Рішення

від 05.05.2014 по справі 2-2974/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 2-2974/12

Категорія 45

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2014 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Вовк С.В.,

при секретарі - Грицюк Н. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрінформсервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Шико-2004», Публічне акціонерне товариство «Банк «Національні інвестиції», про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2012 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що за час проживання у шлюбі з відповідачем було придбане майно, яке є їх спільною сумісною власністю і щодо поділу якого домовленостей між ними не досягнуто, а тому просить суд поділити майно, яке спільно набуте за час шлюбу, визнавши за позивачем право власності на 2/3 частини від спільного майна подружжя, одночасно припинивши право спільної сумісної власності подружжя на це майно за відповідачем та визнавши за відповідачем право власності на 1/3 частину від спільного майна подружжя, одночасно припинивши право спільної сумісної власності подружжя на це майно за позивачем.

Обсяг і загальна вартість майна, що підлягає поділу, на день подання позову позивачу були невідомі, тому суд за клопотанням позивача про забезпечення доказів виніс ухвалу про забезпечення доказів від 18.09.2012, відповідно до якої забезпечив докази шляхом витребування інформації, необхідної для встановлення загального обсягу майна подружжя з відповідних компетентних органів.

18.03.2013 відповідач подав зустрічний позов про поділ майна подружжя, в якому зазначав майно, придбане під час шлюбу і просив поділити його з урахуванням принципу рівності часток подружжя у спільному майні.

Представник позивача подала заяву про призначення експертизи по справі, мотивуючи необхідність призначення експертизи відсутністю згоди подружжя про поділ майна та необхідністю визначити дійсну вартість майна подружжя на час розгляду справи, для чого необхідні спеціальні знання в галузі оцінки майна та майнових прав.

Ухвалою від 03.04.2013 судом була призначена оціночно-земельна, оціночно-будівельна, автотоварознавча та економічна експертиза, проведення якої було доручено експертам ТОВ «Судова незалежна експертиза України». В зв'язку з необхідністю надання додаткових документів, необхідних для проведення експертизи, 22.08.2013 суд відновив провадження у справі для забезпечення доказів шляхом витребування додаткових матеріалів для проведення експертизи.

Представник позивача заявила повторне клопотання про призначення експертизи.

Ухвалою суду від 15.10.2013 призначено оціночно-земельну, оціночно-будівельну, автотоварознавчу та економічну експертизу, проведення якої було доручено експертам ТОВ «Судова незалежна експертиза України».

За результатами оцінки спільно нажитого майна подружжя позивач заявою від 25.03.2014 та від 14.04.2014 уточнила позовні вимоги, за якими просить суд відступити від засади рівності часток подружжя, присудити їй 55% від спільно нажитого за час шлюбу майна, здійснити поділ майна подружжя, врахувати при поділі майно, відчужене нею та відповідачем без згоди другого з подружжя та стягнути з відповідача на її користь 863 341, 39 грн. компенсації.

Відповідач проти позову заперечує, подав заяву про збільшення розміру позовних вимог за зустрічним позовом і просить суд поділити майно, нажите під час шлюбу та врахувати при поділі майна борги подружжя, стягнути на його користь з позивачки ? частину боргу по укладеному ним з ПАТ «Банк «Національні інвестиції» кредитному договору № 418-11 від 06.12.2011.

У судовому засідання представник позивача за первісним позовом позов підтримала, проти зустрічного позову заперечувала.

Представник відповідача первісний позов не визнавала, просила задовольнити зустрічний позов в повному обсязі.

Представник третьої особи ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечував проти врахування при поділі майна, відчужене ОСОБА_1 без згоди ОСОБА_2 - автомобіль СADILLAC ESCALADE, номерні знаки НОМЕР_8, зарахувавши ОСОБА_1 його вартість в розмірі 278 217,82 грн.

Представник третьої особи ТОВ «ШИКО-2004» у судовому засіданні просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в частині визнання за ОСОБА_1 майнових прав на об'єкт нерухомості - житловий корпус типу «А» за НОМЕР_9 в оздоровчому комплексі сімейного типу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Представник третьої особи ТОВ «Укрінформсервіс» у судовому засіданні просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в частині визнання за останньою майнових прав на об'єкт нерухомості - житловий корпус типу «А» за НОМЕР_9 та корпус типа «В» в об'єкті реконструкції за НОМЕР_13 в оздоровчому комплексі сімейного типу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Третя особа ПАТ «Банк «Національні інвестиції» свого представника у судове засідання не направила, надіслала пояснення на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, представників третіх осіб, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, в задоволенні зустрічного позову слід відмовити, з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 13.06.1992, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_10, виданого Печерським РАГСом м. Києва.

Зазначений шлюб був розірваний рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17.01.2013 по справі 2-2150/12.

Судом встановлено, що під час перебування в шлюбі сторонами було придбане наступне майно:

- земельна ділянка з кадастровим номером 3223155400:05:106:0048 площею 0,1000 га, місцезнаходження земельної ділянки: АДРЕСА_2 з цільовим призначенням ведення особистого селянського господарства згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №173130 від 20 червня 2006р. вартістю 598 229 грн.;

- земельна ділянка з кадастровим номером 3223155400:05:106:0049 площею 0,1500 га, місцезнаходження земельної ділянки: АДРЕСА_3 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №173129 від 20 червня 2006 р. вартістю 926 693 грн.;

- земельна ділянка з кадастровим номером 3223155400:05:106:0050 площею 0,3000 га, місцезнаходження земельної ділянки: АДРЕСА_4 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №173131 від 20 червня 2006р. вартістю 1 652 542 грн.;

