Ухвала

від 12.05.2014 по справі 2а-26695/10/0570

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2014 року м. Київ К/9991/12224/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24.12.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011

у справі №2а-26695/10/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донгідроарм»

до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька

про визнання протиправним, недійсним викладене у листі від 09.08.2010 №36861/10/15-313-3 рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.12.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011, позов задоволено. Визнано протиправним, недійсним та незаконним викладене у листі від 09.08.2010 №36861/10/15-313-3 рішення ДПІ у Калінінському районі м.Донецька про невизнання податковою звітністю ТОВ «Донгідроарм» з ПДВ за червень 2010 року у т.ч. із невизнання податковою звітністю декларації ТОВ «Донгідроарм» з ПДВ за червень 2010 року від 20.07.2010 з додатками №2, №5.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем 19.07.2010 та 20.07.2010 подано в електронній формі до ДПІ у Калінінському районі м.Донецька податкову декларацію з ПДВ за червень 2010 року з додатками №2 та №5. Про що свідчить отримані позивачем 19.07.2010 квитанції №1 про збереження файлів на центральному рівні, і квитанції №2, у яких зазначено, що додаток №2 та додаток №5 до декларації за червень 2010 року доставлено до центрального рівня ДПА України 19.07.2010, та квитанції №2 про збереження файлу на центральному рівні, а потім квитанції №2 від 20.07.2010 про доставлення та прийняття документу на районному рівні.

Відповідачем 22.07.2010 листом №33984/10/28-213 повідомлено позивача про те, що декларація з податку на додану вартість за липень 2010 року не визнана податковими звітностями у зв?язку з порушенням позивачем вимог абз.5 п.п.4.1.2 п.4.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», мотивуючи це тим, що звітність заповнена всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку: подана не в повному обсязі, а саме додатки подані без основної декларації.

Листом ДПІ у Калінінському районі м.Донецька №36861/10/15-313-3 від 09.08.2010 (із відміткою «вдруге») позивачу повідомлено, що податкову декларацію з ПДВ за червень2010 року з додатками №2, №5 не визнано податковою звітністю, тому що вищевказана декларація не відповідає вимогам Наказу ДПА України від 31.12.2008 №827 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податкової в ОДПС України» в частині правильності складання податкової звітності з ПДВ, без зазначення змісту вимог, які порушені.

Відповідно до абзацу першого підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

За змістом абзацу п'ятого підпункту 4.1.2 пункту 4.1 цієї ж статті Закону податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Пунктом 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України (додаток №1 до наказу Державної податкової адміністрації України від 31.12.2008 № 827) передбачено, якщо податкова звітність, надана органу ДПС платником податків, заповнена всупереч правилам, визначеним у затвердженому порядку її заповнення, то вона може бути не визнана органом ДПС як податкова звітність. Підставою про невизнання податкової звітності є: відсутність підпису відповідних посадових осіб (факсиміле не дозволяється); відсутність скріплення печаткою підписів платника податків; відсутність обов'язкових реквізитів податкового документа; відсутність обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; неможливість прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті); наявність порваних аркушів, підчищень, помарок, виправлень, дописок і закреслювань; подання ксерокопії звітних документів; порушення загальних вимог оформлення документів податкової звітності.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що підставою для відмови податкового органу визнати податкову звітність як податкову декларацію є такі дефекти її заповнення, що впливають на адміністрування податку органом державної податкової служби.

Однак у ході вирішення спору відповідних недоліків у спірних деклараціях судами виявлено не було.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, підстави для скасування постановлених у справі рішень з мотивів викладених у касаційній скарзі відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24.12.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун