Постанова

від 05.05.2014 по справі 826/12942/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/12942/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Бабенко К.А

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Борисюк Л.П., Ключковича В.Ю., секретаря Чепурко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2013 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНОС» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про скасування Постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2013 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, Постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю з наступних підстав.

Відповідно до частини першої ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 року № 687-XIV, для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно - будівельний контроль та нагляд.

Згідно із п.п. 1, 2, 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції); державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3)інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва; позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об'єкта.

Відповідачем проведено позапланову перевірку Позивача з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва та експлуатації торгового комплексу на вул. Братиславській, 3 у Деснянському районі м. Києва, про що складено відповідний Акт від 21.06.2013 року, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 35).

Зазначеною перевіркою встановлено, що відповідно до Договору від 01.09.1999 року № 351, із змінами від 01.09.2003 року, укладеного між Київською міською клінічною лікарнею швидкої допомоги та Позивачем, останньому в тимчасове користування передано земельну ділянку площею близько 1 га на вул. Братиславській, 3 у Деснянському районі м.Києва для встановлення торгових столів, навісів та тимчасових споруд для торгівлі. Згідно з Рішенням Київської міської ради від 10.07.2003 року, копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с. 50-52), Позивачем погоджено місце розташування ринку з реалізації продовольчої та промислової групи товарів за вищезазначеною адресою.

Під час проведення перевірки Відповідачем також встановлено, що Позивачем порушено вимог частини першої ст. 34, частини восьмої ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), а саме, на зазначеній території ним самовільно збудовано торгівельний комплекс в складі якого: нежитлова двоповерхова будівля літери «Г», загальною площею 1717,19 кв. м; нежитлова будівля літери «Д», загальною площею 917,6 кв. м; нежитлова будівля літери «Е», загальною площею 615,1 кв. м., чим порушено вимоги частини 1 ст.34 закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідно до технічного паспорту БТІ об'єкт будівництва побудовано у 2001 - 2005 роках; на час перевірки зазначений торгівельний комплекс експлуатується без прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту у встановленому законодавством порядку, чим порушено вимоги ч. 8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності; на зазначеній земельній ділянці розташовано торгові ряди та тимчасові споруди торгового призначення, технічну та дозвільну документацію на влаштування яких не надано.

21 червня 2013 року Відповідачем складено Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 36), із вимогою заборонити експлуатацію торгівельного комплексу на вул. Братиславській, 3 у Деснянському районі м.Києва до усунення допущених Позивачем правопорушень згідно вимог чинного законодавства; усунути допущені правопорушення в термін до 25.08.2013 року.

24 липня 2013 року Відповідачем складено Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с. 37).

Постановою «Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» № 304/13 від 25 липня 2013 року, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с. 13-14, 38-39), Позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 5 п. 6 частини другої ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 424390,00 грн.

Як вбачається з Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 29.04.2009 року та Ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 15.05.2009 року, які відповідно 12 травня 2009 року та 21 травня 2009 року набрали законної сили, та копії також яких наявні в матеріалах справи (а.с. 41-46), за Позивачем визнано право власності на вищезазначені самовільно збудовані в 1999 році нежитлові будівлі, що розташовані на вул.Братиславській, 3 у Деснянському районі м. Києва; зобов'язано комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» зареєструвати за Позивачем право власності на зазначене нерухоме майно.

Згідно із частинами першою, другою та восьмою ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Будь-які докази на підтвердження прийняття вищезазначених нежитлових об'єктів в експлуатацію в матеріалах справи відсутні, Позивачем до судів першої та апеляційної інстанцій не надано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР (далі - Закон № 208/94-ВР), правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами; вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Згідно із абзацом 5 п. 6 частини другої ст. 2 Закону № 208/94-ВР, суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат; об'єктів IV категорії складності - у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат. А відповідно до частини одинадцятої цієї статті, штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення. Пунктом 6 Порядку № 553 передбачено, що днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб'єкта містобудування. Тому, як Позивачем експлуатація не прийнятих в експлуатацію об'єктів здійснюється певний період часу, тобто, правопорушення є довготривалим, а не разовим, колегія суддів дійшла висновку про правомірність оскарженої Позивачем Постанови Відповідача.

Як зазначено Позивачем в адміністративному позові, Відповідачем неправомірно накладено штраф саме у розмірі 370 мінімальних заробітних плат, тому, як вбачається з Листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна експертиза» «Щодо віднесення до категорії складності об'єкта будівництва» від 08 липня 2013 року (вих. № 3/0807/139), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 40), самовільно збудовані будівлі, що розташовані на вул. Братиславській, 3 у Деснянському районі м. Києва, за літерами «Д», «Е» може бути віднесено до ІІІ категорії складності, а будівлю за літерою «Г» - ІV категорії складності .

Проте, відповідно до частини дванадцятої ст. 2 Закону № 208/94-ВР, у разі вчинення суб'єктами містобудування двох або більше правопорушень штрафи накладають за кожне вчинене правопорушення окремо, в зв'язку з чим, Відповідачем правомірно накладено на Позивача штраф в найбільшому передбаченому розмірі за вищезазначені правопорушення, тому, як один з об'єктів, який експлуатується ним без прийняття в експлуатацію, є IV категорії складності.

Відповідно до частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем виконано, а саме, доведено правомірність оскарженої Позивачем Постанови Відповідача.

Згідно із ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, апеляційна скарга задовольняється, Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2013 року скасовується, з ухваленням нової Постанови, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві задовольнити, Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2013 року скасувати, ухвалити нову Постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Постанову складено у повному обсязі 08.05.2014 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Борисюк Л.П.

Ключкович В.Ю.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Борисюк Л.П.

Ключкович В.Ю.