- земельна ділянка з кадастровим номером 3223155400:05:106:0051 площею 0,2000 га, місцезнаходження земельної ділянки: АДРЕСА_7 з цільовим призначенням ведення особистого селянського господарства згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №173132 від 20 червня 2006р. вартістю 1 025 795 грн.;

- земельна ділянка з кадастровим номером 3221286401:01:031:0019 площею 0, 0970 га, місцезнаходження якої - АДРЕСА_5 вартістю 171 981 грн. (дані згідно Витягу з Державного реєстру правочинів на запит органу державної влади №12007265 від 22.10.2012р.;

- гаражний бокс НОМЕР_11, адреса: м. Київ, вул. Січневого повстання, 24, гаражно-будівельний кооператив «Автолюбитель-2» на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_4 приватним нотаріусом КМНО 26.07.2006 р. №2258 ( дані згідно відповіді на запит суду Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна №41753 (И-2012) від 12.11.2012р. та Витягу з Державного реєстру правочинів на запит органу державної влади №12007265 від 22.10.2012р.) вартістю 408 043 грн.;

- гідроцикл «GTI SE 130 hp», бортовий реєстраційний номер НОМЕР_22, 2007 р. побудови (Повідомлення на запит суду Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті №3741-4.1/9.2/45-12 від 30.10.2012р.) вартістю 100 000 грн.;

- службово-роз'їзний теплохід «Ровесник» на підставі Свідоцтва про право власності на судно, видане Інспекцією ГДРФ м. Київ за НОМЕР_23 від 22.01.2007 року. вартістю 1 295 600 грн.;

- об'єкт нерухомого майна - комплекс, тракторна бригада №2: А-пл.151,0 кв.м., Б- пл. 24,0 кв.м., В - пл. 672,0 кв.м., Д - пл.42,3 кв.м., Ж - пл.42,0 кв.м.,З - пл..15,9 кв.м., К-пл. 28,0 кв.м., Л. - пл.5,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно №263111 від 11.02.2010р. виданого Слобідською сільською радою Кагарлицького району Київської області вартістю 1 819 000 грн. та наступні транспортні засоби (за даними автоматизованої інформаційно-пошукової системи УДАІ м. Києва та НАІС ДДАІ МВС України, наданими на запит суду)

- причеп ПФ 02 Фермер, номер кузова НОМЕР_14, сірого кольору, 2000 р.в., номерні знаки НОМЕР_15 вартістю 1003,22 грн.;

- автомобіль КІА РІО, номер кузова НОМЕР_16, білого кольору, 2002 р.в., номерні знаки НОМЕР_17 вартістю 45 911,22 грн.;

- автомобіль ГАЗ 21, номер кузова НОМЕР_1, чорного кольору, 1977 р.в., номерні знаки НОМЕР_18 вартістю 20 101,07 грн.;

- автомобіль М 20, номер кузова НОМЕР_2, синього кольору, 1957 р.в., номерні знаки НОМЕР_19 вартістю 25 975 грн.;

- автомобіль СНЕVROLET АSТRО, номер кузова НОМЕР_20, синього кольору, 1995 р.в., номерні знаки НОМЕР_21 вартістю 50 140,40 грн.;

- автомобіль AUDI 8N TT, 2000 року випуску, сірого кольору, номерні знаки НОМЕР_12 вартістю 158 374,50 грн.;

- автомобіль СADILLAC ESCALADE, 2007 року випуску, чорного кольору, вартістю 278 217,82 грн., відчужений Позивачкою без згоди Відповідача;

- автомобіль LANCIA DEDRA, номер кузова НОМЕР_3, чорного кольору, 1992 р.в., був знятий з обліку для реалізації 14.09.2008 р. вартістю 23 691,36 грн.;

- автомобіль ГАЗ 13, номер кузова НОМЕР_4, чорного кольору, 1978 р.в., був знятий з обліку для реалізації 25.09.2012 р. вартістю 505 157,60 грн.;

- автомобіль KASSBOHRER V16L, білого кольору, 1989 р.в., був знятий з обліку для реалізації 01.11.2012 р. вартістю 34 824,70 грн.;

- автомобіль DODGE DURANGO, номер кузова НОМЕР_5, зеленого кольору, 1998 р.в., був знятий з обліку для реалізації 15.11.2006 р. вартістю 131 985,47 грн.;

- автомобіль ГАЗ 13, чорного кольору, 1978р.в., був знятий з обліку для реалізації 03.06.2004 р. вартістю 505 157,60 грн.;

- автомобіль JEEP GRAND CHEROKEE, зеленого кольору, 1995 р.в., був знятий з обліку для реалізації 25.05.1995 р. вартістю 352 291,21 грн.;

- облігації емітента ТОВ «МАС» в кількості 500 000 штук номінальною вартістю 1 грн., всього на загальну суму 500 000,00 грн., відчужені Відповідачем на підставі договору № Б 8-1.037/08 купівлі-продажу облігацій від 13 лютого 2008 року;

- майнові права на об'єкт нерухомості - корпус типу «В» за НОМЕР_13 в оздоровчому комплексі сімейного типу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею згідно технічного паспорту 511,6 кв.м. згідно Інвестиційного договору №ИД-3В-1 від 21 липня 2008 р. вартістю 1 631 500 грн.;

- майнові права на об'єкт нерухомості - житловий корпус типу «А» за НОМЕР_9 в оздоровчому комплексі сімейного типу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею згідно проектної документації 629,09 кв. м. згідно Інвестиційного договору №ИД-22А від 19 серпня 2010 р. вартістю 1 499 975 грн.;

