген та інших електронних автоматизованих базах обґрунтованими.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України.

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За правилом пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Верховний Суд України у справі № 21-511а14, постанова в якій ухвалена 09.12.2014, висловив свою позицію щодо застосування статей 71, 72, 74 Податкового кодексу України та зазначив, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до бази автоматизованої системи Державної фіскальної служби України інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що оскільки позивачем не оспорювалась правомірність проведення відповідачем податкового контролю; обставин, які б свідчили про порушення податковим органом процедури призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки встановлено не було, суд апеляційної інстанції, правильно скасувавши рішення суду першої інстанції, помилково задовольнив позов в частині зобов'язання відповідача поновити в електронних системах показники щодо позивача.

З урахуванням вищевикладеного, а також зважаючи на те, що обставини справи встановлені повно і правильно, але судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача відновити дані про Товариство з обмеженою відповідальністю Геліконт в електронних автоматизованих базах, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 в частині задоволення позовних вимог підлягає скасуванню із ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в з позові.

Підстав для задоволення касаційної скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог немає, оскільки зазначене судове рішення скасовано судом апеляційної інстанції повністю.

Враховуючи положення частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено компенсацію судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень лише у випадках ухвалення судового рішення на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, підстави для стягнення суми витрат на правову допомогу на користь позивача відсутні.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 160 , 210 , 220 , 221 , 223 , 229 , 230 , 232 , частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України , колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 у справі №809/244/13-а (№7438/13) в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області відновити дані про Товариство з обмеженою відповідальністю Геліконт в автоматизованому Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб, Єдиному реєстрі податкових накладних, в базах АРМ Контраген та інших електронних автоматизованих базах та стягнення з державного бюджету України на користь ТОВ Геліконт судових витрат на правову допомогу в сумі 3211,60грн - скасувати. Прийняти в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У решті постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 у справі №809/244/13-а (№7438/13) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий: Т.М. Шипуліна

Судді: Л.І. Бившева

І.В.Борисенко