Ухвала

від 19.01.2015 по справі 910/5597/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА

Справа № 910/5597/14 19.01.15 За скаргою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві при виконанні наказу господарського суду міста Києва від 27.05.2014 у справі № 910/5597/14

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поляріс Плюс»

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик», та на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Банк "Кліринговий дім»

про стягнення 853853,93 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача (скаржника) - Гаврилюк Є.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явилися;

від третіх осіб - не з'явилися;

від ВДВС - не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.05.2014 у справі № 910/5597/14 позовні вимоги задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поляріс Плюс» з рахунку № 26005001128151, відкритого в ПАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670, на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» 843112 грн. 90 коп. безпідставно одержаних грошових коштів, 10741 грн. 03 коп. 3% річних, а також 17077 грн. 08 коп. судового збору.

На виконання вищевказаного рішення господарським судом міста Києва 27.05.2014 було видано відповідний наказ.

Від Позивача (стягувача) надійшла скарга на дії державного виконавця Рижук Л.В. відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві при виконанні наказу господарського суду міста Києва від 27.05.2014 у справі № 910/5597/14, у якій скаржник просить суд визнати дії державного виконавця щодо винесення постанови від 21.11.2014 № 43997591 про повернення вказаного виконавчого документа стягувачеві незаконними, скасувати постанову від 21.11.2014 № 43997591 та зобов'язати державного виконавця примусово стягнути кошти.

Ухвалою від 10.12.2014 вказану скаргу судом було прийнято до розгляду та призначено на 19.01.2015.

Представники ВДВС, відповідача та третіх осіб в судове засідання не з'явилися.

Відповідно до статті 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши подану скаргу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про її обґрунтованість, з огляду на наступне.

Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

У відповідності до статті 1 Закону, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Так, 14.07.2014 державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №43997591 по виконанню наказу господарського суду міста Києва від 27.05.2014 у справі № 910/5597/14.

При цьому, у рішенні суду у справі № 910/5597/14, що також відображено в наказі, вказано про стягнення коштів з боржника за наказом саме з рахунку № 26005001128151, відкритого в ПАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670.

У заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач також звертав увагу державного виконавця, що присуджені за рішенням суду до стягнення кошти перебувають на окремому конкретному рахунку боржника № 26005001128151, відкритому в ПАТ КБ «Хрещатик» (що також відображено у рішенні суду), та саме з цього рахунку просив стягнути кошти.

Державний виконавець натомість у постанові від 21.11.2014 № 43997591 встановив: згідно відповіді УДАІ транспортних засобів за боржником не зареєстровано; перевіркою відкритих рахунків, зареєстрованих за боржником в банківських установах, кошти на рахунках відсутні; відповідно до інформації Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек відомості щодо майна зареєстрованого за боржником відсутні; виходом державного виконавця за адресою вказаною у виконавчому документі боржника та його майна, на яке можливо звернути стягнення не виявлено, хоча постановою державного виконавця було накладено арешт на все майно та кошти боржника, тому, з огляду на наведене, державний виконавець на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» повернув виконавчий документ стягувачеві без виконання.

За приписами вказаної норми виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Однак суд не погоджується з такими діями державного виконавця, оскільки ним всупереч рішення суду не було закінченно проведення виконавчих дій щодо списання з відкритого у банку ПАТ КБ «Хрещатик» рахунку № 26005001128151 боржника грошових коштів, що обліковуються на ньому в межах присудженої до стягнення суми, та перерахування їх скаржнику.

На підставі сформованого державним виконавцем платіжного доручення, 05.08.2014 грошові кошти в розмірі 843112,90 грн. були банком перераховані на депозитний рахунок ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві, однак подальшого їх перерахування на вказаний стягувачем у заяві рахунок не відбулось. В матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Вказане неперерахування є порушенням з боку державного виконавця ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 12 Інструкції з організації примусового викон6анянт рішень (затверджено наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 51215). Законних підстав такої бездіяльності державним виконавцем перед судом обгрунтвоано не було.

Отже суд приходить до висновку, що державним виконавцем неправомірно винесено постанову від 21.11.2014 № 43997591 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» про повернення виконавчого документа стягувачеві без виконання, оскільки раніше за платіжним дорученням державного виконавця грошові кошти були перераховані на депозитний рахунок ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві, та з невідомих підстав подальше їх перерахування було не закінчено.

Відтак, суд дійшов висновку, що наведені скаржником доводи скарги знайшли своє належне доказове та нормативне обґрунтування, та державним виконавцем було неправомірно повернуто виконавчий документ стягувачеві без виконання (наказ господарського суду міста Києва від 27.05.2014 у справі №910/5597/14), тому вимоги скарги щодо визнання його дій неправомірними (незаконними) та скасування постанови від 21.11.2014 № 43997591 про повернення виконавчого документа стягувачеві без виконання, судом задовольняються.

Обґрунтування скарги в частині порушення державним виконавцем строків направлення постанов, у тому числі й оскаржуваної, судом було прийнято до уваги при прийнятті скарги до провадження (обрахунків строків на оскарження), проте при розгляді вимог по суті до уваги не приймаються, оскільки положення Закону України «Про виконавче провадження» не пов'язують чинність оскаржуваної постанови зі строками її направлення.

Так, відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця.

З огляду на наведене, в частині вимог пункту №3 прохальної частини скарни про зобов'язання державного виконавця стягнути кошти, то суд в цій частині в задоволенні відмовляє, оскільки дані вимоги не можуть бути предметом розгляду скарги в порядку ст. 121-2 ГПК України, на що також вказав Вищий господарський суд України у вищеописаній постанові Пленуму.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» на дії державного виконавця Рижук Л.В. відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві при виконанні наказу господарського суду міста Києва від 27.05.2014 у справі № 910/5597/14 задовольнити частково.

Визнати дії державного виконавця Рижук Л.В. відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 21.11.2014 за виконавчим провадженням № 43997591 неправомірними.

Скасувати постанову державного виконавця Рижук Л.В. відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві про повернення виконавчого документа стягувачеві від 21.11.2014 за виконавчим провадженням № 43997591.

У іншій частині в задоволенні вимог скарги відмовити.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Суддя Сташків Р.Б.