За час перебування у шлюбі Відповідач заснував наступні підприємства (дані згідно відповіді на запит суду Державної податкової служби у м. Києві №4512/9/10-106 від 06.11.2012р.:

- ТОВ «Дитячий оздоровчий комплекс «СОКІЛ» (код ЄДРПОУ 31986202), розмір внеску до статутного капіталу складає 7000 грн.:

- ТОВ «ЕПС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 36184967), розмір внеску до статутного капіталу складає 24 600 грн.;

- ТОВ «Укрінформсервіс (код ЄДРПОУ 21643340), значиться як засновник у період з 2002 по 05.09.2007р. розмір внеску до статутного капіталу складає 39 700 грн.;

ТОВ «МАС» (код ЄДРПОУ 30576214), значиться як засновник у період з 2002 по 2006 роки, розмір внеску до статутного капіталу складає 1 605 003 грн.;

ТОВ «Вотум» (код ЄДРПОУ 31360594), значиться як засновник у період з 16.02.2001 р. по 21.11.2005р., розмір внеску до статутного капіталу складає 1000 000 грн. та є власником акції - 32 6413 % ЗАТ «Українська спеціалізована база постачання і збуту «Укрторгмонтажтехніка» (код за ЄДРПОУ 02132680) вартістю 2 800 грн.

Загальна вартість майна становить 16 441 292, 17 грн.

Вартість спільно нажитого майна подружжя була визначена в ході проведеної судової експертизи, також визначена на підставі висновків спеціалістів ТОВ «Експертно-оціночна компанія «Система» та відповідей компетентних органів на запит суду, а також частково за взаємною згодою сторін. Висновки експертів та спеціалістів по справі були оцінені судом за правилами, встановленими ст. 212 ЦПК України, вони є належними, допустимим та достовірними доказами по справі, та приймаються судом як докази, що встановлюють дійсну вартість майна на час розгляду справи.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідач не згоден з обсягом майна, що підлягає поділу між подружжям, в частині включення до нього корпоративних прав на господарські товариства, засновані в період шлюбу, оскільки його вклади до статутного капіталу як засновника не є об'єктами права спільної сумісної власності подружжя і не підлягають поділу між подружжям.

Суд погоджується з позицією, що вклад до статутного фонду не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя і не підлягає поділу між подружжям, оскільки з моменту його внесення до статутного капіталу товариства він стає власністю самого товариства. Відповідно до ч. 1 ст. 115 ЦК України, господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Разом з тим, засновник господарського товариства після внесення свого вкладу до статутного фонду господарського товариства отримує корпоративні права, які відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України є правами особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Корпоративні права мають свою вартість, яка визначається вартістю (розміром) частки в статутному капіталі товариства, вони можуть бути відчужені на підставі договорів купівлі-продажу, міни, дарування, на них може бути звернено стягнення. Тобто, корпоративні права є повноцінним об'єктом цивільних прав.

Відповідно до ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом цивільних прав вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Сімейного кодексу України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач стверджує, що заснування господарських товариств здійснювалось відповідачем без її згоди та відома, вона не вимагає здійснити реальний поділ корпоративних прав, не претендуючи таким чином на реалізацію нею цих прав, зокрема, шляхом участі в управлінні товариством, а просить суд залишити їх у власності відповідача, компенсуючи вартість її частки.

Суд встановив, що відповідач заснував господарські товариства ТОВ «Дитячий оздоровчий комплекс «СОКІЛ» (код ЄДРПОУ 31986202), ТОВ «ЕПС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 36184967), ТОВ «Укрінформсервіс» (код ЄДРПОУ 21643340), ТОВ «МАС» (код ЄДРПОУ 30576214), ТОВ «Вотум» (код ЄДРПОУ 31360594) та набував корпоративних прав на господарські товариства під час шлюбу, за відсутності згоди позивача, використовуючи спільні кошти всупереч ст. 65 Сімейного кодексу України. Відповідач не надав жодних доказів, що витрачання спільних коштів на заснування господарських товариств здійснювалось за згоди дружини та в інтересах сім'ї.

Відповідно до пункту 28 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» у разі використання одним із подружжя спільних коштів усупереч ст. 65 СК інший із подружжя має право на компенсацію вартості його частки у господарському товаристві.

Акції - 32 6413 % ЗАТ «Українська спеціалізована база постачання і збуту «Укрторгмонтажтехніка» (код за ЄДРПОУ 02132680) є об'єктом права спільної сумісної власності і предметом поділу між подружжям, як придбані за спільні кошти подружжя, що Відповідач не заперечував. Відповідно до п. п. 23, 27 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 р. №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» акції можуть бути об'єктом права спільної сумісної власності і предметом поділу між подружжям, якщо вони були придбані за їх спільні кошти.

Також відповідач вважає, що не слід включати до обсягу спільно нажитого майна подружжя майнові права на об'єкт нерухомості - корпус типу «В» за НОМЕР_13 в оздоровчому комплексі сімейного типу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею згідно технічного паспорту 511,6 кв.м. згідно Інвестиційного договору №ИД-3В-1 від 21 липня 2008 р., які належать, як вважає відповідач, ТОВ «Укрінфорсервіс» та майнові права на об'єкт нерухомості - житловий корпус типу «А» за НОМЕР_9 в оздоровчому комплексі сімейного типу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею згідно проектної документації 629,09 кв. м. згідно Інвестиційного договору №ИД-22А від 19 серпня 2010 р., які належать ТОВ «Шико-2004».

Суд встановив, що між ТОВ «Укрінформсервіс» (Емітент) та ТОВ «ШИКО-2004» (Інвестор) був укладений Інвестиційний договір № ІД-ЗВ-1 від 11 липня 2006 року відповідно до пункту 2.1 якого, Інвестор забезпечує фінансування реконструкції Об'єктів нерухомості: корпус типу А за №2 та корпус типу В за НОМЕР_13 в оздоровчому комплексі сімейного типу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 шляхом придбання у власність Облігацій, випущених Емітентом, і має право одержати у власність Об'єкти нерухомості, розрахувавшись за них з використанням Облігацій, а Емітент, на умовах визначених цим Договором, зобов'язується передати Інвестору Об'єкти нерухомості на умовах, визначених цим Договором.

25 березня 2010 року ТОВ Шико-2004» та ТОВ «Укрінформсервіс» замінюють Об'єкт нерухомості з корпусу типу А за №2 на корпус типу «А» за НОМЕР_9 згідно Додаткової угоди №2 від 25 березня 2010 р. до Інвестиційного договору №ІД-ЗВ- I від 11 липня 2006р.

Відповідно до Акту приймання-передачі цінних паперів від 21 липня 2008 року (додаток в„–3 до Інвестиційного договору №ІД-ЗВ-1 від 11 липня 2006р.) ТОВ «Шико-2004» передало, а ТОВ «Укрінфморсервіс» прийняло для дострокового викупу іменні процентні облігації номінальною вартстю 0.25 грн. кожна, в кількості 8 563 000 штук, загальною номінальною вартістю - 2 140 750.00 грн. Зазначена в п.1 цього Акта кількість облігацій складає 99,99% Облігацій, передбачених п. 3.1. Інвестиційного договору. Згідно п.6.2. Інвестиційного договору №ІД-ЗВ-1 від 11 липня 2006р. ТОВ «Шико-2004» стає власником майнових прав на Об'єкт нерухомості з моменту передачі ТОВ «Укрінфморсервіс» для дострокового викупу 100 (сто) відсотків Облігацій. Таким чином, ТОВ «Шико-2004» не набуло майнових прав на Об'єкт нерухомості - корпус типу А за №2 в оздоровчому комплексі сімейного типу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, оскільки передало для дострокового викупу 99,99% Облігацій на порушення п. 6.2. Інвестиційного договору №ІД-ЗВ-1 від 11 липня 2006 р.

19 серпня 2010 р. відбувається заміна Інвестора за Інвестиційним договором № ІД-ЗВ-1 від 11 липня 2006 року, що згідно п. 12.1. цього Інвестиційного договору передбачає припинення дії цього договору та підписання нового інвестиційного договору.

Тому між ТОВ «Укрінформсервіс» та відповідачем був укладений новий Інвестиційний договір №ИД-22А від 19 серпня 2010р. з фінансування реконструкції об'єкту нерухомості - житлового корпусу типу «А» в Об'єкті реконструкції за НОМЕР_9 загальною розрахунковою площею згідно проектної документації 629,09 метрів квадратних. Факт укладення нового Інвестиційного договору №ИД-22А від 19 серпня 2010р. відповідачем та ТОВ «Укрінформсервіс» не спростовувся.

Відповідно до Акту прийому-передачі цінних паперів від 12 січня 2011 року (Додаток в„–3 до Інвестиційного договору №ИД-22А від 19 серпня 2010 р.) ОСОБА_2 передав, а ТОВ «Укрінформсервіс» прийняв для дострокового викупу визначені в Договорі облігації номінальною вартістю 0,25 грн. в кількості 5 999 900 штук, загальною номінальною вартістю 1 499 975, 00 грн., що складає 99,99 відсотків облігацій, що необхідні для отримання корпусу типу «А» за НОМЕР_9 загальною площею згідно технічної документації 629,09 кв.м в оздоровчому комплексі сімейного типу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно п. 6.2. Інвестиційного договору №ИД-22А від 19 серпня 2010р. Інвестор стає власником майнових прав на Об'єкт нерухомості з моменту передачі Емітенту для дострокового викупу 99,99% облігацій, необхідних для виконання умов Інвестиційного контракту.

Таким чином, відповідач став власником майнових прав на об'єкт нерухомості - корпус типу «А» за НОМЕР_9 в оздоровчому комплексі сімейного типу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 в м. Києві загальною площею згідно технічної документації 629,09 кв. м., а Інвестиційний договір № ІД-ЗВ-1 від 11 липня 2006 року, припинив свою дію.

У наступному між сторонами Інвестиційного договору №ИД-22А від 19 серпня 2010 р. було підписано Акт приймання-передачі об'єкту незавершеного будівництва за адресою м. Київ, АДРЕСА_1 об'єкту «Реконструкція дитячого дошкільного оздоровчого табору під дитячий оздоровчий комплекс сімейного типу» житловий корпус типа А за НОМЕР_9 від 04 квітня 2011 р. згідно пункту 1 якого ТОВ «Укрінформсервіс» передав, а ОСОБА_2 прийняв Об'єкт незавершеного будівництв житловий корпус типу А за НОМЕР_9.

Докази, що були надані відповідачем на спростування належності йому майнових прав на вищезазначений об'єкт нерухомості: довідка ТОВ «Укрінформсервіс» від 01.04.2014р., довідка від ЗАТ «Фондова компанія «Український фінансовий альянс» від 03-116/01 від 10.04.2014 р. згідно яких відповідач не придбавав і не передав облігації ТОВ «Укрінформсервіс», не є достатніми і належними доказами для підтвердження відсутності у відповідача майнових прав.

Дані бухгалтерського обліку ТОВ «Укрінформсервіс», в яких не враховано зміну Інвестора на об'єкт нерухомості - корпус типу «А» за НОМЕР_9 в оздоровчому комплексі сімейного типу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ніяким чином не позбавляють власності відповідача і не впливають на належність йому майнових прав.

Між ТОВ «Укрінформсервіс» та відповідачем підписаний Інвестиційний договір №ИД-22А від 19 серпня 2010 р., Акт прийому-передачі цінних паперів від 12 січня 2011 року (Додаток№3) та Акт приймання-передачі об'єкту незавершеного будівництва за адресою м. Київ, АДРЕСА_1 об'єкту «Реконструкція дитячого дошкільного оздоровчого табору під дитячий оздоровчий комплекс сімейного типу» житловий корпус типа А за НОМЕР_9 (Додаток№4), які є невід'ємною частиною самого Інвестиційного договору. Недійсність цього правочину прямо не встановлена законом, відповідач чи інша особа не заперечують його дійсність на підставах, встановлених законом, тому цей Інвестиційний договір №ИД-22А від 19 серпня 2010 р. є правомірним. Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України діє презумпція правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як стверджує відповідач, майнові права на об'єкт нерухомості - корпус типу «В» за НОМЕР_13 в оздоровчому комплексі сімейного типу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею згідно технічного паспорту 511,6 кв.м. згідно Інвестиційного договору №ИД-3В-1 від 21 липня 2008 р. належать ТОВ «Укрінформсервіс» згідно Додаткової угоди №2 від 19 квітня 2012р. до Інвестиційного договору № 1Д-ЗВ-1 від 21 липня 2008р. за якою сторони прийшли до згоди про добровільне припинення Інвестиційного договору №ІД-ЗВ-1 від 21.07.2008р. з дня підписання додаткової угоди №2 від 19.04.2012р. При цьому сторони зазначили, що не мають претензій одна до одної.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №2 від 19 квітня 2012р. до Інвестиційного договору № 1Д-ЗВ-1 від 21 липня 2008 р. сторони прийшли до згоди про відсутність взаємних вимог з виконання умов вказаного Договору в подальшому. Відповідно до п. 11.3. Інвестиційного договору № 1Д-ЗВ-1 від 21 липня 2008р. у випадку зміни чи розірвання Договору зобов'язання сторін змінюються чи припиняються з моменту досягнення домовленості про зміну чи розірвання цього Договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Таким чином, з моменту підписання цієї Додаткової угоди від 19 квітня 2012р. зобов'язання сторін за Інвестиційним договором № 1Д-ЗВ-1 від 21 липня 2008 р. припинилися.

Відповідно до Акту прийому-передачі цінних паперів від 12 січня 2011 року (Додаток в„–3 до Інвестиційного договору №ИД-3В-1 від 21 липня 2008 р.) ОСОБА_2 виконав свій обов'язок, передбачений Інвестиційним договором і передав, а ТОВ «Укрінформсервіс» прийняв для дострокового викупу визначені в Договорі облігації номінальною вартістю 0, 25 грн. в кількості 6 526 000 штук, загальною номінальною вартістю 1 631 500,00 грн., що складає 99,99 відсотків облігацій, що необхідні згідно Договору для отримання корпусу «В» за НОМЕР_13 загальною площею згідно технічного паспорту 511,6 кв. м в оздоровчому комплексі сімейного типу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Пунктом 6.2. Інвестиційного договору № 1Д-ЗВ- 1 від 21 липня 2008р. передбачається, що ОСОБА_2 стає власником майнових прав на Об'єкт нерухомості з моменту передачі ТОВ «Укрінформсервіс» для дострокового викупу 99,99 відсотків облігацій, необхідних для виконання умов Інвестиційного договору.

Таким чином, відповідач став власником майнових прав на об'єкт нерухомості - корпус типу «В» за НОМЕР_13 в оздоровчому комплексі сімейного типу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 12 січня 2011 р. - з моменту передачі облігацій для дострокового викупу і підписання Акту прийому-передачі цінних паперів.

Відповідно до п. 3 Висновків Верховного Суду України, викладених у постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України, за перше півріччя 2013 р. від 01.07.2013 р. «згідно із ч. ч. 4, 5 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору. Виконане за договором до його зміни чи розірвання поверненню не підлягає, якщо інше не встановлено договором або законом.»

Суд вважає, що юридична подія - розірвання Інвестиційного договору означає лише припинення правовідносин за ним на майбутнє. Вона не має зворотної сили у часі і ніяким чином не змінила правової належності майнових прав відповідачу.

Відповідач не заперечує, що він здійснював під час шлюбу відчуження наступного майна:

- автомобіль LANCIA DEDRA, номер кузова НОМЕР_3, чорного кольору, 1992 р.в., був знятий з обліку для реалізації 14.09.2008 р. вартістю 23 691,36 грн.;

- автомобіль ГАЗ 13, номер кузова НОМЕР_4, чорного кольору, 1978 р.в., був знятий з обліку для реалізації 25.09.2012 р. вартістю 505 157,60 грн.;

- автомобіль KASSBOHRER V16L, білого кольору, 1989 р.в., був знятий з обліку для реалізації 01.11.2012 р. вартістю 34 824,70 грн.;

- автомобіль DODGE DURANGO, номер кузова НОМЕР_5, зеленого кольору, 1998 р.в., був знятий з обліку для реалізації 15.11.2006 р. вартістю 131 985,47 грн.;

- автомобіль ГАЗ 13, чорного кольору, 1978р.в., був знятий з обліку для реалізації 03.06.2004 р. вартістю 505 157,60 грн.;

- автомобіль JEEP GRAND CHEROKEE, зеленого кольору, 1995 р.в., був знятий з обліку для реалізації 25.05.1995 р. вартістю 352 291,21 грн.,

- облігації емітента ТОВ «МАС» в кількості 500 000 штук номінальною вартістю 1 грн., всього на загальну суму 500 000,00 грн. згідно Договору № Б 8-1.037/08 купівлі-продажу облігацій від 13 лютого 2008 року, а також корпоративні права:

- як засновника ТОВ «Укрінформсервіс (код ЄДРПОУ 21643340), значиться як засновник у період з 2002 по 05.09.2007 р. розмір внеску до статутного капіталу складає 39 700 грн.;

- як засновника ТОВ «МАС» (код ЄДРПОУ 30576214), значиться як засновник у період з 2002 по 2006 роки, розмір внеску до статутного капіталу складає 1 605 003 грн.;

- як засновника ТОВ «Вотум» (код ЄДРПОУ 31360594), значиться як засновник у період з 16.02.2001 р. по 21.11.2005 р., розмір внеску до статутного капіталу складає 1000 000 грн.

Всього на загальну суму 4 697810,94 грн.

Позивач пояснила, що ніякої згоди на відчуження майна, яке вищеперераховане, вона не надавала. Відповідач ніяким чином не повідомляв її про відчуження майна і вона не була обізнана з відповідними угодами. Відповідач здійснював відчуження майна на свій розсуд, не доводячи до відома позивача про таке відчуження і не повідомляючи про наслідки відповідних угод (жодних коштів, отриманих від відчуження майна в сім'ю не надходило) та не дбаючи таким чином про інтереси сім'ї. Про наявність відповідного майна, в тому числі про заснування відповідачем всіх підприємств: ЗАТ «Українська спеціалізована база постачання і збуту «Укрторгмонтажтехніка», ТОВ «Дитячий оздоровчий комплекс «СОКІЛ», ТОВ «ЕПС УКРАЇНА» ТОВ «Укрінформсервіс, ТОВ «МАС», ТОВ «Вотум» та про факт відчуження майна відповідачем позивач дізналась лише в ході розгляду даної справи через відповіді компетентних органів, надані на запит суду. При цьому, кожний з об'єктів, що відчужувався відповідачем мав значну вартість і належить до цінного майна, згода дружини на відчуження якого повинна бути подана письмово.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 Сімейного кодексу України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 Сімейного кодексу України дружина при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Відповідно до ч. 3 ст. 65 Сімейного кодексу України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач стверджує, що все спільне майно подружжя, яке було ним відчужене, і вартість якого просить компенсувати позивач, відчужувалось ним за згодою позивача і всі кошти були використані в інтересах сім'ї. Однак належних доказів, крім зазначення, що всі кошти витрачались на сім'ю, на ремонт та на меблі, а також на поїздку за кордон до Італії та Японії, не надав.

Суд вважає, що вищезазначеного пояснення відповідача недостатньо для доведення факту витрачання коштів, одержаних за договорами на відчуження майна, укладеними відповідачем на суму 4 697810,94 грн. в інтересах сім'ї.

Тому суд встановив, що відповідач не довів факту відчуження спільного майна за згоди позивача та факту, що кошти, одержані за договорами, укладеними відповідачем, були використані в інтересах сім'ї.

Відповідно до п. 30 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» у випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя, таке майно або його вартість враховується при поділі.

У зустрічному позові відповідач просить стягнути з позивача ? частину боргу по кредитному договору №418-11 від 06.12.2011 р. в розмірі 208 766,74 грн. зазначаючи, що майно, одержане за цим договором, він витратив на сім'ю.

Позивач заперечує проти цього, заявляючи, що згоди на укладання цього договору не надавала, відповідач ніяким чином не повідомляв її про укладення цього договору, коштів за цим кредитним договором ні позивач, ні їх діти не отримували. Крім того, позивач через свою необізнаність не могла перешкоджати щорічним витратам чоловіка по сплаті 30% річних за користування кредитом, який був взятий на строк 23 дні і протягом трьох років не повертався. На її думку, відповідач є недобросовісною стороною в зобов'язанні, оскільки він укладав кредитний договір з наміром і зобов'язанням повернути його протягом 23 днів і 30% річних за користування кредитом мали сплачуватись тільки протягом 23 днів в розмірі 5260 грн., а фактично відповідач не повертав кредиту протягом трьох років штучно збільшуючи борги подружжя. Виходячи з цього позивач стверджує, що цей договір не був укладений в інтересах сім'ї, а одержане за кредитним договором фактично використалось на повернення відсотків за ним протягом трьох років (288 000 грн.), а не в інтересах сім'ї.

Суд встановив, що 06 грудня 2011р. був укладений Кредитний договір №418-11 між відповідачем та АТ «Банк «Національні інвестиції» згідно умов якого відповідач одержує 320 000 гривень на споживчі цілі на строк з 06 грудня 2011р. по 29 грудня 2011р. зі сплатою 30% річних за користування коштами. Згідно довідки ПАТ «Банк «Національні інвестиції» № 1342/08-3 від 09.04.2014р. заборгованість відповідача за Кредитним договором №418-11 від 06.11.2011 р. становить: за основною сумою - 320 000 грн., прострочена заборгованість за нарахованими відсотками - 97 533,48 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 65 Сімейного кодексу України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК України)

Оскільки відповідач, як сторона, яка має підтвердити свої вимоги належними і достатніми доказами, не надав жодних доказів укладення кредитного договору в інтересах сім'ї та не довів використання одержаного за кредитним договором №418-11 від 06.12.2011 р. в інтересах сім'ї, суд дійшов висновку, що правовідносини за Кредитним договором №418-11 від 06.12.2011 р. не виникли в інтересах сім'ї, тому обов'язків за Кредитним договором №418-11 від 06.12.2011 р. набув тільки відповідач. В зв'язку з цим відсутні підстави враховувати при поділі майна зобов'язання за кредитним договором №418-11 від 06.12.2011 р.

Позивач просить суд відступити від засади рівності часток подружжя, присудити їй 55% від спільно нажитого за час шлюбу майна, зазначаючи, що існують обставини що мають істотне значення для відступлення від засади рівності часток подружжя, зокрема, приховування спільного майна подружжя та факт проживання з нею двох неповнолітніх дітей, при цьому розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Відповідач вважає, що немає підстав відступати від засад рівності часток подружжя, оскільки розмір аліментів, присуджений судом, є достатнім і суд має врахувати той факт, що він переніс складну операцію, а також його звільнено з посади директора ЗАТ «Київгума».

Відповідно до ч. 2 ст. 372 Цивільного кодексу України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 70 Сімейного кодексу України при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Судом встановлено, що від шлюбу з відповідачем народилося двоє дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження НОМЕР_24, видане відділом реєстрації актів громадянського стану Печерського району м. Києва 01.04.1998р.), та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження НОМЕР_25, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції м. Києва 14.07.2005р.).

Відповідно до Рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2013р. по справі №2-2150/12, зміненого Апеляційним судом м. Києва 21 березня 2013р. в частині розміру аліментів, визначено місце проживання дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір'ю ОСОБА_1 та встановлено розмір аліментів - 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень на утримання кожної дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 щомісячно, починаючи з 4 липня 2012 року до досягнення дітьми повноліття.

Відповідач надав в матеріали справи докази: копії квитанцій УДППЗ «Укрпошта» про переказ коштів в вересні 2013 р. - 3 000 грн., в жовтні 2013 р. - 3200, в листопаді 2013 р. - 3000 грн., в березні 2014 р. - 2 500 грн. та 2 450 грн. всього на суму - 14 150 грн.

Однак, починаючи з 4 липня 2012 р. по сьогоднішній день відповідач мав сплатити 66 000 грн. аліментів. Заборгованість відповідача по аліментам складає 51 850 грн.

Позивач в матеріали справи надавала докази: довідки та квитанції з музичної школи, студій з малювання, танців та тенісу про оплату навчання дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які підтверджують, що витрати на освіту, духовний та фізичний розвиток дітей, без врахування витрат на харчування, лікування та оздоровлення, значно перевищують розмір аліментів, які одержують діти від відповідача.

Суд вважає, що частка майна позивача може бути збільшена на 5% і становитиме 55% від спільно нажитого майна, оскільки з позивачем проживають двоє неповнолітніх дітей і розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Обставини, на які вказує відповідач - факт, що відповідач переніс складну операцію, а також його звільнено з посади директора ЗАТ «Київгума», не можуть бути враховані судом, оскільки не мають істотного значення в розумінні ст. 70 Сімейного кодексу України.

Позивач визначає перелік майна, право власності на яке вона просить залишити за собою, всього на загальну суму 8 179 369, 32 грн. (з урахуванням вартості майна, що відчужене нею без згоди відповідача) та перелік майна, право власності, на яке позивач просить залишити за відповідачем, всього на загальну суму 8 261 922, 85 грн. (з урахуванням вартості майна, що відчужене відповідачем без згоди позивача), що складає загальну вартість майна подружжя 16 441 292, 17 грн.

Оскільки позивач просить суд відступити від засад рівності часток подружжя і присудити їй 55% від спільно нажитого під час шлюбу майна, то 16 441 292, 17 грн. : 100 х 55 = 9 042 710, 69 грн. - це 55% від загальної вартості майна, що має залишитись за позивачем. Таким чином, 9 042 710, 69 грн. - 8 179 369, 32 грн. = 863 341, 37 грн. - це різниця, яку позивач просить стягнути з відповідача, зазначаючи, що інше майно пов'язане з бізнесом відповідача, зокрема шляхом його участі в управлінні господарськими товариствами, а також тракторна бригада за адресою: АДРЕСА_6 та численні автомобілі та судноплавні засоби, пов'язані з задоволенням особистих інтересів відповідача. Вона не претендує на реалізацію відповідних майнових прав засновника, а просить суд присудити їй грошову компенсацію, залишивши за відповідачем майно.

Керуючись п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 р. №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», відповідно до якого інший із подружжя має право на компенсацію вартості його частки у господарському товаристві, враховуючі ту обставину, що позивачу присуджується збільшена частка майна подружжя та той факт, що відповідач здійснив відчуження значної кількості майна без згоди дружини, вартість якого буде йому зарахована, необхідність присудження відповідачу майна в натурі, пов'язаного з його підприємницькою діяльністю та задоволенням особистих інтересів, суд вважає за можливе стягнути з Відповідача на її користь позивача 863 341, 37 грн. компенсації.

На підставі ст. 88 ЦПК України підлягають присудженню понесені та документально підтверджені судові витрати позивача в розмірі 3654,00 грн. та витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи в розмірі 47700,00 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 74, 76, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6) до ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7) про поділ майна подружжя - задовольнити.

Провести поділ майна, придбаного в період знаходження у шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, присудивши ОСОБА_1 55% (п'ятдесят п'ять відсотків) від спільного майна подружжя та ОСОБА_2 45% (сорок п'ять відсотків) від спільного майна подружжя, наступним чином:

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6) право приватної власності на наступне майно та майнові права:

- земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:05:106:0048 площею 0,0994 га, , місцезнаходження земельної ділянки: АДРЕСА_2;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:05:106:0049 площею 0,1500 га, місцезнаходження земельної ділянки: АДРЕСА_3;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:05:106:0050 площею 0,3000 га, місцезнаходження земельної ділянки: АДРЕСА_4;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:05:106:0051 площею 0,2000 га, місцезнаходження земельної ділянки: АДРЕСА_7;

- гаражний бокс НОМЕР_11, адреса: м. Київ, вул. Січневого повстання, 24, гаражно-будівельний кооператив «Автолюбитель-2»;

- автомобіль AUDI 8N TT, 2000 року випуску, сірого кольору, номерні знаки НОМЕР_12;

- майнові права на об'єкт нерухомості - корпус типу «В» за НОМЕР_13 в оздоровчому комплексі сімейного типу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею згідно технічного паспорту 511,6 кв.м. за Інвестиційним договором №ИД-3В-1 від 21 липня 2008 р.;

- майнові права на об'єкт нерухомості - житловий корпус типу «А» за НОМЕР_9 в оздоровчому комплексі сімейного типу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею згідно проектної документації 629,09 кв. м. за Інвестиційним договором №ИД-22А від 19 серпня 2010 р.

одночасно припинивши право спільної сумісної власності подружжя на це майно та майнові права за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7).

Врахувати при поділі майно, відчужене ОСОБА_1 без згоди ОСОБА_2 - автомобіль СADILLAC ESCALADE, 2007 року випуску, чорного кольору, номерні знаки НОМЕР_8, зарахувати ОСОБА_1 його вартість в розмірі 278 217,82 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6) 863 341, 37 грн. (вісімсот шістдесят три тисячі триста сорок одну гривню 37 коп.) компенсації замість присудження майна.

Визнати за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7) право приватної власності на наступне майно:

- земельну ділянку з кадастровим номером 3221286401:01:031:0019 площею 0, 0970 га, місцезнаходження якої - АДРЕСА_5;

- причеп ПФ 02 Фермер, номер кузова НОМЕР_14, сірого кольору, 2000 р. в., номерні знаки НОМЕР_15;

- автомобіль КІА РІО, номер кузова НОМЕР_16, білого кольору, 2002 р. в., номерні знаки НОМЕР_17;

- автомобіль ГАЗ 21, номер кузова НОМЕР_1, чорного кольору, 1977 р.в., номерні знаки НОМЕР_18;

- автомобіль М 20, номер кузова НОМЕР_2, синього кольору, 1957 р.в., номерні знаки НОМЕР_19;

- автомобіль СНЕVROLET АSТRО, номер кузова НОМЕР_20, синього кольору, 1995 р. в., номерні знаки НОМЕР_21;

- гідроцикл «GTI SE 130 hp», бортовий реєстраційний номер НОМЕР_22, 2007 р.в.;

- службово-роз'їзний теплохід «Ровесник»;

- об'єкт нерухомого майна - комплекс, тракторна бригада №2: А-пл.151,0 кв.м., Б- пл. 24,0 кв.м., В - пл. 672,0 кв.м., Д - пл.42,3 кв.м., Ж - пл.42,0 кв.м.,З - пл..15,9 кв.м., К-пл. 28,0 кв.м., Л. - пл.5,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6;

- акції - 32,6413 % ЗАТ «Українська спеціалізована база постачання і збуту «Укрторгмонтажтехніка» (код за ЄДРПОУ 02132680);

- корпоративні права як засновника ТОВ «ДИТЯЧИЙ ОЗДОРОВЧИЙ КОМПЛЕК «СОКІЛ» (код ЄДРПОУ 31986202), розмір внеску до статутного капіталу складає 7000 грн.;

- корпоративні права як засновника ТОВ «ЕПС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 36184967), розмір внеску до статутного капіталу складає 24 600 грн. одночасно припинивши право спільної сумісної власності подружжя на це майно за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6).

Врахувати при поділі наступне майно, відчужене ОСОБА_2 без згоди ОСОБА_1 та поза інтересами сім'ї:

- автомобіль LANCIA DEDRA, номер кузова НОМЕР_3, чорного кольору, 1992 р.в.;

- автомобіль ГАЗ 13, номер кузова НОМЕР_4, чорного кольору, 1978 р.в.;

- автомобіль KASSBOHRER V16L, білого кольору, 1989 р.в.;

- автомобіль DODGE DURANGO, номер кузова НОМЕР_5, зеленого кольору, 1998 р.в.;

- автомобіль ГАЗ 13, чорного кольору, 1978 р.в.;

- автомобіль JEEP GRAND CHEROKEE, зеленого кольору, 1995 р.в.;

- облігації емітента ТОВ «МАС» в кількості 500 000 штук номінальною вартістю 1 грн., всього на загальну суму 500 000,00 грн.;

- корпоративні права як засновника ТОВ «Укрінформсервіс (код ЄДРПОУ 21643340), розмір внеску до статутного капіталу складав 39 700 грн.;

- корпоративні права як засновника ТОВ «МАС» (код ЄДРПОУ 30576214), розмір внеску до статутного капіталу складав 1 605 003 грн.;

- корпоративні права як засновника ТОВ «Вотум» (код ЄДРПОУ 31360594), розмір внеску до статутного капіталу складав 1000 000 грн. та зарахувати ОСОБА_2 загальну вартість цього майна в розмірі 4 697 810, 94 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3 654 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні) та витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи в розмірі 47 700 грн. (сорок сім тисяч сімсот гривень).

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрінформсервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Шико-2004», Публічне акціонерне товариство «Банк «Національні інвестиції», про поділ майна подружжя - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя С. В. Вовк