Рішення

від 23.04.2014 по справі 911/888/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2014 р. Справа № 911/888/14

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Титечко О. П. (довіреність № 46 від 17.12.2013 р.);

від відповідача: Іліка Н. І. (довіреність № 60 від 27.01.2014 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Мілтон", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „БМБ Бленд", с. Шевченкове, Броварський район

про стягнення 37 471, 40 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Торгівельна компанія „Мілтон" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „БМБ Бленд" про стягнення 36 055, 92 грн. основної заборгованості, 945, 68 грн. пені, 251, 56 грн. інфляційних збитків, 218, 24 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно договору поставки № 48 від 25.10.2013 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.03.2014 р. порушено провадження у справі № 911/888/14 за позовом ТОВ „Торгівельна компанія „Мілтон" до ТОВ „БМБ Бленд" про стягнення 37 471, 40 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 02.04.2014 р.

02.04.2014 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив № 129 від 02.04.2014 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

02.04.2014 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 16.04.2014 р.

14.04.2014 р. до канцелярії суду від позивача надійшли письмові пояснення б/н від 14.04.2014 р., що долучені судом до матеріалів справи, а також заява б/н від 14.04.2014 р. про вжиття заходів до забезпечення позову, у якій він просить суд вжити заходи до забезпечення позову, а саме накласти арешт на грошові кошти відповідача в розмірі 37 471, 40 грн. та звільнити позивача від сплати судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

16.04.2014 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 23.04.2014 р.

23.04.2014 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшли заперечення № 147 від 23.04.2014 р., що долучені судом до матеріалів справи.

23.04.2014 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

25.10.2013 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 48, згідно умов п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передавати у власність покупця товар, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується приймати й оплачувати товар в кількості та асортименті згідно зі специфікаціями, які є невід'ємними частинами цього договору.

Згідно п. 1.3. договору товар поставляється партіями в кількості та асортименті згідно специфікацій, які підписуються сторонами на кожну партію товару і є невід'ємними частинами цього договору.

Відповідно до п. 3.1. договору якість та безпека товару повинна підтверджуватися документами на українській мові, згідно діючого законодавства України: сертифікатом походження, сертифікатом відповідності, якщо товар підлягає обов'язковій сертифікації, висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи України з протоколом випробувань, сертифікатом якості на кожну партію Товару із зазначенням дати виробництва, листом безпеки.

Якщо якість товару виявиться такою, що не відповідає стандартам, технічним умовам, іншій документації, покупець має право відмовитися від прийняття та оплати такого товару, а у випадку, коли товар уже прийнято, вимагати його заміни на якісний, з віднесенням на постачальника збитків, які зазнав у зв'язку з цим покупець.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару покупцю та підписання сторонами відповідних накладних. Постачальник несе всі ризики загибелі, пошкодження, псування товару тільки до моменту переходу права власності на товар до покупця.

Пунктом 3.6.2. договору передбачено, що факт приймання-передачі товару по кількості підтверджується накладними.

Пунктом 3.7. договору передбачено, що поставка товару повинна супроводжуватися документами на українськії мові, згідно діючого законодавства України: сертифікатом походження, сертифікатом відповідності, якщо товар підлягає обов'язковій сертифікації, висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи України з протоколом випробувань, сертифікатом якості на кожну партію товару із зазначенням дати виробництва, листом безпеки, товарно-транспортними накладними, в яких повинно бути чітко зазначена кількість відвантаженого товару, ціна за одиницю товару без ПДВ, вартість без ПДВ, сума ПДВ, загальна вартість з ПДВ; податковими накладними; коригувальними податковими накладними у випадках повернення товару; специфікацією на партію товару.

Зазначені документи мають бути надані в оригіналах.

Пунктом 3.10. договору передбачено, що відсутність, неповнота або неналежне оформлення товарно-транспортних накладних чи інших супровідних документів, а також якщо товар не належно упакований, в тому числі якщо упаковка має дефекти, є достатньою підставою для відмови в прийманні товару.

Згідно п. 5.2. договору покупець зобов'язується оплачувати кожну окрему партію товару (кількість та асортимент якої визначено у специфікаціях) протягом 21 календарних днів з моменту отримання товару (згідно накладної).

Відповідно до п. 5.3. договору оплата за отриманий товар здійснюється покупцем за умови отримання від постачальника належно оформлених у встановленому чинним законодавством порядку бухгалтерських документів на кожну поставку товару та документів, що підтверджують якість переданого товару. При відсутності одного із вказаних документів, включаючи неналежне їх оформлення, оплата за поставлений товар покупцем не здійснюється до моменту усунення постачальником такого порушення.

Пунктом 5.4. договору передбачено, що днем здійснення платежу, а отже, днем виконання свого платіжного зобов'язання покупцем, вважається день, в який сума, що підлягає оплаті, списана з банківського рахунку покупця.

Пунктом 6.3.5. договору передбачено, що постачальник зобов'язаний надавати покупцю всі необхідні документи на кожну партію товару, в тому числі накладну в кількості в не менше двох екземплярів, в разі повернення товару - коригуючу накладну, сертифікати, якісні посвідчення, інші документи передбачені умовами даного договору та вимогами діючого законодавства для даного виду товару. Документи, що супроводжують кожну партію товару, повинні відповідати уніфікованим формам первинної документації. Якщо вище перелічені документи не будуть надані разом з відповідною партією товару, будуть неналежно оформлені, не будуть відповідати поставленому товару, датою поставки товару буде дата одержання вищезгаданих документів в належному вигляді.

Пунктом 6.3.6. договору передбачено, що постачальник зобов'язаний проводити звірку взаємних розрахунків та підписувати акт звірки на протязі 5 днів з моменту отримання відповідної вимоги покупця.

Пунктом 9.1. договору визначено строк його дії, згідно цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє по 31.12.2014 р.

На виконання умов договору позивачем у грудні 2013 р. було передано у власність (продано) відповідачу товар на загальну суму 36 055, 92 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № МІ-0001144 від 29.11.2013 р. на суму 17 101, 92 грн., видатковою накладною № МІ-0000862 від 02.12.2013 р. на суму 17 101, 92 грн., рахунком-фактурою № МІ-0001184 від 13.12.2013 р. на суму 18 954, 00 грн., видатковою накладною № МІ-0000886 від 16.12.2013 р. на суму 18 954, 00 грн. та відповідною довіреністю № 1079 від 29.11.2013 р. відповідача, виданою на свого представника - фізичну особу ОСОБА_3 на отримання товару, наявними у матеріалах справи.

18.02.2014 р. позивач звернувся до відповідача із листом № 6 від 18.02.2014 р., у якому просив відповідача протягом 7 днів з моменту отримання претензії погасити заборгованість за отриманий товар у розмірі 36 055, 92 грн. Факт направлення позивачем претензії відповідачу підтверджується фіскальним чеком № 9452 від 18.02.2014 р. про відправлення цінного листа та описом вкладення до нього.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 цього ж кодексу продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 666 цього ж кодексу передбачено, що якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 36 055, 92 грн., що підтверджується договором поставки № 48 від 25.10.2013 р., рахунком-фактурою № МІ-0001144 від 29.11.2013 р. на суму 17 101, 92 грн., видатковою накладною № МІ-0000862 від 02.12.2013 р. на суму 17 101, 92 грн., рахунком-фактурою № МІ-0001184 від 13.12.2013 р. на суму 18 954, 00 грн., видатковою накладною № МІ-0000886 від 16.12.2013 р. на суму 18 954, 00 грн. та відповідною довіреністю № 1079 від 29.11.2013 р. відповідача, виданою на свого представника - фізичну особу ОСОБА_3 на отримання товару, наявними у матеріалах справи.

Заперечення відповідача щодо того, що станом на момент звернення позивача до відповідача із даним позовом в суд у останнього не виник та відсутній обов'язок щодо оплати у повному обсязі за товар згідно договору поставки № 48 від 25.10.2013 р., так як позивачем при поставці товару не було передано відповідачу всіх супроводжуючих документів, передбачених пунктами 3.7., 6.3.5. договору, є необґрунтованими, оскільки суд дійшов висновку, що факт відсутності відмови в прийнятті товару за видатковою накладною № МІ-0000862 від 02.12.2013 р. на суму 17 101, 92 грн. та видатковою накладною № МІ-0000886 від 16.12.2013 р. на суму 18 954, 00 грн. і будь-яких інших заперечень щодо супроводжуючих документів на товар в момент його передачі на підставі та у порядку п. 3.10. договору, факт відсутності складеного і підписаного сторонами акту про фактичну якість і комплектність товару - відсутність супроводжуючих документів на вищевказаний товар в момент його передачі, факти відсутності будь-яких претензій щодо супроводжуючих документів на вищевказаний товар після його передачі, факт відсутності відповіді відповідача на претензію № 6 від 18.02.2014 р. позивача з цього приводу, достатньо підтверджують виконання позивачем свого обов'язку щодо передачі супроводжуючих документів на вищевказаний товар в момент його передачі на підставі вищевказаних видаткових накладних. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність супроводжуючих документів на товар, передбачених пунктами 3.7., 6.3.5. договору, перешкоджало б відповідачу використання вищевказаного товару у своїй діяльності.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 36 055, 92 грн. за договором поставки № 48 від 25.10.2013 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором поставки № 48 від 25.10.2013 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з 24.12.2013 р. по 14.03.2014 р. всього на загальну суму 945, 68 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2.1. договору передбачено, що за порушення термінів розрахунків, передбачених п. 5.2. даного договору, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 945, 68 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з 24.12.2013 р. по 01.03.2014 р. всього на загальну суму 251, 56 грн. та з 24.12.2013 р. по 14.03.2014 р. всього на загальну суму 218, 24 грн. відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором наступний:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 24.12.2013 - 01.03.2014 17101.92 1.008 136.82 17238.74 17 101, 92 грн. х 1, 008 = 17 238, 74 грн.; 17 238, 74 грн. - 17 101, 92 грн. = 136, 82 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 07.01.2014 - 01.03.2014 18954.00 1.008 151.63 19105.63 18 954, 00 грн. х 1, 008 = 19 105, 63 грн.; 19 105, 63 грн. - 18 954, 00 грн. = 151, 63 грн.

Отже, загальний розмір інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором поставки № 48 від 25.10.2013 р. у вищевказані періоди становить 288, 45 грн.

Оскільки, розмір інфляційних збитків від суми основної заборгованості, на які претендує позивач, є меншим ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 251, 56 грн.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 218, 24 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, як було зазначено вище, позивач у заяві б/н від 14.04.2014 р. про вжиття заходів до забезпечення позову просить суд вжити заходи до забезпечення позову, а саме накласти арешт на грошові кошти відповідача в розмірі 37 471, 40 грн. та звільнити його від сплати судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

У відповідності до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст. 44 цього ж кодексу судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 ст. 3 Закону України „Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється:

за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством;

за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;

за видачу судами документів.

Згідно ч. 1 ст. 4 цього ж закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 3) п. 2 ч. 2 ст. 4 цього ж закону розмір ставки судового збору із заяв про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову, що подаються до господарського суду, становить 1, 5 розміру мінімальної заробітної плати.

Як вбачається із матеріалів справи, до даної заяви та у процесі розгляду справи позивачем не було додано та надано жодних належних та допустимих доказів, що підтверджували б сплату ним судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у встановлених порядку і розмірі.

У своїй заяві позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у зв'язку із його скрутним матеріальним становищем.

Відповідно до ст. 8 Закону України „Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У зв'язку із тим, що позивачем до вказаної заяви не додано жодних належних та допустимих доказів, що підтверджували б викладені у заяві обставини в частині звільнення від сплати судового збору, його майновий стан, суд дійшов висновку про залишення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору без задоволення.

У зв'язку із тим, що позивач не надав жодних належних та допустимих доказів, що підтверджували б сплату ним судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у встановлених порядку і розмірі, суд дійшов висновку про залишення клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову без розгляду.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „БМБ Бленд" (ідентифікаційний код 32277387) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Мілтон" (ідентифікаційний код 38180257) 36 055 (тридцять шість тисяч п'ятдесят п'ять) грн. 92 (дев'яносто дві) коп. основної заборгованості, 945 (дев'ятсот сорок п'ять) грн. 68 (шістдесят вісім) коп. пені, 251 (двісті п'ятдесят одна) грн. 56 (п'ятдесят шість) коп. інфляційних збитків, 218 (двісті вісімнадцять) грн. 24 (двадцять чотири) коп. 3 % річних та судові витрати 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 (нуль) коп. судового збору.

3. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Мілтон" про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, викладеного у заяві б/н від 14.04.2014 р. про вжиття заходів до забезпечення позову, та залишити заяву б/н від 14.04.2014 р. Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Мілтон" про вжиття заходів до забезпечення позову без розгляду.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

12 травня 2014 р.