Постанова

від 23.04.2014 по справі 906/533/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2014 р. Справа № 906/533/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демидюк О.О.

судді Огороднік К.М. ,

судді Бригинець Л.М.

при секретарі Головченко Д.М.

Учасники провадження у справі в судове засідання не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Житомирі на ухвалу господарського суду Житомирської області від 18.03.14 року у справі №906/533/13

Боржник: Підприємство споживчої кооперації "Ремонтно-будівельне підприємство" (м. Житомир)

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області №906/533/13 від 18.03.2014 року (суддя Костриця О.О.), з поміж іншого, відмовлено в задоволенні заяви УПФУ в м. Житомирі №28352/07 від 12.11.2013 року про визнання кредиторських вимог до боржника із заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 4175,81 грн.

Ухвала господарського суду Житомирської області від 18.03.2014 року мотивована тим, що заборгованість по кредиторським вимогам виникла з червня 2013 р. по серпень 2013р., тобто після винесення судом постанови про визнання боржника банкрутом, таким чином, дані вимоги не мають характеру поточних, оскільки виникли після винесення постанови про визнання боржника банкрутом.

Управління пенсійного фонду України в м. Житомирі оскаржило її в апеляційному порядку в частині відмови у задоволенні заяви УПФУ в м. Житомирі №28352/07 від 12.11.2013 року про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 4175,81 грн.. Апелянт посилається на те, що нараховані суми єдиного внеску на підставі звітів боржника є правомірним грошовим зобов'язанням, яке підлягає визнанню як кредиторських вимог, що виникли в період процедур банкрутства (в тому числі ліквідації) і підлягають включенню до 2 черги задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №906/533/13 від 08.04.2014 року прийнято до розгляду апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Житомирі на ухвалу господарського суду Житомирської області від 18.03.14 року у справі №906/533/13.

22.04.2014 року ліквідатор боржника подав відзив на апеляційну скаргу (вх. №8130/14), в якому просить суд відмовити УПФУ в м. Житомирі в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.

Учасники провадження у справі в судове засідання 23.04.2014 року не з'явились. Причини своєї неявки суду не повідомили. Явка представників сторін в судове засідання не вимагалась. Учасники провадження у справі у справі були належним чином повідомлені про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Судова колегія вважає, що неявка учасників провадження у справі не перешкоджатиме перегляду ухвали господарського суду Житомирської області від 18.03.14 року у справі №906/533/13.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, вивчила та дослідила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, відзив на апеляційну скаргу, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, та дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Житомирської області без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Житомирської області №906/533/13 від 12.04.2013 року прийнято до розгляду заяву Підприємства споживчої кооперації "Ремонтно-будівельне підприємство" про порушення справи про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 29.04.2013 року за заявою боржника порушено провадження у справі №906/533/13 про банкрутство Підприємства споживчої кооперації "Ремонтно-будівельне підприємство". цією ж ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.

Постановою господарського суду Житомирської області від 13.05.2013 року визнано банкрутом Підприємство споживчої кооперації "Ремонтно-будівельне підприємство", відкрито ліквідаційну процедуру Підприємства споживчої кооперації "Ремонтно-будівельне підприємство" (м. Житомир) строком на дванадцять місяців до 13 травня 2014 року включно, задоволено заяву арбітражного керуючого Білоуса А.В. від 29.04.2013 року та призначено його ліквідатором Підприємства споживчої кооперації "Ремонтно-будівельне підприємство", скасовано арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном боржника. припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом розпорядження його майном та припинити повноваження власника (власників) майна банкрута.

Зобов'язано ліквідатора Білоуса Андрія Володимировича у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання Підприємства споживчої кооперації "Ремонтно-будівельне підприємство" банкрутом, а також подати суду проміжний звіт про хід виконання ліквідаційної процедури,

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 17.10.2013 року визнано кредиторські вимоги УПФУ в м. Житомирі на суму 25326,91 грн. основного боргу, які віднесено до другої черги задоволення вимог кредиторів, 427,87грн. штрафних санкції та 477,27грн. пені, які віднесено до шостої черги задоволення вимог кредиторів, затверджено реєстр вимог кредиторів, проміжний звіт ліквідатора взято до відома та долучено до матеріалів справи.

14.11.2013 року до місцевого господарського суду надійшла УПФУ в м. Житомирі про визнання кредиторських вимог перед боржником на суму 4175,81 грн.

Як вбачається із вищезазначеної заяви, заборгованість по кредиторським вимогам виникла з червня 2013 року по серпень 2013 року.

Дослідивши вищезазначені вимоги, місцевий господарський суд дійшов висновку, що дані вимоги не мають характеру поточних, оскільки виникли після винесення постанови про визнання боржника банкрутом.

За таких обставин, в задоволенні заяви УПФУ в м. Житомирі 28352/07 від 12.11.2013 року, про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 4175,81 грн., господарським судом Житомирської області відмовлено.

З такими висновками місцевого господарського суду погоджується колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, з огляду на наступне.

Пунктом. 29 Інформаційного листа ВГСУ від 28.03.2013 року № 01-06/606/2013 "Про ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом у останнього не може виникати додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; строк виконання всіх грошових зобов'язань вважається таким, що настав.

Розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до вимог ст. 23 Закону, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів ( обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Згідно з абз. 10 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - ліквідатор повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю, тому після звільнення працівників підприємства - банкрута фонд оплати праці не формується і не сплачуються витрати на виплату і доставку пенсій.

Зі змісту вказаної норми, вбачається, що поточні кредитори можуть звернутися в ліквідаційну процедуру з грошовими вимогами до банкрута, які виникли за період після порушення провадження у справі про банкрутство і до дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає безпідставними вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі, так як вказані вимоги не мають характеру поточних, тому що, виникли після прийняття постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом.

Окрім того, відповідно до ч. ч. 8 , 9 ст. 30 Закону, кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника, з якого здійснюються виплати кредиторам, у порядку, передбаченому ст. 31 Закону, з основного рахунку проводяться такі виплати: поточні комунальні та експлуатаційні платежі, інші витрати, пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури.

Стаття 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначає склад витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, яка також не передбачає сплату фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Враховуючи норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не відповідають вимогам Закону, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст.33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й виніс ухвалу з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для її скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 106 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 18.03.2014 року у справі №906/533/13 в частині відмови в задоволенні заяви Управління пенсійного фонду України в м. Житомирі 28352/07 від 12.11.2013 року про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 4175,81 грн. залишити без змін, апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Житомирі на ухвалу господарського суду Житомирської області від 18.03.2014 року у справі №906/533/13 - залишити без задоволення.

2. Справу №906/533/13 повернути до господарського суду Житомирської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Бригинець Л.М.