Рішення

від 12.05.2014 по справі 910/5597/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5597/14 12.05.14 За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поляріс Плюс»

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик», та на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Банк «Кліринговий дім»

про стягнення 853853,93 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Черненко А.А. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явилися;

від третьої особи на стороні відповідача - Ємельянов В.Р. (представник за довіреністю);

від третьої особи на стороні позивача - Аханова А.Е. (представник за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поляріс Плюс» (далі - Відповідач) 843112,90 грн. безпідставно одержаних грошових коштів на підставі ст. 1212 ЦК України та 10741,03 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання на підставі ст. 625 ЦК України.

Ухвалою суду від 02.04.2014 судом було залучено до участі у справі на підставі ст. 27 ГПК України в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик» на стороні відповідача та Публічне акціонерне товариство «Банк «Кліринговий дім» на стороні позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач набув грошові кошти Позивача в розмірі 843112,90 грн., при цьому правова підстава набуття вказаних грошових коштів була відсутня, однак грошові кошти повернуті Позивачу не були.

Треті особи по суті спору заперечень не висловили.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином у відповідності до ст. 64 ГПК України повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі була надіслана на поштову адресу (адресу місцезнаходження) Відповідача, зазначену в позовній заяві та згідно відомостей з ЄДРЮО та ФОП, а відтак, будь-які несприятливі наслідки неявки повноважного представника у судове засідання покладаються на Відповідача.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Позивача та Третіх осіб, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.10.2013 було ініційовано списання належних Позивачу грошових коштів у розмірі 843112,90 грн., що знаходилися на його рахунку № 260042411494, відкритому в банку Третьої особи - 2, з яким Позивачем було укладено договір на банківське обслуговування.

Дане списання відбулось через електронну систему «Клієнт-Банк» на користь Відповідача на рахунок №26005001128151, відкритий в банку Третьої особи - 1, що підтверджується залученими до матеріалів справи копією платіжного доручення від 24.10.2013 №21 та банківською випискою про рух коштів.

У призначені платежу вказаного платіжного доручення зазначено, що грошові кошти перераховуються в оплату робіт за договором від 21.10.2013 №12-НК.

Проте згідно наданих Позивачем відомостей, такий договір між ним та Відповідачем не укладався, і матеріали справи не містять доказів протилежного.

Крім того, відсутність договірних господарських правовідносин між Позивачем та Відповідачем підтверджується податковою звітністю Позивача з ПДВ за жовтень 2013 року (додаток №5 «Податковий кредит»), з якої вбачається, що серед постачальників товарів, робіт і послуг Позивачу відсутній такий контрагент, як Відповідач.

Отже, між Позивачем та Відповідачем не укладалося будь-яких договорів, які могли бути підставою для перерахування Відповідачу грошових коштів в розмірі 843112,90 грн., а також не укладалося згаданого договору 21.10.2013 №12-НК. Матеріали справи не містять доказів протилежного.

За приписами п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22 (далі - Інструкція) неналежний отримувач - це особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Пунктом 2.35 Інструкції передбачено, що кошти, які помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 статті 1071 ЦК України, грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

На вимогу Позивача від 17.02.2014 №11/3-0071, адресовану Третій особі-1 (банку) про повернення грошових коштів в розмірі 843112,90 грн., було надано відповідь від 17.03.2014 №97/1353 про відсутність у банку на той час правових підстав для самостійного повернення даної суми грошових коштів без відповідного рішення суду, та додатково повідомлено про заблокування вказаної суми грошовий коштів на рахунку Відповідача до вирішення даного питання в судовому порядку.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, та зокрема, застосовуються до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Отже, за змістом положень ст. 1212 ЦК України про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави цей вид зобов'язань породжується наявністю таких юридичних фактів: 1) особа набула або зберегла у себе майно за рахунок іншої особи; 2) правові підстави для такого набуття (збереження) відсутні або згодом відпали.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Відповідач набув грошові кошти Позивача в розмірі 843112,90 грн., при цьому правова підстава набуття Відповідачем вказаних грошових коштів відсутня та суду не доведена.

Згідно зі статтею 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Позаяк Відповідач був обізнаний про відсутність у нього правової підстави для отримання від Позивача та збереження грошових коштів в розмірі 843112,90 грн., то повинен був повернути їх Позивачу негайно після їх отримання, чого Відповідачем зроблено не було, та не обґрунтовано підстав неповернення коштів.

А відтак, заявлені позовні вимоги про стягнення 843112,90 грн. є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, враховуючи положення статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3% річних, нарахованих на прострочену суму коштів, які Відповідач повен був повернути Позивачу негайно після їх отримання, суд дійшов висновку про обґрунтованість нарахувань, здійснених за період від 24.10.2013 по 28.03.2014 (фактичний період 25.10.2013 - 28.03.2014 за 155 днів), та оскільки в матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем Позивачу нарахованих 10741,03 грн. 3% річних, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення їх в примусовому порядку.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поляріс Плюс» (м. Київ, вулиця Печерський узвіз, 19; ідентифікаційний код 37700208) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» (м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 2; ідентифікаційний код 03340920) 843112 (вісімсот сорок три тисячі сто дванадцять) грн. 90 коп. безпідставно одержаних грошових коштів, 10741 (десять тисяч сімсот сорок одну) грн. 03 коп. 3% річних, а також 17077 (сімнадцять тисяч сімдесят сім) грн. 08 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.05.2014

Суддя Сташків Р.Б.