cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2014 року Справа № 911/888/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіОвечкіна В.Е., суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л., розглянув касаційну скаргу ТОВ "БМБ Бленд" на постановувід 10.06.2014 р. Київського апеляційного господарського суду у справі№911/888/14 господарського суду Київської області за позовомТОВ "Торгівельна компанія "Мілтон" доТОВ "БМБ Бленд" простягнення 37 471,40 грн. за участю представників:
позивача: Титечка ОП., дов. від 17.12.2013 №46;
відповідача: не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Київської області від 23.04.2014 (суддя В. Бацуца), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 (судді Л. Кропивна, С. Алданова, С. Дикунська) позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Бленд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Мілтон" 36 055 (тридцять шість тисяч п'ятдесят п'ять) грн. 92 (дев'яносто дві) коп. основної заборгованості, 945 (дев'ятсот сорок п'ять) грн. 68 (шістдесят вісім) коп. пені, 251 (двісті п'ятдесят одна) грн. 56 (п'ятдесят шість) коп. інфляційних збитків, 218 (двісті вісімнадцять) грн. 24 (двадцять чотири) коп. 3 % річних та судові витрати 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 (нуль) коп. судового збору.
Відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Мілтон" про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, викладеного у заяві б/н від 14.04.2014р. про вжиття заходів до забезпечення позову, та залишено заяву б/н від 14.04.2014р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Мілтон" про вжиття заходів до забезпечення позову без розгляду.
Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, ТОВ "БМБ Бленд" - відповідач у справі, ? звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 23.04.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2014. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що судами не застосовано ст.ст. 627, 629 ЦК України та залишено поза увагою вимоги закону щодо того, що умови договору є обов'язковими до виконання сторонами. Також, суди неправильно застосували ст.ст. 664, 692 ЦК України та не врахували того, що факт відмови в прийнятті товару за видатковими накладними від 02.12.2013 №МІ-0000862 та від 16.12.2013 №МІ-0000886 не є достатнім підтвердженням виконання Позивачем свого обов'язку щодо супроводжуючих документів на товар.
До Вищого господарського суду України надійшов відзив ТОВ "ТК"Мілтон", в якому товариство просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові акти без змін.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.111 5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
25.10.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Мілтон" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БМБ Бленд" (покупець) був укладений Договір поставки №48 за умовами якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передавати у власність покупця товар, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується приймати й оплачувати товар в кількості та асортименті згідно зі специфікаціями, які є невід'ємними частинами цього договору ( п.1.1. Договору).
Згідно з пунктом 9.1. Договору, він набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє по 31.12.2014 р.
Відповідно до пункту 1.3. Договору товар поставляється партіями в кількості та асортименті згідно специфікацій, які підписуються сторонами на кожну партію товару і є невід'ємними частинами цього договору.
Пунктом 3.4. Договору передбачено, що перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару покупцю та підписання сторонами відповідних накладних. Постачальник несе всі ризики загибелі, пошкодження, псування товару тільки до моменту переходу права власності на товар до покупця.
У відповідності до пункту 3.6.2. Договору передбачено, що факт приймання-передачі товару по кількості підтверджується накладними.
Відповідно до п. 3.1. Договору якість та безпека товару повинна підтверджуватися документами на українській мові, згідно діючого законодавства України: сертифікатом походження, сертифікатом відповідності, якщо товар підлягає обов'язковій сертифікації, висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи України з протоколом випробувань, сертифікатом якості на кожну партію товару із зазначенням дати виробництва, листом безпеки.
Пунктом 3.7. Договору передбачено, що поставка товару повинна супроводжуватися документами на української мові, згідно діючого законодавства України: сертифікатом походження, сертифікатом відповідності, якщо товар підлягає обов'язковій сертифікації, висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи України з протоколом випробувань, сертифікатом якості на кожну партію товару із зазначенням дати виробництва, листом безпеки, товарно-транспортними накладними, в яких повинно бути чітко зазначена кількість відвантаженого товару, ціна за одиницю товару без ПДВ, вартість без ПДВ, сума ПДВ, загальна вартість з ПДВ; податковими накладними; коригувальними податковими накладними у випадках повернення товару; специфікацією на партію товару. Зазначені документи мають бути надані в оригіналах.
Згідно з пунктом 3.10. Договору передбачено, що відсутність, неповнота або неналежне оформлення товарно-транспортних накладних чи інших супровідних документів, а також якщо товар не належно упакований, в тому числі якщо упаковка має дефекти, є достатньою підставою для відмови в прийманні товару.
На виконання умов договору поставки позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 36055,92 грн., що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін видатковими накладними: №МІ-0000862 від 02.12.2013р. на суму 17101,92 грн. (а.с. 22, т. 1) та №МІ-0000886 від 16.12.2013 р. на суму 18954,00 грн. (а.с. 23, т. 1).
Як слідує з видаткових накладних, товар за ними отримав представник відповідача - Стельмах А. М., який діяв на підставі довіреності №1079 від 29.11.2013р. (а.с. 26, т. 1), виданої на свого представника Товариством з обмеженою відповідальністю "БМБ Бленд".
