Постанова

від 16.04.2014 по справі к14/109-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2014 р. Справа№ К14/109-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Чорної Л.В.

при секретарі Дмитрина Д.О.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2013р. (повний текст підписано - 22.08.2013р.)

у справі №К14/109-12 (суддя - Бацуца В.М.)

за позовом 1) ОСОБА_2

2) ОСОБА_3

3) ОСОБА_4

до 1) Публічного акціонерного товариства "Броварський шиноремонтний завод"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ралекс буд"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5

про визнання недійсними договрів купівлі-продажу нерухомого майна

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд Господарського суду Киъвської області передані позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ПАТ „Броварський шиноремонтний завод", ТОВ „Ралекс буд" про визнання недійсними договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05.10.2010 р., укладеного між ВАТ „Броварський шиноремонтний завод" та ТОВ „Ралекс буд", нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 3890; договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05.10.2010 р., укладеного між ВАТ „Броварський шиноремонтний завод" та ТОВ „Ралекс буд", нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 3893; договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05.10.2010 р., укладеного між ВАТ „Броварський шиноремонтний завод" та ТОВ „Ралекс буд", нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 3896; договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.12.2011 р., укладеного між ПАТ „Броварський шиноремонтний завод" та ТОВ „Ралекс буд", нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 3308; договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.12.2011 р., укладеного між ПАТ „Броварський шиноремонтний завод" та ТОВ „Ралекс буд", нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 3311.

Позовні вимоги мотивовані відсутністю відповідних повноважень у фінансового директора ВАТ „Броварський шиноремонтний завод" ОСОБА_7 при укладенні між ВАТ „Броварський шиноремонтний завод" та ТОВ „Ралекс буд" договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05.10.2010 р. (№ 3890 у Реєстрі для реєстрації нотаріальних дій), договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05.10.2010 р. (№ 3893 у Реєстрі для реєстрації нотаріальних дій), договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05.10.2010 р. (№ 3896 у Реєстрі для реєстрації нотаріальних дій), та у голови правління ПАТ „Броварський шиноремонтний завод" ОСОБА_8 при укладенні між ПАТ „Броварський шиноремонтний завод" та ТОВ „Ралекс буд" договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.12.2011 р. (№ 3308 у Реєстрі для реєстрації нотаріальних дій), договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.12.2011 р. (№ 3311 у Реєстрі для реєстрації нотаріальних дій).

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.12.2012 р. до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів залучено приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.07.2013 року у справі № К14/109-12 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано відсутністю підстав для констатування факту перевищення головою правління ПАТ „Броварський шиноремонтний завод" ОСОБА_8 та фінансовим директором ОСОБА_7 обсягу власних повноважень при укладанні між ПАТ „Броварський шиноремонтний завод" та ТОВ „Ралекс буд" договорів купівлі-продажу нерухомого майна, з огляду на недоведеність позивачами фактичного перевищення об'єктів договорів купівлі-продажу 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 03.07.2013 року у справі № К14/109-12, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду Київської області прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу ОСОБА_2 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Тищенко О.В.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2013 відповідно до п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду для розгляду справи №К14/109-12 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Тищенко О.В., суддів Гончаров С.А. та Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2013 року апелянту було відновлено строк для подачі апеляційної скарги, по апеляційній скарзі порушено провадження та призначено розгляд справи на 29.01.2014 року.

В судове засідання 29.01.2014р. представники позивачів 1, 2, 3 відповідача 2 та третьої особи не з'явилися.

Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 29.01.2014р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 12.02.2014р.

Через відділ документального забезпечення апеляційного господарського суду від представника відповідача 2 (вх. №09-11/2457) надійшли заперечення проти апеляційної скарги; від представника позивача 3 (вх. №09-27/73) надійшла телеграма про перенесення розгляду справи на іншу дату; від представника позивача 1 (вх. №09-11/1888) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 року було задоволено клопотання представника відповідача-2 та продовжено розгляд справи на п'ятнадцять календарних днів.

У зв'язку з нявкою сторін по справі її розгляд неодноразово відкладався згідно приписів ст.. 77 ГПК України.

Склад колегії суддів у відповідності до положень чинного законодавства неодноразово змінювався.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 року, враховуючи вихід головуючого судді Тищенко О.В. із відпустки, сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Тищенко О.В., судді Смірнова Л.Г. та Чорна Л.В.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів апелянтів, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2013 року у справі № К14/109-12.

