Постанова

від 30.04.2014 по справі 227/1820/14-а

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

30.04.2014

227/1820/14-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2014 року м.Добропілля

Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Діденко С.О. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Добропільської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

в с т а н о в и в:

11 квітня 2014 року ОСОБА_1 звернулась до Добропільського міськрайонного суду Донецької області до УСЗН Добропільської райдержадміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, який обґрунтовує тим, що вона є матір'ю малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, і перебуває на обліку у відповідача. На підставі її заяви відповідач призначив їй виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з розміром якої вона не згодна, так як вважає, що відповідач повинен їй сплачувати вказану допомогу керуючись ст.15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Відповідач же виплачує їй вказану допомогу значно в меншому розмірі. Тому вона просить визнати неправомірними дії УСЗН Добропільської райдержадміністрації щодо призначення, нарахування та виплати на її користь допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі меншому, ніж розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який передбачено ст.15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»; зобов'язати відповідача з 11 жовтня 2013 року провести перерахунок та виплату вказаної допомоги відповідно до вимог ст.15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»; зобов'язати відповідача призначити їй вказану щомісячну допомогу відповідно до ст.15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років починаючи з 11 жовтня 2013 року і до досягнення дитиною трирічного віку; зобов'язати відповідача утриматись від самостійного відходу від встановленого судом порядку нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Ухвалою суду від 15 квітня 2014 року по даній справі відкрито скорочене провадження.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Позивач - ОСОБА_1 є матір'ю малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 6).

Позивач перебуває на обліку в УСЗН Добропільської райдержадміністрації, їй призначено державну допомогу, що передбачено ст.15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». З березня 2012 року позивач отримує допомогу по догляду за дитиною (ОСОБА_2) до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130,00 грн. Допомогу позивач отримує як застрахована особа. Дані факти підтверджуються довідкою про отримання допомоги (а.с. 5).

Позивач є застрахованою особою, перебуває на обліку у відповідача та отримує допомогу за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 12 березня 2012 року.

Відповідачем позивачу призначена державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі 130 грн.

Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Частиною 1 статті 1 вказаного закону визначено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року № 28 И-XII передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" № 2811 -XII від 21 листопада 1992 року є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням " від 18.01.2001 року № 2240- ПІ (Закон №2240).

Статтею 1 Закону №2240 визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 2 Закону № 2240 страховий випадок - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг за цим Законом.

Статтями 4, 5, 29, 42 Закону №2240 встановлено, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством. Одним із принципів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав.

Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було внесено зміни до Закону №2240-111 та виключено статті 40-44.

Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-1II.

Пунктом 2 розділу III Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-НІ .

Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" , Законом України "Про Державний бюджет України на 2012 рік",Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", не встановлювався інший, ніж у Законі №2240-111 розмір допомоги, а положення Постанови КМУ №1751 "Про порядок призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" від 27.12.2001р. було затверджене саме на виконання Закону № 2811-ХП "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (п.1), то застосовувати зазначену постанову Кабінету Міністрів України до позивача, яка застрахована в системі загальнообов'язкового страхування неможливо, оскільки на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-ІІІ), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

В даному випадку виник спір щодо виплати допомоги особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, тому на виплату допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-ІІІ), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач має право на перерахунок та виплату їй недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 11 жовтня 2013 року по 30 квітня 2014 року, виходячи з розміру не меншого прожиткового мінімуму для дітей до 6 років.

На підставі ст. 162,163,183-2 КАС України суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Добропільської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління соціального захисту населення Добропільської районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 11 жовтня 2013 року по 30 квітня 2014 року включно.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Добропільської райдержадміністрації здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною - сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку за період з 11 жовтня 2013 року по 30 квітня 2014 року включно, не менше розміру прожиткового мінімуму для дітей до 6 років, з врахуванням виплачених сум.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. У разі оскарження рішення копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Копії постанови направити сторонам рекомендованим листом із повідомленням.

Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя С.О.Діденко