Рішення

від 12.05.2014 по справі 924/255/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2014 р.Справа № 924/255/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Субботіної Л.О., розглянувши матеріали справи

за позовом заступника Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України м.Чернівці в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" м.Київ, Державного підприємства науково - технічний комплекс "Завод точної механіки" м. Кам'янець - Подільський Хмельницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лист К" м. Кам'янець - Подільський Хмельницької області

про визнання недійсною додаткової угоди №2 від 01.10.2012р. до договору № 06/01-37 від 15.02.2012р.

Представники сторін:

позивач 1: не з'явився

позивач 2: Савліва Л.О. - представник за дорученням від 13.01.2014 р.

відповідач: Гнідко С.І. - представник за довіреністю від 11.03.2014 р.

від прокуратури: Козирський Ю.В. - прокурор Хмельницької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, посвідчення №011973 від 30.10.2012 р.

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: заступник Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України м.Чернівці в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" м.Київ, Державного підприємства науково - технічний комплекс "Завод точної механіки" м. Кам'янець - Подільський Хмельницької області звернувся з позовом до відповідача про визнання недійсною додаткової угоди №2 від 01.10.2012р. до договору № 06/01-37 від 15.02.2012р. В обґрунтування позову зазначає, що 15.02.2012р. між ДП НТК "Завод точної механіки" та ТОВ "Лист К" було укладено договір про надання послуг №06/01-37, відповідно до якого ТОВ "Лист К" зобов'язувалося за завданням замовника надати послуги з виготовлення деталей, оснащення, різального та вимірювального інструменту, ремонту устаткування, в порядку та на умовах договору. 01.10.2012 р. між вказаними сторонами була укладена додаткова угода №2 до договору №06/01-37 від 15.02.2012 р., в якій сторони узгодили збільшення договірної ціни на виготовлення деталей та вузлів на 20% з 01.10.2012 р. згідно взаємопогоджувальних протоколів, які являються невід'ємною частиною договору. Вказану додаткову угоду від імені позивача підписав т.в.о. директора ОСОБА_5, який підписуючи дану угоду діяв, начебто, в межах повноважень, наданих йому директором ДП НТК "Завод точної механіки" ОСОБА_6 Однак, згідно довідки про відповідальних осіб підприємства ОСОБА_5 з 04.07.2011 р. по 02.08.2011 р. згідно наказу №235 к від 01.07.2011 р. та з 15.10.2012 р. по 23.11.2012 р. згідно наказу №393 к від 15.10.2012 р., на період чергової відпустки ОСОБА_7, був призначений тимчасово виконуючим обов'язки директора підприємства. Тому 01.10.2012р., перебуваючи на посаді технічного директора, ОСОБА_5 не мав права на укладення угод, тому уклавши спірну додаткову угоду, перевищив свої службові повноваження. Також заступник прокурора вказує, що в порушення п. 11 розділу 8 статуту ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки", спірна угода була укладена без погодження з Державним концерном "Укроборонпром".

Представник позивача 2 та прокурор позовні вимоги підтримують в повному обсязі, наполягають на їх задоволенні, в судовому засіданні подали письмові докази.

Представник позивача 1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив. У письмових поясненнях в повному обсязі підтримує позовні вимоги. Вказує, що станом на день укладення спірної додаткової угоди ОСОБА_7, перебуваючи на посаді керівника підприємства та знаходячись в трудових відносинах на підставі укладеного контракту з концерном, не мав правових підстав для передачі своїх повноважень для укладення спірної угоди технічному директору підприємства ОСОБА_5

Представник відповідача позов не визнає. В письмових запереченнях на позов зазначає, що в день підписання додаткової угоди 01 жовтня 2012 року технічний директор ОСОБА_5 заміщав директора підприємства ОСОБА_7, оскільки останній в той день перебував у м.Хмельницькому в управлінні СБУ у Хмельницькій області. Тому відповідач вважає, що підписання спірної додаткової угоди технічним директором як виконуючим обов'язки директора підприємства не суперечить чинному законодавству та не тягне її недійсність. Також відповідач вказує, що в ході виконання спірної додаткової угоди ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" неодноразово вчинялись дії, які свідчать про схвалення спірної додаткової угоди, зокрема, підписувались протоколи погодження договірної ціни, акти приймання наданих послуг, проводилась їх оплата, тому зважаючи на приписи ст. 241 ЦК України спірна угода не може бути визнана недійсною з вказаних у позові підстав. Додатково відповідач вказує, що між ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" та відповідачем був укладений договір надання послуг, який не потребує погодження із концерном, тому не потребує погодження і внесення до нього будь-яких змін. Враховуючи викладене просить в позові відмовити.

Судом під час розгляду матеріалів справи встановлено наступне.

Державне підприємство "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" зареєстроване як юридична особа за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Годованця, 28, код 23831376.

Постановою Кабінету Міністрів України № 993 від 31.08.2011р. було прийнято пропозицію Міністерства економічного розвитку і торгівлі щодо передачі із сфери управління Міністерства оборони та Міністерства промислової політики в управління Державного концерну "Укроборонпром" підприємств, включених до його складу відповідно до постанови КМУ від 29.12.2010р. № 1221, та затверджено статут концерну, згідно додатку до якого ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" є учасником концерну.

За актом приймання-передачі від 18.11.2011р. державне підприємство "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" передано зі сфери управління Міністерства промислової політики України в управління Державного концерну "Укроборонпром".

Згідно п. 1.1 Статуту, затвердженого наказом Державного концерну "Укроборонпром" від 01.10.2012р. № 182, зареєстрованого 13.11.2012р., державне підприємство "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності, та передане в управління Державному концерну "Укроборонпром". Регулювання, контроль та координація діяльності підприємства здійснюються Концерном як уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання (п. 4.1 Статуту).

Відповідно до п. 28 Статуту ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" в редакції, затвердженій наказом Державного концерну "Укроборонпром" від 16.02.2012р. № 53, зареєстрованого 21.02.2012р., яка була чинною на момент укладення спірної додаткової угоди, підприємство має право самостійно від свого імені укладати договори з іншими підприємствами, установами та організаціями. За погодженням з Концерном підприємство має право укладати договори про спільну діяльність, згідно з якими використовується нерухоме майно, що перебуває в господарському віданні; залучати внутрішні довгострокові, зовнішні кредити, внутрішні короткострокові кредити, надавати гарантії або поруки за такими кредитами; укладати договори оренди державного майна; відчужувати та списувати об'єкти управління державної власності підприємства (п. 29 Статуту).

Положення аналогічного змісту закріплені і в чинній редакції Статуту ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" (затвердженого наказом Державного концерну "Укроборонпром" від 01.10.2012р. № 182, зареєстрованого 13.11.2012р.), зокрема, згідно п. 6.1 підприємство має право обирати предмет договору, визначати зобов'язання, будь-які інші умови господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству. Концерн відповідно до покладених на нього завдань погоджує договори про спільну діяльність, договори комісій, доручення та управління майном, зміни до них та контролює виконання умов цих договорів (розділ 8 Статуту).

Пунктом 32 Статуту в редакції, яка була чинною на момент укладення спірної додаткової угоди, передбачено, що поточне (оперативне) управління підприємством здійснює його директор. У разі відсутності директора його функції виконує відповідальна особа з керівного складу підприємства, призначена наказом директора підприємства. Директор підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства за винятком віднесених чинним законодавством України, Статутом концерну та цим статутом, до компетенції концерну, зокрема, укладає договори (п. 33 Статуту).

Пунктами 7.2, 7.5, 7.7 чинної редакції Статуту також закріплено, що управління підприємством здійснюється його керівником (директором), який підзвітний концерну. Керівник підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком тих, що віднесені до компетенції концерну, зокрема, укладає договори.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Лист К" зареєстроване як юридична особа за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул.Пархоменка, 3, код 35280827.

15.02.2012р. між державним підприємством "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" (далі - замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Лист К" (далі - виконавець) було укладено договір про надання послуг (виконання робіт) № 06/01-37, згідно п. 1.1 якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги з виготовлення деталей, оснащення різального та вимірювального інструменту, ремонту устаткування, в порядку та на умовах, визначених цим договором. Конкретні роботи в рамках даного договору та розрахунки по них оформляються окремими додатковими угодами чи шляхом обміну листами-заявками, які є невід'ємною частиною цього договору, з рахунками на оплату (п. 1.2 договору).

Перелік послуг, які виконавець надає замовнику, визначений в п. 2.1 договору, зокрема: виготовлення деталей та вузлів, розробка та виготовлення технологічного оснащення, розробка та виготовлення спеціального інструменту, надання, при можливості, комплектуючих деталей для ремонту устаткування, ремонт та модернізація технологічного устаткування, ремонт технологічного обладнання, транспортні послуги (кран, екскаватор), розробка програмного забезпечення та інші.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору вартість послуг (робіт) визначається сторонами на підставі взаємопогоджувальних протоколів, які є невід'ємною частиною даного договору, за кожною додатковою угодою. Сторони роблять розрахунки за даним договором по факту наданих послуг (виконаних робіт) згідно акту про надані послуги (виконані роботи).

Термін дії даного договору визначається з 01 квітня 2012 року і закінчується 31 грудня 2015 року (п. 9.1 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

02.04.2012р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 06-01-37 від 15.02.2012р., якою сторони доповнили розділ 5 договору пунктом 5.6.

01.10.2012р. укладено додаткову угоду № 2 до договору № 06-01-37 від 15.02.2012р., згідно якої сторони домовились внести зміни до розділу 3 договору, доповнивши його п. 3.3 в наступній редакції: "Сторони узгодили збільшення договірної ціни на виготовлення деталей та вузлів на 20% з 01.01.2012 року згідно взаємопогоджувальних протоколів, які являються невід'ємною частиною даного договору". Дана додаткова угода підписана від імені замовника т.в.о. директора ОСОБА_5, від імені виконавця директором Тополею С.В. та скріплена печатками сторін.

На виконання умов договору та додаткових угод сторонами підписувались протоколи погодження договірної ціни та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), в тому числі після укладення спірної додаткової угоди № 2 - протоколи погодження договірної ціни та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.10.2012р. на суму 204 248,03 грн., від 30.11.2012р. на суму 59 999,42 грн., від 25.01.2013р. на суму 100 023,50грн. При цьому від імені замовника вказані документи підписані директором ОСОБА_7 та скріплені печаткою підприємства.

Судом встановлено, що надані послуги частково оплачені позивачем ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки", що підтверджується банківськими виписками. Згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 04.06.2013р. заборгованість на користь ТОВ "Лист К" становила 59 999,42 грн. Рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №924/1178/13 від 05.11.2013р. вищевказані кошти стягнуті з ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" на користь ТОВ "Лист К" на підставі договору № 06-01-37 від 15.02.2012р., додаткових угод до нього та акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2012р.

Вважаючи, що додаткова угода № 2 від 01.10.2012р. до договору № 06-01-37 від 15.02.2012р. була підписана неповноважною особою та без погодження з Державним концерном "Укроборонпром" заступник прокурора звернувся до суду із позовом про визнання її недійсною.

В ході дослідження повноважень посадових осіб ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" судом встановлено, що наказом Міністерства промислової політики України №81-д від 14.07.2010р. було покладено на ОСОБА_7 виконання обов'язків директора Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки".

Згідно наказу Державного концерну "Укроборонпром" № 114-к від 27.07.2012р. ОСОБА_7 з 27.07.2012р. призначено на посаду директора ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки", а наказом Державного концерну "Укроборонпром" № 59-к від 30.04.2013р. звільнено з роботи 07.05.2013р.

Наказом ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" № 38к від 02.03.2010р. ОСОБА_5 прийнято на роботу технічним директором, а наказом № 207к від 03.06.2013р. звільнено з роботи.

Згідно п. 1.3 посадової інструкції технічного директора № 50 від 07.11.2007р. технічний директор заміщає директора підприємства у разі його тимчасової відсутності (відрядження, відпустка, лікарняний).

Із змісту поданої в матеріали справи довідки ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" № 05-355 від 20.02.2014р. та витягу з табеля обліку робочого часу вбачається, що станом на 01.10.2012р. (дата укладення спірної додаткової угоди) ОСОБА_7 перебував на роботі, наказу про покладення тимчасового виконання обов'язків директора 01.10.2012р. на ОСОБА_5 не видавалось.

В той же час на підтвердження відсутності директора ОСОБА_7 на роботі 01.10.2012р. відповідач подав в матеріали справи лист управління Служби безпеки України у Хмельницькій області № 72/2/763 від 24.09.2012р., згідно якого ОСОБА_7 викликався в управління СБУ на 09.00 01.10.2012р. для дачі пояснень.

Також позивачем на підтвердження позовних вимог подані в матеріали справи аудиторський висновок за результатами проведення державного фінансового аудиту діяльності ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" за 2011-2012 роки та перший квартал 2013р., скаргу № 06-638 від 02.09.2013р. на неправомірні дії посадових осіб підприємства, з якою ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" звернулося до Чернівецької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України та відповідь на вказане звернення, акт № 7.0/2 від 12.09.2013р. ревізії фінансово-господарської діяльності ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" за період з 01.12.2011р. по завершений звітний період 2013 року, складений відділом контролю за здійсненням фінансово-господарської діяльності підприємств-учасників Державного концерну "Укроборонпром", яким встановлено, що додаткова угода від 01.10.2012р. до договору про надання послуг (виконання робіт) №06/0137 від 15.02.2012р. з ТОВ "Лист К" була укладена від імені заводу т.в.о. директора ОСОБА_5 в період перебування на підприємстві директора ОСОБА_7, тобто без наявності повноважень, що призвело до безпідставного понесення витрат. Крім того, позивачем 2 подано наказ Державного концерну "Укроборонпром" № 38 від 13.02.2012р., згідно якого на керівників підприємств-учасників Державного концерну "Укроборонпром" покладено обов'язок забезпечити з 14 лютого 2012 року попереднє погодження проектів нових договорів з Державним концерном "Укроборонпром".

Аналізуючи подані докази, фактичні обставини справи, оцінюючи доводи та заперечення сторін, судом до уваги приймається наступне.

Згідно ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Приписами ст. 2 ГПК України визначено, що господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р. у справі №3-рп/99, інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з пунктом 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 23.03.2012 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором.

Статтею 3 Закону України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" унормовано, що суб'єктами управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі є: Кабінет Міністрів України; Державний концерн "Укроборонпром". За приписами статті 4 вказаного Закону Державний концерн "Укроборонпром" є уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. До складу Концерну входять державні підприємства оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенні підприємства, на основі фінансової залежності від одного або групи учасників Концерну, який виконує функції із забезпечення науково-технічного і виробничого розвитку, а також провадить інвестиційну, фінансову, зовнішньоекономічну та інші види діяльності. Учасники Концерну не перебувають в управлінні органів виконавчої влади.

Згідно з додатком до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1221 "Про утворення Державного концерну "Укроборонпром", додатку до статуту Дрежавного концерну "Укроборонпром", п. 1.1 статуту ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" позивач ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" є учасником державного концерну "Укроборонпром" та перебуває в його управлінні.

Зважаючи на викладене, заступником Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України м.Чернівці правомірно заявлено позов в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром", Державного підприємства науково - технічний комплекс "Завод точної механіки" (аналогічна позиція викладена у постанові ВГСУ від 17.10.2013р. по справі № 910/2802/13).

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, договір є основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст.202 та ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2)особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3)волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4)правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст.215 ЦК України. Так, згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як на підставу своїх позовних вимог заступник Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України посилається на те, що спірна додаткова угода № 2 від 01.10.2012р. до договору № 06-01-37 від 15.02.2012р. була укладена технічним директором ОСОБА_5 з перевищенням наданих йому повноважень, а також без погодження з Державним концерном "Укроборонпром".

Судом встановлено, що 15.02.2012р. між державним підприємством "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" та товариством з обмеженою відповідальністю "Лист К" було укладено договір про надання послуг (виконання робіт) № 06/01-37, згідно п. 1.1 якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги з виготовлення деталей, оснащення різального та вимірювального інструменту, ремонту устаткування, в порядку та на умовах, визначених цим договором.

01.10.2012р. між вищевказаними сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору №06-01-37 від 15.02.2012р., згідно якої сторони домовились внести зміни до розділу 3 договору, доповнивши його п. 3.3 в наступній редакції: "Сторони узгодили збільшення договірної ціни на виготовлення деталей та вузлів на 20 % з 01.01.2012 року згідно взаємопогоджувальних протоколів, які являються невід'ємною частиною даного договору". Від імені ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" вказана додаткова угода підписана т.в.о. директора ОСОБА_5, який діяв на підставі статуту.

Згідно положень п. 3.3 постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.13р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" у господарських відносинах правочин (договір), як правило, вчиняється шляхом складання документа (документів), що визначає (визначають) його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для вчинення правочинів органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють у межах повноважень, наданих їм законом, іншим нормативно-правовим актом або установчими документами. Письмовий правочин може бути вчинений від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта. Особа, призначена повноважним органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час вчинення правочинів діє у межах своєї компетенції без довіреності.

Судом враховується, що припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень.

Як вбачається із змісту п. 32 Статуту в редакції, яка була чинною на момент укладення спірної додаткової угоди (затверджена наказом Державного концерну "Укроборонпром" від 16.02.2012р. № 53, зареєстрована 21.02.2012р.) поточне (оперативне) управління підприємством здійснює його директор. У разі відсутності директора його функції виконує відповідальна особа з керівного складу підприємства, призначена наказом директора підприємства. Директор підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства за винятком віднесених чинним законодавством України, Статутом концерну та цим статутом, до компетенції концерну, зокрема, укладає договори (п. 33 Статуту).

Пунктами 7.2, 7.5, 7.7 чинної редакції Статуту також закріплено, що управління підприємством здійснюється його керівником (директором), який підзвітний концерну. Керівник підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком тих, що віднесені до компетенції концерну, зокрема, укладає договори.

Згідно наказу Державного концерну "Укроборонпром" № 114-к від 27.07.2012р., наказу ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" № 38к від 02.03.2010р. на момент укладення спірної додаткової угоди (01.10.2012р.) директором ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" був ОСОБА_7, технічним директором - ОСОБА_5

Відповідно до п. 1.3 посадової інструкції технічного директора № 50 від 07.11.2007р. технічний директор заміщає директора підприємства у разі його тимчасової відсутності (відрядження, відпустка, лікарняний).

Із змісту довідки ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" № 05-355 від 20.02.2014р. та витягу із табеля обліку робочого часу вбачається, що станом на 01.10.2012р. (дата укладення спірної додаткової угоди) ОСОБА_7 перебував на роботі, наказу про покладення тимчасового виконання обов'язків директора 01.10.2012р. на ОСОБА_5 не видавалось.

Доказів, які б спростовували вказане в матеріалах справи відсутні. Поданий відповідачем лист управління Служби безпеки України у Хмельницькій області № 72/2/763 від 24.09.2012р., згідно якого ОСОБА_7 викликався в управління СБУ на 09.00 01.10.2012р. для дачі пояснень, не може вважатись належним доказом наявності у ОСОБА_5 повноважень на укладення спірної додаткової угоди, оскільки сам по собі не свідчить про фактичну відсутність директора ОСОБА_7 на підприємстві та покладення виконання його обов'язків на технічного директора.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що додаткова угода № 2 до договору №06-01-37 від 15.02.2012р. була підписана ОСОБА_5 від імені ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" з перевищенням наданих йому повноважень.

Згідно ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Пунктом 3.4 постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.13р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Судом приймається до уваги, що уклавши додаткову угоду № 2 від 01.10.2012р. до договору № 06-01-37 від 15.02.2012р., сторони доповнили пункт 3 договору пунктом 3.3 в наступній редакції: "Сторони узгодили збільшення договірної ціни на виготовлення деталей та вузлів на 20% з 01.01.2012 року згідно взаємопогоджувальних протоколів , які являються невід'ємною частиною даного договору".

На виконання умов вищевказаної додаткової угоди сторонами складались протоколи погодження договірної ціни та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.10.2012р., від 30.11.2012р., від 25.01.2013р., які від імені ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" підписані директором ОСОБА_7, до повноважень якого відповідно до п. 33 Статуту в редакції, чинній на момент укладення спірної додаткової угоди, та п. 7.7 чинної редакції Статуту належить укладення угод.

Крім того, вказані послуги були частково оплочені позивачем ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки", що підтверджується банківськими виписками, за винятком заборгованості за актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2012р. в сумі 59 999,42 грн., яка стягнута з ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" на користь ТОВ "Лист К" згідно рішення господарського суду Хмельницької області у справі № 924/1178/13 від 05.11.2013р.

Вищевказані дії свідчать про наступне схвалення уповноваженою особою ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" - директором ОСОБА_7 умов спірної додаткової угоди № 2 від 01.10.2012р. до договору № 06-01-37 від 15.02.2012р., яка була укладена технічним директором ОСОБА_5 з перевищенням наданих йому повноважень, що унеможливлює визнання її недійсною із вказаної підстави.

Також заступник Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України посилається на те, що спірна додаткова угода № 2 від 01.10.2012р. до договору № 06-01-37 від 15.02.2012р. була укладена без погодження з Державним концерном "Укроборонпром".

Пунктами 28, 29 Статуту ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" в редакції, затвердженій наказом Державного концерну "Укроборонпром" від 16.02.2012р. № 53, зареєстрованого 21.02.2012р., яка була чинною на момент укладення спірної додаткової угоди, передбачено, що підприємство має право самостійно від свого імені укладати договори з іншими підприємствами, установами та організаціями. За погодженням з Концерном підприємство має право укладати договори про спільну діяльність, згідно з якими використовується нерухоме майно, що перебуває в господарському віданні; залучати внутрішні довгострокові, зовнішні кредити, внутрішні короткострокові кредити, надавати гарантії або поруки за такими кредитами; укладати договори оренди державного майна; відчужувати та списувати об'єкти управління державної власності підприємства.

Розділом 8 чинної редакції Статуту ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" визначено, що концерн відповідно до покладених на нього завдань погоджує договори про спільну діяльність, договори комісій, доручення та управління майном, зміни до них та контролює виконання умов цих договорів. В той же час п. 6.1 Статуту визначено, що підприємство має право обирати предмет договору, визначати зобов'язання, будь-які інші умови господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству.

Судом приймається до уваги, що додатковою угодою № 2 від 01.10.2012р. були внесені зміни до договору № 06-01-37 від 15.02.2012р., який за своєю правовою природою є договором про надання послуг. Тому зважаючи на вищевказані положення Статуту укладення вказаного договору та додаткових угод до нього належить до повноважень директора та не потребує погодження із Державним концерном "Укроборонпром".

Також судом не приймаються до уваги посилання позивача на наказ Державного концерну "Укроборонпром" № 38 від 13.02.2012р., згідно якого на керівників підприємств-учасників Державного концерну "Укроборонпром" покладено обов'язок забезпечити з 14 лютого 2012 року попереднє погодження проектів нових договорів з Державним концерном "Укроборонпром", оскільки спірна додаткова угода не може вважатись новим договором. Крім того, враховуючи відсутність у Статуті ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" положень щодо обов'язкового попереднього погодження із Концерном усіх договорів, відповідач не знав та не міг знати про наявність визначених у наказі обмежень, тому зважаючи на приписи абз. 2 ч. 3 ст. 92 ЦК України вони не мають юридичної сили.

Таким чином, оскільки позивачем не було подано в матеріали справи належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, то суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити.

При розподілі судового збору між сторонами судом враховується наступне.

В силу вимог п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" органи прокуратури звільняються від сплати судового збору при здійсненні своїх повноважень.

Приписами ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 2.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено розміри ставок судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" установлено на 2014 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 гривень.

Розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання позовної заяви по даній справі, становив 1218,00 грн.

У відповідності до п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене та відмову у позові, судовий збір стягується в дохід Державного бюджету України з позивача ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки", який виступає стороною спірної додаткової угоди.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У позові заступника Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України м.Чернівці в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" м.Київ, Державного підприємства науково - технічний комплекс "Завод точної механіки" м. Кам'янець - Подільський Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лист К" м. Кам'янець - Подільський Хмельницької області про визнання недійсною додаткової угоди №2 від 01.10.2012р. до договору № 06/01-37 від 15.02.2012р. відмовити.

Стягнути з Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" (м. Кам'янець-Подільський, вул. Годованця, 28, код 23831376) в дохід Державного бюджету України (по коду класифікації доходів бюджету 22030001, рахунок отримувача 31218206783002, отримувач коштів УДКСУ у м. Хмельницькому, код ЄДРПОУ отримувача 38045529, банк отримувача ГУДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013, призначення платежу: "Судовий збір, код 03500128, пункт ставок судового збору") судовий збір в розмірі 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 00 коп.).

Видати наказ.

Повне рішення складено 13.05.2014р.

Суддя Л.О. Субботіна

Віддрук. 5 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу Державному концерну "Укроборонпром" (04119, м.Київ, вул. Дегтярівська, 36) - простим,

3 - позивачу ДП НТК "Завод точної механіки" (Хмельницька обл., м. Кам'янець - Подільський, вул. Годованця, 28),

4 - відповідачу (Хмельницька обл., м.Кам'янець - Подільський, вул. Пархоменка, 3),

5 - прокуратура (м. Чернівці, вул. Фрунзе, 2а).