Постанова

від 09.07.2014 по справі 924/255/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 року Справа № 924/255/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Демянчук Ю.Г. ,

судді Юрчук М.І.

при секретарі Михальчук В.К.

за участю представників:

органу прокуратури - не з'явився;

позивача-1 - не з'явився;

позивача-2 - не з'явився;

відповідача - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону Українив інтресах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" на рішення господарського суду Хмельницької області від 12.05.14 р. у справі № 924/255/14

за позовом заступника Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтресах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром", Державного підприємства науково-технічний комплекс "Завод точної механіки"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Лист К"

про визнання недійсною додаткової угоди №2 від 01.10.2012р. до договору № 06/01-37 від 15.02.2012р.

ВСТАНОВИВ :

В лютому 2014 року заступник Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтресах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром", Державного підприємства науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Лист К" про визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 01.10.2012 року до договору № 06/01-37 від 15.02.2012 року /т.1, а.с.2-7/.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 12.05.2014 року у справі № 924/255/14 (суддя Субботіна Л.О.) в позові заступника Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром", ДП науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" до ТзОВ "Лист К" про визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 01.10.2012 року до договору № 06/01-37 від 15.02.2012 року відмовлено.

Стягнуто з ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1218,00 грн. /т.1, а.с.226-230/.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, заступник Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Хмельницької області від 12.05.2014 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

В обгрунтування апеляційної скарги, скаржник вказує наступне:

- відповідно до п.7.5 Статуту, оскаржуваний договір укладено з перевищенням повноважень з боку технічного директора підприємства ОСОБА_1;

- згідно аудиторського звіту № 22-07-08/322 від 05.07.2013 року, технічний директор заміщає директора підприємства у разі його тимчасової відсутності, проте станом на 01.10.2012 року ОСОБА_2 перебував на підприємстві;

- місцевий господарський суд залишив поза увагою той факт, що в графі "призначенні платежу" в платіжних дорученнях зазначено «згідно договору», а не «згідно додаткової угоди № 2».

Таким чином, на думку скаржника, правові підстави для відмови в задоволенні позову відсутні, просить рішення господарського суду Хмельницької області від 12.05.2014 року у справі № 924/255/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити /т.2, а.с.2-6/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.06.2014 року року у справі № 924/255/14 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.06.2014 року /т.2, а.с.1/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 року розгляд справи № 924/255/14 відкладено на 09.07.2014 року в зв'язку із клопотанням відповідача /т.2, а.с.30-31/.

09.07.2014 року прокурор, позивач-1 та позивач-2 участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили; про причини неявки суд не повідомили. Згідно повідомлень про вручення поштового відправлення, останні були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи /т.2, а.с.32-36/.

09.07.2014 року відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив; поштове відправлення з вкладенням: ухвалою про відкладенні розгляду справи № 924/255/14 від 25.06.2014 року, направлене на адресу - вул.Пархоменка, 3, м.Кам'янець-Подільський, Хмельницька область, 32300, повернуто органом поштового зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання"/т.2, а.с.37-38/.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, місцезнаходження ТзОВ "Лист К" - вул.Пархоменка, 3, м.Кам'янець-Подільський, Хмельницька область, 32300 /т.1, а.с.76/.

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відтак, колегія суддів вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату судового засідання 09.07.2014 року.

Поскільки ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 року явка представників сторін в судове засідання 09.07.2014р. обов'язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представників сторін та прокурора.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 549354 від 02.10.1996 року, Державне підприємство "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" (надалі - позивач-2) зареєстроване як юридична особа; місцезнаходження юридичної особи - м.Кам'янець-Подільський, вул.Годованця, 28; ідентифікаційний код 23831376 /т.1, а.с.55/.

Постановою Кабінету Міністрів України № 993 від 31.08.2011 року прийнято пропозицію Міністерства економічного розвитку і торгівлі щодо передачі із сфери управління Міністерства оборони та Міністерства промислової політики в управління Державного концерну "Укроборонпром" підприємств, включених до його складу відповідно до постанови КМУ від 29.12.2010 року № 1221, та затверджено статут концерну, згідно додатку до якого ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" є учасником концерну /т.1, а.с.146, 147-164, 165-171/.

Згідно акту приймання-передачі від 18.11.2011 року, ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" передано зі сфери управління Міністерства промислової політики України в управління Державного концерну "Укроборонпром".

Згідно п.1.1 Статуту, затвердженого наказом Державного концерну "Укроборонпром" від 01.10.2012 року № 182, зареєстрованого 13.11.2012 року (надалі - Статут), ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності, та передане в управління Державному концерну "Укроборонпром".

