Постанова

від 10.06.2014 по справі 911/888/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2014 р. Справа№ 911/888/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Алданової С.О.

Дикунської С.Я.

при секретарі: Ставицькій Т.Б.

за участю представників:

від позивача: Титечко О.П., представник за довіреністю №46 від 17.12.2013р.;

від відповідача: Іліка Н.І., представник за довіреністю №149 від 23.04.2014р.;

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Бленд»

на рішення Господарського Київської області від 23.04.2014р. (підписано- 12.05.2014 р.)

у справі №911/888/14(cуддя: Бацуца В. М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Мілтон»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Бленд»

про стягнення 37 471, 40 грн.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Мілтон» (далі - позивач) звернулося до Господарського суд Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Бленд» (далі - відповідач) про стягнення 36055,92грн. основної заборгованості, 945,68грн. пені, 251,56грн. інфляційних збитків, 218,24грн. 3 % річних.

Позовні вимоги були мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами Договором поставки №48 від 25.10.2013р. в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання по оплаті вартості товару, позивач просив суд стягнути з відповідача поряд з заборгованістю з урахуванням інфляційних та 3 % річних, нараховані кредитором пені.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.03.2014р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Мілтон» прийнято до провадження та порушено провадження у справі №911/888/14.

14.04.2014р. через загальний відділ документального забезпечення Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява б/н від 14.04.2014р. про вжиття заходів до забезпечення позову, у якій останній просив суд першої інстанції вжити заходи до забезпечення позову, а саме накласти арешт на грошові кошти відповідача в розмірі 37471,40грн. та звільнити позивача від сплати судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідач позовні вимоги не визнав, і у відзиві на позовну заяву заперечив виникнення у нього обов'язку оплатити покупну вартість прийнятого ним товару , мотивуючи це тим, що разом з товаром постачальник не передав покупцю товаро-супроводжуючі документи, передбачені пунктами 3.7., 6.3.5. Договору №48 від 25.10.2013р..

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.04.2014р. у справі №911/88/14 (суддя - Бацуца В.М.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Бленд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Мілтон» 36 055 (тридцять шість тисяч п'ятдесят п'ять) грн. 92 (дев'яносто дві) коп. основної заборгованості, 945 (дев'ятсот сорок п'ять) грн. 68 (шістдесят вісім) коп. пені, 251 (двісті п'ятдесят одна) грн. 56 (п'ятдесят шість) коп. інфляційних збитків, 218 (двісті вісімнадцять) грн. 24 (двадцять чотири) коп. 3 % річних та судові витрати 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 (нуль) коп. судового збору. Відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Мілтон» про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, викладеного у заяві б/н від 14.04.2014р. про вжиття заходів до забезпечення позову, та залишено заяву б/н від 14.04.2014р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Мілтон» про вжиття заходів до забезпечення позову без розгляду.

Задовольняючи позов повністю , місцевий господарський суд виходив з того, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання і передав передбачений договором товару покупцю , а отже покупець , прийнявши товар , повинен сплатити його вартість у розмірі , порядку та у строки, визначені договором поставки. Встановивши такі обставини, суд першої інстанції , з врахуванням ст. 625 ЦК України, визнав правомірним вимоги постачальника у т.ч. і на нарахування до стягнення з покупця 3% річних у сумі 218,24грн. , 251,56грн. інфляційних збитків та пені у розмірі 945,68грн. за заявлений позивачем період .

Не погоджуючись з висновками та мотивами судового рішення, Товариство з обмеженою відповідальністю «БМБ Бленд» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Київської області від 23.04.2014р. у даній справі та прийняти новий судовий акт про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У доводах апеляційного оскарження відповідач посилався на неповне дослідження судом першої інстанції обставин справи, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

На думку скаржника, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що при простроченні кредитора (постачальника) , коли він при поставці товару не надав всіх , передбачених пунктами 3.7., 6.3.5. Договору №48 від 25.10.2013р., супроводжуючих товар документів, покупець не повинен сплачувати вартість товару і не вважатиметься боржником , який прострочив виконання своїх грошових зобов'язань .

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Бленд» передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Кропивній Л.В.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2014р. для розгляду апеляційної скарги у справі №911/888/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді: Кропивної Л.В., суддів: Алданової С.О., Дикунської С.Я.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.052014р. (головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Алданова С.О., Дикунська С.Я.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Бленд» у справі №911/888/14 прийнято до провадження та її судовий розгляд призначено на 10.06.2014р.

10.06.2014р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін з мотивів викладених у відзиві.

У судовому засіданні 10.06.2014р., у якому взяли участь обидві сторони, представник відповідача підтримав доводи апеляційного оскарження, просив скасувати рішення Господарського суду Київської області від 23.04.2014р. у даній справі та прийняти нове судове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно з ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 25.10.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Мілтон» (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БМБ Бленд» (далі - відповідач, покупець) був укладений Договір поставки №48 ( далі - Договір), за умовами якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передавати у власність покупця товар, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується приймати й оплачувати товар в кількості та асортименті згідно зі специфікаціями, які є невід'ємними частинами цього договору ( п.1.1. Договору).

Згідно з пунктом 9.1. Договору, він набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє по 31.12.2014р.

Відповідно до пункту 1.3. Договору товар поставляється партіями в кількості та асортименті згідно специфікацій, які підписуються сторонами на кожну партію товару і є невід'ємними частинами цього договору.

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару покупцю та підписання сторонами відповідних накладних. Постачальник несе всі ризики загибелі, пошкодження, псування товару тільки до моменту переходу права власності на товар до покупця.

У відповідності до пункту 3.6.2. Договору передбачено, що факт приймання-передачі товару по кількості підтверджується накладними.

Відповідно до п. 3.1. Договору якість та безпека товару повинна підтверджуватися документами на українській мові, згідно діючого законодавства України: сертифікатом походження, сертифікатом відповідності, якщо товар підлягає обов'язковій сертифікації, висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи України з протоколом випробувань, сертифікатом якості на кожну партію Товару із зазначенням дати виробництва, листом безпеки.

Пунктом 3.7. Договору передбачено, що поставка товару повинна супроводжуватися документами на українськії мові, згідно діючого законодавства України: сертифікатом походження, сертифікатом відповідності, якщо товар підлягає обов'язковій сертифікації, висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи України з протоколом випробувань, сертифікатом якості на кожну партію товару із зазначенням дати виробництва, листом безпеки, товарно-транспортними накладними, в яких повинно бути чітко зазначена кількість відвантаженого товару, ціна за одиницю товару без ПДВ, вартість без ПДВ, сума ПДВ, загальна вартість з ПДВ; податковими накладними; коригувальними податковими накладними у випадках повернення товару; специфікацією на партію товару. Зазначені документи мають бути надані в оригіналах.

Згідно з пунктом 3.10. Договору передбачено, що відсутність, неповнота або неналежне оформлення товарно-транспортних накладних чи інших супровідних документів, а також якщо товар не належно упакований, в тому числі якщо упаковка має дефекти, є достатньою підставою для відмови в прийманні товару.

Між тим, як вірно встановив суд першої інстанції, на виконання умов договору поставки позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 36055,92грн., що підтверджується двосторонньо підписаними уповноваженими представниками сторін видатковими накладними: №МІ-0000862 від 02.12.2013р. на суму 17101,92грн. (а.с. 22, т. 1) та №МІ-0000886 від 16.12.2013р. на суму 18954,00грн. (а.с. 23, т. 1).

Як слідує з вказаних видаткових накладних, товар за ними отримав представник відповідача - Стельмах А. М., який діяв на підставі довіреності №1079 від 29.11.2013р. (а.с. 26, т. 1), виданої на свого представника Товариством з обмеженою відповідальністю «БМБ Бленд».

Відповідно до п. 5.3. Договору оплата за отриманий товар здійснюється покупцем за умови отримання від постачальника належно оформлених у встановленому чинним законодавством порядку бухгалтерських документів на кожну поставку товару та документів, що підтверджують якість переданого товару. При відсутності одного із вказаних документів, включаючи неналежне їх оформлення, оплата за поставлений товар покупцем не здійснюється до моменту усунення постачальником такого порушення.

Отримавши товар без супровідних документів і не відмовившись від нього, покупець не заявив постачальнику про непередання ним разом з товаром сертифікатів чи якісних посвідчень на товар , а отже прийняв виконання , запропоноване постачальником, як належне.

До того ж у відповідності до п. 5.2. Договору обов'язок покупця оплачувати кожну окрему партію товару (кількість та асортимент якої визначено у специфікаціях) не ставиться у залежність від отримання покупцем разом з товаром сертифікатів чи якісних посвідчень на товар, натомість обов'язок оплатити вартість товару протягом 21 дня пов'язаний саме з моментом отримання покупцем товару згідно накладної.

Згідно з пунктом 6.3.5. Договору постачальник зобов'язаний надавати покупцю всі необхідні документи на кожну партію товару, в тому числі накладну в кількості не менше двох екземплярів, в разі повернення товару - коригуючу накладну, сертифікати, якісні посвідчення, інші документи передбачені умовами даного договору та вимогами діючого законодавства для даного виду товару. Документи, що супроводжують кожну партію товару, повинні відповідати уніфікованим формам первинної документації. Якщо вище перелічені документи не будуть надані разом з відповідною партією товару, будуть неналежно оформлені, не будуть відповідати поставленому товару, датою поставки товару буде дата одержання вищезгаданих документів в належному вигляді.

Разом з тим, статтею 666 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Здійснюючи перегляд справи, суд апеляційної інстанції виходить з того, що покупець , який прийняв товар, не відмовився від нього і не повернув товар постачальнику , не звільняється від обов'язку оплатити вартість товару лише на тій підставі , що документи, які стосуються якості товару, не були передані йому разом з товаром .

Зважаючи на те, що відповідач не відмовився від прийняття товару у момент його передачі у подальшому не повернув товар позивач не може вважатися продавцем, що неналежно виконав свої зобов'язання по продажу (поставці) товару, а отже не може бути позбавлений права вимагати оплати покупної ціни проданого ним і отриманого покупцем товару.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Поряд з цим, належне виконання продавцем зобов'язань по продажу (поставці) товару є підставою виникнення у нього права на отримання вартості поставленого товару, а у покупця - зобов'язання сплатити поставлений йому товар невідкладно після прийняття товару

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Прийнявши товар без зауважень покупець, в силу ст. 655 та ст. 692 ЦК України, зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Оскільки заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Бленд» перед позивачем на час прийняття рішення погашена не була, а розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 36055,92грн. заборгованості за поставлений товар задоволена судом першої інстанції правомірно.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З цією нормою кореспондуються і приписи ст. 193 ГК України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов'язань.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з неналежним виконанням боржником грошових зобов'язань за Договором, кредитор вправі вимагати стягнення 3% річних та інфляційних.

Перевіривши правильність виконаного позивачем розрахунку заявлених до стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних та з врахуванням вимог процесуального законодавства, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог щодо інфляційних витрат у розмірі 251,56грн. та 3% річних у розмірі 218,24грн. за час прострочки , заявлений позивачем.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

За змістом п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною третьою ст.549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно із ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2.1. договору передбачено, що за порушення термінів розрахунків, передбачених п. 5.2. даного договору, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки.

Перевіривши правильність виконаного позивачем розрахунку заявлених до стягнення пені за період прострочки з 24.01.2013р по 14.03.2014 р. , судова колегія погоджується з місцевим господарським судом у тому, що заявлені вимоги про стягнення з боржника у зобов'язанні пені у розмірі 945,68грн. є обґрунтованими та законними.

Перевіривши дотримання норм процесуального законодавства місцевим господарським судом щодо розгляду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в її задоволення, оскільки позивачем до вказаної заяви не додано жодних належних та допустимих доказів, що підтверджували б викладені у заяві обставини в частині звільнення від сплати судового збору, його майновий стан.

З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для зміни або скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржений судовий акт - без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта (відповідача).

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Бленд» на рішення Господарського Київської області від 23.04.2014р. у справі №911/888/14 залишити без задоволення, а рішення Господарського Київської області від 23.04.2014р. у справі №911/888/14 - без змін.

2.Матеріали справи №911/888/14 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді С.О. Алданова

С.Я. Дикунська