ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
07 квітня 2014 року м. Київ В/800/1316/14
Вищий адміністративний суд України у склад колегії суддів:
Головуючого: Бившевої Л.І.,
суддів: Карася О.В., Лосєва А.М., Пилипчук Н.Г., Шипуліної Т.М.,
перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві
про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2014 року
у справі № 2а-8988/11/2670 (К/9991/42097/12)
за позовом Закритого акціонерного товариства «Холдінг «ТІС»
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва
про визнання скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В :
Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві звернулась до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2014 року у справі № 2а-8988/11/2670 за позовом Закритого акціонерного товариства «Холдінг «ТІС» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання скасування податкових повідомлень-рішень, якою постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2012 року було скасовано, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2011 року залишено в силі.
Посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме: статей 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», статей 512, 614, 598 Цивільного кодексу України, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до заяви про перегляд судового рішення додана постанова Вищого адміністративного суду України від 15 квітня 2010 року у справі № 20-12/157 (К-20957/07).
Дослідивши заяву Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, а також додані неї матеріали, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України відсутні, з огляду на наступне.
В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2014 року, про перегляд якої подано заяву, переглядалося питання правомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, передбачених статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення та було підтверджено висновки суду першої інстанції про неправомірність їх застосування з огляду на те, що права кредитора за імпортним контрактом, укладеним між позивачем та нерезидентом, перейшли у повному обсязі до іншого суб'єкта господарювання на підставі договору про уступку права вимоги.
Зі змісту постанови Вищого адміністративного суду України від 15 квітня 2010 року у справі № 20-12/157 (К-20957/07), на яку посилається заявник як на підставу для перегляду справи з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, вбачається, що у даній справі переглядалося питання правомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, передбачених статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», згідно оспорюваного рішення та було підтверджено висновки судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність їх застосування, з огляду на те, що поставка товару була здійснена з перевищенням 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу без отримання позивачем індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Колегія суддів відзначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм.
Таким чином, мова йде про застосування положень Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» до різних за змістом правовідносин і не може розцінюватись як неоднакове застосування касаційною інстанцією норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
За таких обставин у допуску справи до провадження необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -
У Х В А Л И В :
Відмовити Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві в допуску справи до провадження по перегляду Верховним Судом України справи Окружного адміністративного суду міста Києва № 2а-8988/11/2670 за позовом Закритого акціонерного товариства «Холдінг «ТІС» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий:
Судді:
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 07.04.2014 |
Оприлюднено | 12.05.2014 |
Номер документу | 38593871 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Бившева Л.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні