Постанова

від 12.05.2014 по справі 905/7126/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.05.2014 справа №905/7126/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Принцевської Н.М. суддівКолядко Т.М., Скакуна О.А. при секретарі судового засідання: Гуменюк А.О. за участю представників сторін: від позивача: третя особа:не з'явився не з'явився від відповідача:Рак Т.С., довіреність від 16.04.14р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Донецький заводобудівний комбінат", м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 27.02.2014р. у справі№ 905/7126/13 (суддя Фурсова С.М.) за позовомПублічного акціонерного товариства "Донецький заводобудівний комбінат", м. Донецьк до третя особа, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Віва Мет", м. Донецьк Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест», м. Донецьк про розірвання договору про технічне забезпечення електропостачання споживача № 28-11/1 від 28 листопада 2011 року

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.02.2014р. у справі № 905/7126/13 у задоволенні позовних вимог ПАТ "Донецький заводобудівний комбінат" відмовлено повністю.

Позивач, не погоджуючись з рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення господарського суду Донецької області скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його вимоги. Заявник скарги вважає, що вказане рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що привело до прийняття незаконного рішення та відповідно до ст. 104 ГПК України є підставою для його скасування.

Представник третьої особи у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що не має можливості надавати пояснень з приводу порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки не має до цього ніякого відношення, з приводу предмету спору зазначив, що договір про технічне забезпечення електропостачання споживача є обов'язковим.

Представник відповідача в судовому засіданні вказав, що вважає оскаржуване рішення обґрунтованим, обставини справи досліджено в обсязі, достатньому для прийняття законного рішення та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача та представник третьої особи в судове засідання не з'явились, про час слухання справи повідомлені належним чином, представник позивача надав клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з відпусткою уповноваженого представника.

Представник відповідача заперечувала проти відкладення розгляду справи.

Колегія суддів залишає це клопотання без задоволення з огляду на те, що за приписами статті 28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Отже, відповідач не був позбавлений можливості вирішити питання щодо призначення іншого представника для представництва інтересів відповідача в господарському апеляційному суді та надати своєму представнику відповідну довіреність.

Враховуючи те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, в апеляційній скарзі заявник посилається лише на ті документи, що були предметом розгляду суду першої інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників позивача та третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Згідно п. 1.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. N 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 р. N 910), надалі ПКЕЕ або Правила, ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Як вбачається з матеріалів справи, 01 липня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест", як постачальником (третя особа) та товариством з обмеженою відповідальністю "Віва Мет", як споживачем (відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії № 1 0029 001, за умовами якого постачальник продає електричну енергії споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю - 1 000 кВА, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

24 грудня 2013 року на підставі рішення загальних зборів учасників товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест" перейменовано на товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі".

Пунктом 1.7 ПКЕЕ передбачено, що у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних мереж, що укладається між ними на основі типового договору.

30 вересня 2011 року між публічним акціонерним товариством "Донецький заводобудівний комбінат", як власником мереж (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест", як користувачем (третя особа) укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж № 09301У/2011, за умовами якого власник мереж зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власниками технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, а користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього Договору.

Згідно з пунктом 1.5 ПКЕЕ у разі підключення електроустановок споживача до електричних мереж, власник яких не є постачальником електричної енергії, та виникнення у споживача відповідно до законодавства України зобов'язань уносити плату за перетікання реактивної електроенергії, між споживачем та цим власником електричних мереж на основі типового договору укладається договір про технічне забезпечення електропостачання споживача.

28 листопада 2011 року між публічним акціонерним товариством "Донецький заводобудівний комбінат", як власником мереж (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Віва Мет", як споживачем (відповідач) укладено договір про технічне забезпечення електропостачання споживача № 28-11/1, за умовами якого власник мереж забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії споживачу в обсягах згідно з договором про постачання або про купівлю-продаж електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами потуги, а споживач дотримуватися установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачувати за отримані послуги, визначені пунктом 4.1 цього Договору.

Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії в точку продажу згідно з відповідним договором споживача з постачальником електричної енергії. Точка продажу електричної енергії позначена в додатку № 1 "Однолінійна схема" до цього договору (пункт 1.2 Договору).

Сторонами до Договору укладено, зокрема, додатки № 1 "Однолінійна схема" та № 2 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії", якими визначено межі балансової та експлуатаційної відповідальності, точку обліку (а.с. 13-14).

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень частини четвертої статті 179 ГК України при укладанні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступити від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (частини перша та друга статті 180 ГК України).

Чинне законодавство пов'язує факт укладення договору з досягненням сторонами згоди щодо усіх його істотних умов (частина друга статті 180 ГК України, статті 638 ЦК України), під якими визнає умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

В силу частин третьої та сьомої статті 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Положеннями пункту 5.17 ПКЕЕ передбачено, що договір про технічне забезпечення електропостачання споживача має містити такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей, зокрема, як строк дії договору, умови та порядок розірвання договору.

Частина четверта статті 181 ГК України закріплює, що за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо) (частини п'ята та шоста статті 181 ГК України).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений договір про технічне забезпечення електропостачання споживача № 28-11/1 від 28 листопада 2011 року не містить істотних умов стосовно порядку розірвання та строку його дії. Відсутність вказаних істотних умов, на думку позивача, є підставою для розірвання договору про технічне забезпечення електропостачання споживача № 28-11/1 від 28 листопада 2011 року.

Господарським судом першої інстанції вірно встановлено, що укладений між сторонами договір про технічне забезпечення електропостачання споживача № 28-11/1 від 28 листопада 2011 року, який дійсно не містить умов стосовно строку дії договору та порядку його розірвання, підписаний позивачем без складання протоколу розбіжностей.

Частиною восьмою статті 181 ГК України передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України.

Частина перша статті 631 ЦК України визначає, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Сторонами не заперечується та матеріалами справи не спростовується того, що сторони фактично приступили та виконували умови договору про технічне забезпечення електропостачання споживача № 28-11/1 від 28 листопада 2011 року, тобто фактичні дії сторін свідчать про те, що Договір був укладений.

Умови, які є істотними, але не були включені до тексту договору, можна вважати узгодженими, а відповідний договір укладеним, якщо власні дії сторін свідчать про згоду з такими умовами та їх бажання укласти договір.

На підставі зазначеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору в разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов, а не за наслідками виконання договору сторонами.

Абзацом другим пункту 10.4 Договору визначено, що усі зміни та доповнення до цього Договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох сторін.

Листом № 94 від 09.07.13р. позивач запропонував відповідачеві розірвати Договір про технічне забезпечення Споживача № 28-11/1 від 28.11.11р. та укласти новий договір.

Листом за № 110/01-2013 від 22 липня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Віва Мет" запропонувало публічному акціонерному товариству "Донецький заводобудівний комбінат" направити пропозицію щодо доповнення або зміни відповідних пунктів Договору, оскільки зазначений договір підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками обох сторін.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач скористувався правом, передбаченим пунктом 10.4 Договору, а саме ініціював пропозицію щодо доповнення або зміни умов Договору.

За змістом статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі недодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу потового обігу, заінтересована особа має право передати спір на вирішення суду.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики у письмових поясненнях № 30-04-18/130 від 17 лютого 2014 року рекомендувала сторонам привести свої взаємовідносини у відповідність до вимог пункту 5.17 ПКЕЕ та пункту 10.6 додатку 1 до ПКЕЕ "Договір про технічне забезпечення електропостачання споживача" (а.с. 119-121).

Відповідно до вимог статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору іншою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Статтею 652 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Слід зазначити, що законодавець пов'язує істотність такої зміни з "ускладненнями" у виконанні зобов'язання. Тобто, істотна зміна обставин повинна ускладнити виконання зобов'язань настільки, що це призведе до неможливості його виконання у зв'язку з такими обставинами. При цьому, під зміною обставин розуміються ускладнення, що пов'язані з дійсними перешкодами виконання такого зобов'язання.

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність зміни істотних обставин, якими керувались сторони спірного договору при його укладенні, а тому вірно відмовив у задоволенні позову про розірвання договору.

Доводи апеляційної скарги щодо тривалого розгляду справи судом першої інстанції колегією суддів не приймаються, як не обґрунтовані, оскільки з матеріалів вбачається, що склад суду неодноразово змінювався, на розгляд судді Фурсовій С.М., яка прийняла остаточне рішення по справі, провадження було передано 16.01.2014р., рішення по справі винесено у встановлений законом двомісячний строк.

Також судова колегія суддів вважає, що зазначення в мотивувальній частині оскаржуваного рішення фрази щодо недотримання позивачем вимог статті 188 Господарського кодексу України, є лише описом можливих дій позивача у випадку виникнення такої ситуації, а не оцінкою дій ПАТ «Донецький заводобудівний комбінат».

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд Донецької області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що підстави для його скасування відсутні. Обставини та заперечення, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження в матеріалах справи, тому вона залишається без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Донецький заводобудівний комбінат», м. Донецьк - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 27 лютого 2014р. по справі № 905/7126/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Т.М. Колядко

О.А. Скакун

Надруковано 6 примірників:

1-позивачу;

1-відповідачу;

1-третій особі;

1-до справи;

1-ГСДО;

1-ДАГС