Відповідно до п. 5.3. Договору оплата за отриманий товар здійснюється покупцем за умови отримання від постачальника належно оформлених у встановленому чинним законодавством порядку бухгалтерських документів на кожну поставку товару та документів, що підтверджують якість переданого товару. При відсутності одного із вказаних документів, включаючи неналежне їх оформлення, оплата за поставлений товар покупцем не здійснюється до моменту усунення постачальником такого порушення.
Отримавши товар без супровідних документів і не відмовившись від нього, покупець не заявив постачальнику про непередання ним разом з товаром сертифікатів чи якісних посвідчень на товар, а отже прийняв виконання, запропоноване постачальником, як належне.
До того ж у відповідності до п. 5.2. Договору обов'язок покупця оплачувати кожну окрему партію товару (кількість та асортимент якої визначено у специфікаціях) не ставиться у залежність від отримання покупцем разом з товаром сертифікатів чи якісних посвідчень на товар, натомість обов'язок оплатити вартість товару протягом 21 дня пов'язаний саме з моментом отримання покупцем товару згідно накладної.
Згідно з пунктом 6.3.5. Договору постачальник зобов'язаний надавати покупцю всі необхідні документи на кожну партію товару, в тому числі накладну в кількості не менше двох екземплярів, в разі повернення товару - коригуючу накладну, сертифікати, якісні посвідчення, інші документи передбачені умовами даного договору та вимогами діючого законодавства для даного виду товару. Документи, що супроводжують кожну партію товару, повинні відповідати уніфікованим формам первинної документації. Якщо вище перелічені документи не будуть надані разом з відповідною партією товару, будуть неналежно оформлені, не будуть відповідати поставленому товару, датою поставки товару буде дата одержання вищезгаданих документів в належному вигляді.
Зважаючи на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вимога сплатити борг та поставлений товар є обґрунтованою.
Перевіривши правильність виконаного позивачем розрахунку заявлених до стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних та з врахуванням вимог процесуального законодавства, суди встановили обґрунтованість вимог щодо інфляційних витрат у розмірі 251,56грн. та 3% річних у розмірі 218,24грн. за час прострочки, заявлений позивачем.
Пунктом 7.2.1. договору передбачено, що за порушення термінів розрахунків, передбачених п. 5.2. даного договору, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки.
Перевіривши правильність виконаного позивачем розрахунку заявлених до стягнення пені за період прострочки з 24.01.2013 р по 14.03.2014 р., суди встановили, що заявлені вимоги про стягнення з боржника у зобов'язанні пені у розмірі 945,68 грн. є обґрунтованими та законними.
Застосовуючи до спірних правовідносин приписи ст.ст.526,530,625,629 ЦК України, ст.ст. 231,232 ГК України суди встановили прострочку виконання зобов'язання за договором щодо оплати товару та стягнули з відповідача суму боргу та штрафні санкції.
З огляду на встановлені попередніми судовими інстанціями обставини справи колегія суддів зазначає наступне.
Нормами ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За своєю правовою природою правовідносини, які склалися між сторонами у справі, є правовідносинами купівлі-продажу товару.
За приписами ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Частиною першою ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Сторони погодили, що про факт прийняття товару свідчить видаткова накладна (п. 3.6.2 договору). При цьому, покупець може відмовитися від прийняття товару, якщо відсутні якісь супровідні документи (п. 3.10).
Суди встановили, що позивач здійснив поставку товару на загальну суму 36055,92 грн., що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін видатковими накладними: №МІ-0000862 від 02.12.2013р. на суму 17101,92 грн. (а.с. 22, т. 1) та №МІ-0000886 від 16.12.2013 р. на суму 18954,00 грн. (а.с. 23, т. 1).
Будь-яких документальних підтверджень того, що товар був поставлений без належних супроводжувальних документів відповідач не надав.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів про необхідність стягнення з відповідача суми основного боргу.
До того ж, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Водночас, приписами ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Сторони погодили, що за порушення термінів розрахунків, передбачених п. 5.2. даного договору, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки (п. 7.2.1. договору).
Так як судами попередніх інстанцій з посиланням на належні докази встановлено факт прострочки виконання зобов'язання по оплаті за спірним договором, ними проведено перерахунок штрафних санкцій та встановлено, що він є правильним, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про необхідність задоволення позову і в частині стягнення штрафних санкцій.
Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про порушення судами ст.ст. 627, 629, 664, 692 ЦК України як такі, що не знайшли свого підтвердження. Судами при вирішенні спору взято до уваги положення закону про обов'язковість для сторін умов договору, а також встановлено, що факт належного виконання позивачем свого обов'язку по договору підтверджується видатковими накладними від 02.12.2013 №МІ-0000862 та від 16.12.2013 №МІ-0000886.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що справа розглянута судами відповідно встановленим обставинам справи з правильним застосуванням до них діючих норм матеріального права та дотриманням вимог процесуального права. Підстави для скасування оскаржуваних рішення та постанови відсутні. Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України ,? Вищий господарський суд України, ?
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу ТОВ ТОВ "БМБ Бленд" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 у справі №911/888/14 - без змін.
Головуючий, суддяВ. Овечкін Судді:Є. Чернов В. Цвігун
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 29.07.2014 |
Оприлюднено | 31.07.2014 |
Номер документу | 39961877 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Цвігун В. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні