Постанова

від 10.08.2011 по справі 2а-8988/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 серпня 2011 року № 2а-8988/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., при секретарі судового засідання Шмігелю Т.В., розглянувши адміністративну справу за позовомЗакритого акціонерного товариства «Холдинг «Т І С» доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва проскасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000182202 від 24.02.2011 та №0000192202 від 24.02.2011, а також визнати протиправними дії посадових осіб ДПІ у Голосіївському районі міста Києва щодо встановлення порушення ЗАТ «Холдинг «Т І С»ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», а саме неповернення валютних коштів за контрактом від 17.11.2008 №ТІС-11/08 з корпорацією «ОСОБА_1 ОСОБА_2А.»(Cornega Solutions S.A.) на суму 616 576, 00 дол. США, що визначено у висновках акту перевірки від 04.02.2011 №23/1-22-20-25411916.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 10.08.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 15.08.2011, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

04.02.2011 за результатами позапланової виїзної перевірки ЗАТ «Холдинг «Т І С»з питань дотримання валютного законодавства України ДПІ у Голосіївському районі міста Києва складено Акт № 23/1-22-20-25411916 (далі -Акт перевірки), яким встановлено порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»внаслідок неповернення валютних коштів за контрактом від 17.11.2008 № ТіС - 11/08 з фірмою Solutions S.A.»(Панама) на суму 616 576, 00 дол. США (еквів. 4896538,30 грн.), а також п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»внаслідок недекларування валютних цінностей за межами України.

24.02.2011 на підставі Акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000182202, яким у зв'язку з порушенням ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»позивачу нараховано грошові зобов'язання за платежем «пеня за порушення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства»у розмірі 5477116,68 грн., а також повідомлення-рішення №0000192202, яким у зв'язку з порушенням п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»позивачу нараховано грошові зобов'язання за платежем «штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства»у розмірі 1020,00 грн.

Як видно з Акту перевірки, підставою для твердження ДПІ у Голосіївському районі міста Києва про порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»став висновок перевіряючих про наявність у ЗАТ «Холдинг «Т І С»на момент перевірки дебіторської заборгованості за імпортним контрактом №11/08 від 17.11.2008 з корпорацією Solutions S.A.»(Панама) у розмірі 616 576, 00 дол. США.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента. Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Як видно з матеріалів справи, 22.08.2008 між ЗАТ «Холдинг «Т І С»та корпорацією rnega Solutions S.A.» (Панама) укладено імпортний контракт № ТІС-11/08, на підставі якого ЗАТ «Холдинг «Т І С»перерахувало компанії „Cornega Solutions S.A." (Панама) валютні кошти у загальному розмірі 1 097 820,00 дол. США (еквів. 8 453 214,00 грн.) та 76 560, 00 євро (еквів. 768 841, 55 грн.). Товар від нерезидента на територію України не надійшов, натомість корпорацією rnega Solutions S.A.» (Панама) здійснено повернення валютних коштів на загальну суму 220 544,00 дол.США (еквів. 1 692 530,28 грн.) та 47 600,00 євро (еквів. 504 560,00 грн.).

Згідно з протоколом взаємозаліку від 31.05.2009 ЗАТ «Холдинг «Т І С»та компанією ornega Solutions S.A.»(Панама) здійснено взаємозалік зустрічних вимог на суму 260700,0 дол. США (еквів. 1316353,0 грн.) на підставі імпортного контракту від 17.11.2008 №ТІС-11/08 та угоди від 19.01.2009 про відступлення компанії «Cornega Solutions S.A.»(Панама) права вимоги у сумі 260700,0 дол. США за експортним контрактом від 06.02.2004 з компанією „Hungarinterex Kft" (Угорщина).

Крім того, на підставі договору №ТІС-1096/09 від 10.08.2009 ЗАТ «Холдинг Tic»(первісний кредитор) відступлено ВАТ «Одеський коровай»(новий кредитор) право вимоги повернення валютних коштів у розмірі 616 576,0 дол. США (еквів. 4749978,0 грн.) за імпортним контрактом №11/08 від 17.11.2008, укладеним між ЗАТ «Холдинг Tic»та корпорацією „Cornega Solutions S.A." (Панама).

Як видно з матеріалів справи, валютні кошти у розмірі 616 576,0 дол. США (еквів. 4749978,0 грн.) надійшли від корпорації ega Solutions S.A.»(Панама) на користь ВАТ «Одеський коровай», що підтверджується відповідними банківськими виписками та меморіальними ордерами, а також повідомленням ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»№153-2/7500 від 04.11.2009, копії яких залучені до матеріалів справи.

Частиною ч. 4 ст. 6 Закону України В«Про зовнішньоекономічну діяльністьВ» передбачається право суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), на який відповідно до змісту ст. 656 ЦК України поширюються положення про договір купівлі-продажу.

Згідно з ст. 614 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, оскільки при відступленні права вимоги до нового резидента-кредитора у повному обсязі переходить право вимоги за зобов'язанням нерезидента-боржника, то виручка у іноземній валюті підлягає зарахуванню на його валютний рахунок. При цьому відповідальність за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями також покладається на резидента, до якого перейшли права первісного кредитора. Аналогічна правова позиція викладена у роз'ясненні Національного банку України № 13-112/1358-4887 від 28.08.1996, а також у листі Національного банку України №13-118/2401 від 14.04.2011, копія якого залучена до матеріалів справи.

Враховуючи, що права кредитора за імпортним контрактом №ТІС-11/08 від 17.11.2008 у повному обсязі перейшли до ВАТ «Одеський коровай»на підставі договору про уступку права вимоги №ТІС-1096/09 від 10.08.2009, суд приходить до висновку, що саме на ВАТ «Одеський коровай», як на резидента, до якого перейшли права первісного кредитора, покладається відповідальність за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків за імпортним контрактом №ТІС-11/08 від 17.11.2008 між позивачем та корпорацією Solutions S.A.»(Панама).

Судом не приймається посилання відповідача на п. 1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 136 від 24.03.1999, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 за № 338/3631, за змістом якого експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо, зокрема, вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями, оскільки зобов'язання за імпортним контрактом №ТІС11/08 від 17.11.2008 у спірній частині в розмірі 616 576,0 дол. США не були припинені зарахуванням, а відтак вказані положення не поширюються на спірні правовідносини.

Таким чином, у ДПІ у Голосіївському районі міста Києва були відсутні належні правові підстави для висновку про наявність у ЗАТ «Холдинг «Т І С»на момент перевірки дебіторської заборгованості за імпортним контрактом №11/08 від 17.11.2008 з корпорацією Solutions S.A.»(Панама) у розмірі 616 576, 00 дол. США, а відтак і для застосування до позивача податковим повідомленням-рішенням №0000182202 від 24.02.2011 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5477116,68 грн.

Крім того, відповідно до п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Згідно з п. 2.3. Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №542 від 04.10.1999, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.10.1999 за № 712/4005, невиконання резидентами вимог щодо порядку та термінів декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Відповідно до п. 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України №49 від 08.02.2000, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.04.2000 за № 209/4430, невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна у вигляді порушення строків декларування тягне за собою накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.

Як видно з Акту перевірки, підставою для твердження відповідача про порушення позивачем п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»став висновок перевіряючих про наявність у ЗАТ «Холдинг «Т І С»на момент перевірки дебіторської заборгованості за імпортним контрактом №ТІС-11/08 від 17.11.2008 з корпорацією Solutions S.A.»(Панама) у розмірі 616 576, 00 дол. США.

Водночас, як встановлено судом, права кредитора за імпортним контрактом №ТІС-11/08 від 17.11.2008 у повному обсязі перейшли до ВАТ «Одеський коровай»на підставі договору про уступку права вимоги №ТІС-1096/09 від 10.08.2009, з урахуванням чого у ДПІ у Голосіївському районі міста Києва були відсутні належні правові підстави для висновку про наявність у ЗАТ «Холдинг «Т І С»на момент перевірки дебіторської заборгованості за імпортним контрактом №11/08 від 17.11.2008 з корпорацією Solutions S.A.»(Панама) у розмірі 616 576, 00 дол. США, а відтак і для застосування до позивача податковим повідомленням-рішенням №0000192202 від 24.02.2011 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1020,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним податкових повідомлень-рішень №0000182202 від 24.02.2011 та №0000192202 від 24.02.2011

Водночас, з аналізу п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України видно, що вимога про визнання нечинним рішення може стосуватися лише нормативно-правового акта, а вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним) індивідуального акта (рішення) виключає вимогу про скасування цього ж акта, оскільки правові наслідки застосування обох згаданих вимог в даному випадку співпадають. Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

Зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений ч. 4 ст. 11 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом скасування спірних податкових повідомлень-рішень ДПІ у Голосіївському районі м. Києва №0000182202 від 24.02.2011 та №0000192202 від 24.02.2011.

Водночас, обов'язковою ознакою як нормативно-правового так і правового акту індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (суб'єктів), дотримання якої забезпечується правовими механізмами. Викладена правова позиція підтверджується постановою Вищого адміністративного суду України від 15.01.2009 у справі № К-1647/07.

При цьому, відповідно до загального принципу адміністративного судочинства, відображеного в ст.ст. 2 та 6 КАС України судовому захисту підлягає порушене право, свобода або інтерес.

За таких умов, позовна вимога про визнання протиправними дій посадових осіб ДПІ у Голосіївському районі міста Києва щодо встановлення порушення ЗАТ «Холдинг «Т І С»ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», а саме неповернення валютних коштів за контрактом від 17.11.2008 №ТІС-11/08 з корпорацією «КонегаС олюштон С.А.»(Cornega Solutions S.A.) на суму 616 576, 00 дол. США, що визначено у висновках акту перевірки від 04.02.2011 №23/1-22-20-25411916, задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не доведено факт порушення його прав, свобод або інтересів викладенням висновків про порушення ЗАТ «Холдинг «Т І С»вимог чинного законодавства у Акті перевірки, який безпосередньо не встановлює прав та обов'язків для суб'єкта господарювання.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню частково.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору, здійснені позивачем, присуджуються на користь позивача з Державного бюджету України згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України пропорційно до задоволених вимог у сумі 1,13 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Закритого акціонерного товариства «Холдинг «Т І С»задовольнити частково.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення №0000182202 від 24.02.2011 та №0000192202 від 24.02.2011, прийняті Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Холдинг «Т І С»(03127, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, буд. 120, корп. 1; ідентифікаційний код 25411916) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 13 коп. (одна гривня 13 коп.).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

СуддяОСОБА_1