Регулювання, контроль та координація діяльності підприємства здійснюються Концерном як уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

Відповідно до п.4.1 Статуту, майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання /т.1, а.с.51-54/.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 182523 від 25.07.2007 року, товариство з обмеженою відповідальністю "Лист К" (надалі - відповідач) зареєстроване як юридична особа; місцезнаходження юридичної особи - м.Кам'янець-Подільський, вул.Пархоменка, 3; ідентифікаційний код 35280827 /т.1, а.с.76/.

15.02.2012 року між ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" (надалі - замовник, позивач-2, апелянт) та ТзОВ "Лист К" (надалі - виконавець, відповідач) укладено договір про надання послуг (виконання робіт) № 06/01-37 (надалі - Договір), згідно п.1.1 якого, виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги з виготовлення деталей, оснащення різального та вимірювального інструменту, ремонту устаткування, в порядку та на умовах, визначених цим договором /т.1, а.с.12/.

Відповідно до п.1.2 Договору, конкретні роботи в рамках даного договору та розрахунки по них оформляються окремими додатковими угодами чи шляхом обміну листами-заявками, які є невід'ємною частиною цього договору, з рахунками на оплату.

Згідно п.2.1 Договору, виконавець надає замовнику наступні послуги:

- виготовлення деталей та вузлів;

- розробка та виготовлення технологічного оснащення;

- розробка та виготовлення спеціального інструменту;

- надання, при можливості, комплектуючих деталей для ремонту устаткування, ремонт та модернізація технологічного устаткування;

- ремонт технологічного обладнання;

- транспортні послуги (кран, екскаватор);

- розробка програмного забезпечення;

- та інші.

Відповідно до п.п.3.1, 3.2 Договору, вартість послуг (робіт) визначається сторонами на підставі взаємопогоджувальних протоколів, які є невід'ємною частиною даного договору, за кожною додатковою угодою. Сторони роблять розрахунки за даним договором по факту наданих послуг (виконаних робіт) згідно акту про надані послуги (виконані роботи).

Згідно п.9.1 Договору, термін дії даного договору визначається з 01 квітня 2012 року і закінчується 31 грудня 2015 року.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

02.04.2012 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № 06-01-37 від 15.02.2012 року, доповнивши розділ 5 договору пунктом 5.6 /т.1, а.с. 11/.

01.10.2012 року укладено додаткову угоду № 2 до договору № 06-01-37 від 15.02.2012 року, згідно якої сторони домовились внести зміни до розділу 3 договору, доповнивши його п.3.3 в наступній редакції:

"Сторони узгодили збільшення договірної ціни на виготовлення деталей та вузлів на 20 % з 01.01.2012 року згідно взаємопогоджувальних протоколів, які являються невід'ємною частиною даного договору" /т.1, а.с.80/.

Додаткова угода № 2 підписана від імені замовника т.в.о. директора ОСОБА_1, від імені виконавця - директором Тополею С.В. та скріплена печатками сторін.

На виконання п.п.3.1-3.2 Договору та додаткових угод, сторонами підписувались протоколи погодження договірної ціни та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), в тому числі після укладення спірної додаткової угоди № 2:

- протокол погодження договірної ціни та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.10.2012 року на суму 204 248,03 грн. /т.1, а.с.197-198/;

- протокол погодження договірної ціни та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2012 року на суму 59 999,42 грн. /т.1, а.с.199-201/;

- протокол погодження договірної ціни та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 25.01.2013 року на суму 100 023,50 грн. /т.1, а.с.202-205/.

Вказані документи підписані від імені замовника - директором ОСОБА_2 та скріплені печаткою підприємства.

На виконання п.4.2.5 Договору, позивачем-2 ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" було здійснено часткову оплату наданих послуг, що підтверджується, наявними в матеріалах справи, банківськими виписками по особовому рахунку № 26007000253556:

- 25.09.2012 року на суму 49 100, 00 грн. /т.1, а.с.192/;

- 03.10.2012 року на суму 49 850, 00 грн. /т.1, а.с.193/;

- 09.10.2012 року на суму 22 514, 71 грн. /т.1, а.с.194/;

- 26.11.2012 року на суму 133 228, 21 грн. /т.1, а.с.195/;

- 14.01.2013 року на суму 100 023, 50 грн. /т.1, а.с.196/.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків, станом на 04.06.2013 року, заборгованість ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" на користь ТОВ "Лист К" становила 59999, 42 грн. /т.1, а.с.188/.

Водночас, рішенням господарського суду Хмельницької області у справі № 924/1178/13 від 05.11.2013 року стягнуто з ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" на користь ТзОВ "Лист К" на підставі договору № 06-01-37 від 15.02.2012 року, додаткових угод до нього та акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2012 року - 59 999,42 грн. основного боргу, 180,00 грн. нарахувань за встановленим індексом інфляції, 1 197,93 грн. 3 % річних.

Укладення, зі сторони замовника, додаткової угоди № 2 від 01.10.2012 року до договору № 06-01-37 від 15.02.2012 року не уповноваженою особою на підписання останньої та без погодження з Державним концерном "Укроборонпром" слугувало підставою для звернення заступника прокурора до суду із позовом про визнання вказаної додаткової угоди недійсною.

При прийнятті рішення, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до част.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

У відповідності до част.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (част.1 ст.628 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Згідно част.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як на підставу своїх вимог та заперечень, прокурор посилається на те, що оспорювана додаткова угода № 2 від 01.10.2012 року до договору № 06-01-37 від 15.02.2012 року була укладена технічним директором ОСОБА_1 з перевищенням наданих йому повноважень, а також без погодження з Державним концерном "Укроборонпром".

Відповідно до част.3 ст.92 ЦК України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Міністерства промислової політики України № 81-д від 14.07.2010 року на ОСОБА_2 було покладено виконання обов'язків директора Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" /т.1, а.с.116/.

Наказом Державного концерну "Укроборонпром" № 114-к від 27.07.2012 року ОСОБА_2 з 27.07.2012 року призначено на посаду директора ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" /т.1, а.с.117/.

Наказом Державного концерну "Укроборонпром" № 59-к від 30.04.2013 року ОСОБА_2 звільнено з роботи 07.05.2013 року /т.1, а.с.118/.

Наказом ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" № 38к від 02.03.2010 року ОСОБА_1 прийнято на роботу технічним директором /т.1, а.с.119/.

Наказом № 207к від 03.06.2013 року ОСОБА_1 звільнено з роботи /т.1, а.с.121/.

Згідно п.1.3 посадової інструкції технічного директора № 50 від 07.11.2007 року, технічний директор заміщає директора підприємства у разі його тимчасової відсутності (відрядження, відпустка, лікарняний) /т.1, а.с.122-124/.

Згідно довідки, виданої ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" № 05-355 від 20.02.2014 року та витягу з табеля обліку робочого часу, станом на 01.10.2012 року (дата укладення спірної додаткової угоди) ОСОБА_2 перебував на роботі, наказу про покладення тимчасового виконання обов'язків директора 01.10.2012 року на ОСОБА_1 не видавалось /т.1, а.с.126-127/.

Водночас, на підтвердження відсутності директора ОСОБА_2 на роботі 01.10.2012 року відповідач подав лист управління Служби безпеки України у Хмельницькій області № 72/2/763 від 24.09.2012 року, згідно якого ОСОБА_2 01.10.2012 року о 09.00 год. викликався в управління СБУ для дачі пояснень /т.1, а.с.187/.

Згідно, наявного в матеріалах справи, аудиторського висновку за результатами проведення державного фінансового аудиту діяльності ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" за 2011-2012 роки та перший квартал 2013 року, скарги № 06-638 від 02.09.2013 року на неправомірні дії посадових осіб підприємства, з якою ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" звернулося до Чернівецької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України та відповіді на вказане звернення, акт № 7.0/2 від 12.09.2013 року ревізії фінансово-господарської діяльності ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" за період з 01.12.2011р. по завершений звітний період 2013 року, складений відділом контролю за здійсненням фінансово-господарської діяльності підприємств-учасників Державного концерну "Укроборонпром", яким встановлено, що додаткова угода від 01.10.2012 року до договору про надання послуг (виконання робіт) № 06/0137 від 15.02.2012 року з ТзОВ "Лист К" була укладена від імені заводу т.в.о. директора ОСОБА_1 в період перебування на підприємстві директора ОСОБА_2, тобто без наявності повноважень, що призвело до безпідставного понесення витрат /т.1, а.с.81-99/.

Крім того, наказом Державного концерну "Укроборонпром" № 38 від 13.02.2012 року, покладено обов'язок на керівників підприємств-учасників Державного концерну "Укроборонпром" забезпечити з 14.02.2012 року попереднє погодження проектів нових договорів з Державним концерном "Укроборонпром" /т.1, а.с.220-221/.

Згідно п.3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.13 року № 11, у господарських відносинах правочин (договір), як правило, вчиняється шляхом складання документа (документів), що визначає (визначають) його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для вчинення правочинів органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють у межах повноважень, наданих їм законом, іншим нормативно-правовим актом або установчими документами. Письмовий правочин може бути вчинений від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта. Особа, призначена повноважним органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час вчинення правочинів діє у межах своєї компетенції без довіреності.

Пунктом 32 Статуту (в редакції, що була чинною на момент укладення спірної додаткової угоди) встановлено, поточне (оперативне) управління підприємством здійснює його директор. У разі відсутності директора його функції виконує відповідальна особа з керівного складу підприємства, призначена наказом директора підприємства. Директор підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства за винятком віднесених чинним законодавством України, Статутом концерну та цим статутом, до компетенції концерну, зокрема, укладає договори (п.33 Статуту).

Відповідно до п.п.7.2, 7.5, 7.7 чинної редакції Статуту, управління підприємством здійснюється його керівником (директором), який підзвітний концерну. Керівник підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком тих, що віднесені до компетенції концерну, зокрема, укладає договори.

З огляду на вищевикладене, додаткова угода № 2 до договору №06-01-37 від 15.02.2012 року була підписана ОСОБА_1 від імені ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" з перевищенням наданих йому повноважень.

Проте, згідно част.1 ст.241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Пунктом 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 року № 11 встановлено, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні , підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Матеріали справи містять докази такого подальшого схавалення сторонами додаткової угоди № 2 від 01.10.2012 року, а саме:

- на виконання умов вказаної додаткової угоди, сторонами складались протоколи погодження договірної ціни та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.10.2012 року, від 30.11.2012 року, від 25.01.2013 року, які від імені ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" підписані директором ОСОБА_2, до повноважень якого відповідно до п.33 Статуту в редакції, чинній на момент укладення спірної додаткової угоди, та п.7.7 чинної редакції Статуту належить укладення угод;

- надані відповідачем послуги були частково оплачені позивачем, що підтверджується банківськими виписками, за винятком заборгованості за актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2012 року в сумі 59 999,42 грн., яка стягнута з ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" на користь ТзОВ "Лист К" згідно рішення господарського суду Хмельницької області у справі № 924/1178/13 від 05.11.2013 року.

Окрім того, в обгрунтування позовних вимог, прокурор вказує на те, що оспорювана додаткова угода № 2 від 01.10.2012 року до договору № 06-01-37 від 15.02.2012 року була укладена без погодження з Державним концерном "Укроборонпром".

Відповідно до п.28 Статуту ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" в редакції, затвердженій наказом Державного концерну "Укроборонпром" від 16.02.2012 року № 53, зареєстрованого 21.02.2012 року (в редакції, що була чинною на момент укладення спірної додаткової угоди), підприємство має право самостійно від свого імені укладати договори з іншими підприємствами, установами та організаціями.

Відповідно до п.29 Статуту, за погодженням з Концерном підприємство має право укладати договори про спільну діяльність, згідно з якими використовується нерухоме майно, що перебуває в господарському віданні; залучати внутрішні довгострокові, зовнішні кредити, внутрішні короткострокові кредити, надавати гарантії або поруки за такими кредитами; укладати договори оренди державного майна; відчужувати та списувати об'єкти управління державної власності підприємства /т.1, а.с.213-217/.

Аналогічні положення закріплені в чинній редакції Статуту ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки", зокрема, згідно п.6.1 Статуту, підприємство має право обирати предмет договору, визначати зобов'язання, будь-які інші умови господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству.

За змістом розділу 8 Статуту, концерн, відповідно до покладених на нього завдань, погоджує договори про спільну діяльність, договори комісій, доручення та управління майном, зміни до них та контролює виконання умов цих договорів.

Водночас п.6.1 Статуту визначено, що підприємство має право обирати предмет договору, визначати зобов'язання, будь-які інші умови господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству.

Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що додатковою угодою № 2 від 01.10.2012 року були внесені зміни до договору № 06-01-37 від 15.02.2012 року, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а тому з огляду на вищевказані положення Статуту, укладення вказаного договору та додаткових угод до нього належить до повноважень директора та не потребує погодження із Державним концерном "Укроборонпром".

При цьому, судом не приймаються до уваги посилання позивача на наказ Державного концерну "Укроборонпром" № 38 від 13.02.2012 року, згідно якого на керівників підприємств-учасників Державного концерну "Укроборонпром" покладено обов'язок забезпечити з 14.02.2012 року попереднє погодження проектів нових договорів з Державним концерном "Укроборонпром", оскільки спірна додаткова угода не може вважатись новим договором. Крім того, враховуючи відсутність у Статуті ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" положень щодо обов'язкового попереднього погодження із Концерном усіх договорів, відповідач не знав та не міг знати про наявність визначених у наказі обмежень, тому зважаючи на приписи абз.2 част.3 ст.92 ЦК України вони не мають юридичної сили.

Згідно част.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Поскільки законом не встановлено недійсність правочину у разі його укладення представником з перевищенням наданих повноважень та без попереднього погодження проектів додаткових угод з Державним концерном «Укроборонпром», то в позові про визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 01.10.2012 року до договору № 06/01-37 від 15.02.2012 року слід відмовити.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона належними і допустимими доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, документально необгрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді справи. Рішення господарського суду Хмельницької області у даній справі ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 12.05.2014 р. у справі № 924/255/14 залишити без змін, апеляційну скаргу заступника Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону Українив інтресах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 924/255/14 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Юрчук М.І.