Представники позивачів, відповідача-2 та третьої особи в судове засідання 16.04.2014 року не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників позивачів, відповідача-2 та третьої особи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача-1, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вірно встановлено судом першої інстанції 05.10.2010 р. між відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно умов п. 1.1. якого відповідно до умов цього договору продавець (в особі представника) продає, а покупець (в особі представника) купує нерухоме майно, зазначене у п. 1.2. цього договору, яке належить продавцю на праві власності та знаходиться за адресою: Київська область, місто Бровари, бульвар Незалежності, 24, (колишня адреса - Промвузол), і сплачує за нього ціну, визначену цим договором.

У відповідності до п. 1.2. договору та згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим Комунальним підприємством Броварської міської ради „Броварське бюро технічної інвентаризації" 08 липня 2010 р. за № 26651274, нерухоме майно, що відчужується за цим договором, складається з будівлі дільниці великогабаритних шин, позначеної на плані земельної ділянки під літ. „Б-3", інв. № 1556, загальною площею 3 650, 7 кв.м., та становить 151/1000 частину комплексу, що розташований за вищевказаною адресою та належить продавцю.

Даний договір купівлі-продажу нерухомого майна було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 3890.

17.11.2010 р. КП Броварської міської ради „Броварське бюро технічної інвентаризації" було зареєстровано право власності ТОВ „Ралекс буд" на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05.10.2010 р., укладеного між ВАТ „Броварський шиноремонтний завод" та ТОВ „Ралекс буд", нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 3890.

Також 05.10.2010 р. між відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно умов п. 1.1. якого відповідно до умов цього договору продавець (в особі представника) продає, а покупець (в особі представника) купує нерухоме майно, зазначене у п. 1.2. цього договору, яке належить продавцю на праві власності та знаходиться за адресою: Київська область, місто Бровари, бульвар Незалежності, 24, (колишня адреса - Промвузол), і сплачує за нього ціну, визначену цим договором.

Згідно п. 1.2. договору згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим Комунальним підприємством Броварської міської ради „Броварське бюро технічної інвентаризації" 08 липня 2010 р. за № 26651533, нерухоме майно, що відчужується за цим договором, складається з будівлі цеху ізоляційних матеріалів, позначеної на плані земельної ділянки під літ „А-3", інв. № 1555, приміщення: І поверх № 70-73, 78-92, II поверх № 74, 76, 77, загальною площею 3 777, 5 кв.м., та становить 16/100 частин комплексу, що розташований за вищевказаною адресою та належить продавцю.

Зазначений договір купівлі-продажу нерухомого майна було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 3893.

17.11.2010 р. КП Броварської міської ради „Броварське бюро технічної інвентаризації" було зареєстровано право власності ТОВ „Ралекс буд" на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05.10.2010 р., укладеного між ВАТ „Броварський шиноремонтний завод" та ТОВ „Ралекс буд", нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 3893.

05.10.2010 р. між відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно умов п. 1.1. якого відповідно до умов цього договору продавець (в особі представника) продає, а покупець (в особі представника) купує нерухоме майно, зазначене у п. 1.2. цього договору, яке належить продавцю на праві власності та знаходиться за адресою: Київська область, місто Бровари, бульвар Незалежності, 24, (колишня адреса - Промвузол), і сплачує за нього ціну, визначену цим договором.

У відповідності до п. 1.2. договору згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим Комунальним підприємством Броварської міської ради „Броварське бюро технічної інвентаризації" 08 липня 2010 р. за № 26651393, нерухоме майно, що відчужується за цим договором, складається з адміністративного корпусу, позначеного на плані земельної ділянки під літ. „А-3", інв. № 1553, приміщення: І поверх 1-28, 93, 94, II поверх № 95-119, III поверх № 120-149, загальною площею 2 470, 4 кв.м., та становить 1/10 частину комплексу, що розташований за вищевказаною адресою та належить продавцю.

Договір купівлі-продажу нерухомого майна було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 3896.

17.11.2010 р. КП Броварської міської ради „Броварське бюро технічної інвентаризації" було зареєстровано право власності ТОВ „Ралекс буд" на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05.10.2010 р., укладеного між ВАТ „Броварський шиноремонтний завод" та ТОВ „Ралекс буд", нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 3896.

29.12.2011 р. між відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно умов п. 1.1. якого відповідно до умов цього договору продавець (в особі представника) продає, а покупець (в особі представника) купує нерухоме майно, зазначене у п. 1.2. цього договору, яке належить продавцю на праві власності та знаходиться за адресою: Київська область, місто Бровари, бульвар Незалежності, 24, (колишня адреса - Промвузол), і сплачує за нього ціну, визначену цим договором.

Пунктом 1.2. договору згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим Комунальним підприємством Броварської міської ради „Броварське бюро технічної інвентаризації" 28 жовтня 2011 р. за № 31837404, нерухоме майно, що відчужується за цим договором, складається з будівлі теплодільниці, позначеної на плані земельної ділянки під літ. „В", інв. № 1574, загальною площею 33, 3 кв.м., залишковою вартістю 8 791, 00 грн, контори ремонтно-механічної дільниці, позначеної на плані земельної ділянки під літ. „Е" інв. № 1558, загальною площею 199, 7 кв.м., залишковою вартістю 2 548, 00 грн., гаража, позначеного на плані земельної ділянки під літ. „И" інв. № 1563, загальною площею 357, 2 кв.м. залишковою вартістю 16 049, 00 грн., прохідної, позначеної на плані земельної ділянки під літ. „Д" інв. № 1557, загальною площею 98, 3 кв.м., залишковою вартістю 9 442, 00 грн. та становить 28/1000 частини комплексу, що розташований за вищевказаною адресою та належить продавцю.

Вказаний договір купівлі-продажу нерухомого майна було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 3308.

29.12.2011 р. між відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно умов п. 1.1. якого відповідно до умов цього договору продавець (в особі представника) продає, а покупець (в особі представника) купує нерухоме майно, зазначене у п. 1.2. цього договору, яке належить продавцю на праві власності та знаходиться за адресою: Київська область, місто Бровари, бульвар Незалежності, 24, (колишня адреса - Промвузол), і сплачує за нього ціну, визначену цим договором.

Згідно п. 1.2. договору згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим Комунальним підприємством Броварської міської ради „Броварське бюро технічної інвентаризації" 03 листопада 2011 р. за № 31896275, нерухоме майно, що відчужується за цим договором, складається з приміщення павільйону, позначеної на плані земельної ділянки під літ. „Й", інв. № 1569, загальною площею 210, 1 кв.м., залишковою вартістю 2 706, 00 грн., приміщення складів автопокришок, позначено на плані земельної ділянки під літ. „М" інв. № 1573, загальною площею 369, 00 кв.м., залишковою вартістю 2 351, 00 грн., приміщення для складів автопокришок, позначеного на плані земельної ділянки під літ. „Л" інв. № 1572, загальною площею 354, 00 кв.м., залишковою вартістю 2 351, 00 грн., приміщення для складів автопокришок, позначеного на плані земельної ділянки під літ. „К" інв. № 1571, загальною площею 354, 00 кв.м., залишковою вартістю 2 351, 00 грн. та становить 54/1000 частини комплексу, що розташований за вищевказаною адресою та належить продавцю.

Зазначений договір купівлі-продажу нерухомого майна було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 3311.

Пред'являючи позов у господарському суді, позивачі пов'язували недійсність договорів купівлі-продажу нерухомого майна з тим, що вони вчинені внаслідок зловмисної домовленості представників сторін, а також є значними правочинами, які укладалися без відповідного рішення загальних зборів акціонерів відповідача-1, отже укладені від імені відповідача-1 особою, що не має необхідного обсягу цивільної дієздатності, чим порушені права позивачів як акціонерів товариства.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 2 статті 20 Господарського суду України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами.

За приписами статей 1 та 2 Господарського процесуального кодексу України звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установи, організації реалізують надане їм право захищати в судовому порядку свої порушені або оспорюванні права та охоронювані законом інтереси у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачами заперечується дійсність вчинених відповідачем-1 правочинів пов'язаних з відчуженнями об'єктів нерухомого майна, які входять до складу виробничого комплексу.

У відповідності до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину, у відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203);

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203);

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203);

- правочин має вчинятись у формі, встановленій законом (ч.4 ст. 203)

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203).

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Пунктами 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" передбачено, що цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК), Земельним кодексом України, Сімейним кодексом України, Законом України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ „Про захист прав споживачів" (в редакції Закону від 1 грудня 2005 року № 3161-ІУ), Законом України від 6 жовтня 1998 року № 161-ХІУ „Про оренду землі" (в редакції Закону від 2 жовтня 2003 року № 1211-IV) та іншими актами законодавства.

При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

З тверджень позивачів вбачається, що підставою для звернення до суду стало на їх думку перевищення фінансовим директором та головою правління ПАТ «Броварський шиноремонтний завод» власних повноважень, що спричинило незаконне відчуження значної частини нерухомих об'єктів акціонерного товариства.

Згідно з пунктом 22 статті 33 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції, чинній на момент прийняття рішення загальних зборів) до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства.

Відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про акціонерні товариства» значний правочин - правочин (крім правочину з розміщення товариством власних акцій), учинений акціонерним товариством, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства, за даними останньої річної фінансової звітності.

У відповідності до наявних матеріалів справи судом першої інстанції було вірно встановлено, що згідно фінансової звітності ПАТ „Броварський шиноремонтний завод"., вартість активів товариства складала станом на 2010 р. та 2011 р. 9 039 000, 00 грн. та 9 392 000, 00 грн. відповідно.

Частинами 1,2 статті 70 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою.Статутом акціонерного товариства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення правочину до значного правочину. У разі неприйняття наглядовою радою рішення про вчинення значного правочину питання про вчинення такого правочину може виноситися на розгляд загальних зборів.

Якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом значного правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, рішення про вчинення такого правочину приймається загальними зборами за поданням наглядової ради.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи висновки експерта про вартість об'єкта експертної оцінки, складені суб'єктом оціночної діяльності ТОВ „КФ Єврокон", колегія суддів встановила, що вартість кожного окремо взятого об'єкта нерухомості спірних договірних відносин в середньому не перевищувала 11% відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності ПАТ «Броварський шиноремонтний завод».

Таким чином рішення щодо відчуження спірних об'єктів нерухомості (вартість яких перевищувала 10% вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності ПАТ «Броварський шиноремонтний завод») у відповідності до положень Закону України «Про акціонерні товариства» повинні були прийматися наглядовою радою акціонерного товариства.

Як вірно встановлено судом першої інстанції 18.03.2010 р. було проведено засідання наглядової ради ВАТ „Броварський шиноремонтний завод", на якому було вирішено погодити продаж адміністративного корпусу, інв. № 1553, площею 2 470, 4 кв.м; будівлі цеху ізоляційних матеріалів, інв. № 1555, площею 3 771, 5 кв.м; приміщення дільниці великогабаритних шин, інв. № 1556, площею 3 650, 7 кв.м; складу легкових автопокришок, інв. № 1568, площею 1 146, 6 кв.м.; Товариству з обмеженою відповідальністю „Ралекс Буд" (код ЄДРПОУ 34804133) за ринковою вартістю: адміністративного корпусу, інв. № 1553, - ціна загальна сума 500 400,00 грн.; будівлі цеху ізоляційних матеріалів, інв. № 1555, - ціна загальна сума 1 200 000, 00 грн.; приміщення дільниці великогабаритних шин, інв. № 1556, - ціна загальна сума 1 099 800, 00 грн.; приміщення складу легкових автопокришок , інв. № 1568 - ціна загальна сума 450 000, 00 грн.; Уповноважити підписати договори купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: адміністративного корпусу, інв. № 1553, за ціною 500 400, 00 грн. з ПДВ; будівлі цеху ізоляційних матеріалів, інв. № 1555, за ціною 1 200 000, 00 грн. з ПДВ; приміщення дільниці великогабаритних шин, інв. № 1556, за ціною 1 099 800, 00 грн. з ПДВ; приміщення складу легкових автопокришок, інв. № 1568, за ціною 450 000, 00 грн. з ПДВ, від імені ВАТ „Броварський шиноремонтний завод" Голову правління ОСОБА_8 або фінансового директора ВАТ „Броварський шиноремонтний завод" ОСОБА_7 за довіреністю, виданою Головою правління ВАТ „Броварський шиноремонтний завод", про що за наслідками засідання було складено та підписано протокол № 7 засідання наглядової ради ВАТ „Броварський шиноремонтний завод" від 18.03.2010 р.

Крім того 15.09.2011 р. було проведено засідання наглядової ради ПАТ „Броварський шиноремонтний завод", на якому було вирішено погодити продаж будівлі павільйону, літ. „Й", інв. № 1569, загальною площею 210, 1 кв.м., залишковою вартістю 2 706, 00 грн., приміщення для складів автопокришок, літ. „М", інв. № 1573, загальною площею 369, 0 кв.м,, залишковою вартістю 2 351, 00 грн., приміщення для складів автопокришок, літ. „Л", інв. № 1572, загальною площею 354, 0 кв.м, залишковою вартістю 2 351, 00 грн., приміщення для складів автопокришок, літ. „К", інв. № 1571, загальною площею 354, 0 кв.м., залишковою вартістю 2 351, 00 грн., будівля теплодільниці, літ. „В", інв. № 1574, загальною площею 33, 3 кв.м, залишковою вартістю 8 91, 00 грн., будівля контори ремонтно-механічної дільниці, літ. „Е", інв. № 1558, загальною площею 199, 7 кв.м, залишковою вартістю 2 548, 00 грн., будівлі гаражу, літ. „И", інв. № 1563, загальною площею 357, 2 кв.м, залишкова вартість 16 049, 00 грн., будівля прохідної, літ. „Д", інв. № 1557, загальною площею 98, 3 кв.м, залишкова вартість 9 442, 00 грн.; уповноважити підготувати договори купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: будівлі павільйону, літ. „Й", інв. № 1569, за ринковою вартістю, але не нижче, ніж 200 000, 00 грн., з ПДВ; приміщення для складів автопокришок „М", інв. № 1573, за ринковою вартістю, але не нижче, ніж 300 000, 00 грн., з ПДВ; приміщення для складів автопокришок „Л", інв. № 1572, за ринковою вартістю, але не нижче, ніж 250 000, 00 грн.; приміщення для складів автопокришок „К", інв. № 1571, за ринковою вартістю, але не нижче, ніж 250 000, 00 грн.; будівля теплодільниці, літ. „В", інв. № 1574, загальною площею 33, 3 кв.м, за ринковою вартістю, але не нижче, ніж 30 000, 00 грн., з ПДВ; будівля контори ремонтно-механічної дільниці, літ. „Е", інв. № 1558, загальною площею 199, 7 кв.м, за ринковою вартістю, але не нижче ніж 400 000, 00 грн.; будівлі гаражу, літ. „И", інв. № 1563, загальною площею 357, 2 кв.м, за ринковою вартістю, але не нижче, ніж 400 000, 00 грн.; будівля прохідної, літ. „Д", інв. № 1557, загальною площею 98, 3 кв.м, за ринковою вартістю, але не нижче, ніж 200 000, 00 грн.; та уповноважити підписати договори від імені ПАТ „Броварський шиноремонтний завод" Голову правління ОСОБА_8, про що за наслідками засідання було складено та підписано протокол № 17 засідання наглядової ради ПАТ „Броварський шиноремонтний завод" від 15.09.2011 р.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок місцевого господарського суду про дотримання відповідачем-1 вимог ст.70 ЗУ «Про акціонерні товариства» при укладанні спірних правочинів з огляду на наявність відповідних повноважень у фінансового директора ВАТ „Броварський шиноремонтний завод" та необхідних рішень наглядової ради ПАТ „Броварський шиноремонтний завод" про вчинення вищевказаних правочинів, а отже підстав для визнання спірних правочинів недійсними не вбачається.

Доводи апелянта колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на невірне трактування ним положень ст.. 70 ЗУ «Про акціонерні», адже зі змісту вказаної статті вбачається, що перевищення 25 відстотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства розглядається у контексті кожного окремо взятого правочину, а не за сукупною вартістю відчужених об'єктів, як вважає апелянт.

Також колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про не доведення позивача права власності на акції, емітентом яких є ПАТ „Броварський шиноремонтний завод", оскільки виписки про стан рахунку у цінних паперах наявні у матеріалах справи, не є належними доказами на підтвердження право власності на акції, емітентом яких є ПАТ „Броварський шиноремонтний завод, з огляду на ту обставину що починаючи з 2011 р. та станом на час розгляду справи ПАТ „Броварський шиноремонтний завод" ведення реєстру власників іменних цінних паперів доручено реєстратору - ТОВ „Співдружність" на підставі відповідного договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що в рішенні суду повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні, отже рішення відповідає вимогам чинного законодавства України, ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, підстав для його скасування не вбачається.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання апеляційної скарги покладаються на позивача-1 (апелянта).

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2013 року по справі № К14/109-12 залишити без змін.

Матеріали справи № К14/109-12 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді Л.Г. Смірнова

Л.В. Чорна